Рішення № 21656233, 27.02.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

27.02.2012Справа №5002-29/5393-2011 За позовом Військового прокурора Євпаторійського гарнізону (97412, АР Крим, м. Євпаторія, вул.. Пушкіна, 35) в інтересах держави в особі:

Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, код ЄДРПОУ 20055032);

Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України (97412, АР Крим, м. Євпаторія, вул.. Пушкіна, 35, код ЄДРПОУ 07786127);

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс-Плюс» (97502, Сімферопольський район, с. Сонячне, вул.. Центральна, буд. 10, кв. 3 // 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Ростовська, 30/13, кв. 6, код ЄДРПОУ 33524829);

Про стягнення 26555,38 грн. та спонукання до виконання певних дій.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача 1. ОСОБА_1 юрисконсульт, довіреність №220/742/д від 16.11.2011 р;

Від позивача 2. ОСОБА_1 юрисконсульт, довіреність №9/185 від 30.01.2012 р;

Від відповідача не зявився;

Прокурор Котелевець М.В. посвідчення № 364.

Сутність спору: Військовий прокурор Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс-Плюс» про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого військового майна в сумі 12207,45 грн., з яких 11014,60 грн заборгованість, 280,64 грн пеня, 264,66 грн штраф та 647,55 грн. компенсація земельного податку, а також про зобовязання в примусовому порядку відповідача звільнити орендоване майно нежитлові приміщення загальною площею 955,6 кв.м. в будівлі №426, №429, №425, №427, №428 військового містечка №1 по вул.. Арсенальна, 1б в смт. Новофедорівка, АР Крим та здати його за актом прийому-передачі Євпаторійський КЕЧ району Міністерства оборони України.

Крім того, прокурор просить покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем були порушені умови договору оренди нерухомого військового майна - нежитлових приміщень, загальною площею 955,6 кв.м. в будівлі №426, №429, №425, №427, №428 військового містечка №1 по вул.. Арсенальна, 1б в смт. Новофедорівка, АР Крим, в частині своєчасності та повноти сплати орендних платежів в зв'язку з чим за відповідачем склалася заборгованість в сумі 11014,60 грн., яку останній самостійно не погашає, що і стало причиною звернення військового прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України до суду. Також, військовий прокурор заявив до стягнення штрафні санкції у вигляді пені та штрафу за неналежне виконання договірних зобовязань, а також суму компенсації земельного податку.

Крім того, оскільки в порушення вимог чинного законодавства ТОВ «Фенікс-плюс» в добровільному порядку звільнити орендоване майно та повернути за актом прийому-передачі відмовляється, військовий прокурор просить суд в примусовому порядку зобовязати відповідача виконати певні дії.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 21 грудня 2011 року позов Військового прокурора Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі в особі Міністерства оборони України та Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

У ході розгляду справи прокурор уточнив позовні вимоги в частині зазначення реквізитів позивача - Євпаторійської КЕЧ району, та відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Фєнікс Плюс”.

Після оголошення судом про початок розгляду справи по суті, позивач у судовому засіданні 02 лютого 2012 року заявив заяву про збільшення позовних вимог в порядку статті 22 ГПК України, в якій просив стягнути з відповідача на користь держави в особі Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району заборгованість за договором оренди нерухомого військового майна з урахуванням пені, штрафу, неустойки та компенсації земельного податку в сумі 26555,38 грн. До вказаної заяви позивачем додані розрахунки стягуваних сум з урахуванням збільшення, а також докази спрямування відповідної заяви на юридичну адресу відповідача відповідно до статті 56 ГПК України.

Суд, ухвалою від 02.02.2012 р. прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог.

Позивач у судовому засіданні 16 лютого 2012 року заявив клопотання про долучення до матеріалів справи документів згідно переліку, зокрема, довідки розрахунку компенсації земельного податку, яке судом задоволено.

Слід зазначити, що судом в порядку статті 69 ГПК України за клопотанням другого позивача та прокурора продовжено строк розгляду справи.

У судовому засіданні 27 лютого 2012 року позивачем на вимогу ухвали суду від 16.02.2012 р. надано Акт обстеження обєктів оренди, зокрема, за договором №2/2010/ЄвпКЕЧ, який долучено судом до матеріалів справи.

Прокурор та представник позивачів в судовому засіданні наполягали на задоволенні позовних вимог з урахуванням збільшення.

Відповідач жодного разу явку в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений рекомендованою кореспонденцію на юридичну адресу (з якої була неодноразово поверталася кореспонденція з відміткою пошти «підприємство не зареєстровано за зазначеною адресою») та на адресу, зазначену військовим прокурором (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Ростовська, 30/13, кв. 6), з якої поштова кореспонденція суду не поверталась.

Судом був спрямований запит до електронної бази даних АРМ ЄДР для отримання даних про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та відповідно отриманий спеціальний витяг станом на 17.01.2012р., з якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс-Плюс» зареєстровано в реєстрі як юридична особа з місцезнаходженням: 97502, Сімферопольський район, с. Сонячне, вул.. Центральна, буд. 10, кв. 3.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Проте, відповідач не скористався наданим законом правом на участь у судовому засіданні, поданні доказів у справі. Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України у відсутність представника відповідача, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників позивачів та прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2010 року між Євпаторійською Квартирно-експлуатаційною частиною району(орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фенікс-Плюс» (орендар) укладено договір №2/2010/ЄвпКЕЧ оренди нерухомого військового майна, розташованого в Сакському гарнізоні за адресою: АР Крим, смт. Новофедорівка, військове містечко №1, буд. №№ 426 (літ. «Г»), 429 (літ. «Д»), 425 (літ. «А»), 427 (літ. «В»), 428 (літ. «Б»).

Згідно з п. 1.1 даного Договору, Орендодавець, як балансоутримувач, здав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення площею 955,6 кв.м. в будівлях № 426 (літ. «Г»), загальною площею 44,6 кв.м.; №429 (літ. «Д»), загальною площею 458,7 кв.м.; №425 (літ. «А»), загальною площею 123,9 кв.м.; №427 (літ. «В»), загальною площею 59,6 кв.м.; №428 (літ. «Б»), загальною площею 268,8 кв.м.; розташовані за адресою: АР Крим, смт. Новофедорівка, військове містечко №1.

29.11.2010р. сторонами підписаний акт прийому-передачі нерухомого військового майна - нежитлових приміщень, згідно з актом інвентаризації, розташованих за адресою: АР Крим, смт. Новофедорівка, військове містечко №1, площею 955,6 кв.м. в оренду (а.с. 32).

Згідно п.1.3. договору оренди нерухоме майно орендодавець передає орендарю для використання під автомобільну стоянку.

Строк дії договору встановлений з 29 листопада 2010 року до 30 грудня 2010 року включно (пункт 10.1. договору).

30.12.2010 року сторони уклали додатковий договір № 4/д/2010/ЄвпКЕЧ до договору оренди №2/2010/ЄвпКЕЧ, згідно з яким пункт 10.1. договору викладений в новій редакції, а саме: «Даний договір діє з моменту підписання до 31 грудня 2012 року» (а.с. 48).

Відповідно до п. 3.6. Договору оренди орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок Орендодавця в територіальному органі Державного казначейства щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 3.1. передбачено, що орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (березень 2010 року) на рівні 2000,00 грн. за результатами конкурсу (домовленості) з урахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних обєктах оренди, але не нижче орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (з мінами), яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (березень 2010 року) 1247,80 грн.

За згодою сторін орендна плата за базовий місяць оренди встановлена у розмірі 2000,00 грн. (без ПДВ) (а.с. 41-42).

Згідно з п. 5.3. Договору оренди орендар зобовязаний своєчасно та у повному обсязі вносити орендну плату.

Також сторонами обумовлено, що орендар зобовязаний щомісячно компенсувати Орендодавцю частину податку на землю пропорційно площі землі, яка займає здане в оренду нерухоме майно (п. 5.15. договору).

Пунктом 10.6.1. договору сторони погоджуються, що договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо зокрема, орендар не вніс плату протягом 3-х місяців з дня закінчення строку платежу.

Як зазначає військовий прокурор у позовній заяві, Євпаторійською КЕЧ району відповідачу виставлялись рахунки на оплату оренди №09/07/11/443 від 07.07.2011р., №09/08/11/533 від 08.08.2011р., №09/09/11/636 від 08.09.2011р., №09/09/11/705 від 10.10.2011р., №09/11/11/781 від 09.11.2011р. (а.с. 67-71); та рахунки на оплату компенсації земельного податку №08/07/11/земля/460 від 07.07.2011р., №08/08/11/земля/551 від 08.08.2011 р., №08/09/11/земля/617 від 08.09.2011 р., №08/10/11/земля/683 від 04.10.2011р., №08/11/11/земля/801 від 10.11.2011 р. Дані рахунки направлені на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс-Плюс» про що свідчать штемпелі вихідної кореспонденції.

Однак відповідачем зобовязання за договором оренди належним чином не виконувались, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість зі сплати орендних платежів за період з червня 2011р. по жовтень 2011р. у розмірі 11014,60 грн та з компенсації земельного податку за період з липня 2011 р. по листопад 2011 р. в сумі 647,55 грн.

Крім того, відповідачем проігноровані неодноразово надіслані на його адресу позивачем претензійні листи від 12.08.2011р., від 16.09.2011р., від 10.11.2011р. (а.с. 57-63).

20.09.2011р. Євпаторійська КЕЧ району надіслала на адресу ТОВ «Фенікс-Плюс» лист-повідомлення, згідно з яким повідомила останнього про розірвання договору оренди у звязку з порушенням його умов.

Даний лист одержаний відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи директора «особисто», на поштовому повідомленні про вручення від 04.10.2011р. (а.с. 78-79).

Більш того, 12.12.2011 р. Євпаторійська КЕЧ району надіслала на адресу ТОВ «Фенікс-Плюс» лист-вимогу, згідно з яким просила погасити заборгованість з орендних платежів, зокрема за договором №2/2010/ЄвпКЕЧ та повернути за актом прийому-передачі майно, передане ТОВ «Фенікс-Плюс» за вказаним договором оренди від 29.11.2010р. (а.с. 80).

У звязку з тим, що відповідач позивачеві не надав відповідь на лист, заборгованість ним не погашена та орендоване майно не повернуте, військовий прокурор Євпаторійського гарнізону звернувся з відповідним позовом до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку та зобовязання відповідача повернути спірне майно за актом прийому-передачі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Подаючи позов до суду, військовий прокурор просив стягнути з відповідача заборгованості з орендної плати за договором оренди в розмірі 11014,60 грн. за період з червня 2011р. по жовтень 2011р., а також сума компенсації земельного податку у розмірі 647,55 грн.

Як зазначалось вище, між сторонами у справі укладено договір №2/2010/ЄвпКЕЧ від 29 листопада 2011 року оренди нерухомого військового майна.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (аналогічні положення містить стаття 188 ГК України).

Нормами статей 759, 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Аналогічні положення містить стаття 283 Господарського кодексу України, згідно якої за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також п.3 ст.285 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

У порушення вимог статей 33,34 Господарського процесуального кодексу України відповідачем жодних доказів належного виконання зобовязань за договором оренди від 29.11.2010 р., зокрема з орендних платежів та компенсації земельного податку, суду не надано.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд вважає вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендних платежів та компенсації земельного податку обґрунтованими.

Однак, перевіривши розрахунок заборгованості суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач - Євпаторійська квартирно-експлуатаційна частина району відповідно до умов договору оренди та вимог чинного законодавства в односторонньому порядку розірвав договір оренди листом від 20.09.2011 р., надісланим на адресу ТОВ «Фенікс-Плюс», та отриманим останнім 04.10.2011 р.

Відповідно до розрахунку, військовим прокурором заявлено до стягнення заборгованість з орендних платежів за жовтень місяць 2011 року згідно виставленого рахунку №09/11/11/781 від 09.11.2011 р. в сумі 2192,71 грн.

Однак, суд не вбачає правових підстав нарахування орендної плати після розірвання договору (а саме після 04.10.2011 р.), вважає, що заявлена до стягнення сума заборгованості з орендної плати за жовтень місяць 2011 року підлягає перерахуванню, та за чотири дні становить 282,80 грн.

За такою ж підставою необгрунтовано нарахування сум компенсації земельного податку вже після закінчення дії договору, а тому заявлені прокурором до стягнення суми компенсації земельного податку згідно рахунків №08/10/11/земля/683 від 04.10.2011 р. у розмірі 129,51 грн., №08/11/11/земля/801 від 10.11.2011 р. у розмірі 129,51 грн. за жовтень та листопад 2011 року, відповідно, не підлягають задоволенню.

За такими обставинами матеріалами справи підтверджуються та підлягають стягненню з відповідача 9104,69 грн. заборгованості з орендних платежів та 388,53 грн. компенсації земельного податку.

Крім того, подаючи позов до суду, військовий прокурор заявив до стягнення 264,66 грн. штрафу та 280,64 грн. пені за період з 17.07.2011р. по 16.11.2011р. Збільшивши позовні вимоги заявою від 02.02.2012р. прокурор просив суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 330,44 грн. і 629,47 грн. пені за період з 17.07.2011р. по 31.01.2012р.

Відносно вимог прокурора про стягнення нарахованої суми пені, суд має зазначити наступне.

Пунктом 3.7. договору оренди сторони передбачили, що при порушенні строків оплати орендної плати, орендар оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати.

Виходячи із вказаного положення договору прокурором заявлена до відшкодування сума пені у розмірі 629,47 грн., розрахована за період з 17.07.2011р. по 31.01.2012р., згідно розрахунку (а. с. 104).

Оскільки при розгляді справи судом була встановлена наявність прострочення з боку відповідача щодо оплати орендних платежів, суд визнає вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача пені обґрунтованими.

Однак, перевіривши розрахунок пені суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань регулюються Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” N 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року.

Статями 1, 3 цього Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, суд робить висновок, що положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Разом з тим, частина 4 ст. 232 ГК України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається із розрахунку пені, прокурором здійснено нарахування пені за рахунком №443 від 07.07.2011р. з 17.07.2011р. по 31.01.2012р., тобто з перевищенням 6 місячного терміну, що є порушенням приписів 4 ст. 232 ГК України.

Крім того, нарахування прокурором пені за рахунком №781 від 09.11.2011 р. на суму 2192,71 грн. є необґрунтованим, оскільки заборгованість за жовтень місяць 2011 року складає 282,80 грн.

Відтак, заявлена прокурором сума пені підлягає перерахуванню, зокрема, з урахуванням 6 місячного строку, і становить 557,05 грн.

Що стосується заявлених позовних вимог щодо стягнення 330,44грн. штрафу, суд зазначає наступне.

Згідно п. 3.8. договору оренди за прострочення платежів по орендній платі понад три місяці орендар сплачує штраф в розмірі 3% від суми заборгованості.

Як вбачається з наданого військовим прокурором розрахунку суми штрафу, штраф нараховано у розмірі 3% від суми невиконання зобовязання (а.с. 105), однак, враховуючи часткове задоволення судом суми заборгованості з орендних платежів, сума штрафу також підлягає перерахуванню та складає 273,14 грн.

За такими обставинами матеріалами справи підтверджуються та підлягають стягненню з відповідача 273,14 грн. штрафу та 557,05 грн. пені. В частині стягнення 74,42 грн. пені та 57,3 грн. штрафу у задоволенні позову слід відмовити.

Крім того, військовий прокурор просить суд стягнути з відповідача 13933,32 грн. неустойки та в примусовому порядку зобовязати відповідача звільнити орендоване майно нежитлові приміщення загальною площею 955,6 кв.м. в будівлі №426, №429, №425, №427, №428 військового містечка №1 по вул.. Арсенальна, 1б в смт. Новофедорівка, АР Крим та здати його за актом прийому-передачі Євпаторійський КЕЧ району Міністерства оборони України.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 785 ЦК України і ч. 1 статті 27 Закону України "'Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи закінчення дії договору оренди та ігнорування відповідачем вимоги Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району погашення заборгованості з орендних платежів та повернення за актом прийому-передачі майно, передане ТОВ «Фенікс-Плюс» за договором оренди №2/2010/ЄвпКЕЧ від 29.11.2010р. (а.с. 80), суд вважає вимоги військового прокурора щодо стягнення неустойки у розмірі 13933,32 грн. обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи, зокрема, розрахунком (а.с. 106).

Крім того, оскільки правові підстави для знаходження обєкту оренди у ТОВ «Фенікс-Плюс» відсутні, суд також вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги військового прокурора щодо зобовязання відповідача звільнити орендоване майно нежитлові приміщення загальною площею 955,6 кв.м. в будівлі №426, №429, №425, №427, №428 військового містечка №1 по вул.. Арсенальна, 1б в смт. Новофедорівка, АР Крим та здати його за актом прийому-передачі Євпаторійський КЕЧ району Міністерства оборони України.

Судові витрати зі сплати судового збору судом покладаються на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс-Плюс» ЄДРПОУ 33524829 звільнити орендоване майно нежитлові приміщення загальною площею 955,6 кв.м. в будівлі №426, №429, №425, №427, №428 військового містечка №1 по вул.. Арсенальна, 1б в смт. Новофедорівка, АР Крим та здати його за актом прийому-передачі Євпаторійській квартирно-експлуатаційній частині району Міністерства оборони України 07786127.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс-Плюс» ЄДРПОУ 33524829 на користь Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України ЄДРПОУ 07786127 заборгованість в розмірі 9104,69 грн., пені в розмірі 557,05 грн., 273,14 грн. штрафу, 13933,32 грн. неустойки та 388,53 грн. компенсації земельного податку.

4. У задоволенні позову в частині стягнення 1909,91 грн. заборгованості з орендних платежів, 259,02 грн. компенсації земельного податку, 74,42 грн. пені та 57,3 грн. штрафу відмовити.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс-Плюс» ЄДРПОУ 33524829 у дохід Державного бюджету України (рахунок №31211206783002, отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь, 22030001, ЄДРПОУ 38040558, ГУДКСУ в АРК, м. Сімферополь, код банку отримувача 824026) 1470,20 грн. судового збору.

6. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 28.02.2012р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБашилашвілі О.І.