Ухвала суду № 21644415, 24.02.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

24.02.2012                                                                                           № 52/262

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Моторного О.А.

суддів:                                         Кошіля В.В.

                                        Шапрана В.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства „Городнянське лісове господарство” на рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2011 року

(судді: Чебикіна С.О., Шкурдова Л.М., Ярмак О.М.)

за позовом          Приватного підприємства „Регіон-Трейд”

до           1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційна компанія „Гедеон”,

          2. Державного підприємства „Городнянське лісове господарство”

про           зобов’язання вчинити дії та стягнення 42462,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2011 позов задоволено. Стягнуто солідарно з ТОВ "Інвестиційна компанія "Гедеон" та з ДП "Городнянське лісове господарство" на користь ПП "Регіон Трейд" 15765,29 грн. штрафу, 26697,31 грн. пені, 424,63 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зобов’язано ДП "Городнянське лісове господарство" передати на користь ПП "Регіон Трейд" сировину для кріпильних робіт (рудстійку) (діаметр 9-14 см, довжина - 2 та/або 4 метри, сосна, відсутність гнилі, сухостоя, горілої деревини) кількістю 1879,82 куб. м. шляхом поставки залізничними напіввагонами за наступними реквізитами: Державне підприємство "Ровенькиантрацит", адреса: 94700, м. Ровеньки, вул. Комуністична, 6, код 32320704, код грузоотримувача 6683, станція Лобовські Копі Донецької залізниці, код станції 501807. Стягнуто з ДП "Городнянське лісове господарство" на користь ПП "Регіон Трейд" 85,00 грн. державного мита.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач-2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 02.11.2011 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду Київським апеляційним господарським судом, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України (ГПК України).

Згідно з частиною 3 статті 94 ГПК України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно підпункту 4 пункту 2 частини 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року, що набрав чинності 01.11.2011 року, за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 50 відсотків, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

В Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 21.11.2011 № 01-06/1625/2011 „Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" зазначено, що на даний час зберігає чинність Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15. У вирішенні питань, пов’язаних зі сплатою та поверненням сум судового збору при розгляді справ господарськими судами, останніми мають враховуватися відповідні положення названої Інструкції в частині, що не суперечить Закону.

Пунктом 14 Наказу Головної державної податкової інспекції України „Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита” від 22.04.1993 № 15 встановлено, що при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту „Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)”. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

З наведеного вбачається, що платіжне доручення, яке додається до апеляційної скарги, повинно бути тільки в оригіналі.

Однак, як встановлено колегією суддів, відповідачем-2 до апеляційної скарги надано копії платіжного доручення №38 від 05.01.2012 та платіжного доручення №2326 від 07.12.2011.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Враховуючи те, що апелянтом не надано документів про сплату судового збору у встановленому порядку, дана апеляційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись ст.ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2011 у справі № 52/262 (з доданими до неї матеріалами) не приймати до розгляду та повернути Державному підприємству „Городнянське лісове господарство”.

2. Матеріали справи № 52/262 повернути до Господарського суду міста Києва.

          Головуючий суддя                                                            Моторний О.А.

          Судді

                                                                                                    Кошіль В.В.

                                                                                                    Шапран В.В.