Рішення № 21656160, 20.02.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

20.02.2012Справа №5002-24/30-2012 За позовом Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест", Донецьк.

До відповідача ТОВ "Абрек", м. Сімферополь

Про стягнення 125 989,74 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача не зявився.

Від відповідача Мельбуріев С.Н., директор наказ б/н від 12.09.2009р., паспорт НОМЕР_1 виданий 15.08.1998р.

Обставини справи: Приватне акціонерне товариство "АПК-Інвест" звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до ТОВ "Абрек" про стягнення 125 989,74 грн.

Позовні вимоги вмотивовані наступним: 25.03.2011р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 2503М, згідно з умовами якого позивач перерахував на рахунок відповідача передплату у розмірі 154378,00 грн.

22.04.2011р. відповідач здійснив поставку товару, який не відповідав кількісним показникам, зазначеним в пункті 1 Специфікації № 2 від 14.04.2011р. до договору.

Позивач здійснив аналіз якісних показників, за результатами якого встановлено, що поставлений товар не відповідає вимогам ДСТУ 46.019-2002.

Листом № 703 від 10.05.2011р. позивач звернувся до відповідача з вимогою замінити поставлений товар.

19.05.2011р. ПАТ "АПК-Інвест" повернуло ТОВ "Абрек" поставлений товар. В порушення умов договору відповідач не здійснив заміну товару неналежного асортименту та якості.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 125989,74 грн., у тому числі: 110000,00 грн. суму попередньої оплати, 6462,12 грн. неустойку, 4609,90 грн. штраф, 4917,72 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір.

У судовому засіданні 06.02.2012р. представник позивача надав до суду заяву про забезпечення позову, яку обґрунтовує суттєвими термінами невиконання зобовязань відповідачем, а також наявністю позовних заяв до ТОВ "Абрек" від інших осіб.

Аналогічна заява надійшла поштою вже після судового засідання.

Ухвалою від 06.02.2011р. у задоволенні вказаної заяви позивача відмовлено.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги позивача визнав у повному обсязі, про що вказав у відзиві на позовну заяву, а також повідомив суд про зміну своєї юридичної адреси, у підтвердження чого додав до відзиву Виписку з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Розгляд справи відкладався та оголошувалася перерва у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Судові засідання фіксувалися за допомогою технічних засобів, а саме програмно апаратного комплексу «Діловодство суду».

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Абрек" (Постачальник) та приватним акціонерним товариством "АПК-Інвест" (Покупець) було укладено договір поставки № 250ЗМ (а. с. 17 21).

25.03.2012р. та 14.04.2011р. сторони підписали також специфікації відповідно № 1 та № 2 до договору.(а.с.22, 23)

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору постачальник зобовязався у порядку, на умовах та в строки, передбачені цим договором, поставити (передати у власність) покупцю, а покупець зобовязався прийняти та оплатити мясну продукцію (товар) відповідної категорії, класу та встановленого термічного стану вітчизняного та/або імпортного походження.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору постачальник зобовязався поставити товар в строк, встановлений у відповідній специфікації.

Згідно п.1 специфікації № 2, сторони дійшли згоди щодо поставки наступної партії товару: м'ясо блокове яловиче вищого ґатунку у кількості 4000 кг на загальну суму 183333,33 грн., а також м'ясо блокове яловиче першого ґатунку у кількості 12 кг на загальну суму 450,00 грн.

Згідно п.3.1 специфікації № 2, покупець сплачує постачальнику у якості попередньої оплати 154378,00 грн. впродовж трьох банківських днів з моменту підписання вказаної специфікації.

Платіжним дорученням № 16379 від 18.04.2011р. позивач перерахував на рахунок відповідача 154378,00 грн. попередньої оплати.(а.с.24)

У відповідності до умов п.2.1. Договору та п.4 Специфікації № 2 від 14.04.2011р., постачальник повинен здійснити поставку товару на протязі чотирьох робочих днів з моменту здійснення передплати.

22.04.2011р. відповідач здійснив поставку товару, який не відповідав кількісним показникам, зазначеним у п.1 специфікації № 2 від 14.04.2011р., на загальну суму 92198,00 грн., що підтверджується видатковою накладною.(а.с.25)

Відповідно до п.1.7. Договору, якість поставленого товару повинна відповідати умовам договору, а також вимогам, стандартам та нормативам, діючим на території України або прийнятим міжнародним стандартам, які підтверджені в Україні, та підтверджується сертифікатом якості та/або іншими документами, які підтверджують якість товару.

З метою встановлення якості товару, позивач здійснив аналіз якісних показників. За результатами проведених досліджень встановлено, що поставлений товар не відповідає вимогам ДСТУ 46.019-2002 «Блоки із мяса та субпродуктів заморожені. Загальні технічні умови», що підтверджується лабораторними аналізом № 165 від 27.04.2011р. та № 688-689 від 03.05.2011р. (а.с.26, 27)

Відповідно до п.5.5. вищевказаного договору, у випадку поставки товару невідповідної якості постачальник зобовязався за свій рахунок на вимогу покупця або здійснити заміну на якісний товар, який відповідає умовам договору, або за свій рахунок забрати товар та повернути покупцю отримані за нього грошові кошти.

Листом № 703 від 10.05.2011р. позивач звернувся до відповідача з вимогою замінити поставлений товар. (а.с.28)

19.05.2011р. позивач повернув відповідачу поставлений товар, що підтверджується накладними на повернення № 2МК та № 3МК від 19.05.2011р. Вказаний товар отриманий представником відповідача ОСОБА_1, який діяв на підставі довіреності № 9 від 18.05.2011р. (а.с.31, 32) (а.с.30).

Згідно п.2.6. договору, у випадку поставки товару неналежної якості, постачальник зобовязаний впродовж семи календарних днів з дня предявлення письмової вимоги поставити покупцю товар, який відповідає вимогам договору та специфікації, або в такий самий строк повернути на поточний рахунок покупця суму передоплати за товар.

Відповідач частково повернув грошові кошти у сумі 44378,00 грн.

У порушення вказаного пункту договору, відповідач не повернув решту суми попередної оплати у розмірі 110000,00 грн, тому позивач звернувся з позовом до суду.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак всупереч вимогам вищевказаного договору поставки та вищевказаних норм чинного законодавства України відповідач не виконував взяті на себе зобовязання щодо заміни неякісного товару на якісний або щодо повернення покупцю отриманих за неякісний товар грошових коштів.

Відповідачем визнані позовні вимоги у повному обсязі.

При таких обставинах, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення попередньої оплати у розмірі 110000,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 351,97 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.4. вищевказаного договору у випадку несвоєчасної поставки товару постачальник виплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка дія на момент такого порушення, від суми недопоставленого товару за кожний день прострочки. Даний пункт також поширюється на прострочку поставки, внаслідок поставки товару неналежної якості.

Перерахувавши наданий позивачем розрахунок пені, суд з ним погодився та вважає, що з позивача підлягає стягненню пеня за період з 13.04.2011 р. по 01.07.2011 р. у розмірі 6662,12 грн.

Відповідно до п. 5.5. вказаного договору поставки у випадку поставки товару неналежної якості, постачальник зобовязаний виплатити покупцю штраф у розмірі 5% від вартості неякісного товару.

Оскільки судом встановлено, що постачальником (відповідачем по справі) був поставлений товар неналежної якості, то відповідно з відповідача підлягає стягненню штраф у розмірі 4609,90 грн. ( 92198,00 грн. х 5% ).

Також позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 4917,72 грн.

Частиною 3 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно ч.2 ст. 1214 Цивільного кодексу України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відтак, законом передбачено право позивача на нарахування та отримання процентів за користування чужими грошовими коштами. Однак, розмір таких процентів ні укладеним між сторонами договором поставки, ні положеннями Цивільного кодексу України чи інших актів цивільного законодавства, що регулюють відносини поставки не передбачений. Тому, у даному випадку, слід застосовувати аналогію закону щодо розміру стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України, оскільки частиною 1 статті 8 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону), а в даному випадку подібність відносин полягає в користуванні грошовими коштами.

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд з ним погодився та вважає, що з відповідача підлягає стягненню відсоток за користування чужими грошовими коштами у розмірі 4917,72 грн.

Судовий збір у розмірі 2519,79 грн. суд покладає на відповідача, у відповідності до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 27.02.2012 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Абрек" (95017, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Київська, буд.71/12, офіс 1, ЄДРПОУ 36646229) на користь Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 89; 83001, м. Донецьк, бул. Пушкіна, 7б., ЄДРПОУ 34626750) 110000,00 грн. сумуипопередньої оплати, 6662,12 грн. пені, 4609,90 грн. штрафу, 4917,72 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, судовий збір у розмірі 2519,79 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.