Постанова № 21644372, 21.02.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2012 № 20/191

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Чорногуза М.Г

суддів: Агрикової О.В.

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання: Марвано А. Т.

за участю представників сторін:

від позивача Захаров В.І.- директор, ОСОБА_1.- предст. (дов. від 21.11.2011р.),

від відповідача ОСОБА_2- предст. (дов. від 24.12.2010р.),

ОСОБА_3 предст. (дов. № 1439 від 23.12.2011р.),

розглянувши матеріали апеляційної скарги закритого акціонерного товариства «Укратоменергобуд»,

на рішення господарського суду міста Києва від 27грудня2011року,

у справі № 20/191 (суддя Палій В.В.),

за позовом приватної фірми «ВІД», м. Рівне,

до закритого акціонерного товариства «Укратоменергобуд», м. Київ,

про стягнення 1229 200 грн. 07 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Приватна фірма «ВІД» звернулась до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ЗАТ«Укратоменергобуд» про стягнення заборгованості, річних процентів та збитків у розмірі 1229200грн.07 коп. (т. I, а.с. 5-8).

Рішенням господарського суду міста Києва від 27грудня2011року по справі №20/191 позовні вимоги задоволено частково, присуджено до стягнення з ЗАТ «Укратоменергобуд» на користь приватної фірми «ВІД» 649829 грн. 36 коп. основного боргу, 125417 грн. 07 коп. збитків від інфляції, 42568грн.27коп. 3 % річних, 8178 грн. 15 коп. державного мита та 157 грн. 02 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т.VII, а.с. 27-34).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 27грудня2011року по справі №20/191 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові ПФ «ВІД» відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду 23 січня 2012 року апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні за участю представників учасників апеляційного провадження.

В судовому засіданні 3 лютого 2012 року, була оголошена перерва відповідно до ст. 77 ГПК України, до 21 лютого 2012 року, для можливості надання сторонами оригіналів документів.

15 лютого 2012 року відповідач подав до апеляційного господарського суду оригінали актів форми КБ-2в та довідок форми КБ-3 за спірний період, а також пояснення до апеляційної скарги.

16 лютого 2012 року від позивача надійшли письмові пояснення та оригінали актів форми КБ-2в та довідок форми КБ-3 за спірний період.

В судовому засіданні 21 лютого 2012 року колегією суддів апеляційної інстанції оглянуто подані сторонами оригінали актів форми КБ-2в та довідок форми КБ-3.

Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі. Посилаючись на те, що позивачем було виконано робіт на суму 1544636,30грн. Акти ф. КБ-2в за серпень 2008р. було помилково включено у перелік у відзиві відповідача. Станом на день винесення рішення відповідачем не здійснено оплату у розмірі 35695,96грн., проте, строк оплати вказаної суми не наступив, так як фінансування від замовника не надходило.

Представник позивача заперечує проти апеляційної скарги та просить спірне рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні дата судового засідання було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

07 квітня 2008 року, між ЗАТ «Укратоменергобуд» (Генеральний підрядник) та Приватною фірмою «ВіД» (Субпідрядник) укладено договір субпідряду №04-08/СП, відповідно до умов якого «субпідрядник (позивач) на свій ризик власними та залученими силами за завданням генерального підрядника, зобовязаний виконати будівельно-монтажні роботи по будівництву “Загальноосвітня школа №60 в м. Кузнецовськ”, згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією» (т. І а.с. 13-24).

Відповідно до пунктів 2.7 та 2.8 договору «розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт за типовою формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за типовою формою КБ-3 протягом 30 банківських днів з моменту їх підписання відповідачем. Оплата за договором здійснюється при наявності фінансування у відповідності із затвердженим фінансовим планом та календарним планом фінансування робіт (Додаток №3, який є невідємною частиною цього Договору».

Господарським судом м. Києва при прийнятті рішення дана правильна оцінка актам форми КБ-2в за листопад 2008 року, які правомірно не прийняті судом до уваги оскільки наведені акти, на відміну від попередніх актів за квітень, липень, вересень та жовтень 2008р., складені між відповідачем, як підрядником та позивачем, як замовником, у той час, як згідно умов договору субпідряду, позивач виступає у якості субпідрядника, а відповідач, у якості генпідрядника. Проте місцевим господарським судом помилково не враховано, що Акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за серпень 2008р. в кількості 4-х шт. на загальну суму 614133,60 грн. також не можуть бути доказами в обґрунтування позовних вимог, оскільки в них відповідач (підрядник) здав роботи, а позивач (субпідрядник) прийняв їх.

Податкові накладні на суму 766598 грн. направлені відповідачу тільки у грудні 2011р., що підтверджують той факт, що вказані роботи позивачем не обліковувались до грудня 2011 року ( т. VII а.с. 14-20).

Отже не є належними доказами в підтвердження виконання позивачем робіт по договору субпідряду №04-08/СП від 07 квітня 2008 року, укладеного між ЗАТ «Укратоменергобуд» (Генеральний підрядник) та Приватною фірмою «ВіД» (Субпідрядник) наступні акти:

На загальну суму 1273078 грн. 80 коп.

Судом встановлено, що сторонами спору були підписані 33 акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та пять довідок про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 загалом на суму 1544636,40 грн., а саме:

за квітень 2008р. на суму 34 956,00грн. том І а.с. 26, том ІІІ а.с. 39;

за липень 2008р. на суму 720 276,00грн. том І а.с. 27, том ІІІ а.с. ;

за серпень 2008р. на суму 9840, 00грн. том І а.с. 44, том ІІІ а.с 41;

за вересень 2008р. на суму 504968,40грн. том І а.с. 45, том ІІІ а.с. 42;

за жовтень 2008р. на суму 274596,00грн. том І а.с. 46-47 том ІІІ а.с 45,46.

Позивач посилається на те, що відповідачем безпідставно не підписані форми КБ-3 загалом на суму 766597,00 грн. При цьому, як зазначає позивач у письмових поясненнях від 08.11.2008р. довідки про вартість виконаних підрядних робіт на загальну суму 766597,00грн., яка включає в себе вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2008р., були направлені відповідачу листом №48 від 25.09.2009р. Тобто 11 місяців після того як вони повинні були б, бути підписані, якщо роботи виконувались.

Судом першої інстанції досліджено вказаний лист №48 від 25.09.2009р. (том І а.с 99), на який посилається позивач, та правомірно встановлено, що на адресу відповідача була направлена довідка ф-3 КБ в двох екземплярах. На вимогу суду позивачем було надано наведену довідку форми КБ-3 на суму 766597,00грн. (арк. справи 137 том ІІ), з якої вбачається, що дана довідка складена про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р. ( в той час коли сторонами підписані дві довідки ф. КБ-3 за жовтень 2008 року на загальну суму 274596,00грн. том І а.с. 46-47 том ІІІ а.с 45,46.)

Крім того вказана довідка не містить розмежування щодо того, із яких саме складових частин складається сума у розмірі 766597,00грн. Таким чином, із наведеної довідки не вбачається, що зазначена у ній сума стосується робіт, виконаних у листопаді 2008р. та на адресу відповідача для підписання була направлена довідка про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2008р. Відповідач листом №1175 від 08.10.2009 року правомірно повернув вказані довідки позивачу ( т. І а.с. 100)

Місцевим господарським судом правомірно та обґрунтовано встановлено, що, відповідачем було здійснено часткову оплату за виконані підрядні роботи в сумі 1280000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками відповідача (том ІІІ а.с. 16-35). Крім того, листом від 28.08.2008р. №2550 відповідачем було здійснено зміну цільового призначення оплати по платіжному дорученню №229 від 13.05.2008р. на суму 150000,00грн., що не заперечується у розрахунку позовних вимог позивачем, відповідно, вказана сума зарахована у здійснення оплати за виконані підрядні роботи за договором №04-08/СП від 07.04.2008р.

Також, згідно пояснень відповідача, які містяться у відзиві та у письмових поясненнях, відповідачем було здійснено залік зустрічних однорідних вимог на суму 76051,68грн. (лист вих. 2985 від 23.10.2008р. том ІІІ а.с. 36) та на суму 2888,76грн. (лист вих. №441/1 від 13.03.2009р. том ІІІ а.с. 37) .

Як вбачається із п. 22 листа ВГСУ від 12.03.2009, № 01-08/163 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням, зокрема, зустрічних однорідних вимог; таке зарахування може здійснюватися за заявою однієї із сторін. За змістом наведеної норми згоди іншої сторони у зобов'язанні із зарахуванням вимог не вимагається.

Припинення зобов'язання зарахуванням означає відсутність предмета спору за умови, якщо між сторонами не залишилися спірних (неврегульованих) питань; наприклад, якщо позивач заперечує існування своєї заборгованості перед відповідачем, у господарського суду немає підстав для висновку про відсутність предмета спору.

Доказів на підтвердження того, що позивач заперечує по суті проти наведеного зарахування зустрічних однорідних вимог загалом на суму 78940,44грн. (за відсутності такої суми боргу перед відповідачем, тощо) матеріли справи не містять. При цьому, закон не забороняє здійснення зарахування зустрічних позовних вимог і в процесі розгляду справи, тобто, про наявність заяви про зарахування зустрічних позовних вимог позивач, як сторона по справі, обізнаний. Таким чином, сума у розмірі 78940,44грн. зараховується у здійснення оплати за виконані підрядні роботи за договором №04-08/СП від 07.04.2008р.

Отже, місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку, що загалом відповідачем здійснено оплату на виконання умов договору №04-08/СП від 07.04.2008р. у розмірі 1508940,44грн. (1280000,00грн. + 150000,00грн. + 78940,44грн. = 1508940,44грн.)

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 103376,00 грн. витрат на відрядження робітників.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції в частині оплати відряджень робітників повно зясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2.6 договору витрати на відрядження робітників включаються в договірну ціну та компенсуються відповідачем за фактичними витратами згідно бухгалтерської довідки виконавця робіт (позивача). В довідці, яка підписується керівником та головним бухгалтером виконавця робіт (субпідрядника) наводиться перелік прізвищ, посад, термінів відрядження, сум добових, проживання, проїзду кожного працівника. Довідка завіряється печаткою субпідрядника, який несе відповідальність за правильність інформації, наведеної у довідці.

Відповідно до п. 16 договору субпідряду визначено перелік додатків до вказаного договору, зокрема, одним із додатків є договірна ціна (додаток №2). Як вбачається із письмових пояснень позивача від 08.11.2011р. додатки до договору субпідряду №04-08/СП сторонами спору не підписувались. Зазначену обставину також не заперечує відповідач у відзиві.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідачу передавались довідки за підписом керівника та головного бухгалтера виконавця робіт (субпідрядника), із переліком прізвищ, посад, термінів відрядження, сум добових, проживання, проїзду кожного працівника.

Підписаний сторонами спору Акт приймання виконаних підрядних робіт із виправленнями у даті та зазначенням від руки “відрядні” (арк. справи 17-18 том ІІ) не є доказом того, що зазначена у ньому сума стосується саме витрат на відрядження робітників. Крім того, умовами договору не передбачено підписання окремого Акту на підтвердження суми щодо відрядження робітників.

За відсутності погодження сторонами спору договірної ціни із включеними в договірну ціну витратами на відрядження робітників, доказів передачі відповідачу довідок за підписом керівника та головного бухгалтера виконавця робіт (субпідрядника), із переліком прізвищ, посад, термінів відрядження, сум добових, проживання, проїзду кожного працівника, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заявленої суми - 103376,00грн. витрат на відрядження робітників.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором субпідряду №04-08/СП від 07 квітня 2008 року станом на час прийняття судового рішення (27 грудня 2011 року) складає 35695 грн. 96 коп. (із розрахунку 1544636,40 грн. /виконані роботи та підписані ф. КБ-2в та КБ-3/ - 1508940,44грн /оплачені та зараховані кошти/ = 35695 грн. 96 коп.),

Як передбачено п. 2.7 договору розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт за типовою формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за типовою формою КБ-3 протягом 30 банківських днів з моменту їх підписання відповідачем.

Згідно з п. 2.8 договору оплата робіт за договором здійснюється при наявності фінансування у відповідності із затвердженим фінансовим планом та календарним планом фінансування робіт (Додаток №3, який є невідємною частиною цього договору). На вимогу суду жодною із сторін спору не надано додатки до договору субпідряду, у тому числі, додаток №3 договору, посилаючись на їх відсутність.

В силу ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, ч. 1 ст. 530 ЦК України визначає, що строк виконання зобовязання може визначатись подією, яка неминуче настане.

Разом з тим, вказана норма не може бути застосована до спірних правовідносин, враховуючи, що подією є явище, що виникає незалежно від волі людей; а дією є життєвий факт, що є результатом свідомої, пов'язаної з волею, діяльності людей, які, у свою чергу, поділяються на правомірні, тобто такі, що відповідають правовим нормам, і неправомірні, які суперечать закону (правопорушення).

Фактично договір містить умову, відповідно до якої виконання зобовязання з оплати коштів за виконані роботи повязано з дією особи, яка не є стороною такого договору.

Однак, за змістом ст. 511 ЦК України, зобовязання не може створювати обов'язку для третьої особи. А також, як в даному випадку не може виникати і залежати від виконання зобовязань третьою особою.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 528 ЦК України, навіть у випадку покладення виконання обовязку боржником на іншу особу, відповідальним за виконання зобовязання залишається боржник, а не така особа.

Також, згідно ч. 2 ст. 838 ЦК України, генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на той факт, що сторонами не погоджений строк виконання зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (аналогічна позиція міститься у постанові ВГСУ від 02.11.2011р. по справі №16/245).

Матеріали справи містять докази того, що позивач звертався до відповідача із претензією (вих. №93) про погашення існуючої заборгованості за договором субпідряду №04-08/СП. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення остання одержана відповідачем 12.05.2009р. (арк. справи 96-98 том І).

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, прострочення в оплаті визначеної судом суми у розмірі 35695 грн. 96 коп. настало з 20.05.2009р. (через 7 днів з дня предявлення вимоги про оплату).

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає обґрунтованою позовну вимогу у частині стягнення з відповідача 35695 грн. 96 коп. основного боргу.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобовязання 277 795,61грн. збитків від інфляції, 70 171,06грн. 3% річних, які нараховані позивачем на суму основного боргу 881233,80грн. за період прострочення з 15.11.2008р. по 25.07.2011р.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ознайомившись з розрахунком збитків від інфляції та 3% річних, суд задовольняє зазначені вимоги відповідно до задоволених вимог та розрахунку суду (перерахунок здійснено за допомогою програми “Калькулятори” Системи інформаційно-правового забезпечення “ЛІГА:ЗАКОН”), з урахуванням того, що сума основного боргу складає 35695 грн. 96 коп. та період прострочення становить з 20.05.2009р. по 25.07.2011р. (кінцева дата нарахування визначена позивачем у позові).

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Таким чином, сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 42585.33 грн.

Розрахунок процентів

Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 2341.27 грн.

Отже за розрахунком суду апеляційної інстанції, збитки від інфляції складають 6889 грн. 33 коп., 3% річних складають 2341 грн. 27 коп.. Зазначені суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, у звязку з простроченням виконання грошового зобовязання.

Сукупність вищезазначеного дає підстави дійти до висновку про неповне з'ясування місцевим господарським судом фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на зазначене колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства «Укратоменергобуд» підлягає частковому задоволенню.

Рішення господарського суду м. Києва від 27 грудня 2011 року необхідно змінити у звязку із неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково в сумі 44926 грн. 56 коп. (в т. ч. 35695 грн. 96 коп. - основного боргу, 6889 грн. 33 коп. збитків від інфляції, 2341 грн. 27 коп. 3% річних) в решті позовних вимог відмовити.

Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України розподілити пропорційно розміру задоволених вимог ( позовна заява 3,66%, апеляційна скарга 94,5%).

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-102, п. 2 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Укратоменергобуд» на рішення господарського суду м. Києва від 27 грудня 2011 року по справі № 20/191 задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду м. Києва від 27 грудня 2011 року по справі № 20/191 змінити.

Прийняти нове рішення :

«1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Укратоменергобуд” (м. Київ, вул. Урицького, 45, оф. 606, код ЄДРПОУ 32347574) на користь Приватної фірми “ВІД”(м. Рівне, вул. Грушевського, 38, кв. 139, код ЄДРПОУ 13988510)

35695 грн. 96 коп. - основного боргу, 6889 грн. 33 коп. збитків від інфляції, 2341 грн. 27 коп. 3% річних, 449 грн. 27 коп. державного мита, 8 грн. 64 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.»

3.Стягнути з Приватної фірми “ВІД”(м. Рівне, вул. Грушевського, 38, кв. 139, код ЄДРПОУ 13988510) на користь Закритого акціонерного товариства “Укратоменергобуд” (м. Київ, вул. Урицького, 45, оф. 606, код ЄДРПОУ 32347574) відшкодування сплаченого судового збору за розгляд справи в Київському апеляційному господарського суді в сумі 7728 грн. 36 коп.

4.Доручити господарському суду м. Києва видати відповідні накази.

5.Справу № 20/191 повернути до господарського суду м. Києва

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддяЧорногуз М.Г

СуддіАгрикова О.В.

Суховий В.Г.