Постанова № 21644325, 24.02.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.02.2012 р. справа №8/5009/6031/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Манжур В.В.

суддівБудко Н.В., Москальової І.В. при секретарі Пеленовій О.О. за участю представників сторін:

від позивача (скаржника):

від відповідача: ОСОБА_1 за довіреністю не зявився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «База відпочинку Луна», м.Мелітополь, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області

від21.11.2011р. (повний текст підписаний 02.12.2011р.) по справі№ 8/5009/6031/11 (суддя Попова І.А.) за позовомПриватного підприємства «База відпочинку Луна», м.Мелітополь, Запорізька область до Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області, смт.Приазовське, Запорізька область про визнання договору оренди землі частково недійсним, В С Т А Н О В И В: Позивач, Приватне підприємство «База відпочинку Луна», звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання договору оренди землі частково недійсним. У заяві б/н (а.с. 32-33) Приватне підприємство «База відпочинку Луна», в порядку ст.22 ГПК України, просило скасувати п.5 договору оренди земельної ділянки від 19.10.2009р. та викласти його в наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент підписання договору становить 735389,42грн. Розмір нормативно грошової оцінки не є постійним і змінюється у звязку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог нормативно-правових актів України»; скасувати п.9 договору оренди земельної ділянки від 19.10.2009р. та викласти його в наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі (національній валюті України гривнях) та визначаються сторонами у розмірі 6,0 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 52253,36грн. за загальну площу земельної ділянки в рік і вноситься орендарем щомісячно по 1/12 частини від загальної річної орендної плати на розрахунковий рахунок Орендодавця протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарних днем звітного місяця. Орендодавець здійснює зарахування орендної плати до відповідної місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України». Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.11.2011р. у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «База відпочинку «Луна»відмовлено з посиланням на те, що позивачем не надано відповідного витягу з нормативної грошової оцінки, що унеможливило прийняття судом рішення про внесення змін до договору в редакції, запропонованій позивачем. Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Приватне підприємство «База відпочинку Луна»звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 21.11.2011р. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в повному обсязі.

Скаржник вважає, що місцевим господарським судом порушено норми матеріального та процесуального права, а тому висновки суду не відповідають обставинам справи, що є підставою для його скасування.

Скаржник 06.02.2012р. надав через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду клопотання, в якому просить відкласти розгляд апеляційної скарги, у звязку із зайнятістю уповноваженого представника в іншому судовому засіданні. До клопотання скаржником додано копію ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, згідно якої адміністративну справу, за участю скаржника, призначено на 07.02.2012р. о 09-30 годині.

Судова колегія, дослідивши наведені у клопотанні обставини, вбачає обґрунтовані підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги, а тому задовольнила подане скаржником клопотання.

Представник Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області у судове засідання не зявився, причину неявки до суду не повідомив, незважаючи на те, що про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Оскільки явка представника Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області не визнавалась обовязковою та неявка їх представників у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу, не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи та апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила:

Між Приазовською районною державною адміністрацією Запорізької області (орендодавець) та Приватним підприємством «База відпочинку Луна»(орендар) 19.10.2009р. був укладений договір оренди земельної ділянки (далі за текстом договір), згідно пунктів 1, 2 якого орендодавець, відповідно до розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації № 711 від 15.10.2009р. «Про надання земельної ділянки в оренду», передав орендареві в строкове платне користування земельну ділянку загальної площею 2,7444га, розташовану за адресою: Запорізька область, Приазовський район, Приморсько-Посадська сільська рада, для розміщення бази відпочинку (кадастровий номер земельної ділянки 2324584800:02:004:0453), про що складений акт прийому-передачі.

Договір укладено на 49 років, починаючи з дати його державної реєстрації (п.8 договору).

Договір зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі вчинено запис від 10.12.2009р. за № 040927700022.

В пункті 3 договору зазначено, що на земельній ділянці обєкти нерухомого майна, інші обєкти інфраструктури, охоронні зони відсутні.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст.2 Закону України «Про оренду землі»).

В статті 15 Закону України «Про оренду землі»визначено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі.

Згідно пункту 9 договору, орендна плата визначається у розмірі 6,0 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

За висновком державної землевпорядної експертизи від 01.03.2007р. від 635 (а.с. 16-19) вартість переданої скаржнику в оренду земельної ділянки площею 28100м2 становить 1882419,00грн. (1м2 66,99грн.).

В пункті 5 договору визначено, що нормативна оцінка земельної ділянки на момент підписання договору становить 2177223,34грн. Розмір нормативної оцінки не є постійним і змінюється у звязку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог нормативно-правових актів України.

Стаття 18 Закону України «Про оцінку земель»передбачає порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а саме: нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:

- розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років;

- розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.

Скаржник зазначає, що у висновку державної землевпорядної експертизи неправильно обчислено площу земельної ділянки та необґрунтовано завищено її вартість, що призвело до невиправданого підвищення плати за землю. Оскільки землевпорядна експертиза щодо визначення вартості земельної ділянки проведена у 2007 році, а договір оренди укладений між сторонами у 2009 році, то проведення нової нормативної оцінки землі є неможливим, з огляду на приписи вищенаведеної статті Закону України «Про оцінку земель».

Судовою колегією апеляційної інстанції встановлено, що за висновком державної землевпорядної експертизи нормативна оцінка землі, переданої ПП «База відпочинку Луна»в оренду, здійснена виходячи з того, що за функцією використання земельна ділянка відноситься до категорії земель комерційного використання, внаслідок чого застосований коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки 2,5, згідно таблиці 1.3. Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Державного комітету України по водному господарству, Української академії аграрних наук від 27.01.2006р. за № 19/16/22/11/17/12.

Однак, як зазначено в пункту 16 договору цільове призначення земельної ділянки землі промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення (згідно п.п. ж ч.1 ст.19 Земельного кодексу України).

В пункті 2.2. Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів) визначено, що нормативна оцінка земель промисловості, транспорту, звязку та енергетики визначається за формулою:

ЦН = РПНП х ТК х КФ х КМ х ПД,

де ЦН - нормативна грошова оцінка земельної ділянки (у грн.);

РПНП - рентний дохід, який створюється за рахунок облаштування земельної ділянки в перерахунку на одиницю площі (у грн./м2);

ТК - термін капіталізації рентного доходу, який встановлюється на рівні 33 років;

КФ - коефіцієнт, який враховує функціональне використання земельної ділянки;

КМ - коефіцієнт, який враховує місцерозташування земельної ділянки;

ПД - площа земельної ділянки, м2.

Порядок визначення рентного доходу передбачений в пункті 2.3. вищезазначеного Порядку.

Таким чином, питання визначення розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок врегульовано вищевказаним Порядком.

Зважаючи на те, що цільове призначення наданої скаржнику земельної ділянки визначено в п.16 договору, а саме: землі промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення, та на теперішній час земельна ділянка вільна від забудови та не використовується у комерційних цілях, отже відсутні підстави для застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки 2,5 (для комерційних цілей). Для земель промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки, згідно вищенаведеного Порядку, становить 1.

Таким чином, орендодавцем, у звязку із застосуванням невірного коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, у договорі була значно завищена її нормативна оцінка.

Перевіривши здійснений скаржником розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки на відповідність наведеному Порядку, із застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки 1, судова колегія дійшла висновку, що нормативна грошова оцінка переданої ПП «База відпочинку Луна»земельної ділянки становить 735389,42грн.

В пункті 9 договору зазначено, що орендна плата виноситься орендарем у грошовій формі (національній валюті України гривнях) та визначається сторонами у розмірі 6,0 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 130633,40грн. за загальну площу земельної ділянки в рік і вноситься орендарем щомісячно по 1/12 частини від загальної річної орендної плати на розрахунковий рахунок Орендодавця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Орендодавець здійснює зарахування орендної плати до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.

Однак, як зазначено вище, розмір нормативної грошової оцінки, визначений в пункті 5 договору за висновком державної землевпорядної експертизи, проведений виходячи з невірного обчислення площі земельної ділянки, внаслідок чого завищено її вартість, що призвело до невиправданого підвищення плати за землю, а проведення нової нормативної оцінки землі є неможливим, з огляду на приписи Закону України «Про оцінку земель».

Отже, зважаючи на викладене, виходячи з умов пункту 9 договору, розмір щорічної орендної плати становить 52253,36грн., з огляду на розмір нормативної грошової оцінки 735389,42грн. з урахуванням її індексації.

Таким чином, як зазначає скаржник, пункти 5 та 9 договору частково не відповідають нормам чинного законодавства, внаслідок чого він просить їх скасувати та викласти в іншій редакції, приймаючи до уваги здійснений ним розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що вимоги про скасування пунктів договору за своєю правовою природою тотожні вимогам про визнання недійсними пунктів договору, а помилкове визначення скаржником (позивачем у справі) позовних вимог як «скасування»замість «визнання недійсними» не впливає на суть самого позову та відповідає способам захисту, які передбачені ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України (п.2 листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675, п.32 листа Вищого господарського суду України від 29.06.2010р. № 01-08/369, постанова Вищого господарського суду України від 17.11.2009р. за № 5/107/09).

З вищезазначеного вбачається, що місцевий господарський суд помилково визнав подану Приватним підприємством «База відпочинку Луна»заяву (а.с. 32-33) як зміну предмету позову, оскільки позовні вимоги стосуються визнання недійсними спірних пунктів договору.

Отже, визнання договору недійсним (його окремих частин) є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному цивільним законодавством.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення його сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 Цивільного кодексу України (ст.215 Цивільного кодексу України).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

В пункті 1 розяснень Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р. № 02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” передбачено, що, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Скаржником до матеріалів справи додані пояснення від 14.02.2012р. колишнього голови Приазовської районної державної адміністрації Долгого Є.Ю., в яких він зазначив, що передача земельної ділянки в оренду ПП «База відпочинку Луна»була проведена вперше, тому в розрахунках орендної плати земельної ділянки, яка була надано в оренду ПП «База відпочинку Луна»була допущена помилка.

В долученому до матеріалів справи скаржником листі від 28.12.2011р. за вих. № 186 Приазовський районний виробничий відділ Запорізької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» повідомив, що вважає розрахунок нормативно-грошової оцінки у технічній документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки «База відпочинку Луна»для розміщення бази відпочинку на території Приморсько-Посадської сільської ради Приазовського району Запорізької області площею 2,81га було розраховано невірно і потребує уточнення.

За результатами перегляду справи в апеляційному порядку встановлено невідповідність пунктів 5 та 9 договору оренди земельної ділянки від 19.10.2009р. вимогам чинного законодавства, а тому судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість вимог Приватного підприємства «База відпочинку Луна»щодо визнання недійсними вищевказаних пунктів договору та викладення їх у редакції скаржника, з урахуванням здійсненого ним перерахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, переданої за договором йому в оренду.

Згідно ч.1 ст.236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 21.11.2011р. у справі № 8/5009/6031/11 підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції порушені норми матеріального права, внаслідок чого висновки, викладені в оспорюваному рішенні, не відповідають обставинам справи, а позовні вимоги Приватного підприємства «База відпочинку Луна», м.Мелітополь, Запорізька область є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Приазовську районну державну адміністрацію Запорізької області, смт.Приазовське, Запорізька область.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, п.п.3, 4 ч.1 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «База відпочинку Луна», м.Мелітополь, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області від 21.11.2011р. у справі № 8/5009/6031/11 задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 21.11.2011р. у справі № 8/5009/6031/11 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги Приватного підприємства «База відпочинку Луна», м.Мелітополь, Запорізька область до Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області, смт.Приазовське, Запорізька область про скасування пунктів 5 та 9 оренди земельної ділянки від 19.10.2009р. та викладення їх в редакції позивача задовольнити.

Пункт 5 договору оренди земельної ділянки від 19.10.2009р. визнати недійсним.

Викласти пункт 5 договору оренди земельної ділянки від 19.10.2009р. в наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент підписання договору становить 735389,42грн. Розмір нормативно грошової оцінки не є постійним і змінюється у звязку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог нормативно-правових актів України.».

Пункт 9 договору оренди земельної ділянки від 19.10.2009р. визнати недійсним.

Викласти пункт 9 договору оренди земельної ділянки від 19.10.2009р. в наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі (національній валюті України гривнях) та визначаються сторонами у розмірі 6,0 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 52253,36грн. за загальну площу земельної ділянки в рік і вноситься орендарем щомісячно по 1/12 частини від загальної річної орендної плати на розрахунковий рахунок Орендодавця протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарних днем звітного місяця. Орендодавець здійснює зарахування орендної плати до відповідної місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.».

Стягнути з Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області, смт.Приазовське, Запорізька область (72401, Запорізька область, смт.Приазовське, вул.Леніна, б.31; ЄДРПОУ 20519721) на користь Приватного підприємства «База відпочинку Луна», м.Мелітополь, Запорізька область (72311, Запорізька область, м.Мелітополь, вул.Дружби, б.220, кв.119; ЄДРПОУ 34572683) витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви в розмірі 85,00грн., витрати по сплаті за інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн., судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 470,50грн.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний судовий наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.

ГоловуючийВ.В.Манжур

Судді:Н.В.Будко

І.В.Москальова

Повний текст постанови підписаний 21.02.2012р.

Надруковано 5 примірників:

1 позивачу (скаржнику)

1 відповідачу

1 у справу

1 ГСЗО

1 ДАГС