Рішення № 21657699, 07.02.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "07" лютого 2012 р.Справа № 17/5007/136/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1. дов. від 20.12.2011р. №08/14581-003212

від відповідача не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м.Житомир)

до Райківської виправної колонії №73 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області (с.Райки, Бердичівський район, Житомирська область)

про стягнення 75699,66грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 75699,66грн., з яких: 43358,37грн. заборгованості за активну електричну енергію, 22462,16грн. заборгованості за реактивну електроенергію, 7370,27грн. пені, 1474,04грн. 3% річних, 1034,82грн. інфляційних нарахувань.

В судовому засіданні 24.01.2012р. відповідно до ст.ст. 17, 21-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб-підприємців" судом зроблено запит від 24.01.2012р. за №12837447 та роздрукований спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців щодо відповідача який долучено до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 07.02.2012р. подав заяву, в якій повідомив про часткову сплату відповідачем заборгованості за спожиту за активну електричну енергію в сумі 300,00грн. та просить суд припинити провадження у справі в цій частині.

Представник відповідача в судове засідання 07.02.2012р. не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений. Вимоги ухвали суду від 24.01.2011р. не виконав.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Бердичівським районом електричних мереж, який є виробничим підрозділом ВАТ "ЕК "Житомиробленерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" - енергопостачальна організація (позивач у справі) та Райківською виправною колонією №73 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області - споживач (відповідач у справі) договору від 19.02.2009р. №719 з додатками (а.с. 8-14, 66-81), позивач здійснює постачання відповідачу електричної енергії.

В п.10.1 договору сторони визначили, що цей договір укладається на строк до 31 грудня 2009р., набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

Згідно ч.1 ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п. 2.2.3 договору, відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати за використану електричну енергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку елект роенергії, класу напруги та за діючими на період розрахунку тарифами у грошовій формі та іншими формами розрахунків згідно з чинним законодавством України. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зара ховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом. Розрахунковим періодом вважається період з 21 числа по 20 число включно і вказаний період прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця).

Відповідно до п. 2.2.5 вищезазначеного договору, відповідач зобов'язався здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

Відповідно до п. 7.3 договору, оплата електроенергії здійснюється Споживачем самостійно у формі попередньої оплати. Остаточний розрахунок повинен здійснюватися в розмірі фактичного споживанні електричної енергії за розрахунковий місяць, з врахуванням сальдо на початок місяця не пізніше: 5 операційних днів з дня отримання рахунку, включаючи день його отримання, для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно; 10 операційних днів з дня отримання рахунку, включаючи день його отримання, для споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на день пред'явлення позову до суду, за період з 21.01.2011р. по 12.12.2011р., утворилась заборгованість перед позивачем: за використану активну електроенергію в сумі 43358,37грн, що підтверджується рахунками за активну електроенергію (а.с. 20-33) та за використану реактивну електроенергію в сумі 22462,16грн, що підтверджується рахунками за реактивну електроенергію (а.с. 34-45).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 30.01.2012р., тобто після пред'явлення позову до суду (згідно відмітки діловодної служби господарського суду Житомирської області позов зареєстровано 14.12.2011р. за вх.№5007/2528/11), платіжними дорученнями: №238 від 22.11.2010р. та №251 від 06.12.2010р. відповідач перерахував позивачу 300,00грн. боргу за використану активну електроенергію, що підтверджується банківською випискою (а.с. 64).

Отже, станом на день розгляду справи 07.02.2012р. заборгованість відповідача перед позивачем складає: 43058,37грн. заборгованості за активну електричну енергію, 22462,16грн. заборгованості за реактивну електроенергію.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно п. 4.2.1 та 7.4 вищезазначеного договору, за внесення платежів, передбачених пунктами цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком (дод. №4), відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня, яка згідно розрахунку позивача (а.с. 17) складає 7370,27грн.

Перевіривши розрахунок суми пені суд встановив, що розмір пені має бути більшим, ніж той, який нарахований позивачем, тому суд задовольняє позов в цій частині в повному обсязі.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно розрахунків (а.с. 18, 19) позивача розмір інфляційних нарахувань складає 1034,82грн., сума 3% річних - 1474,04грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 75399,66грн., з яких: 43058,37грн. заборгованості за активну електричну енергію, 22462,16грн. заборгованості за реактивну електроенергію, 7370,27грн. пені, 1474,04грн. 3% річних, 1034,82грн. інфляційних нарахувань. В частині стягнення 300грн. заборгованості за активну електричну енергію провадження у справі необхідно припинити за відсутності предмета спору.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 525, 526, 546, ч.2 ст.625 ЦК України, ст.193 ГК України, керуючись ст.ст.49, 80 п.1.1, 82,84,85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Райківської виправної колонії №73 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області, Житомирська область, Бердичівський район, с.Райки, ідентифікаційний код 08563352 на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", 10014, м.Житомир, вул. Пушкінська, 32/8, ідентифікаційний код 22048622 - 43058,37грн. заборгованості за активну електричну енергію, 22462,16грн. заборгованості за реактивну електроенергію, 7370,27грн. пені, 1474,04грн. 3% річних, 1034,82грн. інфляційних нарахувань, 1514,00грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 300грн. заборгованості за активну електричну енергію за відсутності предмета спору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України

СуддяШніт А.В.

Дата підписання:13 лютого 2012р.

1 - в справу;

2-позивачу;

3-відповідачу (рек. з повід.).