Рішення № 21659203, 20.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/1720.02.12

За позовом Закритого акціонерного товариства "Фінансова будівельна компанія"

до Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод"

про стягнення 5 523,80 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники :

від позивача:ОСОБА_1 за дов. № б\н від 20.02.2012 р.

від відповідача:ОСОБА_2 за дов. № 2 від 03.01.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

В провадженні господарського суду міста Києва знаходиться справа за позовом ЗАТ "Фінансова будівельна компанія" до ДП "Дарницький вагоноремонтний завод" про стягнення 5 523,80 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.03.2006 року порушено провадження у справі № 39/17, розгляд справи призначено на 29.03.2006 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.03.2006 року провадження у справі №39/17 - зупинено.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.10.2011 року провадження у справі №39/17 - поновлено, розгляд справи призначено на 14.11.2011року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.11.2011 року провадження у справі №39/17 - припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2011 р. апеляційну скаргу ТОВ "Фундамент" задоволено повністю. Ухвала господарського суду міста Києва від 14.11.2011 року скасовано.

Розпорядженням в.о. керівника апарату від 04.01.12 р. призначено повторний автоматичний розподіл справ. Згідно автоматичного розподілу справу передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.01.12 року справу № 39/17 прийнято до провадження судді Шаптала Є.Ю., розгляд справи призначено на 30.01.12 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.12 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України, на 20.02.2012 року.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі, просив задовольнити заяву про забезпечення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.12 року відмовлено в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

В судовому засіданні 20.02.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.10.2003 року між Державним підприємством «Дарницький вагоноремонтний завод «Замовник) та Закритим акціонерним товариством «Фінансова будівельна компанія»(Виконавець) було укладено договір на проведення експертної оцінки № 40/85-862.

Відповідно до п. 1.1 Договору Замовник доручає, а Експерт приймає на себе обовязки по виконанню робіт по експертній оцінці основних засобів ДП «Дарницький вагоноремонтний завод», що розташовані за адресою: м. Київ, вул.. Алма-Атинська, 74, з метою визначення ринкової вартості.

Згідно п. 2.1 Договору загальна вартість робіт визначена у розмірі 8600,00 грн.

02.09.2004 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 4 до Договору № 40/85-862 від 22.10.2003 року, згідної якої Замовник доручає, а Експерт приймає на себе обовязки по виконанню робіт ДП «Дарницький вагоноремонтний завод»

22.10.2004 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 4 до Договору № 40/85-862 від 22.10.2003 року, згідної якої Виконавець взяв на себе зобовязання виконати роботи з актуалізації Звіту про оцінку майна ДП «Дарницький вагоноремонтний завод».

Згідно Акту виконаних робіт від 08.11.2004 року до Додаткової угоди № 4 та Акту виконаних робіт від 12.10.2004 р. до Додаткової угоди № 3 від 02.09.2004 року, позивачем роботи виконані в повному обсязі. Акти підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без зауважень, та приймаються судом як належний доказ виконання позивачем взятих на себе договірних зобовязань.

Відповідно до умов п. 2.2 Договору Замовник взяв на себе зобовязання здійснити авансовий платіж в розмірі 30 % від суми Договору та остаточний розрахунок на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання Акту виконаних робіт.

Згідно Акту виконаних робіт від 12.10.2004 року, на час підписання акту сторони засвідчили, що виконавцю сплачено аванс в розмірі 3000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення, Замовник повинен сплатити виконавцю 3 3300,00 грн, що становить 100 % від загальної вартості робіт.

Згідно Акту виконаних робіт від 08.11.2004 року, сторони зазначили, що на час підписання акта виконаних робіт аванс виконавцю сплачено не було. Замовник повинен сплатити виконавцю 1000,00 грн., що становить 100% від загальної вартості робіт.

Станом на 01.02.2006 року загальна сума заборгованості відповідача складає 4300,00 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, представника відповідача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору на проведення експертної оцінки № 40/85-862 від 22.10.2003 року між сторонами згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обовязки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст.. 526 ЦК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором ( ст.. 903 ЦК України.

П. 2.2 Договору на проведення експертної оцінки № 40/85-862 від 22.10.2003 року, Додаткової угоди № 3 від 02.09.2004 року та Додаткової угоди № 4 від 22.10.2004 року, сторони узгодили, що Замовник здійснює оплату робіт Виконавцю протягом 3-х банківських днів з моменту підписання Акту виконаних робіт

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав доказів на спростування обставин, заявлених позивачем у позові.

За таких обставин, судом визнається вимога про стягнення сум основного боргу доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо стягнення суми 3% річних, інфляційних втрат та пені суд зазначає наступне.

Згідно ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Порушення зобовязань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Позивач правомірно нараховує 3% річних від простроченої суми згідно Додаткової угоди № 3 від 02.09.2004 року до Договору № 40/85-862 від 22.10.03 за зазначений період в сумі 128,29 грн.; згідно Додаткової угоди № 4 від 22.10.2004 року до Договору № 40/85-862 від 22.10.03 в сумі 36,66 грн..

Вірним є нарахування інфляційних втрат за Додатковою угодою № 3 від 02.09.2004 року в сумі 531,53 грн., за Додатковою угодою № 4 від 22.10.2004 року в сумі 141,38 грн..

Відповідно до ст. ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 2.4 Договору, за несвоєчасне перерахування оплати Замовник повинний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, що діяла за період за який нараховується пеня від суми простроченого платежу. Сплата пені не звільняє Замовника від виконання зобовязань по договору.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Позивач вірно проводить розрахунок пені за Додатковою угодою № 3 від 02.09.2004 року в розмірі 296,19 грн. за період з 02.08.2005 року по 01.02.2006 року.

Вірним є нарахування позивачем за Додатковою угодою № 4 від 22.10.2004 року пені в розмірі 89,75 грн. за період з 02.08.2005 року по 01.02.2006 року.

Щодо розподілу судових витрат по справі.

Судом встановлено, що 03.03.2006р. між позивачем ЗАТ «Фінансова будівельна компанія»та ТОВ «Адвокатське обєднання «Де-Юре»було укладено Договір № 25 про надання юридичних послуг, відповідно до п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобовязання надати юридичні послуги повязані з порушенням договірних відносин ДП «Дарницький вагоноремонтний завод», на умовах передбачених договором.

З матеріалів справи вбачається, що за надані по договору послуги Замовник сплатив на користь адвоката грошові кошти в розмірі 1000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 57 від 28.03.2006 року.

Судом встановлено, що подана до суду в інтересах Клієнта позовна заява, документи по справі готувались Виконавцем, адвокат був присутній на всіх призначуваних судом засіданнях, подані позивачем до матеріалів справи докази належним чином засвідчені підписом адвокати, що в сукупності надає підстави суду дійти до висновку, що Виконавець належними чином виконував взяті на себе зобовязання в частині надання правової допомоги Клієнту.

Зважаючи на викладене, враховуючи складність і тривалість розгляду справи, зважаючи на виконання адвокатом взятих на себе зобовязань за договором по наданню юридичних послуг позивачу, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача понесених витрат в розмірі 1000,00 грн. за отримання послуг адвоката є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 901 ЦК України, ст.ст. 173,193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»(02092, м. Київ, вул.. Алма-Атинська, 74, код ЄДРПОУ 14294471) на користь Закритого акціонерного товариства «Фінансова будівельна компанія»(04053, м. Київ, вул.. Гоголівська, 39-а, офіс 44, код ЄДРПОУ 22861151) суму боргу в розмірі 5523 (пять тисяч пятсот двадцять три) грн.. 80 коп., судові витрати за отримання послуг адвоката в розмірі 1000 (одна тисяча) грн.. 00 коп., державне мито у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп.. та 236 (двісті тридцять шість) грн.. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЄ.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 21.02.12 р.