Рішення № 21648837, 14.02.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.02.12р.Справа № 17/5005/16725/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліконд-Дніпро", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат-Дніпро", м. Дніпропетровськ

про стягнення 2036653,22 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довір. б/н від 20.12.11р.;

від відповідача: ОСОБА_2., довір. б/н від 27.10.11р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліконд-Дніпро" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат-Дніпро" (далі - відповідач) суму 2036653,22 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобовязань по договору поставки № 16/09/08 від 16.09.2008 р.

Представник позивача наполягав на задоволені позовних вимог.

Відповідач позов не визнає та просить суд відмовити в його задоволені. 17.01.12р. долучив до матеріалів справи заяву про застосування строків загальної позовної давності, оскільки спірне обладнання поставлено 21.10.08р., де строк сплинув 21.10.11р., тоді як позов надано до суду 02.12.11р. Окрім того, 26.01.12р. долучив до матеріалів справи заяву про призначення експертизи щодо визначення справжності акту звірки взаєморозрахунків від 06.07.10р.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 17.01.12р. по 26.01.12р., згідно ст. 77 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 26.01.12р. строк розгляду спору за клопотанням відповідача продовжено до 20.02.2012 року.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,-

встановив:

16.09.2008 року між позивачем (продавцем/постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки № 16/09/08 (далі - Договір), згідно з умовами якого продавець зобовязується передати покупцю у власність обладнання (внутрішні та наружні блоки кондиціонерів DAIKIN - товар), а останній, в свою чергу, прийняти та оплатити це обладнання на умовах та в строки визначені цією угодою, де його кількість та ціна визначені в додатку № 1 до цієї угоди.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами п. 5.1 Договору постачальник зобовязаний відвантажити товар покупцю на протязі 30-ти банківських днів з моменту отримання передоплати; датою відвантаження товару вважається дата отримання покупцем обладнання за видатковою накладною, на підставі довіреності відповідача з правом отримання ТМЦ (п. 5.2 Договору).

Розділом 7 Договору визначена вартість обладнання, яка становить загальну суму 5021325,00 грн., з ПДВ.

У відповідності до умов п. 7.1 зазначеного договору на протязі 7-ми днів з моменту підписання цієї угоди та виставлення рахунка-фактури, покупець здійснює передоплату в розмірі 21,9% від загальної вартості товару 1100000,00 грн., з ПДВ.; решту суми в розмірі 78,1% від вартості товару 3921325,00 грн., з ПДВ, покупець перераховує продавцю на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання видаткових накладних

Вивчивши матеріали справи господарський суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з наступних підстав.

Проведений господарським судом детальний аналіз матеріалів справи відображає наступне:

16.09.08р. позивачем виставлено до сплати рахунок-фактуру (а.с. 23) на загальну суму 5021325,00 грн., з ПДВ, а відповідачем, в силу умов п. 7.1 Договору, 17.09.08р. та 24.09.08р. проведено передоплату на загальну суму 1100000,00 грн.

21.10.08р. позивачем, з дотриманням умов п. 5.1 Договору, передано, а відповідачем прийнято обладнання на загальну суму 5021325,00 грн., що підтверджується двохсторонньою видатковою накладною (а.с. 25) та довіреністю відповідача на отримання ТМЦ (а.с. 24).

В подальшому за згодою сторін у справі відповідачем було повернуто частину спірного товару на загальну суму 1009671,78 грн.

У період з 24.11.08р. по 18.08.09р. покупець, в порушення умов п. 7.2 Договору, частково сплатив постачальнику вартість отриманого товару на загальну суму 875000,00 грн.

Положення ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

На підставі вищенаведеного у відповідача, станом на час звернення з позов до суду, утворилась перед позивачем заборгованість у сумі 2036653,22 грн. залишку вартості неоплаченого товару, що підтверджується долученими до матеріалів справи належними доказами.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

В той же час, не приймаються господарським судом посилання відповідача наведені в обґрунтування поданої останнім до матеріалів справи заяви про застосування до основного зобовязання строку позовної давності (а.с. 61) з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Тобто до дій, що свідчать про визнання особою свого боргу, можуть належати й фактичні дії, які свідчать про таке визнання, а саме: визнання претензій частково або у повному обсязі, часткове погашення боргу, написання розписки та інше. Така ж правова позиція наведена Верховним Судом України в ухвалі від 11.03.09р.

Так, вивчивши документи долучені до матеріалів справи господарський суд зазначає, що останню часткову оплату заборгованості перед позивачем за відвантажений спірний товар, останній здійснив 18.08.2009 року у сумі 50000,00 грн. (а.с. 46), що свідчить про визнання боргу та переривання строку позовної давності, перебіг якого починається заново, а отже закінчується 18.08.2012 року

Разом з тим, також не підлягає задоволенню заява відповідача про призначення у даній справі судової експертизи з метою зясування справжності двохстороннього акту звірки взаєморозрахунків між сторонами у справі від 06.07.10р., оскільки відповідно вимог ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, тоді як заявлені позивачем вимоги підтверджені належним чином відповідними документами, які є у справі, а вмотивування поданої заяви є безпідставними.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду справи відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості, обставин наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростував.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі.

Викладене є підставою для задоволення позову.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат-Дніпро" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Бородинська, 41/1; ЄДРПОУ 32007190) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліконд-Дніпро" (49027, м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, 31; ЄДРПОУ 32351135) суму 2036653,22 грн. (два мільйони тридцять шість тисяч шістсот пятдесят три грн. 22 коп.) заборгованості, 40733,06 грн. (сорок тисяч сімсот тридцять три грн. 06 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров