Рішення № 21656200, 09.09.2011, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2-931/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2011 року Соломянський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі - Жлукто І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, -

В С Т А Н О В И В :

27.12.2010 року позивач ПАТ «Універсал Банк»звернувся до суду з позовом до відповідачів та просив стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованість по кредитному договору №005-2900/756-0020 від 31.07.2007 року та додаткової угоди від 27.05.2008 року №1 до кредитного договору №005-2900/756-0020 від 31.07.2007 року в сумі 164545,89 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 13.12.2010 року (8,1037 грн. за 1 швейцарський франк) складає 1333414,07 грн., та 10313,80 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 13.12.2010 року (7,9531грн. за 1 долар США) складає 82026,68 грн.

В рахунок погашення зазначеного боргу звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру загальною площею 43,20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 31.07.2007 року ОСОБА_4, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №1607, та зареєстрованого в державному реєстрі правочинів 31.07.2007 року за реєстраційним №2250963, витяг про реєстрацію №4372977 від 31.07.2007 року шляхом проведення прилюдних торгів.

Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та інших осіб, які на момент виконання рішення суду будуть проживати в квартирі №31, за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з відповідачів судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 31.07.2007 року між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №005-2900/756-0020.

27.05.2008 року між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк»та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №005-2900/756-0020 від 31.07.2007 року.

Відповідно до умов вищевказаного кредитного договору та додаткової угоди до нього ОСОБА_1 отримав у ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк»в межах ліміту кредиту наступні транші, зокрема 31.07.2007 року в сумі 139615,00 швейцарських франки з процентною ставкою 4,5 % річних, терміном до 10.07.2037 року та 27.05.2008 року в сумі 8300,00 доларів США з процентною ставкою 13,45 % річних, терміном до 10.05.2028 року.

Відповідно до п 1.1.3 кредитного договору, сторони погодили, що у разі звільнення ОСОБА_1 з основного місця роботи встановлюються нові процентні ставки за користування першим траншем, а саме: базова процентна ставка у розмірі 10,45 % річних та підвищена процентна ставка у розмірі 31,35 % річних, починаючи з першого робочого дня, що слідує за днем звільнення позичальника з основного місця роботи, при цьому додаткова угода щодо внесення змін між сторонами не укладається.

З метою забезпечення виконання зобовязань 27.05.2008 року між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк»та ОСОБА_3, ОСОБА_2 було укладено договір поруки №005-2900/756-0020-Р та договір поруки №005-2900/756-0020-Р/1 згідно якого останні зобовязалися відповідати по зобовязаннях ОСОБА_1.

Окрім цього, з метою забезпечення виконання зобовязання між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк»та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки від 01.07.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про що зроблено запис в реєстрі за №1612.

Згідно договору іпотеки в іпотеку банку передане наступне нерухоме майно: квартира загальною площею 43,20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі: договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 31.07.2007 року ОСОБА_4, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №1607, та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 31.07.2007 року за реєстраційним №2250963, витяг про реєстрацію №4372977 від 31.07.2007 року.

Позивач виконав свої зобовязання у повному обсязі, а саме відповідно до п. 2.1.3 кредитного договору було перераховано кредитні кошти на рахунок ОСОБА_1 №26203000000352 (№00504014000000352), що підтверджується випискою по рахунку відповідача.

В свою чергу, позичальник зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені договорами терміни, а також виконати інші свої зобовязання згідно кредитного договору.

Пунктом 2.5 кредитного договору визначено, що розмір щомісячного платежу встановлений в графіку погашення кредиту, що викладений у додатку №2 до кредитного договору. За домовленістю сторін датою погашення щомісячних платежів сторонами визнано останній робочий день, що передує «10»числу кожного місяця.

На порушення вимог п. 5.3.2 кредитного договору позичальник належним чином не виконав взяті на себе зобовязання, зокрема, погашення по кредитному договору здійснюється з порушенням графіку.

Так, станом на 13.12.2010 року позичальником прострочено виконання зобовязань щодо повернення за кредитним договором №005-2900/756-0020 від 31.07.2007 року кредиту та нарахованих процентів в сумі 28938,58 швейцарських франки, а за додаткову угоду №1 від 22.05.2008 року до кредитного договору №005-2900/756-0020 від 31.07.2007 року в сумі 2219,18 доларів США.

Відповідно до п. 5.2.5 кредитного договору банк має право достроково вимагати повернення кредитних коштів у повному обсязі у випадку прострочення сплати чергового платежу понад 2 (двох) місяців і не усунення позичальником порушень протягом 30 календарних днів з дати відправлення банком повідомлення на адресу позичальника з вимогою усунути порушення. В такому випадку, термін повернення кредиту вважається таким, що настав на 31 календарний день з дати відправлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту.

09.02.2010 року ОСОБА_1 було направлено вимогу-попередження про необхідність усунути порушення умов кредитного договору та сплати процентів за користування кредитом.

Однак, ОСОБА_1 не було виконано вимоги, заявленої банком. Усунення порушень умов кредитного договору не відбулося.

На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що вони є необґрунтованими.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, за місцем його проживання та реєстрації, однак конверт з повідомленням повернувся на адресу суду без вручення адресату з відміткою «за закінченням терміну зберігання», однак суд вважає причини неявки відповідача неповажними, оскільки він знає про розгляд даної справи в суді, про що свідчать супровідні листи, які направлялися на його адресу та були ним особисто отримані, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 114, 116, 131, 139) та телеграмою (а.с. 110).

На підставі викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявилась, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчать супровідні листи, які направлялися на її адресу та були нею особисто отримані, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 113, 115, 171, 172) та телеграмою (а.с. 112), про причини своєї неявки не повідомила.

Вислухавши думку представника позивача, представника відповідача ОСОБА_1, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобовязаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ПАТ «Універсал Банк» є правонаступником всіх прав та обовязків ВАТ «Банк Універсальний».

31.07.2007 року між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №005-2900/756-0020.

27.05.2008 року між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк»та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №005-2900/756-0020 від 31.07.2007 року.

Відповідно до умов вищевказаного кредитного договору та додаткової угоди до нього ОСОБА_1 отримав у ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк»в межах ліміту кредиту наступні транші, зокрема 31.07.2007 року в сумі 139615,00 швейцарських франки з процентною ставкою 4,5 % річних терміном до 10.07.2037 року та 27.05.2008 року в сумі 8300,00 дол. США з процентною ставкою 13,45 % річних терміном до 10.05.2028 року.

Відповідно до п 1.1.3 кредитного договору, сторони погодили, що у разі звільнення позичальника з основного місця роботи встановлюються нові процентні ставки за користування першим траншем, а саме: базова процентна ставка у розмірі 10,45 % річних та підвищена процентна ставка у розмірі 31,35 % річних, починаючи з першого робочого дня, що слідує за днем звільнення Позичальника з основного місця роботи, при цьому додаткова угода щодо внесення змін між сторонами не укладається.

З метою забезпечення виконання зобовязань 27.05.2008 року між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк»та ОСОБА_3, ОСОБА_2 було укладено договір поруки №005-2900/756-0020-Р та № 005-2900/756-0020-Р/1, згідно яких останні зобовязалися відповідати по зобовязаннях ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач виконав свої зобовязання у повному обсязі, а саме відповідно до п. 2.1.3 кредитного договору було перераховано кредитні кошти на рахунок ОСОБА_1 №26203000000352 (№00504014000000352), що підтверджується випискою по рахунку відповідача.

В свою чергу, ОСОБА_1 зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені договорами терміни, а також виконати інші свої зобовязання згідно кредитного договору.

Пунктом 2.5 кредитного договору визначено, що розмір щомісячного платежу встановлений в графіку погашення кредиту, що викладений у додатку №2 до кредитного договору. За домовленістю сторін датою погашення щомісячних платежів сторонами визнано останній робочий день, що передує «10»числу кожного місяця (п. 2.4 кредитного договору).

На порушення вимог п.5.3.2 кредитного договору позичальник належним чином не виконує взяті на себе зобовязання, зокрема, погашення по кредитному договору здійснюється з порушенням графіку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобовязання не сплачує проценти за користування кредитними коштами та не повертає чергові суми отриманого кредиту відповідно до встановленого графіку.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 5.2.5 кредитного договору банк має право достроково вимагати повернення кредитних коштів у повному обсязі у випадку прострочення сплати чергового платежу понад 2 (двох) місяців і не усунення позичальником порушень протягом 30 календарних днів з дати відправлення банком повідомлення на адресу позичальника з вимогою усунути порушення. В такому випадку, термін повернення кредиту вважається таким, що настав на 31 календарний день з дати відправлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту.

09.02.2010 року відповідачу ОСОБА_1 було направлено вимогу-попередження про необхідність усунути порушення умов кредитного договору та сплати процентів за користування кредитом.

Однак, відповідачем не вчинено ніяких спроб, щоб свідчили про добровільний намір погасити заборгованість.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальна сума заборгованості станом на 13.12.2010 року ОСОБА_1 по кредитному договору №005-2900/756-0020 від 31.07.2007 року складає 164 545,89 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ (8,1036 грн. за 1 швейцарський франк) складає 1333414,07 грн., з яких: прострочена заборгованість по кредиту 1339,62 швейцарських франки, що еквівалентно 11341,96 грн.; сума дострокового стягнення кредиту 135186,59 швейцарських франки, що еквівалентно 1095498,05 грн.; заборгованість по відсотках 27538,96 швейцарських франки, що еквівалентно 223164,72 грн.; підвищені відсотки 420,72 швейцарських франків, що еквівалентно 3409,35 грн.

Загальна сума заборгованості станом на 13.10.2010 року ОСОБА_1 по додатковій угоді №1 від 27.05.2008 року до кредитного договору №005-2900/756-0020 від 31.07.2007 року складає 10313,80 долларів США, що за офіційним курсом НБУ (7,9531 грн. за 1 долар США) складає 82026,68 гривень, а саме: прострочена заборгованість по кредиту 156,77 доларів США, що еквівалентно 1246,81 грн.; сума дострокового стягнення кредиту 8035,16 доларів США, що еквівалентно 63904,43 грн.; заборгованість по відсотках 2062,41 доларів США, що еквівалентно 16402,55 грн.; підвищені відсотки 59,46 доларів США, що еквівалентно 472,89 грн.

Статтею 546 ЦК України визначено, що виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до п. 1.3 договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобовязаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору. П. 1.4 договору поруки передбачає, що поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

08.02.2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було направлено вимогу про усунення порушень умов договору.

Однак зобовязання не виконані.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо солідарного стягнення на його користь з ОСОБА_1, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованості по кредитному договору №005-2900/756-0020 від 31.07.2007 року та додаткової угоди від 27.05.2008 року №1 до кредитного договору №005-2900/756-0020 від 31.07.2007 року в сумі 164545,89 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 13.12.2010 року (8,1037 грн. за 1 швейцарський франк) складає 1333414,07 грн., та 10313,80 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 13.12.2010 року (7,9531грн. за 1 долар США) складає 82026,68 грн.

Окрім цього, з метою забезпечення виконання зобовязання між банком, з однієї сторони та ОСОБА_1, з другої сторони, було укладено договір іпотеки від 01.07.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про що зроблено запис в реєстрі за №1612.

Згідно договору іпотеки в іпотеку банку передане наступне нерухоме майно: квартира загальною площею 43,20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, квартира № 31 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі: договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 31.07.2007 року ОСОБА_4, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №1607, та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 31.07.2007 року за реєстраційним №2250963, витяг про реєстрацію №4372977 від 31.07.2007 року.

Відповідно до ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом у володіння третьої особі. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюється законом.

Згідно ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно ч. 1 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов»язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 592 ЦК України заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобовязання, забезпеченого заставою, у разі: передання застоводавцем предмета застави іншій особі без згоди заставодержателя, якщо одержання такої згоди було необхідним; порушення заставодавцем правил про зміну предмета застави; витрати предмета застави за обставин, за які заставодержатель не відповідає, якщо заставодавець не замінив або не відновив предмет застави. Заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобовязання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, звернути стягнення на предмет застави: у разі порушення заставодавцем правил про наступну заставу; у разі порушення заставодавцем правил розпорядження предметом застави; в інших випадках, встановлених договором.

Згідно ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих простроченою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойкою), необхідні витрати за утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно ч.1 ст.20 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно зі статтею 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержателя вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 4 договору іпотеки звернення стягнення здійснюється на відповідних підставах, зокрема рішення суду, застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Розділ 5 договору іпотеки «Застереження про задоволення вимог іпотекодержателя»передбачає право іпотекодержателя самостійно визначити один із способів звернення стягнення на предмет іпотеки, серед яких передбачено право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку встановленому Законом України «Про іпотеку».

Згідно статті 38 Закону України «Про іпотеку»дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Стаття 217 ЦПК України передбачає право суду, який ухвалив рішення, визначити порядок його виконання.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про звернення стягнення на предмет іпотеки квартиру загальною площею 43,20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 31.07.2007 року ОСОБА_4, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №1607, та зареєстрованого в державному реєстрі правочинів 31.07.2007 року за реєстраційним №2250963, витяг про реєстрацію №4372977 від 31.07.2007 року шляхом проведення прилюдних торгів.

Слід зазначити, що кошти, які будуть стягнуті у разі звернення стягнення на предмет іпотеки будуть зараховані в рахунок погашення заборгованості за основним договором, що унеможливить подвійне стягнення.

Що стосується позовної вимоги про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та інших осіб, які на момент виконання рішення суду будуть проживати в квартирі №31, за адресою: АДРЕСА_1, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання.

Ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»встановлено, що реєстрація це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше.

Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку»одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іптекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку»та ст. 109 Житлового Кодексу України, звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Згідно ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Встановлено, що у кв. №31, за адресою: АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_1, ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Також, встановлено, що на виконання вимог ст. 40 Закону України «Про іпотеку»позивачем направлялась вимога іпотекодержателя на адресу відповідачів про виселення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що проживання осіб у квартирі на яку звертається стягнення, буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки, а тому вважає за доцільне виселити ОСОБА_1, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з квартири за адресою: АДРЕСА_1, кв. №31.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивач довів ті обставини на які посилався як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача суми сплаченого судового збору 1700,00 грн. та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 590, 592 ЦК України, ст. ст. 19, 20 Закону України «Про заставу», ст. ст. 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 3, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»ст. ст. 10, 58 - 60, 209, 212 - 216, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_5 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, адреса реєстрації: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, місце реєстрації якого за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19 заборгованість по кредитного договору №005-2900/756-0020 від 31.07.2007 року в сумі 164545,89 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 13.12.2010 року складає 1333414,07 грн. та додаткової угоди від 27.05.2008 року № 1 до кредитного договору №005-2900/756-0020 від 31.07.2007 року та 10313,80 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 13.12.2010 року складає 82026,68 грн.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №005-2900/756-0020 від 31.07.2007 року в сумі 164545,89 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 13.12.2010 року складає 1333414,07 грн. та додаткової угоди від 27.05.2008 року № 1 до кредитного договору №005-2900/756-0020 від 31.07.2007 року в сумі 10313,80 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 13.12.2010 року складає 82026,68 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру загальною площею 43,20 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 31.07.2007 року ОСОБА_4, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №1607, та зареєстрованого в державному реєстрі правочинів 31.07.2007 року за реєстраційним №2250963, витяг про реєстрацію №4372977 від 31.07.2007 року шляхом проведення прилюдних торгів.

Виселити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_5 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, адреса реєстрації: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_1 та інших осіб, які на момент виконання рішення суду будуть проживати у спірній квартирі, з квартири №31, за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_5 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, адреса реєстрації: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, місце реєстрації якого за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19 судовий збір в сумі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Соломянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя