Постанова № 21644379, 21.02.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2012 № 37/398

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Чорногуза М.Г

суддів: Агрикової О.В.

Сухового В.Г.

секретар судового засідання: Марвано А.Т.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №93/2012/02/15-7 від 15.02.2012 року,

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 08.12.2011 року,

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Текстиль-Полімер»,

на рішення господарського суду міста Києва від 26 грудня 2011 року,

у справі №37/398 (суддя Гавриловська І.О.),

за позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Текстиль-Полімер», м.Київ,

про стягнення 5503 грн. 07 коп.,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Київенерго» в особі СВП «Енергозбут Київенерго» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ «Торговий дім «Текстиль-Полімер» про стягнення коштів у сумі 5503 грн. 07 коп. (а.с. 5-7).

Рішенням господарського суду міста Києва від 26грудня2011року по справі №37/398 позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з ТОВ «Торговий дім «Текстиль-Полімер» на користь АЕК «Київенерго» донарахований податок на додану вартість на двократну вартість різниці фактично спожитої електричної енергії і договірної величини споживання в сумі 5 503 грн. 07 коп., 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 158-162).

Рішення мотивоване порушенням відповідачем умов договору щодо перевищення споживання договірної величини електричної енергії.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26грудня2011року по справі №37/398 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на п. 2 ст. 653 ЦК України та на Акт звірки взаєморозрахунків за договором від 22 лютого 2007 року №10476 станом на 01листопада2009року, як на доказ підтвердження відсутності заборгованості ТОВ«Торговий дім «Текстиль-Полімер».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30 січня 2012 року апеляційна скарга відповідача була прийнята до провадження, розгляд справи № 37/398 призначено у судовому засіданні на 14 лютого 2012 року.

08 лютого 2012 року позивач подав до апеляційного господарського суду пояснення по справі та відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить рішення господарського суду міста Києва від 26 грудня 2011 року у справі №37/398 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Разом з поясненням позивач надав суду копії податкових накладних, які надавались споживачу, на підставі яких було сплачено двократну вартість різниці між фактично спожитою електричною енергією і договірною величиною у розмірі 27515 грн. 45 коп., а суму донарахованого ПДВ у розмірі 5503грн. 07 коп. не сплачено.

У судовому засіданні 14 лютого 2012 року, у відповідності до ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 21 лютого 2012 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 21 лютого 2012 року підтримала апеляційну скаргу та просила скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26 грудня 2012 року та відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечила, просила залишити спірне рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

22 лютого 2007 року між ПАТ «Київенерго» (постачальник) та ТОВ«Торговийдім «Текстиль-Полімер» (споживач) було укладено договір №10476 на постачання електричної енергії (надалі - Договір) (а.с. 11-18).

У відповідності до умов п.1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є невідємними частинами, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невідємною частиною.

Пунктом 2.1 Договору сторони погодили, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, не обумовлених цим Договором, сторони зобовязуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (надалі - ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Згідно з п.п. 2.3.3, 2.3.4 Договору встановлено, що споживач зобовязується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів». Здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатками «Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів» та «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії»

Відповідно до 5.1. Договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 жовтня поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (Додаток «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»).

Споживачі, які розраховуються за електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, та споживачі постачальників за нерегульованим тарифами, електроустановки яких обладнані засобами диференційованого (погодинного) обліку електричної енергії, додатково подають відомості про заявку величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми на відповідні розрахункові періоди.

Уразі потреби постачальник електричної енергії може вимагати від споживача надання обгрунтування очікуваного обсягу споживання.

У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником на рівні фактично спожитих обсягів відповідних періодів поточного року.

Згідно з п. 5.2. Договору встановлено, що договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях заявлених споживачем згідно з пунктом 5.1. цього Договору.

Відповідно до п. 9.5. Договору цей Договір набуває чинності з дня його підписання та укладається на термін до 31 грудня 2007 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною стороною не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Додатком № 8А до Договору № 10476 від 22 лютого 07 року визначено обсяги постачання електричної енергії споживачу на 2007 рік у розмірі 210 тис. кВтг. (а.с. 38).

Згідно з п. 5.2. постачальник письмовими повідомленнями, які є невідємною частиною Договору, доводить до відома споживача договірні величини споживання електричної енергії на наступний рік - не пізніше ніж за 10 днів до початку року з розподілом за місяцями.

Як свідчать матеріали справи, повідомленням № 048-30-13457 від 26жовтня2007року було встановлено договірні величини споживання електричної енергії за місяцями на 2008 рік ТОВ«Торговий дім «Текстиль-Полімер» (а.с. 77).

В період з січня 2008 року по січень 2009 року було перевищено договірні величини споживання електричної енергії, що підтверджується звітами про використану активну електроенергію (а.с. 59-76).

Згідно з п. 7. та 8.1. Правил користування електричною енергією, постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача підвищеної оплати за електричну енергію за обсяг перевищення споживачем договірних величин споживання електричної енергії та величини потужності за розрахунковий період відповідно до актів законодавства та умов договору.

Відповідно до п. 4.2.3. Договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. Плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВа і більше та середньомісячним (за підсумками минулого року) обсягом фактичного споживання електричної енергії 50 тис. кВтг. і більше.

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-VI рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини (з урахуванням змін, внесених до даної статті, починаючи з 22 липня 2005 року).

Відповідач сплатив спожиту та двократну вартість різниці фактично спожитої договірної величини електричної енергії у розмірі 27515,45 грн. ( усього з ПДВ), про що свідчить довідка про надходження коштів від ТОВ«Торговий дім «Текстиль-Полімер» в погашення боргу за двократну вартість різниці між фактичною та договірною величиною спожитої від ПАТ «Київенерго» електроенергії (а.с.78-79).

Згідно вказаної довідки фактичне споживання відповідачем електричної енергії припинилось в лютому 2009 році.

При цьому колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що актом звірки взаєморозрахунків за договором №10476 від 22 лютого 2007 року, який підписаний уповноваженими представниками та скріплено печатками встановлено, що станом на 01 листопада 2009 року, у відповідача з урахування сплати ПДВ, є переплата за електричну енергію в сумі 8067 грн. 48 коп. (а.с. 126)

При цьому сторони в акті зазначили, що «коригування вказаних у акті сум та додатки до тексту без взаємного узгодження не мають юридичної сили.»

У грудня місяці 2009 року, позивачем було донараховано відповідачу 5503,07 грн. ПДВ на уже сплачену суму 27515,45 грн. різниці двократної вартості фактично спожитої та договірної величини електричної енергії. Та станом на 31 грудня 2009 року виписано податкові накладні з лютого 2008 року по лютий 2009 року (а.с.83-88).

31серпня2011року позивачем надіслано відповідачу претензію № 048-72-11376 з вимогою сплатити донарахування ПДВ на двократну вартість різниці фактично спожитої електричної енергії і договірної величини споживання у розмірі 5503 грн. 07 коп. ( а.с. 92-93)

У відповіді на вказану претензію відповідач повідомив, що між сторонами станом на 31грудня2009 року договірні стосунки припинено і проведено повний розрахунок, що підтверджується листом від 11 листопада 2009 року № 11/2-11-2009 (а.с. 127), актом звірки взаєморозрахунків за договором від 22 лютого 2007 року № 10476 станом на 01листопада2009року (а.с. 126), рахунком-фактурою від 31 грудня 2009 року №10476012/2009-12/16 (а.с. 124).

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на лист ДПА України № 10191/7/16-1517 від 18 травня 2009 року «Про особливості окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість», кошти, які отримує електропостачальна організація як плату за перевищення договірної величини споживання електричної енергії або потужності за розрахунковий період, включаються до бази оподаткування ПДВ за ставкою у розмірі 20 %.

Колегія суддів апеляційної інстанції виходить з того, що до даних правовідносин між сторонами повинні застосовуватись норми укладеного договору та законодавство яке регулює цивільні правовідносини, а не податкові.

Зокрема, частина шоста статті 26 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997, № 575/97-ВР передбачає сплату споживачем у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини, а не двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини плюс ПДВ.

У цій справі спірна сума є сумою ПДВ, яка повинна бути сплачена позивачем до Державного бюджету України. Порядок її нарахування, сплати і повернення регулюється спеціальними нормами податкового законодавства, а спори з питань оподаткування не відносяться до компетенції господарських судів. Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 03.12.2010 у справі № 3-52-гс10.

Отже відповідач не може та і не повинен нести матеріальної відповідальності за обовязки позивача перед Державним бюджетом. За таких обставин позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, позов задоволенню не підлягає.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору

Відповідно до положень ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом

Сукупність вищезазначеного дає підстави дійти до висновку про неповне з'ясування місцевим господарським судом фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Текстиль-Полімер» на рішення господарського суду міста Києва від 26грудня2011року підлягає задоволенню.

Рішення господарського суду міста Києва від 26 грудня 2011 року по справі №37/398 скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові - відмовити.

Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України розподілити пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-102, п. 2 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

п о с т а н о в и в :

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Текстиль-Полімер» на рішення господарського суду міста Києва від 26грудня2011року у справі № 37/398 задовольнити.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 26грудня2011року у справі №37/398 скасувати. Прийняти нове рішення : «У позові відмовити.»

3.Стягнути з публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго», (м. Київ, вул. Мельникова, 31 код 26187763) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Текстиль-Полімер», (м.Київ, вул. Козача, 122 код 31027038) відшкодування 705 грн. 75 коп. судового збору за розгляд справи в Київському апеляційному господарського суді.

4.Доручити господарському суду міста Києва, видати відповідний наказ.

5.Справу № 37/398 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддяЧорногуз М.Г

СуддіАгрикова О.В.

Суховий В.Г.