Рішення № 21658774, 13.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/479-201213.02.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета подорожей Ві.Ай.Пі"

про стягнення 13 122, 00 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. довіреність б/н від 26.01.2012;

від відповідача: Воровська О.В. директор; ОСОБА_2 довіреність б/н від 10.01.2012;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю "Планета подорожей Ві.Ай.Пі"про стягнення 13 122, 00 грн. штрафу за договором фінансового лізингу № 080514-27/ФЛ-Ю-А від 14.05.2008 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх договірних зобовязань щодо сплати страхових платежів згідно умов Договору фінансового лізингу № 080514-27/ФЛ-Ю-А від 14.05.2008 р. та договір майнового страхування предмету лізингу № 28-0199-11-1892 від 17.05.2011 р.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 13 122, 00 грн. штрафу, 1609, 50 грн. судового збору.

Ухвалою від 17.01.2012 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 13.02.2012.

13.02.2012 представник відповідача у судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, в якому просив суд зменшити розмір штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача, звільнивши відповідача від їх сплати.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13.02.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.05.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Планета подорожей Ві.Ай.Пі" (лізингоодержувач) був укладений Договір фінансового лізингу № 080514-27/ФЛ-Ю-А (надалі - Договір), згідно умов якого позивач на підставі акту приймання передачі передав відповідачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в Специфікації до Договору, а Відповідач прийняв майно (предмет лізингу), та зобов'язався своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі та нести інші обов'язки, передбачені умовами Договору та чинного законодавства.

Згідно п.4.3. Договору приймання лізингоодержувачем майна в лізинг оформлюється шляхом складання акту приймання-передачі майна.

Як слідує з п. 7.1. Договору лізингоодержувач зобовязаний самостійно та за власний рахунок здійснювати страхування майна (укласти відповідний договір страхування).

Відповідно до п. 7.1.4. Договору період страхування з 29.05.2008 р. по 19.06.2013 р.

Згідно з Додатком № 1 сторони погодили графік сплати лізингових платежів.

Відповідно до Додатку № 2 вартість предмета лізингу становить 131 120, 00 грн.

На виконання умов Договору позивач передав у тимчасове володіння та користування відповідачеві предмет лізингу, в свою чергу відповідач прийняв предмет лізингу, сплачував лізингові платежі та уклав договір майнового страхування предмету лізингу № 28-0199-11-1892 від 17.05.2011 р.

Однак, як слідує з матеріалів справи, відповідач в обумовлений Договором фінансового лізингу № 080514-27/ФЛ-Ю-А від 14.05.2008 р. та Договором майнового страхування предмету лізингу № 28-0199-11-1892 від 17.05.2011 р. належним чином не виконав свої зобов'язання щодо сплати страхових платежів, внаслідок чого у останнього перед позивачем виникло грошове зобовязання (штраф) у розмірі 13 122, 00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу. Правовідносини сторін щодо фінансового лізингу регулюються нормами Закону України «Про фінансовий лізинг»та Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 292 Господарського кодексу України лізинг це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу (надалі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор-прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України (ЦК України), якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 11.2.5 Договору, за порушення положень статті 7 Договору до лізингоодержувача передбачене застосування штрафу у розмірі 10 відсотків від загальної вартості предмету лізингу на момент укладення Договору за кожен випадок такого порушення.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, передав відповідачеві на умовах фінансового лізингу предмет лізингу, однак відповідач у строк, встановлений договором лізингу та договором страхування не виконав свої зобовязань щодо сплати страхових внесків.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, за таких обставин, позов щодо стягнення штрафу в розмірі 13 112, 00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета подорожей Ві.Ай.Пі" (юр. адреса: 03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд. 116-А, факт. адреса: 04053, пр. 40-річчя Жовтня, 68, оф. 253, код ЄДРПОУ: 33777455) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (04119, м. Київ. вул. Дегтярівська, 21-г, код ЄДРПОУ: 33880354) 13 112 (тринадцять тисяч сто дванадцять) грн. 00 коп. штрафу, 1 609 (одна тисяча шістсот девять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення:17.02.2012р.