Єдиний державний реєстр судових рішень УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
___________
_______________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "09" лютого 2012 р. Справа № 15/5007/4/12
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді Кравець С.Г.
при секретарі Пастощук О.А.
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_1 - представника за довіреністю від 05.08.2011р.,
від відповідача: ОСОБА_2 - підприємця (паспорт серія НОМЕР_2 виданий 19.02.1999р. Малинським РВ УМВС України в Житомирській області),
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "О.Д.Пролісок" (м.Київ)
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (с.Ворсівка Малинський р-н Житомирська область)
про стягнення 25731,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "О.Д. Пролісок" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення на свою користь з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 25731,00грн. заборгованості.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідачпозовні вимоги визнав у повному обсязі, про що зазначив у письмовому відзиві (а.с. 84).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "О.Д. Пролісок" (позивач/постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач/покупець) укладено договір поставки № 24/11 (а.с. 8-12), за умовами якого постачальник зобов'язується передавати (поставляти) в обумовлені строки покупцеві продукцію (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і вчасно здійснювати його оплату на умовах, передбачених цим договором.
Згідно з ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до п. 1.2 договору поставки, предметом поставки є визначений товар з найменуванням, зазначеним у специфікації (додаток 1), підписаний постачальником та покупцем.
Згідно п. 2.1 договору поставки, поставка товару здійснюється постачальником на умовах "Франко-завод" EXW (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів. Міжнародної торгової палати Інкотермс 2000) - (Житомирська область, м. Житомир, майдан Перемоги 11) згідно із заявками покупця.
Пунктом 2.2 договору поставки передбачено, що разом з товаром постачальник повинен передати покупцю документи, які належать до передачі разом з товаром відповідно до чинного законодавства України. До таких документів належать бухгалтерські документи та документи, що засвідчують якість товару (сертифікат якості, сертифікат відповідності).
Відповідно до п. 2.4 договору поставки, право власності на поставлений товар переходить до покупця в момент отримання товару від постачальника (перевізника) за накладною (товарно-транспортною накладною).
Базові ціни на товар, що поставляється постачальником, вказуються у специфікаціях постачальника. Сторони визначають, що ціни на товар, вказані у специфікаціях, є дійсними на дату укладання цього договору та погоджені сторонами (п. 7.1 договору поставки).
Підписаний між сторонами додаток 1 до договору поставки № 24/11 від 01.12.2010р. "Специфікація продукції", визначає найменування продукції та її вартість (а.с. 13).
На виконання умов договору поставки №24/11 від 01.12.2010р., позивачем у період з грудня 2010 року по червень 2011 року поставлено відповідачу товар на загальну суму 99834,00грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №ПР-002686 від 01.12.2010р., №ПР-002908 від 27.12.2010р., №ПР-0000025 від 05.01.2011р., №ПР-0000063 від 11.01.2011р., №ПР-0000124 від 18.01.2011р., №ПР-0000175 від 25.01.2011р., №ПР-0000430 від 22.02.2011р., №ПР-0000535 від 09.03.2011р., №ПР-1406 від 10.06.2011р. (а.с. 15-23).
Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 8.2 договору поставки сторони погодили, що оплата товару здійснюється протягом 2-х (двох) банківських днів з моменту підтвердження заявки відповідно до п. 4.3 цього договору шляхом 100% передплати вартості відповідної партії поставки товару, яка зазначена в рахунку-фактурі або листі.
Частина 1 статті 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
У відповідності з частиною 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З наявних в матеріалах справи виписок з особового рахунку ТОВ "О.Д. Пролісок" (а.с. 42-83) вбачається, що відповідач оплату за товар, отриманий від позивача у період з грудня 2010 року по червень 2011 року, провів частково на суму 74103,00грн. (а.с. 42-83). Неоплаченим відповідачем залишився товар на суму 25731,00грн.
23.12.2011р. та 10.01.2012р. позивач направляв на адресу відповідача вимоги про погашення заборгованості в розмірі 25731,00грн. за товар поставлений за договором поставки №24/11 від 01.12.2010р. (а.с. 25, 29). Факт направлення зазначених вимог відповідачу підтверджується фіскальними чеками та описами вкладення у цінний лист (а.с. 27, 30).
Проте, відповідач відповіді на вимоги позивача не надіслав, розрахунки за отриманий товар з позивачем не провів.
Таким чином, на час звернення позивача з позовом до суду, у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість в сумі 25731,00грн., що також підтверджується підписаним між сторонами актом звірки розрахунків (а.с. 41).
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позовні вимоги визнав, проте доказів погашення заборгованості перед позивачем в сумі 25731,00грн., станом на час розгляду справи, суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість в сумі 25731,00грн.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 530, 712 ЦК України, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82 85 ГПК України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (11655, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "О.Д.Пролісок" (08671, с. Велика Вільшанка, Васильківський район, Київська область, вул. Ворошилова, 17, ідентифікаційний код 19405739)
- 25731,00грн. боргу,
- 1609,50грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Кравець С.Г.
Повний текст рішення підписано: "10" лютого 2012 року.
Віддрукувати:
1 - до справи,
2, 3 - сторонам (рек.).
Судове рішення № 21649702, Господарський суд Житомирської області було прийнято 09.02.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 15/5007/4/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: