Постанова № 21644391, 20.02.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2012 № 51/500

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Дикунської С.Я.

суддів: Сітайло Л.Г.

Алданової С.О.

за участю секретаря Кравчук О.І.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № б/н від 14.10.2011 р.)

від відповідача ОСОБА_2 (дов. № 0356/11 від 21.05.2011 р.)

ОСОБА_3 (дов. № 0080/12 від 13.02.2012 р.)

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»

на рішення

господарського суду м. Києва

від 12.12.2011 р.

у справі № 51/500 (суддя Пригунова А.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-

БТЛ» (далі ТОВ «АРТ-БТЛ»)

до Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»

(далі ПАТ «МТС Україна»)

про стягнення 1430118,43 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду м. Києва від 12.12.2011 р. по справі № 51/500 позов задоволено частково: з ПАТ «МТС Україна» стягнуто на користь ТОВ «АРТ-БТЛ» заборгованість у розмірі 1293839,88 грн., 19248,10 грн. 3 % річних, 16819,92 грн. інфляційних нарахувань та 26598,16 грн. судового збору. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити. В обгрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом при прийнятті судового рішення не взято до уваги існування між сторонами договірних відносин, отже безпідставно застосовано до відносин сторін звичаїв ділового обороту. При цьому, місцевим судом не обґрунтовано розміру суми основного боргу, що підлягає стягненню тощо.

В судовому засіданні представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити за наведених в скарзі підстав.

Представник позивача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як підставне й обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, 10.11.2011 р. ТОВ «АРТ-БТЛ» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ПАТ «МТС Україна» про стягнення 1293839,88 грн. основного боргу, 99997,86 грн. пені, 16819,92 грн. інфляційних втрат, 19460,77 грн. 3 % річних, 28602,37 грн. судового збору. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що 15.10.2009 р. між ТОВ «АРТ-БТЛ» та ПАТ «МТС Україна» укладено договір № 09/2009 (далі Договір), за умовами якого позивач зобовязався за завданням відповідача надавати послуги з реклами по просуванню послуг та товарів під знаком для товарів та послуг відповідача, а також знаків для товарів та послуг, передбачених даним договором, в відповідач здійснювати оплату послуг позивача у відповідності з умовами даного договору. П. 1.2. Договору встановлено, що останній є базовим і передбачає загальні умови співробітництва між сторонами. Сторони погоджують в додатках до даного договору вид послуг, які позивач надає відповідачу у визначений період, умови, строки і порядок надання таких послуг, їх вартість та строки оплати. Додатки до даного договору після підписання їх уповноваженими представниками сторін є невідємною частиною цього договору. Відповідно до п. 2.3. Договору позивач надає відповідачу послуги відповідно до бриф-заявки відповідача, у якій вказує вид запланованих послуг по проекту/акції, їх опис, деталізацію, а також бажані умови і терміни надання послуг. На підставі затвердженого відповідачем кошторису витрат сторони підписують додатки до цього договору, в яких обумовлюють вид послуг, конкретні умови, терміни надання, вартість і терміни оплати послуг. Позивачем було проведено відповідно до п. 2.2 Договору заходи, спрямовані на рекламу та просування послуг та товарів ПАТ «МТС Україна» в період з 01.06.2010 р. до 13.01.2011 р. Вартість наданих позивачем послуг та неоплачених відповідачем становить 1293839,88 грн. 20.04.2011 р. позивачем надіслано відповідачу акти виконаних робіт та рахунки-фактури цінним листом з описом вкладення, який отримано відповідачем 21.04.2011 р. Крім цього, позивач просив на підставі п. 5.3 Договору стягнути з відповідача 99997,86 грн. пені, а також на підставі ст. 625 ЦК України - 16819,92 грн. інфляційних втрат, 19460,77 грн. 3 % річних тощо.

До матеріалів справи долучено відзив ПАТ «МТС Україна» на позовну заяву, згідно якого укладений між сторонами Договір є базовим, однак сторонами не було узгоджено та підписано жодного з Додатків до цього Договору. Доказів надання відповідачу примірників цих Додатків до Договору позивачем не надано.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 1293839,88 грн. боргу, 19248,10 грн. 3 % річних, 16819,92 грн. інфляційних нарахувань, а відтак їх задовольнив, в іншій частині позову відмовив.

Так, задовольняючи позов, місцевий суд посилався на те, що джерелом цивільного права є правові звичаї, зокрема звичаї ділового обороту. Звичаєм Цивільного кодексу України визнає правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин. Між сторонами спору дії узгодження порядку, періоду, умов та строків проведення конкретних рекламних заходів відбувалось шляхом обміну листів за допомогою електронної пошти, у звязку з чим суд дійшов висновку, що сторонами самостійно встановлені правила поведінки у їх ділових стосунках.

З огляду на те, що між сторонами існували досить тривалі договірні відносини з приводу надання ТОВ «АРТ-БТЛ» послуг з проведення рекламних заходів по просуванню послуг та товарів під торгівельною маркою «МТС», а також з огляду на те, що після закінчення терміну дії Договору сторони продовжували співпрацю у вказаному напрямку, місцевий суд дійшов висновку про застосування до відносин сторін звичаїв ділового обороту й встановивши, що відповідачем доказів оплати наданих позивачем послуг суду не надано, задовольнив вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1293839, 88 грн. Крім цього, місцевий суд відмовив в стягненні пені за відсутності письмової угоди між сторонами щодо забезпечення виконання зобовязань та здійснив перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних, стягнувши на користь позивача 19248,10 грн. 3 % річних, 16819,92 грн. інфляційних нарахувань.

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за таких обставин.

Так, апеляційним судом встановлено, що 15.10.2009 р. між сторонами укладено Договір, за умовами якого позивач зобовязався за завданням відповідача надавати послуги з реклами по просуванню послуг та товарів під знаком для товарів та послуг відповідача, а також знаків для товарів та послуг, передбачених даним договором, в відповідач здійснювати оплату послуг позивача у відповідності з умовами даного договору.

П. 1.2. цього Договору встановлено, що останній є базовим і передбачає загальні умови співробітництва між сторонами. Сторони погоджують в Додатках до даного договору вид послуг, які позивач надає відповідачу у визначений період, умови, строки і порядок надання таких послуг, їх вартість та строки оплати. Додатки до даного договору після підписання їх уповноваженими представниками сторін є невідємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.3. Договору позивач надає відповідачу послуги відповідно до бриф-заявки відповідача, у якій вказує вид запланованих послуг по проекту/акції, їх опис, деталізацію, а також бажані умови і терміни надання послуг. На підставі затвердженого відповідачем кошторису витрат сторони підписують додатки до цього договору, в яких обумовлюють вид послуг, конкретні умови, терміни надання, вартість і терміни оплати послуг.

Згідно п. 2.4.1 Договору виконавець передає замовнику звіт щодо наданих послуг та Акт приймання-передачі наданих послуг протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня закінчення надання послуг, передбачених відповідним Додатком до цього Договору.

П. 3.1.1 Договору встановлено, що вартість наданих послуг (в тому числі винагорода виконавця) і терміни їх оплати затверджується сторонами : проектний в кошторисах витрат, в подальшому остаточно - в Додатках до цього Договору.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема: є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Правочином на підставі ч. 1 ст. 202 ЦК України є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ч. 1 ст. 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на наведене, апеляційним судом встановлено, що між сторонами виникли договірні відносини, які врегульовано базовим Договором. При цьому, в Додатках до даного договору сторони погоджують вид послуг, які позивач надає відповідачу у визначений період, умови, строки і порядок надання таких послуг, їх вартість та строки оплати. Додатки до даного договору після підписання їх уповноваженими представниками сторін є невідємною частиною цього договору.

З огляду на це, місцевий суд дійшов помилкового висновку про можливість застосування до відносин сторін звичаїв ділового обороту.

Позивачем заявлено позов на підставі цього Договору та Додатків до нього: № 43 від 26.05.2010 р., № 91 від 25.10.2010 р., № 93 від 01.11.2010 р., № 100 від 16.11.2010 р., № 102 від 22.11.2010 р., № 110 від 10.12.2010 р., № 111 від 13.12.2010 р., № 112 від 14.12.2010 р., № 113 від 16.12.2010 р., № 114 від 21.12.2010 р., № 115 від 22.12.2010 р., № 116 від 22.12.2010 р., які не було підписано уповноваженим представником відповідача. Отже, сторонами, не було узгоджено вид послуг, які позивач надає відповідачу у визначений період, умови, строки і порядок надання таких послуг, їх вартість та строки оплати.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що відсутні жодні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1293839, 88 грн. на підставі вищезгаданих Додатків до Договору й відповідно стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобовязань за ними.

Докази фактичного надання послуг відповідачу у період з 01.06.2010 р. до 13.01.2011 р., які надано суду позивачем по справі, апеляційний суд до уваги не бере, т.як позивачем заявлено позов про стягнення боргу саме на підставі відповідних Додатків, які є невідємною частиною Договору. При цьому, позивач не позбавлений можливості стягнення боргу за фактично надані послуги.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржене рішення суду першої інстанції є помилковим, відтак таким, що підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог з прийняттям в цій частині нового про відмову в позові, відповідно апеляційну скаргу - задовольнити.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105, п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» задовольнити, рішення господарського суду м. Києва від 12.12.2011 р. по справі № 51/500 скасувати.

Прийняти нове рішення : в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-БТЛ» до Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» про стягнення 1329907, 9 грн. відмовити повністю.

В решті рішення господарського суду м. Києва від 12.12.2011 р. по справі № 51/500 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-БТЛ» (03113, м. Київ, вул. Шевцова, 1, код ЄДРПОУ 34002791) на користь Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» (01601, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, код ЄДРПОУ 14333937) 14301 (чотирнадцять тисяч триста одну) грн. 19 коп. судового збору, сплаченого за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Матеріали справи № 51/500 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддяДикунська С.Я.

СуддіСітайло Л.Г.

Алданова С.О.

24.02.12 (відправлено)