Рішення № 21658700, 16.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/43116.02.12

За позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Стоун де Люкс"

про стягнення за надання послуг 56 970,15 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивачаОСОБА_2 (дов. б/н від 10.01.2012 р.)

Від відповідачаОСОБА_3 (дов. б/н від 19.01.2011 р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 16 лютого 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоун де Люкс" (далі по тексту відповідач) про стягнення 56 970,15 грн., з яких 50 235,00 грн. основної заборгованості за Договором про надання послуг бухгалтерського обслуговування № 01/10-10 від 01.10.20101р., 3 849,21 грн. пені, 1703, 79 грн. інфляційних збитків, 1182, 94 грн. трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобовязання, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/431, розгляд справи призначено на 31.01.2012 року.

В судове засідання 31.01.2012 року відповідач не зявився, вимоги ухвали суду про порушення не виконав. Через канцелярію суду 30.01.2012 року відповідачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість явки в судове засідання.

Представником позивача вимоги ухвали суду про порушення провадження виконано частково, надано додаткові матеріали по справі та усні пояснення, в яких підтримано позовні вимоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2012 року розгляд справи було відкладено на 16.02.2012 року, у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи, невиконанням сторонами вимог ухвали суду, щодо надання додаткових матеріалів та пояснень по справі.

16.02.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано відзив на позовну заяву.

Позивачем 16.02.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва подано документи по справі та заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач, керуючись ст. 22 Господарського процесуального кодексу, просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоун де Люкс" 50 235,00 грн. основної заборгованості, 5 124,47 грн. пені, 778,11 грн. інфляційних збитків, 1 154,70 грн. трьох відсотків річних.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Подана позивачем заява про уточнення позовних вимог розцінюється судом як заява про зільшення позовних вимог та приймається судом до розгляду, а отже позовні вимоги у даній справі розглядаються з урахуванням заяви поданої 16.02.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва.

У судовому засіданні 16.02.2012 року представником відповідача надано усні пояснення по суті відзиву, підтримано його, відподвіач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представником позивача надано оригінали документі для огляду в судовому засіданні, додаткові матеріали та усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримано повністю, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стоун де Люкс»(замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) було укладено договір про надання послуг бухгалтерського обслуговування № 01/10-10 (надалі по тексту Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по веденню бухгалтерського і податкового обліку замовника та складання бухгалтерської і податкової звітності, передбаченої чинним законодавством, протягом дії цього Договору, а саме: відображення господарських операцій, проведених замовником за звітний місяць, у реєстрах бухгалтерського обліку; розрахунок податків (зборів, внесків), що сплачуються замовником у відповідності з діючим законодавством України; складання фінансової, статистичної, податкової та іншої звітності, передбаченої діючим законодавством України; надання форм звітності у відповідні державні органи по встановленим адресами і у передбачені законодавством строки.

Одиницею виміру кількості наданих (отриманих) послуг є звітний місяць (п.1.2. Договору).

Згідно з п.п. 5.1, 5.2. Договору вартість щомісячних послуг, що надаються виконавцем згідно Договору становить 8000,00 грн. Оплата послуг виконавця здійснюється шляхом видачі з каси замовника готівкових коштів виконавцю в термін до 07-го числа наступного за звітним місяця.

Пунктом 6.1 Договору сторони передбачили, що прийом-передача наданих послуг здійснюється по закінченні кожного місяця і оформляється актом наданих послуг.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначає, що, Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було добросовісно виконано усі умови Договору, що підтверджується наступними актами здачі прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000001 від 31 жовтня 2010 року, № ОУ-0000004 від 30 листопада 2010 року, № ОУ- 0000006 від 31 грудня 2010 року, № ОУ-0000001 від 31 січня 2011 року, № ОУ-0000003 від 28 лютого 2011 року, № ОУ- 0000005 від 31 березня 2011 року, № ОУ- 1000008 від 30 квітня 2011 року, № ОУ-0000013 від 31 травня 2011 року, № ОУ-0000016 від 30 червня 2011 року, № ОУ-0000019 від 31 липня 2011 року, № ОУ-0000022 від 31 серпня 2011 року, № ОУ-0000025 від З0 вересня 2011 року, підписаними уповноваженими представниками сторін (належним чином завірені копії містяться в матеріалах справи).

Спір виник у звязку з тим, що, за твердженням позивача, відповідач здійснив часткову оплату наданих позивачем послуг, у звязку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 50235,00 грн.

Окрім того, між позивачем та відповідачем було підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2011 року, відповідно до якого заборгованість на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 становить 50235,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 31.10.2011 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості згідно Договору про надання послуг бухгалтерського обслуговування № 01/10-10 від 01.10.2010 року.

Проте, як стверджує позивач, відповіді на питання щодо готовності оплатити борг у добровільному порядку, відповідачем не надано, що стало підставою для повторного звернення позивача до відповідача з вимогою від 22.11.2011 року.

У звязку з вищенаведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 50 235,00 грн. основної заборгованості, 5 124,47 грн. пені, 778,11 грн. інфляційних збитків, 1 154,70 грн. трьох відсотків річних.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на неналежне виконання позивачем своїх зобовязань згідно Договору, у звязку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю «Стоун де Люкс» зазнає збитки та втрачає репутацію. Таким чином, на думку відповідача, перш за все, порушення умов Договору та зобовязань були здійснені позивачем, а отже підстави для оплати робіт у відповідача відсутні.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Укладений між сторонами Договір про надання послуг бухгалтерського обслуговування № 01/10-10 є підставою для винекнення між сторонами правовідносин, які за своєю природою підпадають під регулювання глави 63 ЦК України.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець), зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 6.1 Договору сторони передбачили, що прийом-передача наданих послуг здійснюється по закінченні кожного місяця і оформляється актом наданих послуг.

Відповідно до п. 3.7. Договору замовник зобовязується підписати акт виконаних робіт протягом 2-х робочих днів, або сповістити виконавця про відмову підписання протягом 3-х робочих днів з переліком зауважень. Акт виконаних робіт вважається підписаним замовником, якщо виконавець не отримав протягом 3-х робочих днів письмово оформленої претензії.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем були підписані наступні акти здачі прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000001 від 31 жовтня 2010 року, № ОУ-0000004 від 30 листопада 2010 року, № ОУ- 0000006 від 31 грудня 2010 року, № ОУ-0000001 від 31 січня 2011 року, № ОУ-0000003 від 28 лютого 2011 року, № ОУ- 0000005 від 31 березня 2011 року, № ОУ- 1000008 від 30 квітня 2011 року, № ОУ-0000013 від 31 травня 2011 року, № ОУ-0000016 від 30 червня 2011 року, № ОУ-0000019 від 31 липня 2011 року, № ОУ-0000022 від 31 серпня 2011 року, № ОУ-0000025 від З0 вересня 2011 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач прийняв виконані позивачем роботи згідно Договору та, відповідно, не мав претензій щодо неналежного виконання послуг позивачем.

Зважаючи на вище зазначене, суд не приймає до уваги посилання відповідача щодо неналежного виконання позивачем своїх зобовязань згідно Договору, у звязку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю «Стоун де Люкс» зазнає збитки та втрачає репутацію, як на підставу у відмові у задоволенні позовних вимог.

При цьому, суд зазначає, що у разі неналежного наданян послуг виконавцем (позивачем), що було виявлено замовником після прийняття послуг, статтею 906 ЦК України встановлено такий спосіб захисту замовника як відшкодування виконавцем, понесених збитків, однак замовник (відповідач) правом на поданян позову щодо стягненян збитків не скористався. При цьому, конструкція норми ст. 906 ЦК України не дає можливості зменшення обумовленої договором винагороди, у разі неналежного надання послуг виконавцем, а надає замовникові право на стягнення збитків, спричинених таким неналежним виконанням.

Відповідно до п. 5.2. Договору оплата послуг виконавця здійснюється шляхом видачі з каси замовника готівкових коштів виконавцю в термін до 07-го числа наступного за звітним місяця.

Як встановлено судом, відповідач вчасно та повністю не розрахувався з позивачем у звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 50235,00 грн.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем за Договором в сумі 50235,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 5 124,47 грн. пені, 778,11 грн. інфляційних збитків, 1 154,70 грн. трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

В звязку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 7.3.3 Договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь 5 124,47 грн. пені.

Згідно з п. 7.3.3. Договору у випадку порушення замовником терміну сплати грошових коштів за надані послуги, що передбачений п. 5.2 Договору, він зобовязаний сплатити на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період виникнення заборгованості, від несплаченої суми за кожен день такого порушення.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи те, що відповідач прострочив оплату за поставлений товар, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 5 124,47 грн. підлягають задоволенню, згідно розрахунку позивача станом на 13.02.2012 року.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Господарського процесуального кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 778,11 грн. інфляційних збитків, 1 154,70 грн. трьох відсотків річних.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобовязання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних витрат ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобовязання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 778,11 грн. інфляційних збитків, 1 154,70 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Стоун де Люкс" (03062, м. Київ, вул. Стрийська, буд. 23, код ЄДРПОУ: 36265710, р/р 260080726301 в TOB «Банк інвестицій та заощаджень», або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в AT "Райфайзен Банк Аваль", МФО 380805) 50 235 (пятдесят тисяч двісті тридцять пять) грн. 00 коп. основної заборгованості, 5 124 (пять тисяч сто двадцять чотири) грн. 47 коп. пені, 778 (сімсот сімдесят вісім) грн. 11 коп. інфляційних збитків, 1 154 (одну тисячу сто пятдесят чотири) грн. 70 коп. трьох відсотків річних, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГ.П. Бондаренко

Повний текст рішення підписано 21.02.2012 року