Постанова № 21653288, 22.02.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2012 р. Справа № 5004/2222/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуюча суддя Сініцина Л.М.

судді Гудак А.В.

Олексюк Г.Є.

при секретарі судового засідання Сисоєвій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача - Приватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" від 15.12.2011 р. на рішення господарського суду Волинської області від 30.11.11 р.

у справі № 5004/2222/11

за позовом Підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - торгового підприємства "Санрайз" ЛТД, м. Луцьк

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701", м. Луцьк

про стягнення 141 373,90 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Девіцький Ю.І. - директор, ОСОБА_1 - представник, довіреність в справі

від відповідача - ОСОБА_2 - представник, довіреність в справі, ОСОБА_3. - представник, довіреність в справі

Рішенням господарського суду Волинської області від 30.11.2011 р. у справі № 5004/2222/11 (суддя Гончар М.М.) задоволено позов Підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - торгове підприємство "Санрайз" ЛТД до Приватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701", стягнуто з відповідача на користь позивача 141 373, 90 грн. вартості поліпшень орендованого приміщення згідно договору оренди № 2 від 01.01.2002 р. При прийнятті рішення суд виходив з того, що договором оренди № 2 не встановлена форма згоди поточного та капітального ремонту виробничих та офісних приміщень. Сторонами договору погоджено підписом та відбитком печатки проведення позивачем ремонту приміщення у відповідності до вимог пункту 3.3. договору; орендарем, позивачем, складені відповідні акти із зазначенням зі сторони орендодавця "погоджую" і орендаря "затверджую"; розмежування поліпшення на поточний та капітальний ремонт договором не передбачено.

Не погоджуючись з даним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" звернулося з апеляційною скаргою від 15.12.2011 р., в якій просило рішення господарського суду Волинської області від 30 листопада 2011 року в справі № 5004/2222/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - торгове підприємство "Санрайз" до Приватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" про стягнення 141 373, 30 грн. за поліпшення орендованого майна скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - торгове підприємство "Санрайз" суму сплаченого судового збору, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необгрунтованим. Факт передачі орендованих приміщень підтверджується актом прийому-передачі приміщень від 01.01.2002 року, де зазначено, що приміщення відповідає умовам і придатне до експлуатації. В даному випадку договором оренди регулюються відносини стосовно права орендаря на проведення поточного та капітального ремонтів орендованих приміщень та відображення розміру понесених витрат в акті, який затверджується обома сторонами. А відносини щодо зміни стану речі чи її поліпшення чітко визначені п.п. 6.1. та 6.2. договору оренди, де вказано, що орендар зобов'язується не здійснювати без письмової згоди орендодавця перебудови та удосконалення приміщень. Орендар має право після узгодження з орендодавцем обладнувати, удосконалювати та оформляти приміщення для використання за призначенням. Договором оренди встановлена письмова форма згоди орендодавця на поліпшення та удосконалення орендарем приміщень. На час подання позовної заяви та розгляду справи в суді першої інстанції договір оренди приміщень № 02 від 01.01.2002 року є дійсний. Рішень судів чи спорів про розірвання даного договору або визнання його недійсним немає. Пунктом 3.4. договору оренди взагалі не встановлено хто саме - орендодавець чи третя сторона, з ініціативи якої розривається договір, повинні відшкодувати орендарю вищевказані витрати. Вимога позивача № 288 від 10.10.2011 року про відшкодування здійснених поліпшень орендованих приміщень на суму 141 373,90 грн. не повинна братися судом до уваги та не може бути вимогою про виконання зобов'язань в контексті статті 530 ЦК України, так як акти виконаних робіт від 29.02.2002р. та від 22.08.2002р. не є зобов'язанням, а лише відображенням, підтвердженням понесених витрат. Згідно пункту 3.4. договору оренди підстав для відшкодування таких витрат немає. Факт оплати ПрАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" рахунку - фактури СФ-0000130 від 12.09.2011 р. на суму 1 884,48 грн. до проведення ТзОВ ВТП "Санрайз" у 2002 році ремонту чи поліпшень орендованих приміщень не має ніякого відношення. В даному випадку між сторонами існують відносини купівлі-продажу товару, визначеного у згаданому рахунку та у видатковій накладній. Купівля-продаж матеріалів підтверджується платіжним дорученням № 1678 від 13.09.2011 року, яке позивачем додано до позовної заяви, з призначенням платежу "за двері" (а не за проведення ремонтних чи інших робіт). Суд першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, вбачається невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи. Місцевий господарський суд не правильно застосував норми матеріального права, а також порушив норми процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо - торгове підприємство "Санрайз" ЛТД в запереченні на апеляційну скаргу просило у задоволенні апеляційної скарги відмовити, посилаючись на те, що рішення господарського суду Волинської області є законним та обгрунтованим, а апеляційна скарга - безпідставною. Твердження апелянта про те, що норми закону щодо проведення поточного та капітального ремонту є диспозитивними, тобто допускають певні відхилення, які можуть встановлюватися договором або законом є безпідставними так як відповідно до ч. 3 ст. 778 ЦК України якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймодавець має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Положення договору оренди приміщень не передбачають безоплатне залишення вартості зроблених поліпшень у власності оредодавця. Вартість поліпшень, якщо вони зроблені за згодою орендодавця підлягають відшкодуванню. Орендодавцем були затверджені акти по виконанню робіт від 29 лютого 2002 року та від 22 серпня 2002 року. Акти були підписані сторонами комісійно. Сторони даними актами підтвердили, що орендарем - ТзОВ "ВТП Санрайз ЛТД" в орендованих приміщеннях були проведені будівельні роботи згідно переліку та вказаної в актах суми. В зв'язку з цим твердження апелянта про те, що роботи з ним не узгоджувались не відповідає дійсності. Сам факт підписання актів підтверджує узгодження проведення будівельних робіт із орендодавцем. Проведення орендарем за свій рахунок капітального ремонту виробничих та офісних приміщень можливий за умови узгодження проведення такого ремонту із апелянтом, як цього вимагає п. 6.2. договору. В зв'язку з цим спростовуються твердження апелянта про відсутність письмової згоди останнього на поліпшення та удосконалення орендарем приміщень. Вважають висновок суду в цій частині законним та обгрунтованим. Не відповідають дійсності твердження апелянта, що відшкодування вартості поліпшень здійснюється лише у випадку розірвання договору з ініціативи третьої сторони. Пункт 3.4. договору передбачає лише одну із підстав повернення орендодавцем орендарю вартості зроблених поліпшень. Пункт 3.4. договору не носить виключний характер так як не зазначається, що лише у випадку розірвання договору з ініціативи третьої сторони здійснюється відшкодування вартості виконаних робіт. Товариством проводився виключно капітальний ремонт. Оплачуючи рахунок - фактуру № СФ-0000130 від 12 вересня 2011 року апелянт здійснював не купівлю матеріалів, а відшкодування їх вартості, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000002 від 12 вересня 2011 року в якій зазначено договір № 2 від 01 січня 2002 року.

Представник відповідача (апелянта) ОСОБА_3. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, з підстав зазначених у ній; рішення господарського суду Волинської області від 30.10.11р. вважає незаконним, необгрунтованим та прийнятим з неповним зясуванням обставин; згоду на ремонтні роботи, вони не давали; дозвіл не підтверджується погодженими актами виконаних робіт, які підписані обома сторонами; пунктами 3.3 та 3.4 договору передбачено, що орендар має право за свій рахунок проводити ремонтні роботи; 31.12.11р. закінчився термін договору оренди, однак договір досі не розірваний, оскільки не був підписаний акт прийому-передачі, ТОВ "Санрайз" користується приміщеннями, передана лише частина офісних приміщень.

Представник відповідача (апелянта) ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав представника ОСОБА_3 в повному обсязі.

Представник позивача Девіцький Ю.І. в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив з підстав зазначених у відзиві; вважає рішення господарського суду Волинської області від 30.11.11р. законним та обґрунтованим; пояснив, що 01.01.02р. був укладений договір оренди приміщення, умовами якого було передбачено право орендаря проводити поточний і капітальний ремонт за погодженям сторін відповідно до акту прийому-передачі; у 2002 році був зроблений капітальний ремонт з елементами реконструкції, даний акт був підписаний комісійно, який і свідчив про узгодження з орендодавцем; у звязку з блокуванням заїзду на територію, де знаходяться приміщення, деякі з приміщень були повернуті орендодавцю; на сьогоднішній день договір припинив свою дію, у звязку з закінченням терміну дії, все майно повернено власнику.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав представника ОСОБА_4. в повному обсязі; пояснив, що у звязку з перешкоджанням відповідачем, вони не можуть вивезти майно, тому акти на решту приміщень не підписані.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача; розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу; перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.01.2002 р. між Відкритим акціонерним товариством "Таксосервіс" (орендодавець) (далі ВАТ "Таксосервіс") та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-торговим підприємством "Санрайз" (орендар) (далі ТзОВ ВТП "Санрайз" ЛТД) було укладено та підписано обома сторонами договір оренди приміщень № 02, згідно пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове володіння майстерні і споруди на території ВАТ "Таксосервіс" за адресою: м. Луцьк, вул. Зв'язківців 1, площею 356 кв.м. для використання під стоянку автомобілів, їх ремонту і технічного обслуговування, а також офісні приміщення, площею 106,2 кв.м., в адміністративному будинку за вищевказаною адресою (а.с.10, 49-50).

Термін оренди складає 10 років з моменту підписання договору (пункт 3.1 договору).

Відповідно до пунктів 3.3, 3.4 даного договору орендар має право проводити за свій рахунок поточний та капітальний ремонт виробничих та офісних приміщень, а також проводити інші удосконалення орендованих приміщень з метою найкращого пристосування їх для здійснення своєї статутної діяльності; усі витрати, які несе орендар по ремонту та удосконаленню орендованих приміщень, відображаються в акті, що затверджується обома сторонами; у випадку розірвання договору з ініціативи третьої сторони, вартість виконаних робіт по капітальному ремонту та удосконаленню орендованих приміщень в повному обсязі повертається орендарю згідно акту, вказаному в пункті 3.3 даного договору.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що орендар зобов'язується використовувати приміщення, що орендуються, за їх цільовим призначенням, своєчасно здійснювати орендні платежі, утримувати приміщення в належному стані і нести відповідальність за протипожежний стан, не здійснювати без письмової згоди орендодавця перебудови та удосконалення приміщень.

Актом прийому - передачі приміщень від 01.01.2002 р. згідно договору оренди № 02 від 01.01.2002 р. складеним комісійно представник ВАТ "Таксосервіс" передав, а представник ВТП "Санрайз" Лтд прийняв майстерні і споруди, площею 356 кв.м. та офісні приміщення, площею 106,2 кв.м. (а.с.11).

Додатковими угодами від 01.10.2002 р., від 01.01.2005 р., від 01.05.2007 р., від 01.06.2008 р., від 01.11.2006 р., від 01.08.2011 р., від 05.09.2011 р. змінювалися пункти 4.1 договору (щодо розміру орендної плати), 4.2 (щодо порядку оплати орендної плати), 4.3 - щодо порядку оплати комунальних послуг.

Додатковими угодами від 01.11.2006 р. та від 01.06.2008 р. крім того, погоджено ці пункти із відміткою, що сторонами погоджено: після ремонту та реконструкції приміщень згідно схеми (а.с.12-18).

Як вбачається з акту виконаних робіт від 29.02.2002 р. підписаного комісійно обома сторонами, погодженого директором ВАТ "Таксосервіс" та затвердженого директором ТзОВ ВТП "Санрайз" ЛТД, згідно пункту 3.3 договору про оренду приміщення № 02 від 01.01.02 р., орендар за власні кошти здійснив будівельні роботи в орендованому приміщенні площею 356 кв.м. з метою пристосування його під зону технічного обслуговування і поточного ремонту автотранспортних засобів, а саме: капітальний ремонт даху, демонтаж цегляних перегородок, реконструкція воріт в кількості 5 одиниць, облаштування оглядових ям в кількості 3-х одиниць, облаштування офісного приміщення для головного інженера та виробничого відділу, облаштування майстерні для ремонту двигунів та агрегатів, облаштування побутового приміщення для слюсарів, облаштування складського приміщення для запасних частин, монтаж освітлення у виробничих приміщеннях, монтаж освітлення в оглядових ямах, ремонт гідравлічних піднімачів в кількості двох одиниць, ремонт вентиляції, ремонт водопроводу на загальну суму 133 452,20 грн. (а.с.24-25).

22.08.2002 р. ТзОВ ВТП "Санрайз" ЛТД за погодженням з орендодавцем - ВАТ "Таксосервіс" було складено акт виконання робіт по ремонту приміщення адміністративних площ, щодо якого проведено ремонт адміністративного приміщення на загальну суму 9 806, 18 грн., який комісійно скріплений підписами представників та печатками обох сторін договору та затверджений директорами обох сторін (а.с.26-28).

На підставі видаткової накладної № РН-0000002 від 12.09.2011 р. та рахунку - фактури № СФ-0000130 від 12.09.2011 р. (а.с.21-22) відповідачем згідно платіжного доручення № 1678 від 13.09.2011 р. було проведено оплату на суму 1884,48 грн. за дверні полотна, коробки, налічники, плінтуса, провід, щиток освітлення, автомати ELS, які зазначені в акті виконання робіт по ремонту приміщення адміністративних площ від 22.08.2002 р. (а.с.26-28).

Підставою замовлення у видатковій накладній № РН-000002 є договір № 2 від 01.01.2002 року (а.с.22).

Тобто, відповідачем визнано обов'язок відшкодувати здійснені орендарем поліпшення та частково проведено їх оплату.

Актами на повернення майна від 01.08.2011 р. ТзОВ ВТП "Санрайз" ЛТД було повернуто ПрАТ " Луцьке АТП 10701" приміщення: кімната № 35 - площа 16,2 кв.м., кімната № 11 - чергового механіка 7,3 кв.м., кімната № 23 - диспетчерська 12,8 кв.м., кімната № 14 - частина приміщення каси 3,65 кв.м., в тому числі майно: шафи - 2, сейф - 1, столи - 2, підсилювач - 1, навісна шафа - 1 та від 01.09.2011 р. було повернуто шафа - 1, тумбочка - 2, стіл - 1, приміщення без зазначення їх площ (а.с.19-20).

Висновком старшого дільничного інспектора Луцького МВ від 30.12.2011р., затвердженим начальником Луцького МВ УМВС України у Волинській області встановлено, що керівництво АТП з 01.11.2011р. перешкоджає господарській діяльності ВТП "Санрайз", не пускає на орендовану територію ні автобуси, ні обслуговуючий персонал та відмовляється повернути їх речі та обладнання, що підтвердив директор ПрАТ "АТП 10701" (а.с.113).

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Згідно частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1,2 статті 776 ЦК України поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом; капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом; капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк.

Згідно частини 1 статті 778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Як вбачається з договору оренди № 2, пунктом 6.2 не встановлена форма надання згоди орендодавцем (письмова чи усна) на обладнання, удосконалення, оформлення приміщення для використання за призначенням, хоча пунктом 6.1 договору передбачено зобов'язання не здійснювати без письмової згоди орендодавця перебудови та удосконалення приміщень.

Акти виконаних робіт від 29.02.2002 р. та від 22.08.2002 р. підписані комісійно представниками сторін договору погоджено відбитками печатки та погоджені чи затверджені директором орендаря - ВАТ "Таксосервіс" та директором ТзОВ ВТП "Санрайз" ЛТД, як це передбачено пунктом 3.3 договору.

Відповідно до пункту 1.1 Статуту Приватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" - Приватне акціонерне товариство "Луцьке автотранспортне підприємство 10701", яке перейменоване із Відкритого акціонерного товариства "Таксосервіс" відповідно до рішення загальних зборів акціонерів товариства від 15 вересня 2010 року протокол № 01-09/10, є правонаступником державного підприємства "Луцьке АТП 10701", заснованого згідно наказу Міністерства транспорту України від 27.06.94 № 321.

Частиною 3 статті 778 ЦК України встановлено, що якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Згідно пункту 4 частини 3 статті 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 р. з подальшими змінами та доповненнями, орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.

Як встановлено матеріалами справи та поясненнями представників сторін, власником майна (відповідачем) надано дозвіл на поліпшення орендованого майна із зазначенням конкретних поліпшень і порядку відшкодування їх вартості, позивачем доведено належним чином необхідність проведення капітального ремонту, виконані орендарем роботи є саме капітальним ремонтом, ці роботи фактично спрямовані на удосконалення орендованих приміщень з метою найкращого користування і для здійснення статутної діяльності орендаря, на утримання майна в належному стані, що за умовами договору оренди є обов'язком орендаря.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

10.10.2011 року ТзОВ ВТП "Санрайз" ЛТД було направлено ПрАТ " Луцьке АТП 10701" цінним листом з повідомленням про вручення поштового відправлення вимогу про відшкодування вартості проведених поліпшень орендованого майна в сумі 141 373, 90 грн. з врахування сплаченої суми 1 884, 48 грн., що підтверджується квитанцією пошти, описом вкладення в цінний лист та повідомленням про вручення (а.с.31-33).

Отже, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку щодо того, що проведення поліпшень орендованого приміщення було погоджено з орендодавцем та вартість виконаних робіт по капітальному ремонту і удосконаленню орендованих приміщень підлягає поверненню, в повному обсязі згідно актів, складених відповідно до пункту 3.3 договору № 02 оренди приміщень.

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи, наведеним вище і апеляційним судом до уваги не приймаються.

Рішення господарського суду Волинської області від 30.11.2011 р. прийнято відповідно до норм чинного матеріального і процесуального права та відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення.

Апеляційний господарський суд залишає рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення, якщо рішення є законним та обгрунтованим.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції не вбачається.

Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 49,99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Волинської області від 30.11.2011 р. у справі № 5004/2222/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" від 15.12.2011 р. - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуюча суддя Л.М. Сініцина

Судді А.В. Гудак

Г.Є. Олексюк