Постанова № 21644717, 17.02.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2012 р. Справа № 5023/8168/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Білоконь Н. Д., суддя Ільїн О.В.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 575 від 19.01.2012 р., ОСОБА_2, довіреність № 576 від 19.01.2012 р.

відповідача - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 13 Х/1-14) на рішення господарського суду Харківської області від 05 грудня 2011 року у справі № 5023/8168/11

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Багачанка", с. Високий Харківського району Харківської області

про розірвання договору оренди та виселення

та зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Багачанка"

до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради

про визнання права володіння та про заборону вчиняти дії, які можуть порушити право володіння

ВСТАНОВИЛА:

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Багачанка", в якому просить суд :

- розірвати договір оренди № 17-Н від 05.03.1999 р. та додаткову угоду № 6 від 05.05.2004 р. до договору оренди № 17-Н від 05.03.1999 р.;

- розірвати договір оренди № 589-Н від 01.05.2002 р. та додаткову угоду № 2 від 01.05.2004 р. до договору оренди № 589-Н від 01.05.2002 р.;

- виселити товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Багачанка" з нежитлових приміщень площею 640,2 кв.м. та площею 26,0 кв.м. по вул. Ромена Ролана № 7, літера "А-5" в м. Харкові;

- передати нежитлові приміщення площею 640,2 кв.м. та площею 26,0 кв.м. по вул. Ромена Ролана № 7, літера "А-5" в м. Харкові Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Багачанка" подало зустрічний позов до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про визнання права володіння ТОВ фірма "Багачанка" нежитловими приміщеннями, розташованими за адресою : вул. Ромена Ролана, 7, літера "А-5" в м. Харкові, на підставі договорів оренди № 17-Н від 05.03.1999 р. та № 589-Н від 01.05.2002 р., та про заборону відповідачу за зустрічним позовом вчиняти дії, які можуть порушити право володіння ТОВ фірмою "Багачанка" нежитловими приміщеннями, розташованими за адресою : вул. Ромена Ролана, 7, літера "А-5" в м. Харкові, на підставі договорів оренди № 17-Н від 05.03.1999 р. та № 589-Н від 01.05.2002 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05 грудня 2011 року у справі № 5023/8168/11 (колегія суддів у складі:головуючий суддя Яризько В.О., суддя Тихий П.В., суддя Задорожна І.М.) в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Позивач за первісним позовом-Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради із зазначеним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з"ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить це рішення скасувати в частині відмови в задоволенні первісного позову та прийняти в ційчастині нове рішення, яким первісний позов задовольнити.

Представники позивача за первісним позовом в судовому засіданні підтримують апеляційну скаргу.

Відповідач за первісним позовом представника для участі в судове засідання не направив.Від директора відповідача за первісним позовом Чашей Н.А. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю особисто прийняти участь в судовому засіданні через стан здоров'я, але не раніше 25.02.2012 р.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів відмовляє в його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Однак спір у даній справі може бути вирішено в даному судовому засіданні, оскільки неявка директора відповідача за первісним позовом не позбавляє його права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідач надав відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою від 06 січня 2012 року розгляд апеляційної скарги було призначено на 19 січня 2012 року та запропоновано відповідачу за первісним позовом у термін до 12.02.2012 року надіслати апеляційному господарському суду та позивачу за первісним позовом відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою від 19 січня 2012 року розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача на 14.02.2012 р. (дата даного судового засідання).

Зважаючи на наведене, у відповідача за первісним позовом було достатньо часу для підготовки до судового засідання та надання відзиву на апеляційну скаргу, а тому апеляційний господарський суд відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України створив йому необхідні умови для реалізації права на участь в судовому засіданні та інших прав сторони, передбачених статтею 22 ГПК України. При цьому колегія суддів враховує те, що директор відповідача за первісним позовом в судові засідання господарського суду першої інстанції не з'являвся, а інтереси відповідача представляв його представник Мануйло С.М.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача за первісним позовом, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, між ТОВ фірма "Багачанка" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області були укладені договори оренди № 17-Н від 5.03.1999 року та № 589-Н від 1.05.2002 року з додатковими угодами до них.

Відповідно до умов договору № 17-Н від 5.03.1999 року та додаткових угод № 1, № 2, № 3, № 4, № 5 до нього ТОВ фірма "Багачанка" прийняло в строкове платне користування (до 05.03.2014 року) нежитлові приміщення загальною площею 640,2 кв.м., у тому числі на першому поверсі 350 кв.м., у цокольному приміщенні 290,2 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул.Р. Ролана, 7.

Відповідно умов договору № 589-Н від 01.05.2002 року та додаткової угоди до нього № 1 ТОВ фірма "Багачанка" прийняло в строкове платне користування (до 01.05.2008 року з правом пролонгації) нежитлове приміщення у п'ятиповерховому житловому будинку загальною площею 26,0 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Р.Ролана, 7, цокольний поверх.

Передача зазначених приміщень відбулась за актами приймання-передачі орендованого майна від 05.03.1999 року та від 01.05.2002 року.

Рішенням XVII сесії Харківської міської ради IV скликання від 19.11.2003р. № 212/03 "Про комунальну власність міста" було затверджено перелік об'єктів, які прийняті до комунальної власності міста станом на 19.11.2003 року, відповідно до якого нежитлові приміщення, що є предметом зазначених вище договорів оренди, були передані до комунальної власності територіальної громади міста Харкова.

Згідно з вимогами діючого законодавства та норм законодавства, яке діяло на момент укладання договорів оренди № 17-Н від 5.03.1999 року та № 589-Н від 01.05.2002 року та додаткових угод до них, у разі зміни власника (наймодавця) до нового власника (наймодавця) переходять права та обов'язки колишнього власника (наймодавця), а договори оренди є чинними на весь строк дії договору ( ст. 770 ЦК України) .

З метою приведення орендних відносин у відповідності до діючого законодавства Управління комунального майна та приватизації звернулось до позивача з пропозицією підписати додаткові угоди до договору оренди №17-Н від 05.03.1999р. та № 589-Н від 01.05.2002р.

Однак запропоновані позивачем за первісним позовом проекти договорів не були підписані відповідачем за первісним позовом, у зв'язку з чим ТОВ фірма "Багачанка" звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою про внесення змін до наведених договорів оренди.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.05.2004р. по справі № 45/113-04 позовні вимоги ТОВ фірми "Багачанка" були задоволені та до договорів оренди № 17-Н від 05.03.1999р. та № 589-Н від 01.05.2002р. були внесені відповідні зміни.

Таким чином, як правильно зазначив місцевий господарський суд, на даний час є дійсними договори оренди № 17-Н від 05.03.1999 року та № 589-Н від 01.05.2002 року з додатковими угодами до них з урахуванням змін, викладених у рішенні господарського суду Харківської області від 05.05.2004 року по справі № 45/113-04, а тому посилання позивача за первісним позовом на укладені додаткові угоди № 6 від 05.05.2004 р. до договору оренди № 17-Н від 05.03.1999 р. та № 2 від 01.05.2004 р. до договору оренди № 589-Н від 01.05.2002 р. є безпідставними, оскільки додаткові угоди № 6 від 05.05.2004 р. та № 2 від 01.05.2004 р. в редакції, що запропоновані позивачем за первісним позовом, не були підписані відповідачем за первісним позовом, а отже не були укладені.

В обґрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом посилається на порушення відповідачем умов зазначених договорів, а саме в порушення пункту 4.1. договорів не застраховано на весь строк їх дії орендовані приміщення; в порушення пункту 4.12. договорів не узгоджено призначення приміщення з органами пожежної безпеки та в порушення п. 3. 5 договорів орендна плата не вносилася по договору № 589-Н від 01.05.2002 р.- з жовтня 2007 року по березень 2011 року, а по договору № 17-Н від 05.03.1999 р. з грудня 2007 року по січень 2010 року

Відповідач за первісним позовом в обґрунтування своїх заперечень проти первісного позову та вимог зустрічного позову посилається зокрема на те, що на даний час є дійсними договори оренди № 17-Н від 05.03.1999 р. та № 589-Н від 01.05.2002 р. з додатковими угодами до них з врахуванням змін, викладених у рішенні господарського суду Харківської області від 05.05.2004 р. по справі № 45/113-04, а тому ТОВ фірма «Багачанка»має право володіння нежитловими приміщеннями за адресою; м. Харків, вул. Ромена Ролана, 7.Також відповідач вказує на те, що орендовані приміщення страхувалися на рік за договором добровільного страхування від 17.05.2011 р., всі протипожежні заходи стосовно збереження цих приміщень виконані, про що свідчить відсутність зауважень позивача та претензій контролюючих органів.Також відповідач посилається на те, що ТОВ «Багачанка»відповідно до умов договорів, за згодою орендодавця, за свої кошти здійснило проведення невід'ємних поліпшень орендованого майна, у зв'язку з чим вартість об'єкта оренди зросла на суму цих витрат; відповідачем за свої кошти здійснено капітальний та поточний ремонти орендованого майна, що знаходиться в будинку, який через свій вік (70 років) перебуває в постійному аварійному стані.

Щодо несплати орендної плати у період, на який посилається позивач відповідач вказує на те, що це сталося не з його вини, оскільки в цей період в різних судових інстанціях розглядалися господарські, цивільні та кримінальні справи, через що у посадових осіб підприємства не було законних підстав та відповідних повноважень керувати підприємством і займатися господарською діяльністю, в тому числі і використовувати кошти з арештованого розрахункового рахунку для сплати орендної плати.Як посилається відповідач, на початку 2010 року усі борги з орендної плати, а також пеня за весь період заборгованості були погашені відповідачем.

Місцевий господарський суд в обґрунтування відмови в задоволенні первісного позову послався зокрема на наступне.

З наданої позивачем відомості нарахувань і оплат по договору № 17-Н від 05.03.1999р. та з пояснень сторін вбачається, що відповідач за первісним позовом в період з грудня 2007р. по лютий 2010 р. не здійснював оплату орендної плати. Однак з лютого 2010р. відповідач за первісним позовом повністю погасив існуючу заборгованість з урахуванням штрафних санкцій та до теперішнього часу сплачує орендну плату своєчасно та в повному обсязі.

Також з наданої позивачем відомості нарахувань і оплат по договору № 589-Н від 01.05.2002р. та з пояснень сторін судом першої інстанції встановлено, що відповідач за первісним позовом в період з жовтня 2007р. по квітень 2011 р. не здійснював оплату орендної плати. Однак з квітня 2011р. відповідач за первісним позовом повністю погасив існуючу заборгованість з урахуванням штрафних санкцій.

Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України відмова наймодавця від договору оренди є його правом, а не обов'язком, таке право позивач мав, коли відповідач не сплачував орендну плату, однак на момент існування такого права позивач за первісним позовом не скористався їм. В подальшому позивачем було прийнято виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати орендної плати за весь час прострочення, в тому числі зі сплатою пені та після цього позивач за первісним позовом більше року продовжував надавати послуги з оренди та приймати сплату відповідачем орендної плати, а отже позивач за первісним позовом втратив право на розірвання договору оренди з підстав несплати орендарем орендної плати протягом трьох місяців підряд. Крім того цією статтею передбачено право наймодавця відмовитися від договору найму, якщо наймач не вносить плату, тобто не здійснює сплату орендної плати на теперішній час, та даною нормою не передбачено право наймодавця відмови від договору оренди, якщо наймач не сплачував колись орендну плату протягом трьох місяців підряд.

Також суд першої інстанції вказав на те, що наданими відповідачем за первісним позовом до матеріалів справи копією договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників або користувачів майна серії 220/01 № 063994 від 01.07.2008р., укладеного між ТОВ "Багачанка" та ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія", відповідно до якого відповідачем було застраховано приміщення магазину за адресою м. Харків, вул. Р.Ролана, 7, на період з 02.07.2008р. по 01.07.2010 р., а також копія аналогічного договору серії 220/01 від 056751 від 17.05.2011р., підтверджується виконання ним. Позивач за первісним позовом за весь час дії спірних договорів оренди не пред'являв до відповідача вимоги щодо неналежного виконання умов договору в частині забезпечення пожежної безпеки та страхування орендованого майна, не звертався до відповідача з запитом щодо страхування орендованого майна, а також позивачем не надано доказів незабезпечення відповідачем правил протипожежної безпеки в орендованих приміщеннях.З матеріалів справи не вбачається використання відповідачем за первісним позовом орендованих приміщень не за призначенням, проведення ремонту в орендованих приміщеннях також не свідчить про використання приміщень не за призначенням.

Зважаючи на це, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем за первісним позовом не доведено істотного порушення відповідачем за первісним позовом умов спірних договорів оренди, у зв'язку з чим на думку суду першої інстанції відсутні підстави для розірвання спірних договорів оренди та виселення відповідача за первісним позовом з орендованих приміщень.

Колегія суддів із такими висновками місцевого господарського суду не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 760 Цивільного кодексу України особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Відносини щодо оренди державного та комунального майна регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Статтею 26 зазначеного Закону передбачено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Виходячи з цієї норми, підставою для розірвання договору оренди комунального майна на вимогу орендодавця за рішенням суду може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених законом або договором оренди. Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у п. 13 Роз"яснень № 02-5/237 від 25.02.2000 р."Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено обов'язок орендаря своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

Умовами спірних договорів (п. 3.2.) з врахуванням змін, внесених рішенням господарського суду Харківської області від 05.05.2004 р. по справі № 45/113-04 передбачено обов'язок орендаря вносити орендну плату не пізніше перших 15 діб наступного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується сторонами, відповідачем за первісним позовом не вносилась орендна плата по договору № 17-Н від 05.03.1999р. в період з грудня 2007року по лютий 2010 року та по договору № 589-Н від 01.05.2002р. з жовтня 2007 року по квітень 2011 року.

Невнесення орендної плати протягом зазначених періодів є відповідно до норми статті 610 Цивільного кодексу України порушенням умов зазначених договорів оренди, а саме неналежним виконанням зобов'язання зі своєчасного внесення орендної плати.

Зважаючи на це, сплата відповідачем заборгованості з орендної плати та нарахованої на неї пені не спростовує факту наявності порушення відповідачем свого зобов"язання по своєчасній сплаті орендної плати протягом наведених періодів.

Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції, яка діяла на час укладання спірних договорів, так і на теперішній час, передбачено, що однією із істотних умов договору оренди є страхування орендарем взятого ним в оренду майна, обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Такі істотні умови передбачені сторонами в діючих договорах оренди № 17-Н від 05.03.1999 р. та № 589-Н від 01.05.2002 р.

Так, пунктом 5.6 Договору № 17-Н від 05.03.1999р. передбачено, що орендар зобов'язаний застрахувати орендоване майно на свою користь в місячний термін в порядку визначеному чинним законодавством та надати орендодавцю договори страхування майна, взятого в оренду, а пунктом 5.7 передбачено, що орендар зобов'язаний забезпечити заходи протипожежної безпеки орендованого майна.

Відповідно до п. 5.3 Договору № 589-Н від 01.05.2002 р. орендар зобов'язаний здійснювати заходи протипожежної безпеки орендованого майна, а пунктом 5.5 договору передбачений обов'язок орендаря протягом місяця після укладення цього Договору застрахувати орендоване майно на повну його вартість на весь строк дії договору та надати орендодавцю копію страхового полісу.

Однак в порушення зазначених умов договору відповідач уклав договір майнового страхування орендованих приміщень не на весь строк дії договорів, а лише 01.07.2008 р., тобто більш ніж через 9 років після їх укладення, а також не надав доказів узгодження призначення орендованих приміщень з органами пожежної безпеки.

Отже матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем умов спірних договорів, що є достатньою підставою для їх розірвання відповідно до статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"

При цьому колегія суддів зазначає, що право орендодавця на звернення до суду з вимогою про розірвання договору чинним законодавством, зокрема статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не поставлено в залежність від здійснення ним права на відмову від договору оренди, від пред"явлення орендодавцем претензій чи прийняття ним в подальшому виконання орендарем своїх зобов'язань щодо оплати орендної плати за весь час прострочення, в тому числі зі сплатою пені.Також законодавством не передбачено, що це право здійснюється тільки на час несплати орендарем орендної плати та не може бути реалізоване після цього.

Зважаючи на наведене, посилання місцевого господарського суду на те, що позивач за первісним позовом втратив право на розірвання договору оренди є безпідставними.

До того ж статтею 20 Цивільного кодексу України передбачено, що право на захист особа здійснює на свій розсуд, а нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача за первісним позовом на відсутність його вини у несплаті орендної плати через те, що у посадових осіб підприємства не було законних підстав та відповідних повноважень керувати підприємством і займатися господарською діяльністю, в тому числі і використовувати кошти з арештованого розрахункового рахунку для сплати орендної плати.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов"язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України розірвання договору передбачено як один з наслідків порушення зобов"язання.

Також судова колегія відхиляє посилання відповідача за первісним позовом на те, що ним за згодою орендодавця були здійснені невід'ємні поліпшення орендованого майна та проведений його капітальний і поточний ремонт, оскільки ці обставини не впливають на спірні правовідносини і не звільняють відповідача за первісним позовом від обов'язку зі своєчасної та повної сплати орендної плати протягом спірного періоду, а тому такі обставини не спростовують допущення відповідачем протягом цього періоду порушення зазначеного обов'язку.

Посилання відповідача за первісним позовом на те, що правомірність його права володіння на майно грунтується на спірних договорах оренди № 17-Н від 05.03.1999 р. та № 589-Н від 01.05.2002 р. з додатковими угодами до них з врахуванням змін, викладених у рішенні господарського суду Харківської області від 05.05.2004 р. по справі № 45/113-04, не спростовує наявність підстав для їх розірвання, оскільки дійсність договору не впливає на підстави його розірвання, а є однією з умов за наявності якою такий договір може бути розірвано, оскільки розірвати можна лише дійсний договір.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд внаслідок порушення та неправильного застосування норм матеріального права дійшов помилкового висновку про відстуність підстав для розірвання спірних договорів оренди № 17-Н від 05.03.199 р. та № 589-Н від 01.05.2002 р. та виселення відповідача з орендованих приміщень, у зв"язку з чим рішення в частині відмови в задоволенні зазначених вимог підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення цих позовних вимог.

Щодо позовних вимог про розірвання додаткової угоди № 6 від 05.05.2004 р. до договору оренди № 17-Н від 05.03.1999 р.; додаткової угоди № 2 від 01.05.2004 р. до договору оренди № 589-Н від 01.05.2002 р. рішення суду слід залишити без змін, оскільки, як було зазначено вище з наданих позивачем до позовної заяви копій цих угод вбачається, що в такій редакції ці угоди між сторонами не було укладено, оскільки вони не були підписані відповідачем за первісним позовом.

Щодо зустрічного позову колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в його задоволенні, у зв"язку з тим, що обраний відповідачем за первісним позовом спосіб захисту не відповідає способам захисту, встановленим статтею 20 Господарського кодексу України та статтею 16 Цивільного кодексу України .

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 33, 43, 49, 99, п. 2 статті 103, п. 4 ч. 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 05 грудня 2011 року у справі № 5023/8168/11 скасувати частково в частині відмови в задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди № 17-Н від 05.03.1999 р. та договору оренди № 589-Н від 01.05.2002 р., виселення товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Багачанка" з нежитлових приміщень площею 640,2 кв.м. та площею 26,0 кв.м. по вул. Ромена Ролана № 7, літера "А-5" в м. Харкові та зобов"язання товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Багачанка" передати нежитлові приміщення площею 640,2 кв.м. та площею 26,0 кв.м. по вул. Ромена Ролана № 7, літера "А-5" в м. Харкові Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким зазначені позовні вимоги задовольнити.

Розірвати договір оренди № 17-Н від 05.03.1999 р. та договір оренди № 589-Н від 01.05.2002 р., укладені між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Харківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Багачанка".

Виселити товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Багачанка" з нежитлових приміщень площею 640,2 кв.м. та площею 26,0 кв.м. по вул. Ромена Ролана № 7, літера "А-5" в м. Харкові.

Зобов"язати товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Багачанка" передати нежитлові приміщення площею 640,2 кв.м. та площею 26,0 кв.м. по вул. Ромена Ролана № 7, літера "А-5" в м. Харкові Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

В частині відмови в задоволенні позову про розірвання додаткової угоди № 6 від 05.05.2004 р. до договору оренди № 17-Н від 05.03.1999 р. та додаткової угоди № 2 від 01.05.2004 р. до договору оренди № 589-Н від 01.05.2002 р. та відмови в задоволенні зустрічного позову рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Багачанка" (62460, смт. Високий, Харківського району Харківської області, вул. Комінтерна, 102) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412) 1902, 50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Головуючий суддя (підпис) Черленяк М.І.

Суддя (підпис) Білоконь Н. Д.

Суддя (підпис) Ільїн О.В.

Повний текст постанови підписано 20.02.2012 р.

Згідно з оригіналом

Секретар суду Скорописова Н.І.

21.02.2012 р.