Постанова № 21652996, 15.02.2012, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 лютого 2012 року Справа № 5002-11/4068-2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіСікорської Н.І.,

суддівТкаченка М.І.,

Євдокімова І.В.,

за участю представників сторін:

позивача, ОСОБА_1 на підставі довіреності за № б/н від 13.09.11, (Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний "Андріївський");

відповідача, не з'явився, (Новоозернівська селищна рада);

розглянувши апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний "Андріївський" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Потопальський С.С.) від 21 листопада 2011 року у справі №5002-11/4068-2011

за позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний "Андріївський" (вул. Героїв Десантників, буд.21, кв.36,Новоозерне,Євпаторія,97491)

до Новоозернівської селищної ради (вул. Гер. Десантників, 3,Новоозерне,97491)

про стягнення 127298,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний «Андріївський», м. Євпаторія, смт. Новоозерне, звернувся до Господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача Новоозернівської селищної ради, м. Євпаторія, смт. Новоозерне про стягнення 127298,58 грн. збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що незаконність рішень Новоозернівської селищної ради № 06/6-9, № 06/6-10 від 30.12.2010 р. призвела до затримки розробки проектної документації, узгодити та затвердити яку вже немає можливості у звязку зі зміною правової ситуації, а саме прийняття Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності”, у звязку з чим термін дії рішень Новоозернівської селищної ради № 47/5-8 та № 47/5-9 продовжено не було, позивач вважає що цим завдано йому збитки у розмірі 127298,58 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Потопальський С.С.) від 21 листопада 2011 року у справі №5002-11/4068-2011 в позові Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний "Андріївський" відмовлено.

Рішення господарського суду першої інстанції мотивоване відсутністю складу цивільного правопорушення з боку відповідача та тим, що на час розгляду справи позивач продовжував реалізувати своє право щодо здійснення процедури відводу земельної ділянки для отримання її у власність, а тому вимоги про стягнення витрат, повязаних з розробкою проекту відводу земельної ділянки є передчасними.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний "Андріївський" звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищевказане рішення суду від 21 листопада 2011 року по справі №5002-11/4068-2011 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування заявленої апеляційної скарги її заявник посилався на те, що суд не врахував, що підставою для звернення до господарського суду з позовною заявою були рішення Новоозернівської селищної ради № 06/6-9, № 06/6-10 від 30.12.2010 р., якими було задоволено протест прокурора та скасовані рішення Новозернівської селищної ради № 51/5-8 та № 51/5-9 про відмову у задоволенні протесту прокурора про скасування рішень Новоозернівської селищної ради № 47/5-8 та № 47/5-9. Саме рішення Новоозернівської селищної ради № 06/6-9, № 06/6-10 від 30.12.2010 р в подальшому були скасовані постановою Євпаторійського міського суду АР Крим від 05.04.2011 р. по справі № 2-а-681/11/0106,яка у вказаній частині була залишена в силі пстановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2011 р. по справі № 2-а-681/11/0106.

Тобто, на думку заявника апеляційної скарги, незаконність рішень Новоозернівської селищної ради № 06/6-9, № 06/6-10 від 30.12.2010 р. призвела до затримки розробки проектної документації, узгодити та затвердити яку вже немає можливості у звязку зі зміною правової ситуації, а саме прийняття Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності”, згідно з яким з 01.01.2012 р. неможливо затвердити проект відведення земельної ділянки без наявності Генерального плану населеного пункту.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2011 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи у складі колегії: головуючого судді - Сікорської Н.І, суддів Остапової К.А., Ткаченка М.І.

24 січня 2012 року розпорядженням заступника голови суду, у зв'язку з відпусткою, суддю Остапову К.А. замінено на суддю Євдокімова І.В.

25 січня 2012 року розгляд зазначеної справи був відкладений на 15 лютого 2012 року.

15 лютого 2012 року в судове засідання зявився лише представник позивача, який підтримав вимоги апеляційної скарги, відповідач у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на викладене, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність нез`явившився представників, вважаючи наявні у справі докази достатніми для прийняття рішення у справі.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

21 травня 2010 року Новоозернівська селищна рада рішеннями № 47/5-8 надала дозвіл Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний «Андріївський», м. Євпаторія, на розробку проекту відводу земельної ділянки для передачі у власність, орієнтованою площею 19 га, яка розташована в п.Новоозерне, в районі між котельною та автодорогою Новоозерне Веселовка, для будівництва об`єктів житлового призначення. Вказаним рішенням позивачу наданий дозвіл на розробку містобудівного обґрунтування об`єкта містобудування на вищевказаній земельній ділянці.

Пунктом 4 даного рішення встановлений строк його дії - 1 рік, тобто до 25.05.2011р.

21 травня 2010 року Новоозернівська селищна рада рішенням № 47/5-9 надала дозвіл обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний «Андріївський», м. Євпаторія, на розробку проекту відводу земельної ділянки для передачі у власність, орієнтованою площею 10 га, розташованої в п.Новоозерне, в районі вул. Соснова, для будівництва об`єктів житлового призначення. Вказаним рішенням позивачу наданий дозвіл на розробку містобудівного обґрунтування об`єкта містобудування на вищевказаній земельній ділянці.

Пунктом 4 даного рішення встановлений строк його дії - 1 рік, тобто до 25.05.2011р.

07 червня 2010 року, на виконання вищезазначених рішень органу місцевого самоврядування позивачем був укладений договір №221 з ПП „Кенса”, згідно з яким останній зобовязався виконати консалтингові, проектно-вишукувальні роботи, геодезичну, топографічну зйомку місцевості, виготовлення та погодження проекту та технічної документації, кадастрового плану, правовстановлюючій документації по розробці проекту землеустрою по відводу двох земельних ділянок у власність обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний «Андріївський», для будівництва обєктів жилого призначення.

Пунктом 2.1 даного договору загальна вартість робіт складає 150 000,00 грн.

Пункт 2.3. передбачає, що замовник на протязі пяті (5) банківських днів з дня отримання ним проекту або інших матеріалів у відповідності з додатковими угодами та підписання актів приймання-передачі робіт, зобовязується здійснити повну оплату робіт згідно з пунктом 2.1 даного договору та додаткових угод.

Пункт 3.1 договору передбачає, що прийом виконаних робіт оформлюється актом приймання-передачі робіт.

Пункт 4.1. передбачає завершення робіт 08.12.2010р.

Доказів, які підтверджують сплату послуг позивачем за зазначеним договором, суду не надано.

08 червня 2010 року позивачем з ПП „Кенса” укладений договір №221/1 на проведення консалтингових робіт по розробці проектів землеустрою по відводу двох земельних ділянок.

Пункт 4.1. передбачає завершення робіт 05.12.2010р.

Відповідно до договору № 221/2 від 13.01.2011 року, договір № 221/1 продовжений до 31 грудня 2011 року. ( а.с. 24)

Пунктом 2.1 договору № 221/1 загальна вартість робіт складає 16 000,00 грн.

Пункт 2.3. передбачає, що замовник на протязі пяті (5) банківських днів з дня отримання ним проекту відводу земельних ділянок та підписання актів приймання-передачі робіт, зобовязується здійснити повну оплату робіт згідно з пунктом 2.1 даного договору.

Пункт 3.1 договору передбачає, що прийом виконаних робіт оформлюється актом приймання-передачі робіт.

За умовами даного договору сплачено 7000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №16 від 19.10.2011р. на суму 7 000, 00 грн. (том 1 а.с.74).

Також між позивачем та Державним підприємством Український державний науково-дослідницький інститут проектування міст „Дніпромісто” 12.08.2010р. було укладено договір №1384-09-1-2010 на створення (передачу) проектно-вишукувальної продукції, згідно з яким останній повинен виконати містобудівне обґрунтування забудови земельних ділянок Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний "Андріївський".

Пунктом 4.2. зазначеного договору передбачено, що Виконавець передає замовнику по накладній для приймання з актом здачі-приймання виконаних робіт, за умови повної оплати.

Вартість робіт за даним договором склала 68 328,00 грн., яка була поетапно сплачена позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №б/н на суму 20 000,00 грн. від 28.09.2010р., платіжним дорученням №б/н на суму 30 000,00 грн. від 27.12.2010р., платіжним дорученням №б/н на суму 18 328,00 грн. від 30 березня 2011 року.

Також позивачем укладений договір на визначення на місцевості та схеми розташування траси газопроводу, розрахунок за виконання вищезазначених договорів позивачем наведений в розрахунку фінансових збитків (том 1 а.с.137-138).

Як убачається з матеріалів справи, рішеннями 51 сесії 5 скликання Новоозернівської селищної ради від 05.11.2010 р. за №51/5-8 та за №51/5-9 відхилено протести прокурора (29.07.2010р. за №2097 исх./10 та 29.07.2010р. за № 2069 исх./10) на рішення Новоозернівської селищної ради від 21.05.2010 року № 47/5-9 та від 21.05.2010 року № 47/5-8. (том 1 а.с. 98-99).

30.12.2010 р. рішеннями 6 сесії 6 скликання Новоозернівської селищної ради № 06/6-9, № 06/6-10, були скасовані рішення Новоозернівської селищної ради від 05.11.2010 р. № 51/5-8 та № 51/5-9, протести прокурора м. Євпаторія від 29.07.2010 року № 2097 вих/ 10 задоволені.

Постановою Євпаторійського міського суду АР Крим від 05.04.2011 р. по справі № 2-а-681/11/0106 рішення Новоозернівської селищної ради № 06/6-9, № 06/6-10 від 30.12.2010 р. про скасування рішеннь Новозернівської селищної ради № 51/5-8 та № 51/5-9 були визнані протиправними та скасовані.

У вказаній частині постанова Євпаторійського міського суду АР Крим була залишена в силі постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2011 р. по справі № 2-а-681/11/0106.

Починаючи з 30 квітня 2011 року позивач систематично звертався до Новоозернівської селищної ради с заявами про продовження строку дії рішень від 21.05.2010 р.

31.05.2011р. Новоозернівська селищна рада рішенням №11/6-18 відклала розгляд заяв кооперативу до того часу, поки не отримає розяснень від Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим стосовно повноважень самої селищної ради.

Оскільки термін дії вказаних рішень від 21.05.2010 р. продовжено не було, позивач вважає що цим завдано йому збитки у розмірі 127298,58 грн., які складаються з: 68 328,00 грн. - Державному підприємству Український Державний Науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто»Імені Ю.М. Білоконя за виготовлення містобудівного обґрунтування забудови земельних ділянок ОК «Андріївський»; 1 242,90 грн. - Євпаторійському управлінню з експлуатації газового господарства «Кримгаз»за визначення на місцевості та схемі розташування траси газопроводу; 16 000,00 грн. - Приватному підприємству «Кенса»за виконання робіт щодо розробки проекту землеустрою; 26 052,00 грн. - Кримській філії інституту археології НАН України за археологічне дослідження на виконання вимог Республіканського комітету Автономної республіки Крим з охорони культурної спадщини; 210,00грн. - Відділу Держкомзему в м. Євпаторія за довідки про склад земель та Умови відводу ділянок; 4 000,00грн. - Приватному підприємству «Ніке»за юридичні послуги у спорі з Новоозернівською селищною радою; 7 000,00 грн. - адвокату ОСОБА_1 за юридичні послуги у спорі з Новоозернівською селищною радою; 4 465,58 грн. - податки та збори з оплати робот за договором з приватною особою ОСОБА_1 Вказані витрати були зроблені позивачем на виконання рішення Новоозернівської селищної ради від 21.05.2010 р. за № 47/5-8 та № 47/5-9, яким було надано дозвіл Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний «Андріївський», м. Євпаторія, на розробку проекту відводу земельних ділянок для передачі у власність, орієнтованою площею 19 та 10 га, розташованої в п.Новоозерне, в районі між котельною та автодорогою Новоозерне Веселовка та по вул.. Соснова,10 для будівництва об`єктів житлового призначення, але 19.08.2011р. на сесії Новоозернівської селищної ради термін дії вищезазначених рішень продовжено не було.

Позивач звернувся до господарського суду АР Крим про стягнення вищезазначених збитків у сумі 127298,58 грн., вважаючи наявним причинно-наслідковий звязок з рішеннями Новоозернівської селищної ради, які визнані незаконними в судовому порядку.

Проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, судова колегія дійшла висновку щодо необґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Предмет і підстава позову сприяють зясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обовязку.

Предметом позову у даній справі є стягнення з Новоозернівської селищної ради збитків у сумі 127298,58 грн., понесених позивачем внаслідок укладення договорів для розробки проектної документації та містобудівного обґрунтування. Підставою позову є посилання позивача на прийняття Новоозернівською селищною радою рішень № 06/6-9, № 06/6-10, якими були скасовані рішення Новоозернівської селищної ради від 05.11.2010 р. № 51/5-8 та № 51/5-9 про відмову у задоволенні протесту прокурора про скасування рішень Новоозернівської селищної ради № 47/5-8 та № 47/5-9 , а також статті 1166,1173,1174 Цивільного кодексу, які передбачають відповідальність органу місцевого самоврядування за шкоду спричинену прийняттям незаконного рішення. Також позивач вважає, що внаслідок прийняття вищезазначених рішень було призупинено дію рішень Новоозернівської селищної ради № 47/5-8 та № 47/5-9, якими надано дозвіл позивачу для розробки проектної документації та містобудівного обґрунтування.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЦК України, майнова шкода, яка завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно до ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 25 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Аналогічні приписи містяться й у нормі ст.. 225 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитки визначаються, як втрата, якої особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Пунктом 1 ст.224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний звязок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника, це правило також розповсюджується на відшкодування шкоди, завданої органом місцевого самоврядування при здійсненні своїх владних повноважень, зокрема при прийнятті останнім незаконних рішень.

Відшкодуванню підлягають завдані збитки, тобто збитки, причиною яких є прийняття органом місцевого самоврядування незаконного рішення. Отже, між порушенням та збитками має бути причинний звязок. За відсутністю такого звязку збитки не відшкодовуються. При вирішенні питання про наявність чи відсутність причинного звязку слід враховувати, що необхідно виявляти звязок саме між порушенням та шкідливими наслідками (збитками), а не між діями (бездіяльністю) боржника взагалі та збитками.

На думку судової колегії позивачем не доведений факт спричинення та розмір шкоди, заподіяної відповідачем, безпосередній причинний звязок між правопорушенням та заподіянням шкоди.

Так, позивач вважає, що скасовані рішення затягнули розгляд радою вже виготовленого містобудівного обґрунтування, яке було розроблено, як стверджує позивач у поясненнях (том 1 а.с.151), ще в листопаді 2010 року і не пройшло процедуру погодження і затвердження внаслідок прийняття незаконних рішень радою. Але з цими доводами не можна погодитись з наступних підстав.

Станом на 14.12.2010 року позивачем на адресу Новоозернівської селищної ради було направлено заяву для внесення пропозицій та зауважень до містобудівного обґрунтування (том 1 а.с.111), з якої вбачається, що на розгляд ради були скеровані лише певні графічні матеріали, а не оригінал виготовленого містобудівного обґрунтування.

Крім того, як свідчать матеріали справи, повний розрахунок за виготовлення містобудівного обґрунтування позивачем було зроблено лише 30.03.2011р., а погоджено з Республіканським комітетом АР Крим з охорони культурної спадщини с затримкою лише 12.08.2011р. внаслідок недоліків, які виявились при подачі документів до зазначеного органу та проведенням археологічної експертизи.

Тільки 08.09.2011р. позивач скерував оригінал містобудівного обґрунтування для його подальшого затвердження Новоозернівській селищній раді, яке на даний час не погоджено, що на думку позивача порушує його право, оскільки містобудівне обґрунтування погоджено відповідно до норм чинного на час його подачі законодавством, але Рада безпідставно відмовляється його погоджувати.

Крім того, суду позивачем надана відповідь Виконавчого комітету Новоозернівської селищної ради за №02-6-1310/1 від 09.12.2011р. на заяву позивача про продовження строку дії рішень Новоозернівської селищної ради та погодження містобудівного обґрунтування від 31.10.2011р №1262, в якій Виконавчий комітет Новоозернівської селищної ради зазначив про відсутність підстав для задоволення заяви позивача, у звязку з відсутністю деяких погоджень з контролюючими органами. Даний лист свідчить про те, що позивач під час розгляду справи у суді першої інстанції реалізовує надане йому право щодо погодження містобудівного обґрунтування, що підтверджує відсутність порушеного права позивача рішеннями Новоозернівської селищної ради № 06/6-9, № 06/6-10 та унеможливлює задоволення позовних вимог.

Також безпідставні твердження позивача, що незаконні рішення органу місцевого самоврядування призвели до зволікання щодо розробки містобудівного обґрунтування та спричинили відмову у його подальшому затвердженні, оскільки як убачається з матеріалів справи підставою для відмови в його погодженні було відсутність на містобудівному обґрунтуванні погоджень органів земельних ресурсів, природоохоронного та санітарно-епідеміологічного контролю, а зволікання в його виготовленні викликане лише недоліками в документації, які виявлялись при погодженні виготовленого містобудівного обґрунтування та строком виконання зобовязань за договором №1384-09-1-2010.

Також є безпідставні посилання позивача на зміну чинного законодавства, оскільки, як зазначає сам позивач, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»не передбачає обовязків чи повноважень погоджувати містобудівне обґрунтування, а ст..4 Розділу V Прикінцевих положень цього Закону передбачена можливість затвердження, використання та врахування в подальшому містобудівного обґрунтування, яке розроблено або погоджено до набрання чинності цим законом.

Отже, можливість використання погодженого містобудівного обґрунтування після набрання чинності зазначеним законом виключає задоволення позову в частині стягнення витрат на його виготовлення та похідних витрат повязаних з його погодженням відповідними органами.

Крім того, до розрахунку збитків, які завдані позивачу незаконним рішення органу місцевого самоврядування, включені витрати за договором про надання позивачу юридичних послуг приватним підприємством "Юридичне агентство "Нике". Як убачається з акту виконаних робіт від 05.04.2011 року позивачу були надані юридичні послуги, які полягали у представленні інтересів позивача у судовому провадженні за адміністративним позовом до Новоозернівської селищної ради. У звязку з цим витрати на правову допомогу склали 2000 грн..

Також позивачем включені до розрахунку збитки, які завдані позивачу незаконним рішенням органу місцевого самоврядування, за договором про надання правової допомоги від 31.03.2010 року, від 13.01.2011 року, укладеним між позивачем та ОСОБА_1 Вказаний договір носить загальний характер надання юридичного обслуговування без зазначення представництва у конкретній справі та без визначення ціни договору.

Як убачається з акту виконаних робіт від 05.04.2011 року, складеного на виконання іншого договору від 31.05.2011 року, та розрахунку судових витрат, позивачу були надані юридичні послуги, які полягали у представленні інтересів позивача у судовому провадженні за адміністративним позовом до Новоозернівської селищної ради. У звязку з цим витрати на правову допомогу склали 7000 грн..

Отже, вказані витрати позивача відносяться до судових витрат, повязаних з наданням правової допомоги по адміністративній справі, що й було предметом розгляду адміністративним судом та з цього приводу відповідно до постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2011 р. по справі № 2-а-681/11/0106, було постановлено судове рішення про відмову в їх стягненні, у звязку з тим, що вказані документи не свідчать, що понесені позивачем витрати повязані саме з розглядом вказаної справи.

Крім того, платіжні доручення від 03 лютого та 30,31 березня 2011 року свідчать про сплату позивачем правових послуг на виконання іншого договору від 31.12.2010 року.

Таким чином, у судовій колегії апеляційного господарського суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цієї частині.

Також, колегія суддів вважає відсутніми підстав для стягнення витрат, повязаних зі сплатою податків та зборів на суму 4 465, 58 грн.

Так, з прийняттям постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2011 р. по справі № 2-а-681/11/0106, якою залишено без змін постанова Євпаторійського районного суду по вказаній справі, в частині якою були скасовані рішення Новоозернівської селищної ради № 06/6-9, № 06/6-10 від 30.12.2010 р., позивач отримав право продовжувати розробку проекту землеустрою у встановленому законом порядку і на момент подачі позову не був позбавлений цього права.

Крім того, незважаючи на зупинення дії рішень № 47/5-8 та № 47/5-9, у звязку з розглядом адміністративної справи, позивач не зважаючи на це, активно здійснював діяльність щодо погодження містобудівного обґрунтування, збору необхідних документів для подачі їх на розгляд Новоозернівській селищній раді, здійснював відповідне листування з землевпорядними організаціями, сплачував рахунки за виконання містобудівного обґрунтування, проведення археологічної експертизи.

Таким чином, вищевикладене свідчить про відсутність причинного звязку між прийнятими Новоозернівською селищною радою незаконними рішеннями № 06/6-9, № 06/6-10 та витратами позивача, зокрема на розробку містобудівного обґрунтування та іншими витратами, зазначеними у позові.

Відповідно зі ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

За приписом ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Стаття 49 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки при подачі апеляційної скарги позивачем не було сплачено судовий збір у встановленому законом «Про судовий збір»розмірі і в ході розгляду справи встановлено безпідставність позовних вимог та відсутність складу господарського правопорушення та спричинення збитків з боку Новоозернівській селищній ради, тому судові витрати за подачу апеляційної скарги підлягають стягненню з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний "Андріївський", в розмірі 1272,99 грн.= (2545,98грн.-1272,99грн.) оскільки спір носить характер матеріального, а при подачі апеляційної скарги за даний спір сплаті підлягає 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. При подачі позовної заяви сплаті підлягає 2 відсотки ціни позову-2545,98 грн., але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний "Андріївський" залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Потопальський С.С.) від 21 листопада 2011 року у справі №5002-11/4068-2011 залишити без змін.

3. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний "Андріївський" 37110812 (вул. Героїв Десантників, буд.21, кв.36,Новоозерне,Євпаторія,97491) на користь Головного управління Державної казначейської служби України у м.Севастополі ( отримувач коштів: Державний бюджет міста Севастополя) код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 38022717, банк отримувача- Головне управління Державної казначейської служби України у м.Севастополі, код банку отримувача (МФО) - 824509, № доходного рахунку щодо сплати судового збору (рахунок отримувача) -31216206782001, код класифікації доходів бюджету -22030001 судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 1272,99 грн.

4. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддяН.І. Сікорська

СуддіМ.І. Ткаченко

І.В. Євдокімов

Розсилка рекомендованою поштовою кореспонденцією з повідомленням:

1. Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний "Андріївський" (вул. Героїв Десантників, буд.21, кв.36,Новоозерне,Євпаторія,,97491)

2. Новоозернівська селищна рада (вул. Гер. Десантників, 3,Новоозерне,97491)