Постанова № 21644712, 16.02.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2012 р. Справа № 5023/8006/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.,

суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Петриченко Н.В.

відповідача - Діжечко О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 124 Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 12.12.11 р. у справі № 5023/8006/11

за позовом ТОВ "Металургтранс"

до Державне підприємство "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" ДП "Укрспецвагон"

про про стягнення 73 629,89 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2011 позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача витрат у сумі 73629,89 грн., з посиланням на договір поставки № 63 КП/08 ВІД 19.09.2008,укладений між позивачем та ТОВ «Магніт –Компані», за яким позивач придбав у ТОВ " Магніт-Компані" у власність новий залізничний напіввагон № 55139687, побудований відповідачем 19.01.2009 р. та в якому виявлені браковані бокові рами.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.12.2011р. по справі № 5023/8006/11 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача 73629,89 грн. суму понесених витрат пов'язаних з організацією проведення ремонту вагону, де 61358,24 грн. понесені витрати та ПДВ 20% в сумі 12271,65 грн.) витрати по сплаті державного мита у сумі 736,30 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., з посиланням на те, що при експлуатації на піввагону, виробництва відповідача, виявлено брак двох бокових рам вагону, які замінені та позивач поніс витрати, пов’язані з проведенням заміни двох не ремонтопридатних бокових рам візка вагону, які повинен відшкодувати відповідач, як завод –виробник.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає, що позивач виявив, що причиною появи браку є неякісне заводське литво, в порушення Інструкції № П-7 від 25.04.66 р. «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості», повідомив відповідача про виявлення браку лише 13.10.2010 року листом вих. № 6399, акт складений без участі представника ДП «Укрспецвагон. При цьому не враховано, що відповідач договору поставки № 63кп/08 від 19.09.2008 р. з ТОВ «Магніт - Компані»не укладав і не брав на себе такі гарантійні терміни перед позивачем, відповідач взагалі не є виготовлювачем бокових рам , які були встановлені на вагон № 55139687, заводом - виробником бракованого литва є ЗАТ «АзовЕлектроСталь»", отже він є неналежним відповідачем по даній справі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що відповідальність за постачання продукції необґрунтовано покладена на виготовлювача, так як у разі відвантаження продукції (товарів) без договору виготовлювач не може нести відповідальність перед одержувачем, який встановив їх неналежну якість.

Відповідач вважає, що в порушення ч.6 ст.269 ГК України заявлені позивачем вимоги до відповідача ґрунтуються на положеннях ст.678 ЦК України і положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом, або іншим законом, що не дає позивачу підстав для звернення з позовом до відповідача.

Відповідач стверджує, що період гарантійних зобов'язань сплинув 25.03.2011 року, відсутні документи, які підтверджують курс тенге до долару США, долару США до гривні на вказані у позові дати та неправильно встановлена вартість виконаних робіт, позивачем не надано підтверджуючих документів на сплату ним 7732,51 дол. США, позивачем на суму 61358,24 грн.(7732,51 дол. США) нараховане ПДВ 20% - 12271,65 грн., без посилання на нормативні акти які б підтверджували правомірність такого нарахування. Відповідач також зазначає, що звіт № 6 від 15.12.2010 р. про понесені витрати згідно договору № 99-1к/09 від 18.12.2009р., акт прийому-передачі №1 від 26.03.2009 р. до договору № 63кп/08 від 19.09.2008р. підписані не генеральним директором позивача Масліковим Ю.В., як зазначено в них, оскільки підпис на довіреності №2745 від 19.04.2011 р. не відповідає підпису у вказаних документах, в звіті № 6 від 15.12.2010 р. вказано тільки поточний відчіпний ремонт вагону, який зазначено також в Акті виконаних робіт № А2-0002183 від 31.10.2010р. і абсолютно

нічого щодо заміни рами бокової.

Відповідач вважає, що зазначені дефекти не є скритими, оскільки вони могли бути виявлені візуально під час огляду вагонів при складанні Акту прийому-передачі № 1; суд неправомірно визнав поважність причини пропуску строку позовної давності в зв'язку зі своєчасністю надіслання позивачем на адресу відповідача претензії, так як у позивача не було поважних причин для пропуску строку позовної давності.

Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві зазначив, що відповідач повідомлявся про виявлення браку,відповіді не надав,представника не направив, гарантійний строк на бокові рами встановлений –5 років, покупець має право пред’явити позов до постачальника або до виробника основного виробу.

Позивач вважає, що звертатися з вимогою про заміну або усунення дефектів було недоцільним, враховуючи що браковані рами виявлені на території Республіки Казахстан, дефект був скритим,розмір суми підтверджується відповідним розрахунком, заміна бокової рами відноситься до поточного ремонту з відчепленням.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що позивач - ТОВ "Металургтранс" у 2009 році за договором поставки № 63кп/08 від 19 вересня 2008 року придбало у постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Магніт-Компані" у власність новий залізничний напіввагон № 55139687, який був побудований 19 січня 2009 року відповідачем - Державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів "Укрспецвагон".

Пунктом п.6.1 договору поставки № 63кп/08 від 19.09.2008 року з ТОВ "Магніт-Компані" передбачено, що справна робота відповідно до нормативної та технічної документації поставленого Постачальником вагону гарантується Заводом - виробником. Гарантійний термін складає 24 місяця і обчислюється з моменту передачі вагону Постачальнику. Гарантійні терміни вузлів вагона повинні відповідати нормативно –технічний документації чинної в Україні. Всі претензії щодо вагону, його окремих вузлів та деталей у гарантійний та після гарантійний періоди вирішуються Покупцем із Заводом - виробником без участі Постачальника."

Згідно з сертифікатом якості відповідача вагон № 55139687 відповідає вимогам ТУ У 35.2-01124454-032-2004, у п. 7 яких зазначено, що підприємство –виробник гарантує відповідність напіввагона вимогам цих технічних умов, підприємство, що виготовило на піввагон, відповідає за якість і працездатність на піввагону протягом гарантійного терміну - на кузов на піввагону 7 років, на раму на піввагону 10 років, гарантійні терміни на комплектуючи вироби установлюються відповідно до державних, галузевих стандартів і технічних умов постачальників на ці вироби.

Пунктом 9.2 технічних умов Т06.08 гарантійний термін експлуатації рам складає –5 років. Вагон введений в експлуатацію 27.03.2009 р., рами були виготовлені у 2008р., тобто гарантійний термін експлуатації рам діє до 2013р.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач протягом липня 2009 року - грудня 2010 року надавав послуги з організації перевезення вантажів у міжнародному сполученні у власних вагонах, в тому числі у вагоні №55139687, товариству з обмеженою відповідальністю "RТА-investment” (Республіка Казахстан) на підставі укладеного Контракту №63у/09 від 09

липня 2009 року, в якому зазначено, що при необхідності проведення поточного ремонту вагонів по причині заміни колісних пар з тріщинами, сколами; руйнування буксового вузла з неможливістю відновлення; ремонт колісної пари в зв'язку з перегрівом буксового вузла; обточки колісних пар (за виключенням обточки колісної пари у випадку сходу залізничного вагону, навару, напливу, повзуна), позивач за свій рахунок забезпечує приведення технічного стану залізничних вагонів у відповідності з вимогами нормативних документів, що регламентують перевезення вантажів залізничним транспортом./п.4.2 контракту/

Крім того, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "RТА-investment”(Республіка Казахстан) укладений договір №99-1к/09 від 18.12.2009 року, предметом якого є організація ТОВ "RТА-investment” на підставі доручень позивача проведення ремонту залізничних вагонів позивача на території Республіки Казахстан.

Як свідчать матеріали справи, 28 вересня 2010 року по станції Кульсари АТ "НК "Казахстан Темір Жоли" при огляді вагонів відповідальними працівниками станції виявлено, що вагон № 55139687 потребує ремонту, в зв'язку з виявленням несправності "тонкий гребінь" колісної пари, про що складено Повідомлення на ремонт форми ВУ-23.

Відповідно до умов договору №99-1к/09 від 18 грудня 2009 року позивачем направлено на адресу ТОВ "RТА-investment” заявку № 6168 від 01 жовтня 2010 року на організацію проведення ремонту вагону № 55139687, що забракований на станції Кульсари АТ "НК "Казахстан Темір Жоли", та підтверджено відшкодування витрат, що будуть понесені при виконанні дорученого на підставі наданих підтверджуючих документів.

Працівниками станції Кульсари АТ "НК "Казахстан Темір Жоли" зазначений вагон направлено на адресу ПТО ТОВ “Ак-Жайик-7” станції Акжайик АТ "НК "Казахстан Темір Жоли".

При проведенні комісійного огляду вагону на ТОВ "Акжайик-7" АТ "НК "Казахстан Темір Жоли" відповідальними співробітниками депо при огляді вагону забраковано 2 (дві) бокові рами № 48730 клеймо 1291 та № 51244 клеймо 1291 вагону № 55139687, виявлена причина —всередині великого технічного вікна в бік бокового отвору на К-80 виявлено ливарні раковини глибиною 13 мм та 10 мм, діаметром 5мм та 2 мм .

Комісійний огляд вагону № 55139687 на території ТОВ "Акжайик-7" АТ "НК "Казахстан Темір Жоли" проведено 04 жовтня 2010 року за участю: представників ТОВ "Акжайик-7" АТ "НК "Казахстан Темір Жоли" (а саме: заступника директора по якості, змінного майстра та начальника НК); представника ТОВ "RТА-investment” прийомщика вагонів; представника заводу-виробника бракованого литва ЗАТ «АзовЕлектроСталь" - інженера по якості та роботі зі споживачами, якими виявлено, що причина появи браку—неякісне заводське литво та усунення виявленого браку можливе лише заміною бракованого литва на нове. Виявлений брак не надає можливості для подальшої експлуатації вагону.

За результатами висновків комісійного огляду прийнято рішення про заміну неякісних комплектуючих вагону на нові, а саме бокових рам № 48730 клеймо 1291 та №51244 клеймо 1291, 2008 року побудови.

Посилання відповідача, що зазначені дефекти не є скритими, оскільки вони могли бути виявлені візуально під час огляду вагонів при складанні Акту прийому-передачі № 1; безпідставне так як, підповерхневі дефекти виявлені при проведенні візуального огляду і неруйнівного контролю ферозондовим методом бокових рам з використанням спеціального ферозондового перетворювача магнітних полісів розсіювання дефектів.

Як свідчать матеріали справи, позивач листом №6399 від 13.10.2010 року (вхідний № 6100 від 13 жовтня 2010 року)повідомив відповідача про виявлення браку в період гарантійних зобов'язань відповідача та запросив до участі в проведенні комісійного огляду вилучених бракованих комплектуючих вагону № 55139687 та, що всі витрати, пов'язані з організацією проведення заміни бракованих бокових рам вагону № 55139687 будуть перевиставлені для відшкодування відповідачу.

Матеріали справи свідчать, що відповідач відповідь на лист № 6399 від 13.10.2010 року не надав, для комісійного огляду вагону відповідального представника не направив та не повідомив про заміну забракованих рам, а також не заперечував проти відшкодування позивачу витрат, пов'язаних з проведенням заміни бракованих бокових рам вагону № 55139687.

Суд першої інстанції правомірно встановив,що відповідно до Акту виконаних робіт № А27-0002183 від 31 жовтня 2010 року, складеного між ТОВ "RТА-investment" та ТОВ "Акжайик-7" ОТ "НК "Казахстан Темір Жоли", сума понесених витрат на організацію проведення заміни двох неремонтопридатних бокових рам візка вагону склали 1133408,64 тенге, що на дату складання ТОВ "RТА-investment" Звіту про понесені втрати від 15 грудня 2010 року склало 7694,04 доларів США, крім того винагорода ТОВ "RТА-investment" у розмірі —0,5% від понесених витрат, а саме 38,47 доларів США.

Як свідчать матеріали справи позивач сплатив зазначену суму платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах 14.03.2011р., що підтверджується копією платіжного доручення.

Отже, загальна сума понесених витрат позивачем на організацію проведення заміни двох не ремонтопридатних бокових рам візка вагону № 5513968 складає 7732,51 доларів США, що в еквіваленті на дату оплати рахунку 14 березня 2011 року дорівнює 61358,24 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 12271,65 грн., всього з ПДВ 73 629,89 грн. з ПДВ, що підтверджується відповідним розрахунком.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, позивач відшкодувавши витрати має право вимагати стягнення зазначених витрат з відповідача, а відповідач повинен відшкодувати позивачу витрати, пов'язані з організацією проведення ремонту вагону, незалежно від наявності договірних відносин з заводом –виготовлювачем.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивач на адресу відповідача направляв претензії: №2257 від 31.03.2011 року та № 3898 від 06.06.2011 року, відповідно до яких позивач просив відповідача відшкодувати понесені позивачем витрати, пов'язані з організацією проведення ремонту вагону № 5513968 в розмірі 73629,89 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідач отримав претензію 14.04.2011 (згідно відмітки на копії Претензії) та листами №1/2577 від 12.05.2011р., № ЦВСВ-1/38545 від 07.07.2011 року відповідач відмовив позивачу у розгляді та задоволенні вищевказаної претензії, в зв’язку з чим позивач звернувся з позовом.

Посилання відповідача на необґрунтоване застосування норм Цивільного кодексу України необґрунтоване та спростовується матеріалами справи.

Як свідчать матеріали справи, спір, який виник між сторонами, пов'язаний з відносинами по поставці,які регулюються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання, тобто підприємницькі відносини регулюються Господарським кодексом України.

Отже, в першу чергу застосовуються норми ГК України, як спеціальне законодавство, а у випадку не врегулювання або недостатнього врегулювання відповідних відносин застосовуються норми ЦК України.

Відповідач не повідомив про заміну забракованих рам та не визнав претензій позивача.

Враховуючи, що у ст.269 ГК України недостатньо врегульовані питання, пов’язані з переданням товарів неналежної якості та відмову відповідача від заміни або усунення дефектів суд першої інстанції правомірно застосував норми Цивільного кодексу України.

Відповідно до умов ст. 678 ЦК України якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару, тобто до заводу-виробника.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що факт виробництва вагону саме відповідачем підтверджується заводським номером 00002038 та оформленим належним чином технічним паспортом вагону №55139687 (форма ВУ-4М), завод –виробник у сертифікаті якості на вагон №55139687 зазначив,що він відповідає вимогам ТУ У 35.2-01124454-032-2004 та гарантував якість і працездатність на піввагону протягом гарантійного терміну. Відповідно до п.7 Технічних умов, підприємство-виробник гарантує відповідність напіввагона вимогам цих технічних умов; підприємство, що виготовило напіввагон, відповідає за якість і працездатність напіввагона протягом гарантійного терміну –на кузов напіввагону 7 років, - на раму напіввагону 10 років; гарантійні терміни на комплектуючі вироби установлюються відповідно до державних, галузевих стандартів і технічних умов постачальників на ці вироби, на бокову раму –5 років.

В зв’язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача про те, що Державне підприємство "Український державний центр по експлуатації вагонів" не є належним відповідачем у даній справі.

Суд першої інстанції, керуючись приписами ст. 269 ГК України, правомірно вважав, що відповідач як завод-виробник взяв на себе гарантійні зобов'язання та відповідальність за працездатність всього вагону в цілому.

Твердженні відповідача про сплив гарантійного строку безпідставне та спростовується матеріалами справи,зокрема гарантійний термін експлуатації бокових рам діє до 2013р.

Посилання відповідача на пропуск строку позовної давності є необґрунтованим, так як відповідно до ст. 261 ч .6 ЦК України за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Як свідчать матеріали справи, позивач відшкодував витрати на організацію проведення заміни двох неремонтопридатних бокових рам візка вагону 14.03.2011р., а позов пред’явлений 21.09.2011р., тобто без порушення строку позовної давності.

Твердження відповідача про підписання документів не генеральним директором позивача Масліковим Ю.В., та недоведеність заміни рам бокових безпідставне, та спростується матеріалами справи, які свідчать, що всі документи оформлені належним чином та підтверджують проведення зазначених робіт з урахуванням вартості замінених деталей та вузлів.

В зв’язку з чим, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги та стягнув з відповідача суму в розмірі 73629,89 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 193, 269 ГК України, ст. ст. 261,678,1191 ЦК України, ст.ст. 101-105 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2011 р. по справі № 5023/8006/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.

Повний текст постанови підписано 13.02.2012 р.