Рішення № 21643326, 21.02.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2012 р. Справа № 5023/276/12

вх. № 276/12

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судовогозасідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 20.01.2012 р.; відповідача - ОСОБА_2, довіреність від 06.12.2011 р.;

розглянувши справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АККО-Моторс", м. Харків

про стягнення 247 700,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3, м. Харків звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АККО-Моторс", м. Харків 247 700,66 грн. заборгованості та 4954,01 грн. судового збору, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач не здійснив компенсування витрат, понесених позивачем, у зв"язку з виконанням ним угоди про співробітництво від 31.12.2008 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 січня 2012 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 21 лютого 2012 року.

06 лютого 2012 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнавав повністю та зазначив, що не сплатив грошові кошти, у зв"язку з відсутністю коштів на момент підписання вищевказаних актів здачі - приймання послуг.

Представник позивача у судовому засіданні 21.02.2012 р. підтримував позовні вимоги.

Представник відповідача позовні вимоги визнавав.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

31 грудня 2008 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АККО-Моторс" (відповідач) була укладена угода про співробітництво (Угода про співробітництво), у відповідності до умов якої відповідач надає, а позивач приймає на себе повноваження офіційного представника відповідача на території м. Харкова зі здійснення передпродажної підготовки, післяпродажного технічного обслуговування та гарантійного ремонту автомобілів, проданих відповідачем. Відповідно до п.1.5. Угоди про співробітництво позивач здійснює гарантійне обслуговування та ремонт на станції технічного обслуговування автомобілів, розташованій за адресою: АДРЕСА_2. Відповідно до п.2.2.7. Угоди про співробітництво відповідач зобов'язується в порядку, передбаченому даною Угодою, компенсувати документально підтверджені витрати позивача з виконання гарантійного ремонту автомобілів, виконаних згідно даної Угоди після отримання повного пакету документів, передбачених даним договором та які підтверджують витрати позивача з виконання ним гарантійного ремонту автомобілів. Згідно п.3.1., п.3.2 Угоди про співробітництво витрати позивача з гарантійного обслуговування та ремонту, передбачені Угодою, включаючи вартість використаних запасних частин та матеріалів, компенсуються відповідачем в розмірі 100%. Для здійснення відповідачем компенсації витрат позивача з виконання робіт технічного обслуговування та ремонту автомобілів позивача, виконаних за даною Угодою, позивач надає відповідачу документи, які підтверджують здійснення позивачем робіт з технічного обслуговування та ремонту автомобілів відповідача, у наступному складі: акт здавання-приймання послуг з відповідачем. У відповідності до п.3.4. Угоди про співробітництво після отримання документів, передбачених п.3.2. даної Угоди, та їх оцінки, у випадку підтвердження обґрунтованості вказаних у них розрахунків, відповідач здійснює оплату витрат впродовж 30 (тридцяти) банківських днів з моменту отримання перерахованих документів. Строк дії Угоди про співробітництво встановлено з моменту її підписання сторонами до 31.12.2010 р. з можливою пролонгацією після проведення переговорів та підведення підсумків.

Для здійснення відповідачем компенсації витрат, понесених позивачем у зв'язку з виконанням ним Угоди про співробітництво, останнім було надано відповідачу, передбачені п.3.2.1. Угоди про співробітництво документи, а саме акти здавання - приймання послуг на загальну суму 247700,66 грн. №№ АН5-20090331 від 31.03.2009 р., АН5-20090430 від 30.04.2009 р. ; АН5-20090531 від 31.05.2009 р., АН5-20090630 від 30.06.2009 р. ; АН5-20090731 від 31.07.2009 р.; АН5-20090831 від 31.08.2009 р.; АН5-20090930 від 30.09.2009 р.; АН5-20091130 від 30.11.2009 р.; АН5-20091231 від 28.12.2009 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками.

Як було вищезазначено, сторони узгодили строк оплати - впродовж 30 (тридцяти) банківських днів з моменту отримання перерахованих документів.

Таким чином, відповідач отримав акти здавання - приймання послуг, підписав їх, проте не оплатив.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами був вкладений акт звірки взаємних розрахунків за Угодою про співробітництво від 31.12.2008 р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.12.2011 р. становить 247 700,66 грн. Вказаний акт підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін.

Внаслідок невиконання прийнятих на себе зобов"язань щодо оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 247 700,66 грн., що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 247700,66 грн. правомірна та обгрунтована, така, що визнана відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

На підставі ст.ст. 526, ст. 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АККО-Моторс" (61174, м. Харків, пр. Перемоги, 55-Є, код ЄДРПОУ 35071562, р/р № 260017264 в ХОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 350589, р/р № 260000132333 в АТ "Ощадбанк Росії", МФО 320627) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (61240, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, р/р № НОМЕР_2 в АТ "Банк "Таврика", МФО 300788) 247 700,66 грн. заборгованості, 4 954,01 грн. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Смірнова О.В.

Повний текст Рішення складено 22 лютого 2012 року.