Рішення № 21656158, 27.02.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

27.02.2012Справа №5002-16/323-2012 За позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95026, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3а, ідентифікаційний код 03358593)

До відповідача Фірми «Квадрат і К» (95000, м. Сімферополь, вул.. Київська, 163, кв. 167, ідентифікаційний код 25151585)

Про стягнення 3127,29 грн.

Суддя ГС АР Крим М.О.Білоус

представники:

Від позивача ОСОБА_1 представник., дов. № 20-3/5894 від 27.12.2011р.

Від відповідача не зявився

Обставини справи: Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з Фірми «Квадрат і К» 3127,29 грн., у тому числі основний борг у розмірі 3066,26 грн., інфляційні витрати у розмірі 18,01 грн. та 3% річних у сумі 43,02 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх обовязків по повній та своєчасній вартості поставленої йому позивачем за договором № 1659 від 01.08.2005 р. теплової енергії, у звязку з чим заборгованість Фірми «Квадрат і К» перед ОП «Кримтеплокомуненерго» за період з 25.01.2011 р. по 13.01.2012 р. складає 3066,26 грн., та яка до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена.

16.02.2012р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог в частині нарахування інфляційних втрат, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 3127,30 грн., у тому числі основний борг у розмірі 3066,26 грн., інфляційні витрати у розмірі 18,02 грн. та 3% річних у сумі 43,02 грн.

У пункті 3.11 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявления "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи обєднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, збільшити розмір позовних вимог. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі збільшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. (п.17 інформаційного листа ВГСУ від 20.10.2006 р. № 01-8/2351).

Отже, виходячи з системного аналізу вказаних норм права, нова ціна позову склала -3127,30 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 27.02.2012р. надав витребувані судом документи, просив суд задовольнити позов у повному обсязі, з урахуванням уточнень до позовної заяви. При цьому, представником позивача надана довідка, з якої вбачається, що заборгованість у розмірі 3066,26 грн. станом на 27.02.2012р. не сплачена.

Відповідач явку представника до судового засідання жодного разу не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, документів не надав, як і раніш про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою поштою, про що свідчить підпис уповноваженої особи у поштовому повідомленні. (а.с.52)

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2007 №01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасникові судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Так, як вбачається з витягів з ЄДРПОУ на відповідача станом на 16.02.2012р. та 21.02.2012р. адресою державної реєстрації відповідача є : 95000, м. Сімферополь, вул.. Київська, 163, кв. 167 (а.с. 16-18, 54-55).

Вказана адреса також вказана позивачем у позовній заяві, а відтак усі документи направлялися судом за вказаною юридичною адресою.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.

Крім цього, явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

01.08.2005 р. між Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» (Постачальник) та Фірмою «Квадрат і К» (Споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії № 1659 (а.с. 7-9).

Згідно з п. 1.1 Договору Постачальник бере на себе зобовязання постачати Споживачу теплову енергію у вигляді опалення і підігріву води в необхідних його обсягах, а Споживач зобовязався прийняти теплову енергію у обсягах визначених даним договором та сплатити її по встановленим тарифам у строку, передбачені договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору теплова енергія надається Споживачу в обємах та по температурному графіку, затвердженою заявкою споживання. Кількість теплової енергії , що подається Споживачу для опалення встановлюється в залежності від температури повітря.

Фактичне споживання теплової енергії по приладам обліку тепла та гарячої води підтверджується актом-довідкою, підписаною уповноваженими представниками двох сторін та зданою Споживачем не пізніше 25 числа розрахункового (текучого) місяця. (п.2.3 Договору)

Відповідно до п. 5.1 вказаного договору облік спожитої теплової енергії проводиться по приборам обліку тепла та гарячої води, встановленими Споживачем на вводах у будинок у відповідності з «Тимчасовими правилами обліку та споживання теплової енергії» та проектом, узгодженим з Постачальником, а у разі відсутності прибору обліку кількість теплової енергії визначається Постачальником, як виключення розрахунковим засобом згідно з проектним тепловим навантаженням.

Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються у грошовій формі або іншою, не забороненої діючим законодавством формі, відповідно до встановленим Постачальником тарифам у залежності від груп споживачів в строк до 25 числа наступного за розрахунковим місяця. Так, плата взивається за опалення загальної площі другої групи споживачів (площі приміщень, що належать Споживачу) 38,4 м.кв. по тарифу 2,91 грн. за м.кв., встановленому у відповідності з умовами діючого законодавства, щомісячно, протягом всього року. (п. 6.1 Договору)

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2 Договору).

Пунктами 10.1 та 10.2 Договору передбачено, що договір укладений строком на 5 (пять) років та діє з 01.08.2005. по 31 липня 2010р. Припинення дії договору не звільняє Споживача від зобовязання щодо повної оплати за спожиту теплову енергію.

Дійсний договір вважається продовжений на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку договору ні одна зі сторін письмово не заявить про його припинення. (п.10.4 Договору)

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Сімферопольської міської ради № 3471 від 24.12.2010р. «Про узгодження тарифів на послуги теплопостачання : опалення та гарячого водопостачання», відповідно до якого був встановлений тариф за 1 кв.м. протягом місяця складає 7,49 грн.

Враховуючи несвоєчасну оплату отриманої теплової енергії за відповідачем виникла заборгованість за період з 25.01.2011р. по 13.01.2012р. на суму 3066,26 грн., яку у позивач просить стягнути у примусовому порядку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем належним чином виконувались прийняті на себе зобовязання за договором та надавались послуги з постачання теплової енергії. Також, в матеріалах справи є рахунки, які виставлялися відповідачу за кожний місяць отриманої теплової енергії. Загальна сума сплати за теплову енергію на підставі виставлених рахунків складає 3066,26 грн. (а.с.23-33)

Факт направлення рахунків на адресу відповідача підтверджується наявними у матеріалах справи реєстрами замовної кореспонденції. (а.с.34-47)

При таких обставинах матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по повній та своєчасній оплаті поставленого йому товару за договором на постачання теплової енергії від 01.08.2005р., через що вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 3066,26 грн. підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, посилаючись на вказані норми просить стягнути з відповідача, відповідно до уточненого розрахунку суму інфляційних втрат у розмірі 18,02 грн. Судом встановлено, що суми інфляційних втрат у розмірі 18,02 грн. обчислені позивачем правомірно, через вимоги Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в цій частині також підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування 3% річних судом встановлено, що позивачем допущені певні помилки при здійсненні вказаного розрахунку.

Так, у розрахунку 3% річних позивач вказує прострочення оплати заборгованості настало 25 числа кожного місяцю та просить стягнути 3% річних у розмірі 43,02 грн.

Проте, вказана цифра є помилковою, оскільки, відповідно до п. 6.1 Договору розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються у грошовій формі або іншою, не забороненої діючим законодавством формі відповідно до встановленим Постачальником тарифам у залежності від груп споживачів в строк до 25 числа наступного за розрахунковим місяця.

Оскільки, 25 число кожного місяця є останнім днем сплати заборгованості, тобто обовязок оплати виникає у відповідача з 26 числа кожного місяцю.

Отже, сума 3% річних, яка підлягає стягненню складає 42,77 грн. (сума заборгованості* 3*кількість днів прострочення/365/100).

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а тому з Фірми «Квадрат і К» слід стягнути на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» 3127,05 грн., у тому числі основний борг у розмірі 3066,26 грн., інфляційні витрати у розмірі 18,02 грн. та 3% річних у сумі 42,77 грн.

В частині стягнення 3% річних у сумі 0,25 грн. слід відмовити.

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідач не надав письмовий відзив на позовну заяву з обґрунтованими запереченнями та доказів сплати заборгованості, що передбачено ст..ст. 33, 34 ГПК України, а також ухилився від участі у звірці розрахунків з позивачем.

Також, з відповідача на користь позивача варто стягнути також судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник з його вини.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Вимоги ОП «Кримтеплокомуненерго» задовольнити частково.

2.Стягнути з Фірми «Квадрат і К» (95000, м. Сімферополь, вул.. Київська, 163, кв. 167, ідентифікаційний код 25151585) на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95000, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3а, ідентифікаційний код 03358593, р/р 2600700145930 у філії ВАТ «Укрсимбанк» м. Ялта, МФО 324786) 3127,05 грн., у тому числі основний борг у розмірі 3066,26 грн., інфляційні витрати у розмірі 18,02 грн. та 3% річних у сумі 42,77 грн., а також 1609,37 грн. судового збору.

3.В іншій частині позову щодо стягнення 0,25 грн. відмовити.

4.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБілоус М.О.