Постанова № 21652832, 09.02.2012, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 лютого 2012 року Справа № 2/22-5932-2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіМаслової З.Д.,

суддівТкаченка М.І.,

Антонової І.В.,

за участю представників сторін:

позивача: Партенітська селищна рада 02.02.2012 р., 09.02.2012 р. не з'явився,

відповідача: Відділ державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції - 02.02.2012 р., 09.02.2012 р. не з'явився,

третьої особи: Центр медичної реабілітації та санаторного лікування "Крим" (військова частина А0360) - 09.02.2012 р. ОСОБА_1, дов. 12 від 06.01.2012 р., 02.02.2012 р. не з'явився,

третьої особи: Відділення в м. Ялта Філія Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - 02.02.2012 р. Голубєва Ніна Анатоліївна, дов. № 010-01/8678 від 27.11.2009 р., 09.02.2012 р. не з'явився,

третьої особи: Управління Державного казначейства в м. Алушта ГУ ДКУ в АР Крим - 02.02.2012 р., 09.02.2012 р. не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Партенітської селищної ради на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 08 грудня 2011 року у справі №2/22-5932-2011

за позовом Партенітської селищної ради (вул. Паркова, 1, Партеніт, 98542, код ЄДРПОУ 04367358)

доВідділу державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції (мкрн. 60 років СРСР, 3а, Алушта, 98500)

3-ті особи:

- Центр медичної реабілітації та санаторного лікування "Крим" (військова частина А0360) (Партеніт, м. Алушта,98542)

- Відділення в м. Ялта Філія Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (вул. Московська, 31 а, Ялта, АРК,98600)

- Управління Державного казначейства в м. Алушта ГУ ДКУ в АР Крим (вул. 60 років СРСР, 16,Алушта, АРК, 98500)

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2011 року Партенітська селищна рада на підставі ст. 71 Бюджетного кодексу України, п. 5.2. „Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні” звернулась до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції про зобовязання ВДВС Алуштинського МУЮ зняти арешт з грошових коштів Партенітської селищної ради в розмірі 578515 грн. 97 коп., які розміщені на депозитному рахунку № 2546400337362 у відділенні в м. Ялта Філія ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", накладений постановою державного виконавця від 30.10.2009 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що грошові кошти, розміщені на арештованому депозитному рахунку є коштами місцевого бюджету Партенітської селищної ради, на які не можливе накладати арешт, у звязку з чим необхідно зняти арешт.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 08 грудня 2011 року у справі №2/22-5932-2011 у прийнятті позовної заяви відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що Партенітська селищна рада, як сторона виконавчого провадження (боржник) має звернутись до суду з відповідною скаргою на дії ВДВС в порядку саме ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, а не в рамках позовного провадження (а.с. 1-3).

23 грудня 2011 року Партенітська селищна рада звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, відкрити провадження у справі і передати її на розгляд місцевого господарського суду.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що позов, з яким звернулась Партенітська селищна рада, не є скаргою на дії відповідача, а є позовом про зобовязання ВДВС вчинити певні дії зняти арешт з грошових коштів (а.с. 7-9).

У звязку з зайняттям адміністративної посади судді Латиніна О.А., його замінено на суддю Антонову І.В. за розпорядженням в.о. секретаря 2-ої судової палати САГС Остапової К.А. від 09.02.2012 р.

У судовому засіданні 09 лютого 2012 року представник в/ч А-0360 ЦМРСЛ „Крим” проти доводів апеляційної скарги заперечувала, так як зняття арешту з рахунків позивача може значною мірою ускладнити виконання наказу Господарського суду АР Крим від 03.06.2009 р. по справі № 2-5/7075-2008, інші представники сторін та третіх осіб повторно не зявилися, про час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином ухвалою суду від 02.02.2012 р., про причини неявки суд не сповістили.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку представників обовязковою визнано не було, колегія вважає за можливе переглянути ухвалу суду першої інстанції за відсутності повторно не зявившихся представників сторін.

Крім того, згідно ч.2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 22.06.2009 р. відповідно до наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.06.2009 р. по справі № 2-5/7075-2008, ВДВС Алуштинського МУЮ ГУЮ в АРК було відкрите виконавче провадження з примусового виконання наказу суду по стягненню з Партенітської селищної на користь Центру медичної реабілітації і санаторного лікування „Крим” грошових коштів в розмірі 520850,88 гривень.

30.10.2009 р. ВДВС в рамках виконавчого провадження було винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти селищної ради в розмірі 578515,97 гривень, що розміщені на депозитному рахунку № 2546400337362 у відділенні в м. Ялта філії ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України” в АР Крим.

У зв'язку з відмовою банківського закладу в здійсненні примусового списання коштів з вказаного рахунку, ВДВС звернувся до Господарського суду АР Крим із заявою про встановлення способу виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на грошові кошти селищної ради, розміщені на депозитному рахунку.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 10.06.2010р. у справі № 2-5/7075-2008 ВДВС було відмовлено в задоволенні вказаної заяви.

Так, заявник вказує, що Партенітська селищна рада неодноразово зверталась до ВДВС листами за вих. № 1311 від 22.12.2010р., вих. № 289 від 25.02.2011р., вих. № 658 від 19.04.2011р. про зняття арешту з вказаних коштів, оскільки кошти є бюджетними і відповідно до ст. 71 Бюджетного кодексу України, використовувати їх можливо лише за відповідними цілями, однак ніякого рішення відповідачем прийнято не було.

Грошові кошти Партенітської селищної ради в розмірі 578515,97 гривень, що знаходяться на арештованому депозитному рахунку № 2546400337362 у відділенні в м. Ялта філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в АР Крим були розміщені відповідно до договору банківського вкладу зі сплатою процентів щомісяця від 09.06.2009р., укладеного між Партенітською селищною радою та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», згідно із Порядком розміщення у 2009 році тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на вкладних (депозитних) рахунках в установах банків, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2009р. № 52.

Відповідно до п. 2.5 договору банківського вкладу зі сплатою процентів щомісяця від 09.06.2009р., терміном повернення вкладу є 18 грудня 2009р., а п. 3.4.8. передбачено, що вклад повертається на рахунок селищної ради № 31523999500008 в Головному управлінні Державного казначейства України в АР Крим м. Сімферополь.

Згідно з довідкою управління Державного казначейства в м. Алушта від 17.06.2011р. за вих. № 15-12.0-10.1/924, грошові кошти на заарештований депозитний рахунок були перераховані саме із рахунку селищної ради № 31523999500008.

Згідно з довідкою управління Державного казначейства в м. Алушта від 02.08.2011р. за вих. № 05-0-10/1137, на рахунку селищної ради № 31523999500008 акумулюються кошти спеціального фонду місцевого бюджету від відчуження майна, що належить АР Крим та майна, що перебуває в комунальній власності та коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення до розмежування земель державної та комунальної власності, які знаходяться на території АР Крим.

Тобто, заявник вказує, що грошові кошти, розміщені на арештованому депозитному рахунку є коштами місцевого бюджету Партенітської селищної ради.

Отже, Партенітська селищна рада вказує, що починаючи з дня винесення відповідачем постанови про накладення арешту на грошові кошти (30.10.2009р.) не може самостійно здійснити належні дії, пов'язані зі списанням грошей з депозитного рахунку в банківській установі, так як, це не є можливим, в зв'язку з вищевикладеним, а також порушує вимоги ч. 4 Порядку розміщення у 2009 році тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на вкладних (депозитних) рахунках в установах банків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2009р. № 52, в частині зобов'язань по поверненню грошових коштів на рахунки спеціального фонду бюджету вкладника у відповідні строки.

Однак, відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли означеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Тобто, виходячи зі змісту ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України оскарженню підлягають дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов, прийнятих господарським судом, виключно відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України.

Скарга на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби: щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів може бути подана: стягувачем; боржником; прокурором, який брав участь у справі.

У п. 7 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. 04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських дів України»зазначається, що за змістом статті 121-2 ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну у розглянуто у першій інстанції. Отже, законом встановлена особлива процесуальна процедура оскарження дій або бездіяльності органів виконавчої служби під час виконання рішень, ухвал, постанов господарського суду.

Згідно п.1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" скарги на дії ВДВС розглядаються за правилами ст. 121-2 ГПК, якщо вони стосуються примусового виконання документів, перелік яких наведений у ст. 3 Закону N 606-XIV, звернення - за правилами, встановленими Законом N 606-XIV, статтями 89, 118 - 122 ГПК, якщо цими й іншими актами законодавства передбачено вирішення судом порушуваних у зверненнях питань. Стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції (ст. 121-2 ГПК). Враховуючи, що примусове виконання судових рішень, постановлених господарськими судами, згідно зі ст. 4 Закону N 202/98-ВР та ст. 2 Закону N 606-XIV здійснюють державні виконавці, скарги на дії чи бездіяльність останніх розглядаються господарськими судами за правилами ст. 121-2 ГПК. Оскільки ст. 111 Закону N 606-XIV інші учасники цього провадження також наділені правом оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця щодо примусового виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів, їхні скарги відповідно до ст. 85 Закону N 606-XIV підлягають розгляду начальником відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або відповідним господарським судом.

Згідно п.13 зазначеної постанови пленуму ВСУ від 26.12.2003 р. № 14 у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби, предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби (дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів).

Суди розглядають справи за такими скаргами в передбаченому ст. 121-2 ГПК порядку незалежно від наявності у сторін спору про право, який підлягає розгляду в позовному провадженні. Такий спір не може бути підставою для залишення скарг без розгляду або яким-небудь чином впливати на останній.

Згідно ст. 1 Закону України „Про виконавче провадження” від 21.04.1999 р. № 606-XIV виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Таким чином дії державного виконавця по накладенню арешту на рахунки боржника є його діями в рамках здійснення виконавчого провадження.

Тобто, твердження Партенітської селищної ради, що її заява є позовом про зобовязання ВДВС вчинити певні дії зняти арешт з грошових коштів, а не скаргою на дії ВДВС, є безпідставними, так як не ґрунтується на нормах чинного законодавства та обставинах справи. Крім того, такий спосіб захисту права як зобовязання ВДВС вчинити певні дії зняти арешт з грошових коштів не передбачений ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Отже, виходячи зі змісту вищенаведеного, суд зауважує, що поданий до суду позов фактично є скаргою на дії ВДВС, та Партенітська селищна рада, як сторона виконавчого провадження (боржник) має звернутись до суду з відповідною скаргою на дії в порядку саме ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, а не в позовному провадження.

Згідно приписів статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, рванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що відповідають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо, ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що мають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) и про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, о виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його власником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між часниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із творенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської відповідальності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Згідно до п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських одах України.

З урахуванням вищенаведеного, ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам діючого законодавства, прийняте при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Партенітської селищної ради залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 грудня 2011 року у справі №2/22-5932-2011 залишити без змін.

Головуючий суддяЗ.Д. Маслова

СуддіІ.В. Антонова

М.І. Ткаченко

Розсилка:

рекомендованою кореспонденцією з повідомленням:

1. Партенітській селищній раді (вул. Паркова, 1, смт Партеніт, 98542)

2. Відділу державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції (мкрн. 60 років СРСР, 3а, Алушта, 98500)

3. Управлінню Державного казначейства в м. Алушта ГУ ДКУ в АР Крим (вул. 60 років СРСР, 16,Алушта, АРК, 98500)

рекомендованою кореспонденцією:

1. Центру медичної реабілітації та санаторного лікування "Крим" (військова частина А0360) (Партеніт, м. Алушта,98542)

2. Відділенню в м. Ялта Філія Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (вул. Московська, 31а, Ялта, АРК,98600)