Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 311
РІШЕННЯ
Іменем України
21.02.2012Справа №5002-18/5278-2011 За позовом Приватного підприємства "Аріон-2010", м. Ялта (98609, м. Ялта, вул. Тімірязєва, 41, кв. 20)
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1)
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору
1.Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 АДРЕСА_2);
2.Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (АДРЕСА_3);
3.Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 АДРЕСА_4
4.Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 АДРЕСА_5.
5.Товариство з обмеженою відповідальністю «Ратибор» (98600, м. Ялта, вул. Леніна, 11);
6.Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 (АДРЕСА_6
про розірвання договорів оренди та зобов'язання передати майно
Суддя І.К. Осоченко
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача ОСОБА_7 адвокат, довіреність від 05.12.2011.
Від відповідача ОСОБА_8 представник, довіреність від 17.10.2011.
Від третьої особи-1 не зявився
Від третьої особи-2 - не зявився
Від третьої особи-3 - не зявився
Від третьої особи-4 - не зявився
Від третьої особи-5 ОСОБА_9 представник, довіреність від 25.01.2012.
Від третьої особи-6 - ОСОБА_7 адвокат, довіреність від 05.12.2011 року.
Суть спору: Приватне підприємство "Аріон-2010" (далі позивач) звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач), в якій просить суд розірвати договір оренди нежитлових приміщень № 5 від 15.06.2009 року, укладений між ТОВ «Ратибор» та відповідачем, з 27.10.2011 року та зобовязати відповідача передати ПП «Аріон-2010» орендовані згідно Договору оренди № 5 від 15.06.2009 року нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Ялта, вул. Леніна, 11, згідно акта прийому-передачі; розірвати договір оренди нежитлових приміщень № 7 від 01.06.2010 року, укладений між ТОВ «Ратибор» та відповідачем, з 27.10.2011 року та зобовязати відповідача передати позивачу орендовані згідно з Договором оренди № 7 від 01.06.2010 року нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Леніна, 11, згідно акта прийому-передачі.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 526, 598, ч. 1 ст. 774 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що ТОВ «Ратибор» являлося власником нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Ялта, Набережна ім. Леніна, 11 (літер А, нежитлові приміщення з № 5-1 по 5-12, з № 14-1 по № 14-11).
15.06.2009 року між ТОВ «Ратибор» та відповідачем був укладений договір оренди нежитлових приміщень № 5.
01.06.2010 року між ТОВ «Ратибор» та відповідачем був укладений договір оренди нежитлових приміщень № 7.
Згідно з ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.10.2010 року про затвердження мирової угоди по справі № 5002-22/4821-2010, право власності на майно було визнано за ФОП ОСОБА_6
Таким чином, на думку позивача, права та обовязки орендодавця за Договором оренди № 5 та Договором оренди № 7 перейшли від ТОВ «Ратибор» до ФОП ОСОБА_6
Згідно протоколу № 1 загального збору учасників ПП «Аріон-2010» від 08.12.2010 року та актом прийому-передачі від 08.12.2010 року, вказане майно передано ФОП ОСОБА_6 у якості внеску в уставний капітал ПП «Аріон-2010».
Як вбачається з тексту позовної заяви, права та обовязки орендодавця згідно Договору оренду №5 та Договору оренди № 7 перейшли до ПП «Аріон-2010».
27.09.2011 року на адресу відповідача було надіслано повідомлення про розірвання Договору оренди № 5 та Договору оренди № 7.
На думку позивача, такі договори оренди № 5 та № 7 підлягали розірванню з 27.09.2011 року, проте ніяких дій зі сторони відповідача виконано не було.
На підставі вищевикладеного позивач звернувся із позовом до господарського суду Автономної Республіки Крим.
21.12.2011 року на адресу господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізніший строк, у звязку з неможливістю забезпечення явки представника відповідача. Суд задовольнив таке клопотання.
У судовому засіданні 12.01.2012 року суд почав розгляд справи по суті.
У судовому засіданні 12.01.2012 року представник позивача надав письмові пояснення, які були залучені судом до матеріалів справи.
У судовому засіданні 12.01.2012 року представник позивача надав суду заяву, в якій просив суд залучити до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору 1) Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_2); 2) Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_3); 3) Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 АДРЕСА_4 4) Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 АДРЕСА_5.
Ухвалою господарського суду від 12.01.2012 року до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору були залучені: 1) Фізична особа-підприємець ОСОБА_2; 2) Фізичну особа-підприємець ОСОБА_3; 3) Фізична особа-підприємець ОСОБА_4; 4) Фізична особа-підприємець ОСОБА_5; 5) Товариство з обмеженою відповідальністю «Ратибор»; 6) Фізична особа - підприємець ОСОБА_6
У судовому засіданні 12.01.2012 року відповідач надав суду клопотання виклик посадової особи для дачі пояснень, в якому відповідач просить суд викликати для дачі пояснень ОСОБА_6 та відкласти розгляд справи. Суд відмовив в задоволенні такого Клопотання.
У судовому засіданні 01.02.2012 року представник відповідача надав суду Клопотання, додатками до якого є відзив на позовну заяву та Клопотання № 1 про призначення судової почеркознавчої експертизи, в якому відповідач просить суд призначити по справі № 5002-18/5278-2011 судову експертизу, та перед судовим експертом поставити наступне питання: «Підпис у квитанції про отримання повідомлення про розірвання договору №3716016 від 27.09.2011 року виконано Марущак Ігорем Анатолійовичем або іншою особою?».
Також, у судовому засіданні 01.12.2012 року представник відповідача надав Клопотання №2 про призначення судової почеркознавчої експертизи, в якому відповідач просив суд призначити по даній справі судову почеркознавчу експертизу по надписам, що зроблені на договорах суборенди особисто ОСОБА_1 директором ТОВ «Ратибор» та на розгляд експерта поставити наступне питання: «Чи зроблені підписи про розмір суборендної плати на договорах суборенди ОСОБА_1 - директором ТОВ «Ратибор» чи іншою особою?»
Ухвалами господарського суду від 01.02.2012 в задоволенні Клопотання № 1 та Клопотання № 2 відповідача судом було відмовлено.
У судовому засіданні 01.02.2012 представник третьої особи-5 надав суду клопотання, в якому просить суд приєднати до матеріалів справи копії документів та письмові пояснення. Суд задовольнив таке клопотання та залучив до матеріалів справи такі документи.
У судовому засіданні 01.02.2012 представник третьої особи-6 надав суду клопотання, в якому просить суд залучити до матеріалів справи письмові пояснення та копії інших документів. Суд задовольнив таке клопотання та залучив до матеріалів справи вищевикладені документи.
У судовому засіданні 01.02.2011 представник відповідача заявив клопотання про виклик у судове засідання для надання пояснень директора ТОВ «Ратибор» - ОСОБА_1 та особисто Фізичну-особу підприємця ОСОБА_6
Розглянувши таке клопотання відповідача, суд вважав необхідним викликати у судове засідання, у порядку статті 30 Господарського процесуального кодексу України - директора ТОВ «Ратибор» - ОСОБА_1 та особисто Фізичну-особу підприємця ОСОБА_6 для дачі суду пояснень.
Також, у своєму клопотанні від 01.02.2012 відповідач клопотав про продовження строку розгляду спору на 15 днів.
Для всебічного, повного і обєктивного розгляду справи, з урахуванням положень ст. 69 ГПК України, суд вважав можливим продовжити строк розгляду спору та задовольнив клопотання відповідача.
01.02.2012 на адресу суду надійшли письмові пояснення ТОВ «Ратибор», в яких третя особа - 5 вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Суд залучив таке клопотання до матеріалів справи.
09.02.2012 у судовому засіданні представник відповідача надав суду письмове клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи. Проте у судовому засіданні 09.02.2012 від розгляду такого клопотання по суті відмовився, про що зазначив на другому аркуші свого клопотання.
Приймаючи до уваги те, що директор ТОВ «Ратибор» - ОСОБА_1 у судове засідання 09.02.2012 не зявилася, суд вважав необхідним повторно викликати у судове засідання, у порядку статті 30 Господарського процесуального кодексу України, директора ТОВ «Ратибор» - ОСОБА_1 для дачі суду пояснень.
Представники третіх осіб -1-2-3-4 у судове засідання 09.02.2012 не зявились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.
У звязку з неявкою у судове засідання представників третіх осіб -1-2-3-4, суд вважав необхідним розгляд справи відкласти.
21.02.2012 у судовому засіданні представник відповідача заявив Клопотання про притягнення до адміністративної відповідальності за неповагу до суду директора ТОВ «Ратибор» ОСОБА_1 через повторну неявку до суду, в задоволенні якого суд відмовляє, виходячи з того, що фізичній особі ОСОБА_1. була видана Довідка про її непрацездатний фізичний стан.
Також 21.02.2012 представник відповідача заявив Клопотання про повернення позовної заяви ПП «Аріон-2010» без розгляду в звязку з несплатою судового збору.
В задоволенні такого Клопотання від 21.02.2012 суд відмовляє за його необґрунтованістю та безпідставністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд
В С Т А Н О В И В :
15.06.2009 року між ТОВ «Ратибор» як орендодавцем та відповідачем ФОП ОСОБА_1 - як орендарем був укладений договір оренди нежитлових приміщень № 5, на підставі якого орендодавець передав орендарю в тимчасове платне користування строком на 2 роки 11 місяців, з 15.06.2009 року по 15.05.2012 року, частину нежитлового приміщення площею 130,00 кв. м за адресою: АРК, м, Ялта, вул. Леніна, будинок № 11.
01.06.2010 року між ТОВ «Ратибор» як орендодавцем та відповідачем ФОП ОСОБА_1 - як орендарем був укладений договір оренди нежитлових приміщень № 7, на підставі якого орендодавець передав орендарю в тимчасове платне користування строком на 1 рік 11, 5 місяців, з 01.06.2010 року по 15.05.2012 року, частину нежитлового приміщення площею 114,00 кв. м за адресою: АРК, м, Ялта, вул. Леніна, будинок № 11.
Згідно умов таких договорів оренди № 5 та № 7 між сторонами повинні бути підписані акти прийому передачі орендованого майна. Як пояснили представники позивача та відповідача у судовому засіданні 21.02.2012, орендоване майно за кожним з таких договорів оренди дійсно було ф а к т и ч н о передано орендареві, але надати суду такі акти прийому передачі представники сторін не змогли за відсутністю таких актів.
На момент укладення таких двох договорів оренди нежитлові приміщення, які є обєктами оренди за такими договорами, належали орендодавцю на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між Фондом комунального майна Ялтинської міської ради та ТОВ «Ратибор», який був засвідчений 25.11.2002 року за реєстром № 6540, приватним нотаріусом ОСОБА_4 та зареєстрований в Ялтинському БТІ 29.11.2002 року за № 61.
Згідно з ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.10.2010 року про затвердження мирової угоди у справі № 5002-22/4821-2010, право власності на майно, а саме нежитлові приміщення по вул. Леніна, будинок 11 м. Ялта, АР Крим було визнано за ОСОБА_6, про свідчить Витяг про державну реєстрацію прав № 28099888 від 23.11.2010.
У подальшому, ОСОБА_6, яка була включена у коло засновників Приватного підприємства «Оріон-2010», для забезпечення діяльності підприємства «Аріон-2010» за рахунок внесків учасників підприємства внесла до Статутного капіталу (фонду) - обєкт нерухомого майна за адресою: АР Крим, набережна ім. Леніна, б. 11. Такий внесок ОСОБА_6 повинна була внести протягом місяця від дня державної реєстрації підприємства, про що зазначено у п. 5.9 Статуту ПП «Аріон-2010».
Державна реєстрація Приватного підприємства «Аріон-2010» була проведена 08.12.2010 року, номер запису 1146102000005744.
Як свідчить з тексту позовної заяви, 27.09.2011 року ОСОБА_6 на адресу відповідача ФОП ОСОБА_1 було надіслано письмове повідомлення про розірвання Договору оренди № 5 та Договору оренди № 7 з посиланням на п. 5.2 договору оренди № 5, п. 5.2 договору оренди № 7 та на частину 1 статті 770 Цивільного Кодексу України.
Такі листи на адресу ФОП ОСОБА_1 були скеровані за наступними адресами: АДРЕСА_8 а також АДРЕСА_7.
Лист, який був скерований за адресою АДРЕСА_8 був отриманий не відповідачем, а іншою особою - ОСОБА_1., належних доказів уповноваження такої особи на отримання письмової кореспонденції на імя ОСОБА_1 суду не надано.
Лист, який був скерований за адресою АДРЕСА_7, був отриманий особисто ОСОБА_1 відповідачем по справі 05.10.2011 року.
Суд зауважує, що згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
При цьому, майново - господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського Кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Згідно ст. 759 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Частиною 1 статті 770 ЦК України передбачено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до н о в о г о власника п е р е х о д я т ь права та обов'язки наймодавця.
Матеріалами справи, а саме Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 29.11.2011 року, яке було видано на підставі рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 1332 від 24.11.2011 року, підтверджується, що власником нежитлових приміщень по набережній імені Леніна, 11 у м. Ялта (частка 1/1) є Приватне Підприємство «Аріон-2010», яке стало таким власником у моменти д і ї Договорів оренди № 5 та № 7, тому на позивача у даній справі розповсюджуються приписи частини 1 статті 770 ЦК України: до ПП «Аріон-2010» перейшли права та обовязки наймодавця за Договорами оренди № 5 та № 7.
Відповідно до ст. 525 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 1 та 3 статті 291 Господарського Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається.
Договір оренди може бути розірваний з а з г о д о ю сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з п і д с т а в, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Цивільним Кодексом України, а саме статтею 783 - передбачено, що наймодавець має право вимагати р о з і р в а н н я договору найму, якщо:
1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;
2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;
3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;
4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Такий перелік підстав для розірвання договору найма на вимогу орендодавця є в и ч е р п н и м та розширеному тлумаченню не підлягає.
Виходячи з приписів такого чинного законодавства України, сторони у договорах оренди № 5 та оренди № 7 , а саме у п. 5.1 чітко визначили, що зміни або розірвання договору виконується за з г о д о ю с т о р і н відносно друг друга. Одностороння відмова від виконання договору б е з з г о д и іншої сторони н е д о п у с к а є т ь с я.
У той же час, сторонами у пунктах 5.2 договорів оренди № 5 та оренди № 7 сторони передбачили, що даний договір може бути р о з і р в а н и й любою з сторін в односторонньому порядку, письмово попередивши про це іншу сторону за місяць до розірвання договору.
Відповідно до частини 2 статті 207 Господарського Кодексу України недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Н і к ч е м н и м и визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що:
- допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов.
Враховуючи, що у пунктах 5.2 договорів оренди № 5 та оренди № 7 сторони передбачили, що даний договір може бути р о з і р в а н и й любою з сторін в односторонньому порядку, письмово попередивши про це іншу сторону за місяць до розірвання договору, суд приходить до висновку, що такі пункти 5.2 договорів оренди № 5 та оренди № 7 є н і к ч е м н и м и, а тому умови таких пунктів 5.2 договорів оренди № 5 та оренди № 7 не породжують для сторін за такими договорами ніяких прав та обовязків.
Суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги позивача про розірвання договорів оренди № 5 та № 7 с а м е з 27 ж о в т н я 2011 року.
У той же час, розглядаючи позовні вимоги позивача, суд зауважує, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмет позову і підстава позову. Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.
Підстава позову це фактичні обставини, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу, до яких входять юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права повязують виникнення, зміну чи припинення прав та обовязків субєктів спірного матеріального правовідношення.
Підстава позову, тобто фактичні обставини, н е з а л е ж а т ь від норм матеріального права, які підлягають застосуванню судом при вирішенні спору. (Аналогічної правової позиції дотримується у своєї практиці Вищий господарський суд України, зокрема, її викладено у Постанові від 08.06.2011 року у справі № 5020/124/2011).
Частиною 4 статті 22 ГПК України передбачено право позивача до початку розгляду господарським судом справи по суті з м і н и т и предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Предметом свого ж позову позивач обрав д о с т р о к о в е розірвання Договорів оренди № 5 та оренди № 7: позивач просить суд р о з і р в а т и такі договори оренди с а м е з 27 ж о в т н я 2011 року.
Розглядаючи дану справу по суті, суд звертає увагу, що позивач не змінював ні підставу, а ні предмет позову, такого права як в і д м о в л я т и с я від п і д с т а в и позову нормами діючого ГПК України н е п е р е д б а ч е н о.
Тому суд зауважує та приймає до своєї уваги те, що у своєму позові позивач, посилаючись на частину 1 статті 774 Цивільного Кодексу України, та враховуючи укладенні між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_5, договори суборенди, просить суд р о з і р в а т и Договори оренди № 5 та оренди № 7 з 27 жовтня 2011 року.
Дійсно, частиною 1 статті 774 ЦК України передбачено, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.
З матеріалів даної справи судом встановлено, що «інше» не встановлено Договорами оренди № 5 та оренди № 7.
Учасниками процесу не було надано суду належних доказів того, що орендодавець ТОВ «Ратибор» - надав свою згоду на передання наймачем ФОП ОСОБА_1 - у користування інших осіб (піднайм), а наймач ФОП ОСОБА_1 дійсно отримав таку згоду на передання наймачем у користування інших осіб (піднайм) майна, що є предметом за договорами оренди № 5 та № 7.
Предметом позову у даній справі є вимога позивача: 1) розірвати договір оренди нежитлових приміщень № 5 від 15.06.2009 року, укладений між ТОВ «Ратибор» та відповідачем, з 27.10.2011 року та зобовязати відповідача передати ПП «Аріон-2010» орендовані згідно Договору оренди № 5 від 15.06.2009 року нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Ялта, вул. Леніна, 11, згідно акта прийому-передачі; 2) розірвати договір оренди нежитлових приміщень № 7 від 01.06.2010 року, укладений між ТОВ «Ратибор» та відповідачем, з 27.10.2011 року та зобовязати відповідача передати позивачу орендовані згідно з Договором оренди № 7 від 01.06.2010 року нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Леніна, 11, згідно акта прийому-передачі.
Тобто позивач виклав свої позовні вимоги, в яких просить суд розірвати договір з т о ч н о ї д а т и 27 ж о в т н я 2011 р о к у.
Суд вважає, що враховуючи, що учасниками процесу не було надано суду належних доказів того, що орендодавець ТОВ «Ратибор» - надав свою згоду на передання наймачем ФОП ОСОБА_1 - у користування інших осіб (піднайм), а наймач ФОП ОСОБА_1 дійсно отримав таку згоду на передання наймачем у користування інших осіб (піднайм) майна, що є предметами за договорами оренди № 5 та № 7, у позивача виникло право на підставі ч. 1 ст. 774 ЦК України та п. 2 статті 783 ЦК України, звертатися до суду з вимогою про розірвання договорів оренди.
Позивачем зазначений у тексті позовної заяви, предмет позову: розірвати договори оренди з зазначеної дати та повернути орендоване майно за актами прийому передачі.
На думку суду, позовні вимоги розірвати договір оренди нежитлових приміщень № 5 від 15.06.2009 року, укладений між ТОВ «Ратибор» та відповідачем, з 27.10.2011 р о к у 2) розірвати договір оренди нежитлових приміщень № 7 від 01.06.2010 року, укладений між ТОВ «Ратибор» та відповідачем, з 27.10.2011 р о к у, враховуючи всі підстави позову, які обрані позивачем, підлягають частковому задоволенню у частини розірвати договір оренди нежитлових приміщень № 5 від 15.06.2009 року, укладений між ТОВ «Ратибор» та відповідачем, та розірвати договір оренди нежитлових приміщень № 7 від 01.06.2010 року, укладений між ТОВ «Ратибор» та відповідачем.
Згідно частини 5 статті 188 Господарського Кодексу України передбачено, що якщо судовим рішенням договір змінено або р о з і р в а н о, договір вважається зміненим або розірваним з д н я н а б р а н н я ч и н н о с т і д а н и м р і ш е н н я м, якщо іншого строку набрання ч и н н о с т і не встановлено за рішенням суду.
При цьому суд застосовує саме такі приписи частини 5 статті 188 ГК України, вважаючи необхідним застосувати загальні положення вищезазначеної норми права; зазначати і н ш і й строк набрання ч і н н о с т і суд вважає н е м о ж л и в и м та б е з п і д с т а в н и м.
Що стосується самого п о р я д к у розірвання договорів, який передбачений статтею 188 Господарського Кодексу України, то як зазначено у Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 24.11.2011 № 01-06/1642/2011, - передбачене статтею 188 ГК України надіслання іншій стороні пропозицій про розірвання договору, в разі виникнення такої необхідності є п р а в о м, а не обовязком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує та може звернутися за захистом свого порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору.
Така правова позиція випливає і з Постанови Верховного суду України від 19.09.2011 року у справі № 22/110.
Тому суд вважає, що у даному випадку позивач ПП «Аріон-2010» - мав правові підстави на право звернення до господарського суду АР Крим з позовною заявою про розірвання договорів оренди № 5 та № 7 і без надіслання іншій стороні - ФОП ОСОБА_1 - письмової п р о п о з и ц і ї про розірвання вищезазначених договорів оренди.
Що стосується позовних вимог ТОВ «Ратибор» зобовязати відповідача передати ПП «Аріон-2010» орендовані згідно Договору оренди № 5 від 15.06.2009 року нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Ялта, вул. Леніна, 11, згідно акта прийому-передачі та зобовязати відповідача передати позивачу орендовані згідно з Договором оренди № 7 від 01.06.2010 року нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Леніна, 11, згідно акта прийому-передачі, суд зауважує наступне:
Згідно з приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішення суду. При цьому, необхідною умовою виникнення цивільних прав та обовязків на підставі рішення суду є встановлення такої можливості в актах цивільного законодавства.
Статтею 12 вказаного Кодексу унормовано, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
Відповідно до приписів статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дії, вчинення яких не є обовязковими для неї.
Приписами статті 15 цього Кодексу зумовлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Причому обовязковою умовою доказів є їх допустимість, під якою, згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, розуміється, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими участинками судового процесу.
Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені пеними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про розірвання договорів оренди № 5 та № 7, тому суд вважає, що підлягають задоволенню і позовні вимоги ТОВ «Аріон-2010»: зобовязати відповідача передати ПП «Аріон-2010» орендовані згідно Договору оренди № 5 від 15.06.2009 року нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Ялта, вул. Леніна, 11, згідно акта прийому-передачі та зобовязати відповідача передати позивачу орендовані згідно з Договором оренди № 7 від 01.06.2010 року нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Леніна, 11, згідно акта прийому-передачі,
На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, в іншій частині позову суд відмовляє.
Судові витрати суд відносить на сторони пропорційно розміру задоволених вимог на підставі ст. 44, 49 ГПК України.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошенні суддею у судовому засіданні 21.02.2012.
Повний текст рішення складений та підписаний суддею 27.02.2012.
Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
1.Позов задовольнити частково.
2.Розірвати Договір оренди нежитлових приміщень № 5 від 15.06.2009 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ратибор» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1
3.Зобовязати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_9 гуртожиток; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) передати Приватному підприємству «Аріон-2010» (98609, м. Ялта, вул. Тімірязєва, 41, кв. 20; код ЄДРПО України 37419035) орендовані за Договором оренди № 5 від 15.06.2009 року нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Леніна, 11 за Актом прийому передачі протягом 5 днів с моменту вступу ріщення суду у законну силу.
Видати наказ після вступу рішення у законну силу.
4.Розірвати Договір оренди нежитлових приміщень № 7 від 01.06.2010 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ратибор» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1
5.Зобовязати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_9 гуртожиток; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) передати Приватному підприємству «Аріон-2010» (98609, м. Ялта, вул. Тімірязєва, 41, кв. 20; код ЄДРПО України 37419035) орендовані за Договором оренди № 7 від 01.06.2010 року нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: АР Крим, мл. Ялта, вул. Леніна, 11 за Актом прийому передачі протягом 5 днів с моменту вступу ріщення суду у законну силу.
Видати наказ після вступу рішення у законну силу.
6.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_9 гуртожиток; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Аріон-2010» (98609, м. Ялта, вул. Тімірязєва, 41, кв. 20; код ЄДРПО України 37419035) судовий збір у розмірі 1411,50 грн.
Видати наказ після вступу рішення у законну силу.
7.В іншій частині позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки КримОсоченко І.К.
Судове рішення № 21648728, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 21.02.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5278-2011. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: