Рішення № 21658083, 30.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 65/21230.01.12 Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області “Броваритепловодоенергія”

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 3572,39 грн.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 01-54 від 05.01.2012р.

від відповідача :не зявився ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області “Броваритепловодоенергія” з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 3572,39 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 681 від 01.01.2011 р. про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води в частині своєчасної плати за надані послуги, внаслідок чого у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 утворилась заборгованість в сумі 3572,39 грн.

У позові Комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області “Броваритепловодоенергія” просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 2621,87 грн., пеню в сумі 237,00 грн., інфляційну складову боргу в сумі 154,72 грн., 3% річних в сумі 58,96 грн. та 500,00 грн. штрафу, а всього 3572,39 грн.

У судовому засіданні 30.01.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не зявився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.01.2011 р. між КП “Броваритеплоенергомережа” (яка згідно статуту змінила назву на КП “Броваритепловодоенергія”), як виконавцем, та відповідачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як споживачем, було укладено договір № 681 про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води.

Відповідно до п 1.1 договору виконавець зобовязується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води, а споживач зобовязується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Згідно додатку № 1 до договору КП “Броваритепловодоенергія” надає послуги з централізоване опалення в нежитлове приміщення відповідача, що знаходиться в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, площею 39,2 кв.м.

Пунктом 3.4 договору встановлено, що плата за послуги з теплопостачання здійснюється до 15 числа місяця, що передує місяцю надання послуг з теплопостачання в розмірі 100% від вартості запланованого обсягу подачі послуг на наступний місяць у такому порядку:

-планова вартість обсягу споживання теплової енергії при наявності приладів обліку визначається виходячи з планових нормативних обсягів споживання та вартості 1 Гкал. - на момент проведення нарахування;

-планова вартість послуг з теплопостачання визначається згідно загальної опалювальної площі, що зазначена в додатку № 1 до даного договору за затвердженими тарифами;

-планова вартість послуг з підігріву води визначається за затвердженими тарифами.

Згідно п. 3.10 договору фактично надані виконавцем послуги з теплопостачання у відповідному місяці оформлюються актом про надання послуг. Виконавець зобовязується направити споживачу на адресу, що вказана в договорі акт про надання послуг, а споживач зобовязується протягом 5-ти днів з моменту його отримання повернути його виконавцю в належно оформленому вигляді.

У випадку неповернення споживачем належно оформлених актів про надання послуг, та відсутності письмових заперечень, послуги теплопостачання вважаються наданими та прийнятими споживачем (п. 3.11).

Пунктом 5.1(2) договору встановлено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за несвоєчасне внесення платежів за послуги шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через шість місяців з дня виникнення боргу.

Відповідно до п. 5.1(5) договору споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за неповернення акту про надання послуг або акту звірки взаєморозрахунків шляхом сплати виконавцю штрафу в розмірі 500,00 грн. за кожен неповернутий акт.

Згідно п. 9.1 договору він набирає чинності з дня його підписання уповноваженими особами сторін терміном на 1 рік та поширює свою дію на взаємовідносини, що склалися між сторонами з 01 квітня 2010 р. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до рахунку за теплопостачання № 5326/681 від 19.01.2011 р. за період з 01.04.2010 р. по 01.02.2011 р., позивачем нараховано відповідачу до сплати основного боргу 2621,87 грн. вартості послуг за централізоване опалення згідно договору № 681 від 01.01.2011 р.

Ст. 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші ), або утриматися від певних дій, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. 909 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Тарифи на теплову енергію були погоджені сторонами та на час розгляду даної справи не скасовані та недійсними не визнані.

Таким чином, судом встановлено, що позивач правомірно заявив вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані, але не оплачені у повному обсязі послуги з централізованого опалення по договору № 681 від 01.01.2011 р. за період з 01.04.2010 р. по 01.02.2011 р. в сумі 2621,87 грн.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доказів належної оплати суду не надано, а наявність заборгованості відповідача підтверджується матеріалами справи, позовні вимоги в частині стягнення 2621,87 грн. основного боргу за договором № 681 від 01.01.2011 р. в період з 01.04.2010 р. по 01.02.2011 р. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 237,11 грн. пені, 154,72 грн. інфляційних збитків, 58,69 грн. 3% річних.

Відповідно п. 5.1(2) договору встановлено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за несвоєчасне внесення платежів за послуги шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через шість місяців з дня виникнення боргу.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення пені, інфляційних збитків, 3 % річних та штрафу є такими, що заявлені правомірно.

Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 154,72 грн. інфляційних нарахувань, 58,69 грн. 3% річних за період з 01.01.2011 р. по 01.10.2011 р. та 237,11 грн. пені за період з 01.01.2011 р. по 01.07.2011 р.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 500,00 грн. за неповернутий акт про надання послуг за січень 2011 року.

У судовому засіданні встановлено, що позивачем на адресу відповідача був направлений акт про надання послуг за січень 2011 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією поштової квитанції № 4794 від 11.02.2011 р.

Згідно з п. 5.1(5) договору споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за неповернення акту про надання послуг або акту звірки взаєморозрахунків шляхом сплати виконавцю штрафу в розмірі 500,00 грн. за кожен неповернутий акт.

У звязку з тим, що відповідач не повернув акт про надання послуг за січень 2011 р. та умови укладеного договору, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення штрафу в розмірі 500,00 грн.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області “Броваритепловодоенергія” до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 3572,39 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02092, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області “Броваритепловодоенергія” (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського, 3-а, ідентифікаційний код 13711949) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 2 621 (дві тисячі шістсот двадцять одну) грн. 87 коп., інфляційну складову боргу в розмірі 154 (сто пятдесят чотири) грн. 72 коп., 3% річних в сумі 58 (пятдесят вісім) грн. 69 коп., пеню в сумі 237 (двісті тридцять сім) грн. 11 коп. та штрафу в сумі 500 (пятсот) грн. 00 коп.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02092, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області “Броваритепловодоенергія” (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського, 3-а, ідентифікаційний код 13711949) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 30 січня 2012 р.

Повний текст рішення підписаний 06.02.2012 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна