Постанова № 21652848, 09.02.2012, Севастопольський апеляційний господарський суд

Дата ухвалення
09.02.2012
Номер справи
5002-33/3850-2011
Номер документу
21652848
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 лютого 2012 року Справа № 5002-33/3850-2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіМаслової З.Д.,

суддівАнтонової І.В.,

Євдокімова І.В.,

за участю представників сторін:

позивача: товариство з обмеженою відповідальністю "Чисте небо" - 09.02.2012 р. ОСОБА_1, дов. б/н від 14.11.2011 р., 26.01.2012 р. не з'явився;

відповідача: Алупкінська міська рада - 26.01.2012 р., 09.02.2012 р. не з'явився;

відповідача: Ялтинське міське управління земельних ресурсів - 26.01.2012 р., 09.02.2012 р. не з'явився;

відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант-СВ юг" - 26.01.2012 р.,09.02.2012 р. Каргін Олексій Миколайович, дов. б/н від 29.11.2011 р.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Чисте небо" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Радвановська Ю.А.) від 13 грудня 2011 року у справі №5002-33/3850-2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Чисте небо" (вул. Ленінградська, 15, Ялта, 98612, код ЄДРПОУ 34559496)

до Алупкінської міської ради (вул. Червоногвардійська, 32,Алупка, 98676),

Ялтинського міського управління земельних ресурсів (вул. Руданського, 7, Ялта, 98600),

товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-СВ юг" (вул. Чехова, 51, Сімферополь, 95000; Фіолентовське шосе, 5 „А”, м. Севастополь, 99053, код ЄДРПОУ 32296656)

про визнання рішення Ради і договору оренди земельної ділянки від 27.02.2003 р. недійсними та спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2011 року ТОВ "Чисте небо" на підставі ст. 377 Цивільного кодексу України, ст.ст. 120, 152 Земельного кодексу України звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Алупкінської міської ради, Ялтинського міського управління земельних ресурсів (з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог від 17.11.2011 р.) про визнання протиправним та скасування пункту 3 рішення 8-ої сесій 24-го скликання Алупкінської міської ради № 4 від 30 грудня 2002 року, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 27.02.2003 р. реєстровий № 1121, площею 0,3169 га по вул. 1 Травня, 3 у м. Алупка, укладеного між Алупкінською міською радою та ТОВ "Гарант-СВ юг" строком на 49 років, зобовязати Ялтинське міське управління земельних ресурсів скасувати реєстрацію договору оренди вказаної земельної ділянки ТОВ "Гарант-СВ юг".

Позовні вимоги мотивовані тим, що на земельній ділянці, яка передана у 2002 р. в оренду ТОВ «Гарант-СВ юг», розташована будівля насосної станції, право власності на яку 31 серпня 2010 року зареєстроване за позивачем, що є підставою, як вважає позивач, для виникнення у нього права власності і на земельну ділянку, на якій розташована будівля, у звязку з чим ТОВ „Чисте небо” має право визнавати договір оренди землі та рішення про передачу землі в оренду ТОВ «Гарант-СВ юг»недійсними (а.с. 3-10, 78-79)

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 грудня 2011 року у справі №5002-33/3850-2011 у задоволені позовних вимог відмовлено.

Рішення суду 1-ої інстанції мотивовано тим, що позивач є власником будівлі, яка знаходиться на земельній ділянці, що розташована за іншою адресою по вул. 1 Травня, 25б у м. Алупка, а спірна земельна ділянка по вул. 1 Травня, 3 у м. Алупка. Суд 1-ої інстанції, крім того зазначив, що виникнення у 2010 році права власності на об'єкт нерухомості не є безумовною підставою для автоматичного укладення (продовження, поновлення) договору оренди спірної земельної ділянки (а.с. 117-121).

В апеляційній скарзі ТОВ "Чисте небо” просить рішення суду скасувати, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що на земельній ділянці, яка була передана у 2002 році в оренду ТОВ „Гарант-СВ юг”, розташована будівля насосної станції, яка зареєстрована у 2010 році на праві власності за позивачем, яка належала на праві власності засновнику ТОВ "Чисте небо" з 1999 року. Крім того, зазначило, що невідповідність адрес земельної ділянки (вул. 1 Травня, 3 у м. Алупка) та будівля колишньої каналізаційної станції (вул. 1 Травня, 25 б у м. Алупка) є слідством присвоєння нової адреси під час реєстрації права власності на зазначену будівлю (а.с. 130-131).

У зв'язку з відпусткою судді Латиніна О.А., його замінено на суддю Євдокімова І.В. за розпорядженням заступника голови суду Сотула В.В. від 26.01.2012 р.

У зв'язку з відпусткою судді Градової О.Г., її замінено на суддю Антонову І.В. за розпорядженням в.о. секретаря 2-ої судової палати САГС Остапової К.А. від 09.02.2012 р.

У судовому засіданні 09 лютого 2012 року представник представник ТОВ "Гарант-СВ юг" проти доводів апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві, представник ТОВ „Чисте небо” підтримала доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в ній та позовній заяві, заявила клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, представник ТОВ "Гарант-СВ юг" заперечував проти її призначення, пояснивши, що на спірній земельній ділянці ніяких обєктів позивача немає, а заявлений позов є способом рейдерства.

Судова колегія відмовила у задоволені клопотання ТОВ „Чисте небо” про призначення судової будівельно-технічної експертизи з звязку з наступним.

Відповідно п.1 інформаційного листа Вищого господарського суду від 27.11.2006 № 01-8/2651 "Про деякі питання призначення судових експертиз" (з урахуванням доповнень від 23 березня 2010 року № 01-08/202) та п.2 Роз'яснень Вищого господарського суду від 11.11.1998 р. № 02-5/424 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" (з урахуванням доповнень від 16 січня 2008 року № 04-5/5) судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Необхідність проведення зазначеної експертизи ТОВ „Чисте небо” обумовлює тим, що воно було позбавлено можливості надати суду 1-ої інстанції докази знаходження каналізаційно-насосної станції на земельній ділянці 0,3169 га ТОВ "Гарант-СВ юг".

Але судова колегія вважає такі доводи безпідставними, так як представник ТОВ „Чисте небо” був присутнім у судових засіданнях в суді 1-ої інстанції 20.09.2011 р., 17.11.2011 р., 13.12.2011 р., але таких доказів суду не надав їх і у суді 2-ої інстанції, хоча зобовязаний до цього згідно ст. 33 ГПК України (а.с. 64-65, 85-86, 112-115).

Крім того, відповідно акту виносу меж земельної ділянки в натуру на спірній земельній ділянці відсутнє будь яке нерухоме майно, яке належить іншим особам, а тому у суду не має підстав для призначення проведення судової експертизи (а.с. 20 зворот, 21).

Представники Алупкінської міської ради та Ялтинського міського управління земельних ресурсів у судове засідання повторно не зявились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином ухвалою суду від 26.01.2012 р., про причини неявки суд не сповістили.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку представників обовязковою визнано не було, колегія вважає за можливе переглянути ухвалу суду першої інстанції за відсутності повторно не зявившихся представників Алупкінської міської ради та Ялтинського міського управління земельних ресурсів.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Згідно рішення 8-ої сесії 24-го скликання Алупкінської міської ради № 04 від 30.12.2002 р. вилучено земельну ділянку № 1, площею 0,7432 га у м. Алупка по вул. 1-го Травня, 3, що знаходилась у постійному користуванні ТОВ „Гарант-СВ юг” під обслуговуванням їдальні, вилучено земельну ділянку № 2, площею 0,3169 га, надану на умовах оренди для обслуговування пляжної зони та земельну ділянку № 3, площею 0,0399 га, надану на умовах оренди для обслуговування будівлі майстерень. ТОВ «Гарант-СВ юг»надано дозвіл на переоформлення права користування та надано із земель Алупкінської міської ради земельну ділянку № 1, площею 0.7432 га у м. Алупка по вул. 1-го Травня, 3, на умовах оренди строком на 49 років для обслуговування їдальні. Надано на умовах оренди строком на 49 років земельні ділянки площею 0,3196 га у м. Алупка по вул. 1-го Травня, 3для обслуговування пляжної зони, площею 0,3999 га у м. Алупка по вул. 1-го Травня, 3 із земель Алупкінської міської ради для обслуговування майстерень (а.с. 20).

Таким чином, рішенням 8-ої сесії 24-го скликання Алуштинської міської ради № 04 від 30.12.2002 р. вилучено земельну ділянку № 2, площею 0,3169 га у м. Алупка по вул. 1-го Травня, 3, яка раніш вже була надана ТОВ «Гарант-СВ юг»на умовах оренди для обслуговування пляжної зони.

Пунктом 5 цього рішення вирішено укласти договори оренди строком на 49 років на зазначені земельні ділянки.

На виконання вищевказаного рішення Алупкінської міської ради 27 лютого 2003 року між Алупкінською міською радою (орендодавець) та ТОВ «Гарант-СВ юг»(орендар) укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець надав, а орендар прийняв в тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,3169 га по вул. 1-го Травня, 3 у м. Алупка із земель Алупкінської міської ради (а.с. 16-19).

Відповідно до пункту 1.5 договору права третіх осіб на земельну ділянку відсутні.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для обслуговування пляжної зони у м. Алупка по вул. 1-го Травня, 3.

Договір оренди на земельну ділянку укладений строком на 49 років, починаючи з дня прийняття рішення 08-ої сесії Алупкінської міської ради 24-го скликання № 04 від 30 грудня 2002 року про надання земельної ділянки в оренду (пункт 2.2 договору).

Пунктом 3.1 договору орендодавець гарантував, що земельна ділянка є його власністю та він має законні повноваження передавати цю ділянку в тимчасове користування на умовах оренди, надавати інші права, визначені в цьому договору, а також те, що земельна ділянка будь-кому іншому в оренду не передана, не продана, не подарована, в спорі або під забороною (арештом) не перебуває; жодне з умов та положень цього договору не суперечить чинному законодавству України; особа, яка підписує цей договір, є належним чином уповноваженою на те, щоб діяти від імені орендодавця для мети укладення цього договору та на умовах, обумовлених в ньому.

Однак, ТОВ "Чисте небо" стверджує, що на земельній ділянці, яка була передана в оренду ТОВ «Гарант-СВ юг», розташована будівля насосної станції, яка належить на праві власності позивачу, яке зареєстрована 31 серпня 2010 року, що є підставою для виникнення у нього права власності і на земельну ділянку, на якій вона розташована, та, відповідно, визнання договору оренди землі та рішення про передачу землі в оренду ТОВ «Гарант-СВ юг»недійсними, що і стало причиною для звернення до суду з відповідним позовом.

Судова колегія вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Так, ТОВ "Чисте небо" в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на порушення відповідачем, Алупкінською міською радою, положень чинного на момент прийняття спірного рішення законодавства щодо порядку відведення земельних ділянок та надання їх в оренду.

Відповідно до підпунктів в), г) частини 1 статті 12 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття спірного рішення) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Судовою колегією встановлено, що рішенням Алупкінської міської ради 08-ої сесії 24-го скликання № 04 від 30 грудня 2002 року вилучено земельні ділянки № 1 площею 0,7432 га, що знаходилась в постійному користуванні ТОВ «Гарант-СВ»за адресою: м. Алупка, вул. 1 Травня, 3, наданого для обслуговування їдальні, земельна ділянка № 2 площею 0,3169 га, надана на умовах оренди для обслуговування пляжної зони за адресою: м. Алупка, вул. 1-го Травня, 3. Земельна ділянка № 3 площею 0,0399 га, надана на умовах оренди для обслуговування будівлі майстерень за адресою: м. Алупка, вул. 1-го Травня, 3 (а.с. 20).

Пунктом 3 цього рішення ТОВ «Гарант-СВ юг» надано на умовах оренди строком на 49 років земельну ділянку площею 0,3196 га, розташовану за адресою: м. Алупка, вул. 1-го Травня, 3 із земель Алупкінської міської ради для обслуговування пляжної зони.

Як на підставу для визнання недійсним пункту 3 рішення Алупкінської міської ради 08-ої сесії 24-го скликання від 30 грудня 2002 року, ТОВ "Чисте небо" посилається на те, що при прийнятті спірного рішення та при передачі цієї земельної ділянки в оренду ТОВ «Гарант-СВ юг»в оренду на 49 років, Алупкінською міською радою порушено право ТОВ „Чисте небо”, як власника будівлі, яка знаходиться на цій земельній ділянці: нежитлової будівлі насосної станції літер «А», загальною площею 37.8 кв.м. по вул. Першого Травня, б. 25 „б” у м. Алупка, про що свідчить свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 31 серпня 2010 року (а.с. 55).

На обґрунтування отримання права власності від засновників на спірну земельну ділянку, на якій він розташований, ТОВ "Чисте небо" посилається на наступні обставини.

22.05.1998 р. АКБ „Таврія” придбало шляхом приватизації за договором купівлі-продажу корпуси № 01 та № 02 санаторію ім. Ф.Е.Дзержинського по вул. Першого Травня, б.25 б у м. Алупка, та за актом приймання-передачі від 01.06.1998 р. отримало у тому числі і насосну станцію (п. 1.1. договору, а.с. 22-26).

22.06.1998 р. СКП „Голуба затока” придбало за договором купівлі-продажу корпуси № 01 та № 02 санаторію ім. Ф.Е.Дзержинського по вул. Першого Травня, б. 25 „б” у м. Алупка, та за актом приймання-передачі від 01.06.1998 р. отримало у тому числі і насосну станцію (п. 1.1. договору, а.с. 27-31).

У подальшому 07.04.1999 р. СКП „Голуба затока” передало спірне нерухому майно за актом приймання передачі до створеного ТОВ „Санаторно-курортний комплекс ”Зелений мис” (а.с. 32- 35).

Рішенням виконавчого комітету Алупкінської міської ради № 253 від 18.06.2009 р., тобто, більш ніж через 10 років після отримання, та через 7 років після отримання ТОВ „Гарант-СВ юг” спірної земельної ділянки за спірним договором оренди, за ТОВ „ССК „Зелений мис” оформлено право власності на спірну насосну станцію, яка при проведенні інвентаризації отримала адресу: вул. Першого Травня, б. 25 „б” у м. Алупка (а.с. 44).

За актом приймання-передачі від 17.02.2010 р. ТОВ „ССК „Зелений мис” передало спірну насосну станцію ТОВ „Чисте небо” (а.с. 49).

Згідно пунктів 1, 3, 4 ст. 3 Закону України від 01.07.2004 р. № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Згідно п. 1.6. Інструкції „Про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб", яка затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 р за № 121, яка діяла до набрання чинності Закону України від 01.07.2004 р. № 1952-IV, державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов'язковою для власників, незалежно від форми власності.

Таким чином, під час укладення договору оренди земельної ділянки від 27.02.2003 р. реєстровий № 1121 площею 0,3169 га по вул. 1 Травня, 3 у м. Алупка, укладеного між Алупкінською міською радою та ТОВ "Гарант-СВ юг", а ні ТОВ „Чисте небо”, а ні його засновник ТОВ „Санаторно-курортний комплекс ”Зелений мис” не мали зареєстрованого права власності на спірне нерухоме майно. Більш того, жоден з покупців нерухомого майна колишнього санаторію ім. Ф.Е. Дзержинського не реєстрував у встановленому законом порядку за собою права власності на придбане майно.

Що стосується ТОВ „Чисте небо”, то слід зазначити, що товариство як субєкт права виникло 07.09.2006 р., тобто, більше ніж через 3 роки з моменту прийняття Радою рішення передати ТОВ "Гарант-СВ юг" земельну ділянку та укладення договору її оренди, тобто, права ТОВ „Чисте небо” на 2002 рік не були і не могли бути порушеними (витяг з ЄДРПОУ, а.с. 96-98).

ТОВ „Чисте небо” вважає, що якщо воно є власником будівлі, доказів чого до 2010 р. не надало, то разом з виникненням права власності на обєкт нерухомості, до нього перейшло і право постійного користування земельною ділянкою, на якій цей обєкт знаходиться, у звязку з чим вважає незаконною передачу цієї земельної ділянки третій особі - ТОВ "Гарант-СВ юг".

Однак, судова колегія не погоджується з такими висновками позивача, з огляду на наступне.

Позивач звернувся з позовом про захист свого права користування земельною ділянкою, яка знаходиться під отриманим ним від правонаступників об'єктом нерухомості, вважаючи що таке право у нього виникло на підставі приписів Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України.

Приписами частини 2 статті 377 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі коли житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій в користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

За змістом частини 1 статті 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

З цих норм чинного законодавства вбачається, що виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є безумовною підставою для автоматичного укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Отже, правочини, що тягнуть перехід права власності на нерухомий об'єкт, одночасно є підставою для переходу права на землю, проте оформлення такого права здійснюється у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду у справі № 25/185-09 від 25.05.2010 р.

Відповідно до статей 116, 124 Земельного кодексу України та статті 16 Закону України «Про оренду землі»громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані обєкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим кодексом. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Таким чином, право на одержання у користування земельної ділянки підлягає оформленню у порядку, встановленому положеннями Земельного кодексу України, а саме на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування та одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації.

Вказаних доказів надання органом місцевого самоврядування та наявності у нього відповідних прав на спірну земельну ділянку позивачем надано не було.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частині 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування в якості способів захисту земельних прав передбачено частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Відповідно до пункту 2 розяснень Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»№ 02-5/35 від 26 січня 2000 року з наступними змінами та доповненнями, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Частиною 10 статті 59 Закону України встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування визнаються незаконними в судовому порядку лише з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України.

Отже, з огляду на те, що доказів порушення прав позивача як власника або користувача спірної земельної ділянки позивачем надано не було, як і не було наведено будь-яких інших підстав для визнання рішення органу місцевого самоврядування недійсним, а також те, що обставині, наведені позивачем в позовній заяві, свого підтвердження в процесі розгляду справи не знайшли, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог.

З аналогічних підстав не підлягають задоволенню вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 27 грудня 2003 року, площею 0,3169 га, що розташована за адресою: АР Крим, м. Алупка, вул. 1 Травня, 3 а також для зобовязання Ялтинського міського управління земельних ресурсів скасувати реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 27 грудня 2003 року площею 0,3169 га, що розташована за адресою: АР Крим, м. Алупка, вул. 1 Травня, 3, оскільки ці вимоги є похідними щодо вимог про визнання недійсним рішення Алупкінської міської ради 08-ої сесії 24-го скликання від 30 грудня 2002 року та були обґрунтовані позивачем незаконністю рішення Алупкінської міської ради від 30 грудня 2002 року, що не знайшло свого підтвердження в процесі розгляду даної справи.

Крім того, слід зазначити, що відповідно ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, яка встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно п.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, наявне клопотання ТОВ „Гарант - СВ юг” про застосування строків позовної давності, та те, що позивачем 07 вересня 2011 року оскаржено рішення ради від 30.12.2002 р. та договір оренди землі від 27.02.2003 р. з підстав того, що на спірній земельній ділянці розташоване належне йому з 17.02.2010 р. нерухоме майно, наявність якого на цій земельній ділянці не доказав, судова колегія вважає, що у даному випадку ТОВ „Чисте небо” звернулось до суду після спливу строку позовної давності, що є самостійною підставою для відмови у позові.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції відповідає вимогам діючого матеріального та процесуального закону, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Чисте небо" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 грудня 2011 року у справі №5002-33/3850-2011 залишити без змін.

Головуючий суддяЗ.Д. Маслова

СуддіІ.В. Антонова

І.В. Євдокімов

Розсилка:

1. товариству з обмеженою відповідальністю "Чисте небо" (вул. Ленінградська, 15, Ялта, 98612)

2. Алупкінській міській раді (вул. Червоногвардійська, 32,Алупка,98676)

3. Ялтинському міському управлінню земельних ресурсів (вул. Руданського, 7, Ялта, 98600)

4. Ялтинському міському управлінню земельних ресурсів (вул. Київська, 60, офіс 15,Ялта, 98600)

5. товариству з обмеженою відповідальністю "Гарант-СВ юг" (вул. Чехова, 51, Сімферополь, 95000)

6. товариству з обмеженою відповідальністю "Гарант-СВ юг" (Фіолентовське шосе, 5 А, м. Севастополь, 99053)

Попередній документ : 21652832
Наступний документ : 21652879