Рішення № 21656164, 27.02.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 108

РІШЕННЯ

Іменем України

27.02.2012Справа №5002-9/242-2012 За позовом Публічного акціонерного товариства "Крименерго", м.Сімферополь

До Комунального підприємства "Ленводоканал", смт Леніне

Про стягнення 415450,22грн.

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача - ОСОБА_1, представник, дов. пост. № 017-Д від 03.01.2012 р.

Від відповідача не зявився

Сутність спору: Позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 415450,22грн., у тому числі 392269,54 грн. основного боргу, інфляцію у розмірі 2341,70 грн., 3 % річних у розмірі 5512,62 грн., 15326,36грн. пені, а також витрати по оплаті судового збору.

Від позивача надійшла заява вх. №10/811 від 16.08.2012 року у порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про зменшення позовних вимог, у якої він просить суд стягнути з відповідача борг за перетоки реактивної електричної енергії у розміру 263433,89 грн., інфляцію у розмірі 927,02 грн., 3 % річних у розмірі 2971,95 грн., 13161,08грн. пені, всього 280493,94грн.

Заява про зменшення позовних вимог судом була прийнята до розгляду.

У судовому засіданні позивач підтримав зменшені позовні вимоги.

Відповідач повторно явку свого представника у судове засідання не забезпечив. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду була направлена на його юридичну адресу рекомендованою кореспонденцією. Причина не явки представника відповідача суду не відома.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору.

Справа розглядається на підставі наявних у неї матеріалів у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В с т а н о в и в:

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які предявили позов або в інтересах яких предявлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Згідно статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обовязку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7)припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

06.11.2009 р. між сторонами був укладений договір № 1066 на користування електричної енергії.

Відповідно до п. 1 вказаного договору Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує постачальнику її вартість і здійснює інші платежі відповідно до умов цього договору і додатків до договору, які є його невідємними частинами.

Відповідно до п. 2.3.3 вказаного договору споживач зобовязався сплачувати постачальнику вартість електричної енергії і інші нарахування, відповідно до Додатку №4 «Порядок розрахунків».

Пунктом 2.3.4 договору сторони передбачили, що споживач зобовязаний здійснювати оплату перетоків реактивної електричної енергії між електромережами постачальника і електроустановками споживача відповідно з додатком №5 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електричної енергії».

Відповідно до п. 9.6 вказаного договору він вступає в силу з дня його підписання і діє до 31.12.2010 р., в частині розрахунків до повного їх завершення.

Цей договір вважається щорічно продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про розірвання цього договору або про його перегляд.

Суду не було надано доказів того, що якою мабуть зі сторін було заявлено пропозицію про розірвання вказаного договору або його зміну.

Під час виконання умов договору сторони узяли на себе зобов'язання керуватися як пунктами вищезгаданого договору, так і чинним законодавством України, а саме: Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією і ін.

У відповідності до п. 1.2 Правил користування електричної енергії, електрична енергія (активна) - енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару. Електрична енергія (реактивна) - технологічно шкідлива циркуляція електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму, викликана електромагнітною незбалансованістю електроустановок.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживачі несуть відповідальність перед електропередавальною організацією, за порушення Правил користування електричною енергією.

У зв'язку з порушенням умов договору у відповідача утворилася заборгованість в період з 25.01.2011р. по 01.01.2012р. за компенсацію перетоків реактивної потужності у розмірі 263433,89 грн.(було нараховане 392269,54грн., сплачене 128835,65грн.)

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання або порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не скаже, що їм прийняті всі залежні від нього заходи для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно правового акту, регулюючого господарську діяльність; з господарського договору і інших операцій, передбачених законом, а так само з операцій, не передбачених законом, але що не суперечать йому.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строку

Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає зменшені позовні вимоги ПАТ “Крименерго” про стягнення з відповідача боргу за перетоки реактивної потужності у розміру 263433,89 грн. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних за період з 26.01.2011р. по 17.01.2012р. у сумі 2971,95 грн. підлягають задоволенню.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення індексу інфляції за період з лютого 2011р. по травень 2011р. у сумі 927,02 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 13161,08 грн. за період з 18.07.2011р. по 17.01.2012р. (згідно розрахунку позивача).

Пунктом 4.2.1 договору сторони передбачили, що відповідач повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються в відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими засобами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22.11.1996р. передбачене, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який оплачується пеня.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають задоволенню у сумі 13161,08 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті судового збору відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

При подачі позову позивачем був сплачений судовий збір у сумі 8309,01 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1200001379 від 17.01.2012 р. на суму 8309,01 грн.

Позивач заявою від 16.02.12р. зменшив позивні вимоги до 280493,94 грн. Судовий збір зі вказаної суми складає 5609,88 грн.

Відповідно до п.1 ч.1,2 ст.7 Закону України «Про судовий збір», який вступив до законної сили з 01.11.2011р., сплачена сума судового збору повертається у разі зменшення розміру позивних вимог у розміру несплаченої суми.

Таким чином, треба повернути позивачу надмірно сплачений судовий збір у розміру 2699,13 грн.

У судовому засіданні 27.02.2012р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України і підписаний 28.02.2012 р.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Заяву про зменшення позовних вимог прийняти.

2.Позов задовольнити.

3.Стягнути з Комунального підприємства "Ленводоканал" (98200, АРК, смт. Леніне, вул. Трудова, 8, ЗКПО 35903389) на користь Публічного акціонерного товариства "Крименерго" (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, р\р 260073013142 Філія КРУ Ощадбанк м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) 263433,89 грн. боргу за реактивну електричну енергію.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

4.Стягнути з Комунального підприємства "Ленводоканал" (98200, АРК, смт. Леніне, вул. Трудова, 8, ЗКПО 35903389) на користь Публічного акціонерного товариства "Крименерго" (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, р\р 260073013142 Філія КРУ Ощадбанк м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) індексу інфляції у розмірі 927,02 грн., 3 % річних у розмірі 2971,95 грн., 13161,08грн. пені та 5609,88 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

5.Повернути Публічному акціонерному товариству "Крименерго" (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, р\р 260073013142 Філія КРУ Ощадбанк м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) з Державного бюджету України (Державний бюджет м. Сімферополь 22030001, р/р 31216206700002, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026 в ГУ ДКУ в АРК, призначення платежу: «Судовий збір, код 03499968, пункт 2.1) 2699,13 грн. надмірно сплаченого судового збору, перерахованого в доход Державного бюджету м. Сімферополя за платіжним дорученням №1200001379 від 17.01.2012 р..

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримПєтухова Н.С.