Рішення № 21659050, 13.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/22013.02.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра Сапр" до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

третя особа,

яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору,

на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліра Софт"

про визнання недійсним та скасування попереднього рішення Адміністративної колегії Київського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.11.2011 р. № 154/03-р у справі № 120/03/10.11

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 01.11.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 601 від 27.12.2011 р.,

ОСОБА_3, довіреність № 602 від 27.12.2011 р.

від третьої особи: ОСОБА_4, довіреність № 3/12 від 01.12.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліра Сапр" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (відповідач) про визнання недійсним та скасування попереднього рішення Адміністративної колегії Київського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.11.2011 р. № 154/03-р у справі № 120/03/10.11.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що 03.11.2011 р. Адміністративною колегією Київського територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято попереднє рішення № 154/03-р у справі № 120/03/10.11, яким ТОВ "Ліра Сапр" до прийняття рішення по суті у справі № 120/03/10.11 було заборонено вчиняти будь-які дії щодо використання у господарській діяльності знаків для товарів та послуг: "ЛІРА" (укр.), "ЛИРА" (рос.), "LIRA" (англ.) в рекламних матеріалах, розміщення на інтернет-ресурсах тощо.

Позивач вважає, що оскаржуване попереднє рішення прийняте відповідачем з порушенням норм матеріального права, оскільки приймаючи його відповідач фактично заборонив позивачу здійснювати господарську (підприємницьку) діяльність та використовувати комерційне найменування позивача під час здійснення ним підприємницької діяльності, тим самим неправомірно обмеживши конкуренцію, чим порушив норми Конституції України, ГК України, ЦК України, Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Також, як зазначив позивач, при прийнятті оскаржуваного попереднього рішення відповідачем було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та не доведено обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими. Зокрема, відповідачем не надано належну правову оцінку обґрунтованості, розумності та адекватності вимог TOB "Ліра Софт" щодо необхідності вжиття заходів щодо заборони TOB "Ліра Сапр" вчинення дій щодо використання у господарській діяльності знаків для товарів та послуг "ЛІРА" (укр.), "ЛИРА" (рос.), "LIRA" (англ.). Крім того, відповідачем не обґрунтовано, а TOB "Ліра Софт" не доведено, причинно-наслідковий зв'язок між господарською діяльністю TOB "Ліра Сапр" та можливістю настання негативних та непоправних наслідків для господарської діяльності TOB "Ліра Софт".

Позивач також вважає, що приймаючи оскаржуване попереднє рішення відповідач взяв до уваги неналежні докази, надані третьої особою, зокрема, Висновок експертного дослідження об»єктів інтелектуальної власності № 86/11-НМ від 21.06.2011 р., складений експертом ТОВ "Експертне бюро з питань інтелектуальної власності" Мещеряковою Н.М.

На підтвердження того, що оскаржуване попереднє рішення було прийняте відповідачем при неповному з'ясуванні обставин, що мають суттєве значення для розгляду справи, позивач також вказує, що TOB "Ліра Софт" незаконно використовує знак для товарів і послуг (графічне зображення у вигляді арфи), що належить позивачу, а також вказує, що TOB "Ліра Софт" порушує авторське право позивача на сайт liraland.com.ua шляхом копіювання та використання дизайну вказаного сайту.

Таким чином, оскаржуване попереднє рішення позивач вважає протиправним і необґрунтованим, а тому просить суд визнати його недійсним та скасувати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2011 р. порушено провадження у справі № 39/220 та призначено справу до розгляду на 12.12.2011 р. о 11:40 год.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 12.12.2011 р. справу № 39/220 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра Сапр" до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування попереднього рішення Адміністративної колегії Київського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.11.2011 р. № 154/03-р у справі № 120/03/10.11 передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В., у звязку із перебуванням судді Гумеги О.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2011 р., на підставі ст. 86 ГПК України, справу № 39/220 прийнято до провадження суддею Картавцевою Ю.В., розгляд справи призначено на 23.01.2012 р. о 12:20 год.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 15.12.2011 р. справу № 39/220 передано для розгляду судді Гумезі О.В., у звязку із виходом судді Гумеги О.В. з лікарняного.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2011 р., на підставі ст. 86 ГПК України, справу № 39/220 прийнято до провадження суддею Гумегою О.В., розгляд справи призначено на 23.01.2012 р. о 12:20 год. Наведена ухвала суду сторонам не направлялась, оскільки про час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені ухвалою суду від 12.12.2011 р.

19.12.2011 р. представник відповідача через відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву від 22.11.2011 р. про визнання недійсним попереднього рішення Адміністративної колегії Відділення від 03.11.2011 р. № 154/03-р. Відповідно до відзиву відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки оскаржуване попереднє рішення було прийнято ним в межах наявних у Відділення повноважень та у відповідності до статті 47 Закону України «Про захист економічної конкуренції», враховуючи при цьому, що дії ТОВ "Ліра Сапр", а саме неправомірне використання знаків для товарів і послуг "ЛІРА" (укр.), "ЛИРА" (рос.), "LIRA" (англ.) без дозволу (згоди) TOB "Ліра Софт", містять ознаки порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді неправомірного використання торговельної марки (знака для товарів і послуг) без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, що може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання.

05.01.2012 р. ТОВ "Ліра Софт" через відділ діловодства суду звернулося до суду з заявою про залучення до участі у справі ТОВ "Ліра Софт" в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача.

23.01.2012 р. позивач через відділ діловодства суду подав пояснення на виконання вимог ухвали суду від 23.11.2011 р.

В судовому засіданні, призначеному на 23.01.2012 р., представник позивача звернувся до суду з клопотанням про залучення доказів до матеріалів справи, а саме: копії супровідного листа від 07.11.2011 р. № 26-03/3447 про направлення попереднього рішення, оригіналу витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ "Ліра Сапр" станом на 12.12.2011 р. Клопотання позивача судом задоволено. Клопотання передане до відділу діловодства суду для подальшої його реєстрації, відповідно до п.2.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.

В судовому засіданні, призначеному на 23.01.2012 р., судом розглянуто заяву ТОВ "Ліра Софт" про залучення його до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача. Представник позивача проти задоволення клопотання заперечував. Представник відповідача клопотання підтримав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2012 р., на підставі ст. 27, 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 06.02.2012 о 11:10 год. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліра Софт" (код ЄДРПОУ 32343742, 03110, м. Київ, вул. Пироговського, 1, корп. 6).

26.01.2012 р. представник третьої особи через відділ діловодства суду подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання третьої особи судом задоволено.

03.02.2012 р. представник третьої особи через відділ діловодства суду подав письмові пояснення третьої особи по суті справи, відповідно до яких звернув увагу суду на те, що оскаржуване попереднє рішення стосується виключно заборони позивачу використовувати знаки для товарів та послуг, які належать TOB "Ліра Софт", та не забороняє позивачу використовувати власне комерційне найменування, а тому твердження позивача про те, що оскаржуваним рішенням відповідач фактично заборонив позивачу використовувати його комерційне найменування є необгрунтованими, не відповідають дійсності та не підтверджуються жодними доказами.

Третя особа також спростовує твердження позивача про недоведеність збитків ТОВ "Ліра Софт", спричинених протиправною діяльністю позивача.

Також, третя особа вважає твердження позивача щодо недостовірності та неналежності Висновку експертного дослідження об»єктів інтелектуальної власності № 86/11-НМ від 21.06.2011 р. необґрунтованими та не підтвердженими відповідними доказами, у зв»язку з чим вважає, що відповідач підставно прийняв даний Висновок до уваги при винесенні оскаржуваного попереднього рішення.

Крім того, третя особа у письмових поясненнях зазначає, що предметом розгляду у справі № 120-03/10.11, в межах розгляду якої було прийняте оскаржуване попереднє рішення, є саме питання щодо правомірності або неправомірності використання позивачем комерційного найменування та знаків для товарів і послуг "ЛІРА" (укр.), "ЛИРА" (рос.), "LIRA" (англ.) без дозволу (згоди) третьої особи (ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»). А отже, до предмету розгляду вказаної справи не відносяться питання щодо правомірності використання будь-якою зі сторін будь-яких інших знаків на товари і послуги, крім "ЛІРА" (укр.), "ЛИРА" (рос.), "LIRA" (англ.), порушення будь-ким зі сторін авторських прав на певні твори тощо, т.т., на думку третьої особи, до предмету розгляду вказаної справи не відносяться питання щодо правомірності використання графічного позначення у вигляді арфи, що належить позивачу, питання порушення авторського права позивача на сайт liraland.com.ua шляхом копіювання та використання дизайну вказаного сайту.

В судовому засіданні, призначеному на 06.02.2012 р., представник третьої особи звернувся до суду з клопотанням про залучення доказів до матеріалів справи, зокрема, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ "Ліра Софт" станом на 05.01.2012 р. Наведене клопотання з додатком було передане до відділу діловодства суду для його подальшої реєстрації відповідно до п. 2.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.

В судовому засіданні 06.02.2012 р. відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 13.02.2012 р. о 11:00 год.

В судовому засіданні 13.02.2012 р. представник позивача подав додаткові письмові пояснення до позовної заяви, до яких залучив Висновок № 53/11 експертного дослідження об»єктів інтелектуальної власності, складений 07.12.2011 р. спеціалістом ТОВ "Центр судових експертиз "Альтернатива" Березанською В.І.

Представник третьої особи в судовому засіданні 13.02.2012 р. подав клопотання про залучення доказів до матеріалів справи, зокрема, копії Висновку комплексної судової експертизи об»єктів інтелектуальної власності № 85-11/АІ від 20.06.2011 р., складеного фахівцем, к.т.н. Ісаченковим А.П. (ТОВ "Експертне бюро з питань інтелектуальної власності").

Вищенаведені подані представником позивача додаткові письмові пояснення до позовної заяви та подане третьою особою клопотання про залучення доказів до матеріалів справи були передані до відділу діловодства суду для їх подальшої реєстрації відповідно до п. 2.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.

Представник позивача в судовому засіданні 13.02.2012 р. надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, підтримав їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.02.2012 р. проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на викладене ним у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи в судовому засіданні 13.02.2012 р. надав усні заперечення щодо заявлених позовних вимог та просив відмовити позивачу в задоволення позову.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 13.02.2012 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

11.10.2011 р. Адміністративна колегія Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України своїм розпорядженням № 141/03-р постановила розпочати розгляд справи № 120-03/10.11 за ознаками порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліра Сапр", передбаченого статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді неправомірного використання торговельної марки (знака для товарів і послуг) без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, що може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання.

Розгляд справи № 120-03/10.11 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції був розпочатий Київським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (відповідачем) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра Софт" (третьої особи) щодо неправомірного використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліра Сапр" (позивачем) у господарській діяльності позначень, схожих з позначеннями заявника, що може призвести до змішування з діяльністю останнього.

03.11.2011 р. Адміністративна колегія Київського територіального відділення Антимонопольного комітету України, керуючись статтями 7, 121 та 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статтею 29 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", пунктом 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23 лютого 2001 року № 32-р, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року № 291/5482 (із змінами) та пунктом 30 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року № 5, та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за № 90/299 (із змінами), прийняла попереднє рішення № 154/03-р у справі № 120/03/10.11, яким постановила до прийняття рішення по суті у справі № 120/03/10.11 заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Ліра Сапр" вчиняти будь-які дії щодо використання у господарській діяльності знаків для товарів та послуг: "ЛІРА" (укр.), "ЛИРА" (рос.), "LIRA" (англ.) в рекламних матеріалах, розміщення на інтернет-ресурсах тощо (надалі Попереднє рішення).

Втім позивач вважає, що наведене Попереднє рішення прийнято відповідачем з порушеннями норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, з недоведенням обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, а також з невідповідністю висновків, викладених в даному рішенні, обставинам справи, а тому Попереднє рішення підлягає визнанню недійсним та скасуванню на підставі ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідач та третя особа проти вимог позову заперечують з підстав їх необґрунтованості та недоведеності позивачем.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що вимоги первісного позову задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

До того ж відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. З огляду на зміст наведеної норми, статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України (п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011, № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" (надалі - Постанова Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15)).

Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом; призначати експертизу та експерта з числа осіб, які володіють необхідними знаннями для надання експертного висновку; тощо.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом (ч. 2 ст. 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймається від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України. (ч. 7 ст. 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Пунктом 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Комітету від 23 лютого 2001 р. № 32-р, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року за № 129/5482 передбачено, що діяльність щодо виявлення, попередження та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції здійснюється територіальним відділенням з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України, а також Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що затверджуються Комітетом.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Як визначено частиною 1 статті 47 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у процесі розгляду справи органи Антимонопольного комітету України за поданою суб'єктом господарювання заявою про вжиття заходів для відвернення негативних та непоправних наслідків для суб'єктів господарювання внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції можуть прийняти попереднє рішення, зокрема, про заборону особі (відповідачу), в діях якої вбачаються ознаки порушення, вчиняти певні дії.

Згідно з статтею 29 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у процесі розгляду справи органи Антимонопольного комітету України можуть прийняти попереднє рішення за умов та у порядку, передбачених статтею 47 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до частини 2 вищенаведеної статті Закону України "Про захист економічної конкуренції", попереднє рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 60 цього Закону, у п'ятнадцятиденний строк з дня його одержання. Цей строк не може бути поновлено.

По матеріалам справи судом встановлено, що позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним та скасування попереднього рішення Адміністративної колегії Київського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.11.2011 р. № 154/03-р у справі № 120/03/10.11 в межах строку, встановленого ч. 2 ст. 47 Закону України "Про захист економічної конкуренції" для оскарження попередніх рішень.

Частиною 1 статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначені підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, а саме:

неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

В той же час, відповідно до частини 2 вищенаведеної статті Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

З матеріалів справи вбачається, що Адміністративна колегія Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України розпочала розгляд справи № 120-03/10.11 та в подальшому винесла Попереднє рішення за ознаками порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліра Сапр", передбаченого статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді неправомірного використання торговельної марки (знака для товарів і послуг) без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, що може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання.

Неправомірним, як визначено ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи № 120-03/10.11, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліра Софт" (Заявник) в квітні 2011 року в мережі Інтернет за адресою www.liraland.com.ua виявило інформацію про розробку та початок розповсюдження на ринку ТОВ "Ліра Сапр" нового програмного забезпечення для проектування об'єктів будівництва під найменуванням "ЛІРА-САПР 2011", у зв»язку з чим ТОВ "Ліра Софт" звернулось до відповідача із заявою № 85 (з) від 23.09.2011 р. (надалі Заява) щодо неправомірного використання ТОВ "Ліра Сапр" у господарській діяльності позначень, схожих з позначеннями заявника, що може призвести до змішування з діяльністю останнього.

Відповідачем у Попередньому рішенні встановлено, що TOB "Ліра Софт" було створено у 2003 році, з моменту заснування товариство провадить господарську діяльність у сфері розробки та розповсюдження програмного забезпечення, зокрема спеціалізованих комп'ютерних програмних продуктів "ЛІРА", що використовуються при проектуванні об'єктів будівництва.

З метою належного захисту своїх прав на знаки для товарів і послуг, TOB "Ліра Софт" було здійснено 3 державні реєстрації знаків для товарів і послуг, у зв'язку з чим Заявнику були видані свідоцтва: № 48931 на знак для товарів і послуг "ЛІРА" (укр.), № 48932 на знак для товарів і послуг "ЛИРА" (рос.) та № 48933 на знак для товарів і послуг "LIRA" (англ.), які є чинними, власником наведених свідоцтв є TOB "Ліра Софт".

Відповідачем у Попередньому рішенні також було встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 № 794337, TOB "Ліра Сапр" є юридичною особою, ідентифікаційний код - 37472235, юридична адреса: пров. Киянівський, 7а, м. Київ. Види діяльності за КВЕД, зокрема, є: 72.21.0 - Розроблення стандартного програмного забезпечення.

Наведені вищевстановлені відповідачем факти також підтверджуються матеріалами даної господарської справи.

Таким чином, слушним є висновок Попереднього рішення про те, що TOB "Ліра Софт" (третя особа) та TOB "Ліра Сапр" (позивач) здійснюють господарську діяльність на ринку розробки та продажу програмного забезпечення, що використовується при проектуванні об'єктів будівництва, а отже, вказані суб'єкти господарювання перебувають у конкурентних відносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.

Особи, які беруть участь у справі, мають право надавати докази та доводити їх достовірність (об'єктивність) (ч. 3 ст. ст. 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

З наявних матеріалів справи № 120-03/10.11 вбачається, що з метою повного та всебічного розгляду Заяви ТОВ "Ліра Софт" відповідач дослідив додані до неї документи (в т.ч. Висновок експертного дослідження об»єктів інтелектуальної власності № 86/11-НМ від 21.06.2011 р., складений ТОВ "Експертне бюро з питань інтелектуальної власності" в особі експерта Мещерякової Н.М.) та матеріали, залучені до справи за клопотанням ТОВ "Ліра Софт", відібрав пояснення у представників сторін, які зафіксовані у протоколах.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України у процесі розгляду справи за поданою суб'єктом господарювання заявою про вжиття заходів для відвернення негативних та непоправних наслідків для суб'єктів господарювання внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції мають право прийняти попереднє рішення, зокрема, про заборону особі (відповідачу), в діях якої вбачаються ознаки порушення, вчиняти певні дії.

Таким чином, враховуючи наявні в матеріалах справи докази та задовольняючи прохання Заявника (TOB "Ліра Софт") прийняти попереднє рішення про заборону для TOB "Ліра Сапр" вчиняти будь-які дії щодо використання у господарській діяльності знаків для товарів і послуг: "ЛІРА" (укр.), "ЛИРА" (рос.), "LIRA" (англ.) в рекламних матеріалах, розміщення на Інтернет-ресурсах тощо, відповідач діяв в межах повноважень територіального відділення Антимонопольного комітету України та правомірно виніс Попереднє рішення відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України.

При цьому судом враховано, що оскаржуване Попереднє рішення стосується виключно заборони позивачу використовувати знаки для товарів та послуг, які належать TOB "Ліра Софт", та не забороняє позивачу використовувати власне комерційне найменування, здійснювати підприємницьку діяльність. Таким чином, твердження позивача про те, що Попереднім рішенням відповідач фактично заборонив позивачу використовувати його комерційне найменування, здійснювати підприємницьку діяльність, чим обмежив конкуренцію, є такими, що не відповідають дійсності, не підтверджуються належними доказами, а отже є необґрунтованими.

Крім того, як вірно зазначила третя особа у наданих суду письмових поясненнях, до предмету розгляду справи № 120-03/10.11 не відносяться питання щодо правомірності використання будь-якою зі сторін будь-яких інших знаків на товари і послуги, крім "ЛІРА" (укр.), "ЛИРА" (рос.), "LIRA" (англ.), порушення будь-ким зі сторін авторських прав на певні твори тощо, а тому судом не приймаються до уваги при розгляді даної господарської справи доводи сторін щодо правомірності (неправомірності) використання графічного позначення у вигляді арфи, що належить позивачу відповідно до свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 140962, питання порушення авторського права позивача на сайт liraland.com.ua шляхом копіювання та використання дизайну вказаного сайту.

Як визначено частиною 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне зясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. При цьому стаття 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не передбачає можливості одночасного визнання рішення недійсним та скасування його.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Отже, перевіривши юридичну оцінку обставин справи № 120-03/10.11 та повноту їх встановлення в оскаржуваному Попередньому рішенні, суд дійшов висновку про те, що відповідачем дотримано вимог Конституції України, Законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про захист економічної конкуренції", Правил розгляду справ, які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 р. № 5 (в редакції Розпорядження Антимонопольного комітету №84-р від 14.02.2011 р.), у зв»язку з чим всебічно, повно і обєктивно розглянуто обставини справи № 120-03/10.11, досліджено подані документи, належним чином проаналізувало відносини сторін.

Викладені в оскаржуваному Попередньому рішенні висновки відповідача відповідають фактичним обставинам справи № 120-03/10.11, нормам матеріального права, є законними та обґрунтованими. Натомість, доводи позивача за первісним позовом не знайшли свого підтвердження в ході розгляду по суті справи № 39/220.

Отже, Попереднє рішення Адміністративної колегії Київського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.11.2011 р. № 154/03-р у справі № 120/03/10.11 відповідає вимогам чинного законодавства України.

З огляду на наведене, підстав для визнання недійсним на підставі ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" попереднього рішення Адміністративної колегії Київського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.11.2011 р. № 154/03-р у справі № 120/03/10.11 немає, а тому вимоги позивача до відповідача про визнання недійсним та скасування даного рішення є необґрунтованими, матеріалами справи не підтверджуються та задоволенню не підлягають.

При цьому суд звертає увагу позивача, що Попереднє рішення не є остаточним рішенням у справі № 120/03/10.11 та лише після повного та всебічного дослідження всіх доказів, наданих сторонами, Адміністративна колегія Київського територіального відділення Антимонопольного комітету України прийме остаточне рішення, яким і буде визначено, чи є у діях ТОВ "Ліра Сапр" ознаки порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

Крім того, відповідно до норми ч. 3 ст. 47 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі закриття розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у зв'язку з недоведенням вчинення порушення відповідач може звернутися до господарського суду про відшкодування йому суб'єктом господарювання, який подав заяву відповідно до частини першої цієї статті, збитків, завданих у зв'язку з прийняттям попереднього рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 35, 43, 46, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГумега О.В.

Дата складення повного рішення: 20.02.2012 р.