Рішення № 21656232, 27.02.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

27.02.2012Справа №5002-29/181-2012 За позовом Військового прокурора Євпаторійського гарнізону (97412, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Пушкіна, 35) в інтересах держави в особі:

Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, код ЄДРПОУ 20055032);

Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України (97412, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Пушкіна, 35, код ЄДРПОУ 07786127);

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Югнєфтєсервіс» (95047, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Узлова, 7, 3-1 поверх // 95034, АР Крим, м. Сімферополь, пер. Совхозний, 5а, код ЄДРПОУ 30840225);

Про стягнення 164548,55 грн. та спонукання до виконання певних дій.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача 1. ОСОБА_1 юрисконсульт, довіреність №220/742/д від 16.11.2011 р;

Від позивача 2. ОСОБА_1 юрисконсульт, довіреність №9/185 від 30.01.2012 р;

Від відповідача не зявився;

Прокурор Котелевець М.В. посвідчення № 364.

Суть спору: Військовий прокурор Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Югнєфтєсервіс» про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого військового майна в сумі 131 973,17 грн., з яких 98 500,25 грн. заборгованість, 2611,72 грн. пеня, 2 955,01 грн. штраф та 27 906,19 грн. неустойка, а також про зобовязання в примусовому порядку відповідача звільнити орендоване майно 21/100 частку комплексу, а саме клуб №2, санчастина №3, склад №4, 8, склад ПММ №11, склад №12, 13, 13, склад ПММ№22, склад №28, 33, 34, 40, 47, 57, 69, 70, котельна №5, бактерицидна №6,очисні споруди №7, сарай №9, 24, 65, сараї №66, 67, бункер №10, майстерня №14, 29, 41, мехмайстерні №35, 53, їдальня №16, котельна - пральня №17,казарма №18, уборна №19, Уб, ВОХР №20, дизельна №21, сховище №30,магазин №21, гараж №32, 45, пожежне депо №36, схов №37, 38, 39, 46, 48, 49,51, 59, пост СІЗ №43, КПП №50, 54, 55, ТП -1 №60, ТП -2 №61, ТП -3 №63, пункт заправки №64, учбовий клас №68, зварювальна №71, акамуляторна№72, ПТОР №73 та здати його за актом прийому передачі власнику Державі в особі Міністерства оброни України, яку представляє Євпаторійська КЕЧ району. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем були порушені умови договору оренди 21/100 частки комплексу, розташованого за адресою: смт. Чорноморське, Військове містечко №1, укладеного 23.10.2006 р. між Державою в особі Міністерства оборони України, яке представляє Євпаторійська КЕЧ району та Товариством з обмеженою відповідальністю «Югнєфтєсервіс», в частині своєчасності та повноти сплати орендних платежів, у зв'язку з чим за відповідачем склалася заборгованість в сумі 98 500,25 грн., яку останній самостійно не погашає, що і стало причиною звернення військового прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України до суду. Також, військовий прокурор заявив до стягнення штрафні санкції у вигляді пені, штрафу та неустойки за неналежне виконання договірних зобовязань.

Крім того, оскільки в порушення вимог чинного законодавства ТОВ «Югнєфтєсервіс» в добровільному порядку звільнити орендоване майно та повернути за актом прийому-передачі відмовляється, військовий прокурор просить суд в примусовому порядку зобовязати відповідача виконати певні дії.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 17 січня 2012 року позов Військового прокурора Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі в особі Міністерства оборони України та Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

Судом спрямований запит до електронної бази даних АРМ ЄДР для отримання даних про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та відповідно отриманий спеціальний витяг, з якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Югнєфтєсервіс» зареєстровано в реєстрі як юридична особа за місцезнаходженням, вказаним у позовній заяві.

Прокурор у судовому засіданні 14 лютого 2012 року заявив заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача на користь держави в особі Євпаторійської КЕЧ району МО України заборгованість за договором оренди в сумі 164548,55 грн. До зазначеної заяви прокурором додано докази спрямування останньої на адресу відповідача, а також розрахунок з урахуванням збільшення суми заборгованості.

Суд, ухвалою від 14.02.2012р. заяву прокурора про збільшення позовних вимог прийняв до розгляду.

Відповідач згідно наданому відзиву, проти позову заперечував, посилаючись на неповідомлення належним чином ТОВ «Югнєфтєсервіс» про розірвання договору згідно ст. 782 ЦК України, а відтак вважає договір оренди діючим.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про призначення у справі судово-бухгалтерської експертизи з метою визначення експертним шляхом суми заборгованості. Необхідність проведення експертизи відповідач мотивував необґрунтованим, на його думку розрахунком, представленим прокурором.

Суд, у судовому засіданні 14.02.2012р., розглянувши клопотання відповідача про призначення експертизи у справі, переніс його розгляд на наступне судове засідання.

У судовому засіданні 27.02.2012р. військовий прокурор Євпаторійського гарнізону надав пояснення на відзив відповідача із своїми запереченнями, який судом оглянуто у судовому засіданні та долучено в матеріали справи.

Позовні вимоги з урахуванням збільшення позовних вимог, військовим прокурором та позивачами підтримані у судовому засіданні у повному обсязі.

Також позивачем Міністерством оборони України, заявлено клопотання в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу україни про доручення в матеріали справи документів за переліком.

Суд оглянув вказане клопотання у судовому засіданні та задовольнив його, долучивши надані документи до матеріалів справи.

Відповідач явку свого представника у судове засідання 27.02.2012р. не забезпечив. До дня слухання справи від нього надійшло клопотання від 24.02.2012р. про відкладення розгляду справи, у звязку з хворобою представника.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами, наявними у справі, тому клопотання відповідача про відкладення слухання справи задоволенню не підлягає. Більш того, суд зазначає, що строк розгляду справи обмежений, в свою чергу відповідач не обмежений положеннями статті 28 ГПК України в кількості своїх повноважних представників.

Крім того, заявлене відповідачем клопотання до суду про відкладення слухання справи, будь-яких посилань, додаткових обґрунтувань необхідності проведення експертизи, контррозрахунку, по заявленому у попередньому судовому засіданні клопотанні про призначення у справі експертизи, не містить, тому суд в задоволенні клопотання відповідача щодо призначення у справі експертизи відмовляє, у звязку з необґрунтованістю.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників позивачів та військового прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2006 року Євпаторійською КЕЧ району укладено договір оренди державного майна з ТОВ “Югнєфтєсервіс”, згідно умов якого Євпаторійською КЕЧ району передано відповідачу нерухоме військове майно - частку комплексу (нежитлових приміщень) військового містечка №1, розташованого на земельній ділянці загальною площею 2946,70м2, за адресою: АР Крим, смт.Чорноморське, військове містечко №1, терміном на 1 рік (т. 1 а.с. 66-72).

23 жовтня 2006 року Євпаторійською КЕЧ району укладено договір оренди державного майна з Товариством з обмеженою відповідальністю “Югнєфтєсервіс”, згідно якого Євпаторійською КЕЧ району передано відповідачу нерухоме військове майно - частку комплексу (нежитлових приміщень) військового містечка №1, розташованого на земельній ділянці загальною площею 2946,70м2, за адресою: АР Крим, смт. Чорноморське, військове містечко №1, терміном на 10 років (т. 1 а.с. 6-8).

Згідно до п. 1.1 договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування 21/100 частку комплексу за адресою: смт. Чорноморське, Військове містечко №1, яке находиться на балансі Євпаторійської КЕЧ району та обліковується КЕЧ району. Частка комплексу розташована на земельній ділянці розміром 0,044 + 77,76 га, що належить Орендодавцю на підставі Державного акту на право користування землею 013942, виданого 1978 р. виконкомом Чорноморської селищної ради, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право користування землею за №4, на який за даними електронного витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого в 1978 р., на якій розташовані: клуб №2, санчастина №3, склад №4, 8, склад ПММ №11, склад №12,13, 13, склад ПММ №22, склад №28,33, 34, 40, 47, 57, 69, 70, котельна №5, бактерицидна №6, очисні споруди №7, сарай №9, 24, 65, сараї №66, 67, бункер №10, майстерня №14, 29, 41, мехмайстерні №35, 53, їдальня №16, котельна пральня №17, казарма №18, уборна №19, Уб, ВОХР №20, дизельна №21, сховище №30, магазин №21, гараж №32, 45, пожежне депо №36, схов №37, 38, 39, 46, 48, 49, 51, 59, пост СІЗ №43, КПП №50, 54, 55, ТП -1 №60, ТП -2 №61, ТП -3 №63, пункт заправки №64, учбовий клас №68, зварювальна №71, акамуляторна №72, ПТОР №73.

За даними електронного витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого 19.10.2006 р. за №12213301, у користування Орендаря переходить: група інвентарних обєктів за літерою №4, площею 135,70 кв. м., за літерою №13, площею 547,50кв. м., за літ. №16, площею 619,00 кв.м., за літ. №17, площею 297,9 кв.м., за літ.№40, площею 26,00 кв. м., за літ. №43, площею 79,40 кв. м., за літ. №47, площею 164,30 кв. м., за літ. №51, площею 45,80 кв. м., за літ. №57, площею 132,6 кв.м., за літ.№58, площею 176,00кв.м., за літ. №65, площею 4,00кв.м., за літ. №66, площею 104,40кв.м., за літ.№67, площею 180,70кв.м., за літ.№2, площею 363,00кв.м., за літ. №9, площею 20,90кв.м., за літ. №10, площею 46,90кв.м., за літ. №УЕ, площею 20,60кв.м., загальною площею 2946,70 кв. м.

Згідно п.1.5 договору оренди майно передається в оренду з метою використання для курортно-готельного бізнесу.

Відповідно до п.3.1 договору орендна плата встановлена за місяць 7366,75 грн. на конкурсній підставі з врахуванням моніторингу орендної плати аналогічних обєктів оренди.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з базового по перший місяць включно.

Згідно п.3.2. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.3. вказаного договору орендна плата за кожний наступний місяць перераховується орендарем на спеціальний рахунок Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району щомісячно за поточний місяць, не пізніше 25-го числа поточного місяця.

У відповідності з п. 5.2. даного договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 10.8. договору сторони погоджуються, що договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо зокрема, орендар не вніс плату протягом 3-х місяців з дня закінчення строку платежу.

Згідно акту прийому-передачі нежитлових приміщень в оренду від 11.09.2006р. позивач передав відповідачеві обєкти оренди, зазначені у договорі оренди частки комплексу (т. 1 а.с. 64).

Як зазначає військовий прокурор у позовній заяві, під час проведення перевірки фінансово-господарської діяльності Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району, ним виявлені порушення матеріальних інтересів держави з боку товариства з обмеженою відповідальністю «Югнєфтєсервіс», що виразились в неналежному виконанні договірних зобовязань за договором оренди державного майна від 23.10.2006р.

Так вказаною перевіркою встановлено, що Євпаторійською КЕЧ району виставлені відповідачу рахунки на оплату оренди №02/01/11/43 від 11.01.2011р., №02/02/11/136 від 17.02.2011р., №02/03/11/198 від 15.03.2011р., №02/04/11/262 від 13.04.2011р., №02/06/11/365 від 07.06.2011р., №02/07/11/436 від 07.07.2011р., №02/08/11/526 від 08.08.2011р., №02/09/11/629 від 08.09.2011р., №02/10/11/698 від 10.10.2011р. і №02/11/11/774 від 09.11.2011р. (т. 1 а.с. 9-14).

Дані рахунки направлені на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Югнєфтєсервіс» про що свідчать штемпелі вихідної кореспонденції та поштові квитанції.

Однак відповідачем зобовязання за договором оренди належним чином не виконувались, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість зі сплати орендних платежів за період з січня 2011р. по листопад 2011р. у розмірі 98500,25 грн.

17.10.2011р. Євпаторійська КЕЧ району надіслала на адресу ТОВ «Югнєфтєсервіс» лист-повідомлення, згідно з яким повідомила останнього про розірвання договору оренди від 23.10.2006р., у звязку з порушенням його умов та просила погасити заборгованість з орендних платежів за вказаним договором і повернути за актом прийому-передачі майно, передане ТОВ «Югнєфтєсервіс» за договором оренди від 23.10.2006р. в строк до 23.10.2011р. (т. 1 а.с. 18).

Даний лист одержаний відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи Капітонова, на поштовому повідомленні про вручення від 21.10.2011р. (т. 1 а.с. 19).

Акт звірки взаємних розрахунків між сторонами, складений позивачем станом на 24.01.2012р. за яким борг відповідача перед позивачем складає 378187,69грн. відповідачем не підписаний (т. 1 а.с. 65).

У звязку з тим, що відповідач позивачеві не надав відповідь на лист, заборгованість ним не погашена та орендоване майно не повернуте у строк, як того вимагав позивач, військовий прокурор Євпаторійського гарнізону звернувся з відповідним позовом до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку та зобовязання відповідача повернути спірне майно за актом прийому-передачі.

Подаючи позов до суду, військовий прокурор просив стягнути з відповідача заборгованості з орендної плати за договором оренди в розмірі 98500,25грн. за період з січня 2011р. по листопад 2011р.

В процесі розгляду справи військовий прокурор збільшив розмір позовних вимог з урахуванням збільшення періоду нарахування, та просив суд стягнути з відповідача заборгованість з орендних платежів за період з січня 2011р. по 10.02.2012р. в сумі 98500,25грн.

Дослідивши обставини справи, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу з орендних платежів підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.

За загальним правилом цивільного права зобовязанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку (ст.509 ЦК України).

В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Відповідно до частини 2 статті 762 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У порушення вимог статей 33,34 Господарського процесуального кодексу України відповідачем жодних доказів належного виконання зобовязань за договором оренди від 23.10.2006 р. суду не надано.

Таким чином, позов в частині стягнення основної заборгованості за договором оренди частки комплексу від 23.10.2006р. в сумі 98500,25грн. є обґрунтованим, підтверджується документально, у тому числі розрахунком та підлягає задоволенню.

Крім того, подаючи позов до суду, військовий прокурор заявив до стягнення 2955,01 грн. штрафу та 2611,72 грн. пені за період з 17.06.2011р. по 29.12.2011р. Збільшивши позовні вимоги заявою від 10.02.2012р. прокурор просив суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 2955,01грн. і 3609,05грн. пені за період з 17.06.2011р. по 10.02.2012р.

Відносно вимог прокурора про стягнення нарахованої суми пені, суд має зазначити наступне.

Пунктом 3.5 договору оренди сторони передбачили, що при порушенні строків оплати орендної плати, орендар оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати.

Виходячи із вказаного положення договору прокурором заявлена до відшкодування сума пені у розмірі 3609,05грн., розрахована за період з 17.06.2011р. по 10.02.2012р., згідно розрахунку (т. 1 а. с. 59).

Оскільки при розгляді справи судом була встановлена наявність прострочення з боку відповідача щодо оплати орендних платежів, суд визнає вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача пені обґрунтованими.

Однак, перевіривши розрахунок пені суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань регулюються Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” N 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року.

Статями 1, 3 цього Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, суд робить висновок, що положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Разом з тим, частина 4 ст. 232 ГК України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається із розрахунку пені, прокурором здійснено нарахування пені за рахунком №365 від 07.06.2011р. з 17.06.2011р. по 10.02.2012р., тобто з перевищенням 6 місячного терміну, що є порушенням приписів 4 ст. 232 ГК України.

Відтак, заявлена прокурором сума пені підлягає перерахуванню з урахуванням 6 місячного строку, і становить 3350,05грн.

Що стосується заявлених позовних вимог щодо стягнення 2955,01грн. штрафу, суд зазначає наступне.

Згідно п.11.3 договору оренди за прострочення платежів по орендній платі понад три місяці орендар сплачує штраф в розмірі 3% від вартості орендованого майна.

Однак штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з наданого військовим прокурором розрахунку суми штрафу, штраф нараховано у розмірі 3% від суми невиконаного зобовязання (т. 1 а.с. 60), тобто з урахуванням норм чинного законодавства.

За такими обставинами матеріалами справи підтверджуються та підлягають стягненню з відповідача 2955,01грн. штрафу та 3350,05грн. пені. В частині стягнення 259грн. пені у задоволенні позову слід відмовити.

Крім того, заявляючи позов, військовий прокурор просить суд в примусовому порядку зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю «Югнєфтєсервіс» звільнити орендоване згідно договору оренди частки комплексу від 23.10.2006р. орендоване майно та здати його за актом прийому-передачі власнику.

Дослідивши обставини справи, оцінюючи подані сторонами докази суд вважає, що позовні вимоги в даній частині задоволенню не підлягають, у звязку з наступним.

Як на підставу цих вимог прокурор посилається на те, що пунктом 10.8 договору оренди від 23.10.2006р. передбачено однією із підстав дострокового розірвання договору невнесення орендарем протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу орендної плати.

Оскільки орендар не сплачував орендні платежі протягом трьох місяців підряд, то 17.10.2011р. Євпаторійська КЕЧ району надіслала на адресу ТОВ «Югнєфтєсервіс» лист-повідомлення, згідно з яким повідомила останнього про розірвання договору оренди від 23.10.2006р., у звязку з порушенням його умов та просила погасити заборгованість з орендних платежів за вказаним договором і повернути за актом прийому-передачі майно, передане ТОВ «Югнєфтєсервіс» за договором оренди від 23.10.2006р. в строк до 23.10.2011р. (т. 1 а.с. 18).

Підстави для зміни або розірвання договору встановлені статтею 651 Цивільного кодексу України, так зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Статтею 782 Цивільного кодексу України передбачено право наймодавця відмовитися від договору найму, зокрема наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Лист від 17.10.2011р. Євпаторійської КЕЧ району одержаний відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи Капітонова, на поштовому повідомленні про вручення від 21.10.2011р., однак, як стверджує відповідач та свідчать матеріали справи, секретарем, начальником юридичного відділу та директором товариства з обмеженою відповідальністю «Югнєфтєсервіс» складено акт від 21.10.2011р. про відсутність вкладень у конверті, у якому зазначено, що при отриманні рекомендованого листа від Євпаторійської КЕЧ району, відправленого 18.10.2011р., отриманого 21.10.2011р., під час розкриття конверту, вкладених документів не виявлено (т. 1 а.с. 134).

Таким чином суд дійшов висновку, про недодержання позивачем передбаченого законом порядку розірвання договору, оскільки належних доказів, таких як опису вкладення, надсилання орендарю пропозиції щодо розірвання договору, суду прокурором не надано, а відтак вважати договір оренди частки комплексу від 23.10.2006р., укладеного між позивачем та відповідачем, розірваним немає підстав.

З огляду на викладене суд дійшов висновку що підстави для задоволення позову в частині повернення орендованого відповідачем майна за договором оренди частки комплексу від 23.10.2006р. відсутні, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Крім того, військовий прокурор просить суд стягнути з відповідача 27906,19грн. неустойки. Заявою про збільшення позовних вимог від 10.02.2012р. прокурор збільшив період нарахування неустойки та просить суд стягнути з відповідача 59484,24грн.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Оскільки судом встановлено, що договір оренди частки комплексу від 23.10.2006р. не є розірваним, то відповідно у військового прокурора відсутні підстави для нарахування відповідачеві неустойки в порядку ст. 785 Цивільного кодексу України, тому в задоволенні позову в цій частині суд відмовляє за необґрунтованістю.

Більш того, позивач Міністерство оборони України, у судове засідання надав Акт обстеження обєктів оренди, з якого вбачається, що орендар ТОВ «Югнєфтєсервіс» на момент огляду будівель та території орендованих приміщень, 22.02.2012р., не знаходиться, будівлі знаходяться в тому стані, в якому вони передавались згідно акту прийому-передачі.

Твердження відповідача, викладені у відзиві стосовно того, що ним протягом року здійснювались орендні платежі, а тому немає підстав для задоволення позову є безпідставними, оскільки всі внесені платежі позивачем враховані при розрахунку суми боргу і судом встановлений факт несплати орендарем орендних платежів, у тому числі і протягом трьох місяців підряд. Заперечення відносно того, що відповідач має бути звільнений від сплати оренди з огляду на те, що орендоване майно відповідачем не використовувалося, з посиланням на п.6 ст.762 Цивільного кодексу України, судом не приймаються до уваги з огляду на наступне:

Пунктом 6 ст.762 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Однак, обставини, що є причиною неможливості використовувати найняте майно наймачем, можуть бути пов'язані як з діяльністю наймодавця (наприклад, майно терміново знадобилося самому наймодавцеві), так і з певними об'єктивними обставинами (проведення ремонту майна внаслідок його пошкодження третіми особами тощо).

Як на підставу звільнення від орендної плати відповідач посилається на неузгодження позивачем проведення капітального ремонту та реконструкції обєкту, а також ненадання погодження на оформлення відповідачем правовстановлюючих документів на землю під орендованим майном.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто, підписуючи договір оренди відповідач володів правом вибору вступати чи утримуватися від вступу у договірні відносини за визначеними у договорі умовами, повинен був передбачити доцільність та вигоду, яку він отримує з цих правовідносин, а також виникнення питань по оформленню документів на землю та проведення реконструкції.

Враховуючи викладене суд не може погодитись з відповідачем про те, що обставини, на які він посилається є такими, через які орендоване відповідачем майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, при цьому суд звертає увагу на відсутність у договорі оренди умови щодо проведення реконструкції майна.

У своєму відзиві на позов, відповідач висловлює заперечення щодо вимог прокурора про розірвання договору оренди.

Однак суд зазначає, що ні позовна заява подана військовим прокурором Євпаторійського гарнізону, ані заява про збільшення позовних вимог, вимог про розірвання договору оренди частки комплексу від 23.10.2006р. не містять.

Судові витрати зі сплати судового збору судом покладаються на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Югнєфтєсервіс» ЄДРПОУ 30840225 на користь Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України ЄДРПОУ 07786127 заборгованості в розмірі 98500,25грн., пені в розмірі 3350,05грн., 2955,01грн. штрафу.

3. У задоволенні позову в частині стягнення 259грн. пені, 59484,24грн. неустойки та в примусовому порядку зобовязанні товариства з обмеженою відповідальністю «Югнєфтєсервіс» звільнити орендоване згідно договору оренди частки комплексу від 23.10.2006р. орендоване майно та здати його за актом прийому-передачі власнику відмовити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Югнєфтєсервіс» ЄДРПОУ 30840225 у дохід Державного бюджету України (рахунок №31211206783002, отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь, 22030001, ЄДРПОУ 38040558, ГУДКСУ в АРК, м. Сімферополь, код банку отримувача 824026) 2096,11 грн. судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 28.02.2012р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБашилашвілі О.І.