Рішення № 21658781, 16.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-3/1302-201216.02.12 За позовом Приватного підприємства «Рось» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Купець»

Про стягнення 434374,99 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 по дов. № б/н від 23.01.2012

Від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного підприємства «Рось»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Купець» 434374,99 грн. заборгованості, яка складається з 89428,97 грн. боргу по орендній платі, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобовязань згідно договору оренди № 140/1 від 08.09.2008 та 333250,00 грн. боргу по орендній платі, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобовязань згідно договору оренди № 108/1 від 01.01.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/1302-2012 та призначено її до розгляду на 16.02.2012.

Позивач в судовому засіданні 16.02.2012 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 16.02.2012 не зявився, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 07.02.2012 не виконав.

Відповідач у поданому до відділу діловодства суду 15.02.2012 відзиві проти позову заперечує частково з приводу нарахування орендної плати у період з лютого по листопад 2011 року, оскільки відповідач орендних послуг в даний період не отримував. Відповідач зазначає, що відповідно до п. 3.1. договору оренди № 108/1 від 01.01.2010, даний договір діє по 31.12.2010. Пунктом 3.3. договору встановлено, що після закінчення строку оренди відповідач, у разі своєчасного повідомлення, а саме за один місяць, має переважне право на укладення договору оренди перед третіми особами. Про бажання продовжувати договір після закінчення його строку відповідач позивачу не повідомляв, а відтак, на основі п. 3.3. договору він втратив переважне право на продовження договору оренди перед третіми особами. Усно та письмово відповідач повідомляв позивача про небажання продовжувати договір. Протягом січня-квітня 2011 року позивач пропонував укласти новий договір оренди з відповідачем, на що відповідач відповідав відмовою. Хоча термін дії договору закінчився 31.12.2010, але в даний термін відповідач не мав можливості залишити обєкт оренди, а тому фактично в січні 2011 року відповідач користувався обєктом оренди. Про що сторонами підписано відповідний акт. Ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Таким чином, акт № 59 прийому-передачі виконаних робіт від 31.02.2011 є окремим правочином з оренди майна строком на один місяць. Позивач знав про небажання відповідача продовжувати договір, а тому направляв йому нові пропозиції з укладення договорів оренди. Крім того, обєкт оренди перейшов у розпорядження позивача з 01.02.2011. Працівники відповідача на обєкті оренди після 31.01.2011 не зявлялися, майно належне відповідачу - не зберігалося. З 01.02.2011 сторонами не укладалося жодного правочину і не підписувалося жодного первинного бухгалтерського документу.

Відповідач у поданому відзиві просить суд відкласти розгляд справи, в звязку з неможливістю направити в судове засідання повноважного представника.

Розглянувши заявлене клопотання відповідача про відкладення розгляду справи суд відзначає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідач в заявленому клопотанні не зазначає обставин за яких неможливо направити повноважного представника в судове засідання та не подано доказів того, що керівництво відповідача, яке в силу ст. 28 Господарського процесуального кодексу України може бути представником юридичної особи, не в змозі прийняти участь в судовому засіданні.

Суд приходить до висновку що відсутні обставини, за яких не можливо вирішити спір в даному судовому засіданні.

В судовому засіданні 16.02.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

08.09.2008 між Філією «Холодокомбінат № 4» Приватного підприємства «Рось»(орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Купець»(орендар) було укладено договір оренди № 140/1 (далі договір-1).

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 1.1. договору-1 орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування без права суборенди холодильну камеру № 46, визначену п. 1.2. даного договору (обєкт нерухомості) та зобовязується сплачувати орендну плату.

Згідно п. 1.2. договору-1 обєкт нерухомості, який передається за даним договором, знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Академіка Білецького, 34, має загальну площу 506,4 кв. м.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Договір вступає в силу з 08.09.2008 і діє до 31.12.2008 (п. 3.1. договору-1).

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобовязаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.3. договору-1 обєкт нерухомості має бути переданий орендодавцем орендарю не пізніше першого дня строку оренди, що визначений п. 3.1. договору. Передача приміщення орендодавцем та прийняття його орендарем здійснюється на підставі акту прийому-передачі обєкта нерухомості, який підписується сторонами і є невідємною частиною даного договору.

За актом прийому-передачі від 08.09.2008 позивач передав, а відповідач прийняв холодильну камеру № 46 площею 506,4 кв. м.

Додатковою угодою № 5 від 12.01.2009 сторонами продовжено дію договору-1 до 31.12.2009 та зменшено розмір площі обєкта нерухомості до 125 кв. м.

Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно п. 4.1. договору-1 розмір орендної плати складає 50640,00 грн. разом з ПДВ на місяць.

Додатковою угодою № 5 від 12.01.2009 до договору-1 сторони зменшили розмір орендної плати до 13875,00 грн. разом з ПДВ на місяць.

Пунктом 4.2. договору-1 визначено, що плата за користування обєктом оренди перераховується щомісяця до 10 числа кожного поточного місяця у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця або готівкою в касу орендодавця.

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобовязання щодо своєчасного та в повному обсязі внесення орендної плати за договором-1 у період з січня по грудень 2009 року, в результаті чого виникла заборгованість, яка згідно підписаного та скріпленого печатками обох сторін становить 101124,99 грн.

В звязку з закінченням строку дії договору-1 01.01.2010 між Приватним підприємством «Рось»(орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Купець»(орендар) було укладено договір оренди № 108/1 (далі договір-2).

Відповідно до п. 1.1. договору-2 орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування без права суборенди холодильну камеру № 46, визначену п. 1.2. даного договору (обєкт нерухомості) та зобовязується сплачувати орендну плату.

Згідно п. 1.2. договору-2 обєкт нерухомості, який передається за даним договором, знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Академіка Білецького, 34, має загальну площу 125 кв. м.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.3. договору-2 обєкт нерухомості має бути переданий орендодавцем орендарю не пізніше першого дня строку оренди, що визначений п. 3.1. договору. Передача приміщення орендодавцем та прийняття його орендарем здійснюється на підставі акту прийому-передачі обєкта нерухомості, який підписується сторонами і є невідємною частиною даного договору.

За актом прийому-передачі від 01.01.20210 позивач передав, а відповідач прийняв холодильну камеру № 46 площею 125 кв. м.

Договір вступає в силу з 01.01.2010 і діє до 31.12.2010 (п. 3.1. договору-2).

Положеннями статті 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 785 Цивільного кодексу України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно п. 1. ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

З вказаних правових норм вбачається, що після закінчення строку дії договору оренди, в разі наявності заперечень однієї із сторін щодо подальшого користування орендованих приміщень протягом місяця після закінчення строку дії договору, такий договір оренди припиняється, а орендар зобовязаний звільнити орендоване приміщення та передати його орендодавцю.

Згідно п. 3.2. договору орендар має право відмовитись від договору попередивши орендодавця за один місяць.

Пунктом 10.5. договору-2 встановлено обовязок орендаря по закінченню дії договору здати орендодавцю орендоване майно протягом двох днів.

Сторонами доказів в підтвердження того, що однією із сторін було виявлено не бажання продовжувати орендні відносини не подано.

В звязку з наведеним судом встановлено, що строк дії договору-2 пролонговано.

Згідно п. 4.1. договору-2 розмір орендної плати складає 13875,00 грн. разом з ПДВ на місяць.

Додатковою угодою № 1 від 15.06.2010 до договору-2 сторони збільшили розмір орендної плати до 14625,00 грн. разом з ПДВ на місяць.

Пунктом 4.2. договору-2 визначено, що плата за користування обєктом оренди перераховується щомісяця до 10 числа кожного поточного місяця у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця або готівкою в касу орендодавця.

Всупереч вищеназваному договірному зобовязанню відповідач не виконав своїх обовязків в частинні внесення плати за оренду майна у період з січня по листопад 2011 року, в результаті чого виникла заборгованість, яка за обґрунтованими розрахунками позивача становить 333250,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 6.1.2. договорів відповідач зобовязався своєчасно здійснювати орендні платежі.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу по орендній платі в загальному розмірі 434 374,99 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Посилання відповідача на те, що обєкт оренди перейшов у розпорядження позивача з 01.02.2011 не приймається судом до уваги, оскільки

Згідно п. 6.2.6. договору орендар зобовязаний повідомити орендодавця не пізніше ніж за два тижні про звільнення обєкта нерухомості й здати його за актом прийому-передачі у справному стані.

Відповідно до ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідачем доказів в підтвердження того, що обєкт оренди було повернуто позивачу за актом прийому-передачі не подано.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Приватного підприємства «Рось»обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Купець»(м. Київ, вул. Горького, 5-Б, код ЄДРПОУ 33737356) на користь Приватного підприємства «Рось»(Київська область, м. Сквира, вул. Р. Люксембург, 14, код ЄДРПОУ 32191954) 434 374 (чотириста тридцять чотири тисячі триста сімдесят чотири) грн. 99 коп. боргу по орендній платі, 8687 (вісім тисяч шістсот вісімдесят сім) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

СуддяВ.В.Сівакова Рішення підписано 20.02.2012.