Рішення № 21641624, 13.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" лютого 2012 р.Справа № 27/17-4854-2011 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Холіній Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ПРІС";

до відповідача: Приватного підприємства "ІНТЕГРАЛ-ПРОЕКТ";

про стягнення 98 900,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: 28.11.2011р. позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ПРІС" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Приватного підприємства "ІНТЕГРАЛ-ПРОЕКТ", в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 109925,80 грн., з яких 90205,00 грн. основна заборгованість, 19720,80 грн. пеня та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору №06/2010-282 від 18.08.2010р., позивачем було вчасно та в повному обсязі виконано свої зобовязання, між тим відповідач за фактично отриманий товар своєчасно та у повному обсязі не розрахувався, в звязку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.11.2011р. суддею Невінгловською Ю.М. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №27/17-4854-2011.

Одночасно з позовною заявою позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову, в порядку ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого ТОВ "КОМПАНІЯ ПРІС" просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти, що належать ПП "ІНТЕГРАЛ-ПРОЕКТ". Між тим, дане клопотання судом не розглядалось, в звязку з відсутністю сплати судового збору за подання такої заяви, відповідно до вимог Закону України „Про судовий збір”, про що було повідомлено представнику позивача в судовому засіданні.

20 січня 2012 року представник позивача надав до суду заяву, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (вх. ГСОО №1914/2012 від 20.01.2012р.), згідно якої уточнив розмір заявлених позовних вимог у сторону зменшення та просив суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 98 900,16 грн., з яких 90 205,00 грн. основний борг, 8 695,16 грн. пеня та покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 23.01.2012р., за клопотанням представника відповідача, в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, строк розгляду справи продовжено до 12.02.2012р.

У судовому засіданні 13.02.2012р. представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі, при цьому, повідомив суд про сплату відповідачем суми основного боргу у розмірі 90 205,00 грн.

Відповідач, надавши відзив на позов (вх. ГСОО №45257/2011 від 30.12.2011р.), позовні вимоги в частині основного боргу визнав у повному обсязі, при цьому, заперечував щодо правильності нарахування позивачем пені у розмірі 19720,80 грн., в звязку з чим, в задоволенні позовних вимог про стягнення пені просив суд відмовити в повному обсязі. Крім того, згідно відзиву на позов, ПП "ІНТЕГРАЛ-ПРОЕКТ" заперечувало щодо задоволення судом клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову з підстав його необґрунтованості та безпідставності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

18 серпня 2010 року між ТОВ "КОМПАНІЯ ПРІС" (надалі - продавець) та ПП "ІНТЕГРАЛ-ПРОЕКТ" (надалі - покупець) укладено договір № 06/2010-282 (надалі договір), згідно умов якого продавець продає, а покупець купує професійне обладнання для пральні, в подальшому обладнання, згідно специфікації №1, яка є невідємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, загальна сума договору на дату підписання договору складає 246510,00 грн. (у т.ч. ПДВ 20% - 41085,00 грн.).

Згідно умов п. 3.1 договору оплата за цим договором проводиться наступним чином: 20% загальної суми договору 49305,00 грн. покупець перераховує на поточний рахунок продавця протягом 3-х банківських днів з моменту підписання цього договору (п.п. 3.1.1 договору); 80% загальної суми договору 197205,00 грн. покупець перераховує до 30.04.2011р. в наступному порядку:

-не менше 15000,00 грн. щомісячно до моменту письмового повідомлення покупця про відвантаження обладнання з заводу-виробника, включаючи місяць, на який прийшла дата такого повідомлення;

-щомісячно рівними частинами суму, яка залишилась, яка визначається як різниця між загальною сумою договору та сумою фактично здійснених платежів відповідно до попередніх пунктів даного договору (п.п. 3.1.2 договору).

У відповідності до п. 4.2 договору, поставка здійснюється на умовах склад покупця, м. Одеса, Україна, де здійснюється передача обладнання. Покупець зобовязаний не менш чім за 10 днів до прибуття обладнання в Одесу вказати точну адресу місця розвантаження обладнання. Продавець зобовязується здійснити монтаж обладнання к існуючим комунікаціям, підготовленим покупцем згідно вимог, наданим продавцем. Вартість монтажу, інструктажу персоналу входить у вартість обладнання.

Положеннями п. 4.4 договору визначено, що право власності на поставлене обладнання переходить до покупця в момент передачі обладнання після підписання накладної та передачі продавцю довіреності на отримання.

Пунктом 4.6 договору встановлено, що сторони зобовязані протягом 3-х днів підписати акт приймання-передачі обладнання в експлуатацію після прийняття покупцем змонтованого та підключеного обладнання.

Згідно п. 10.3 договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2011р. Закінчення дії договору не звільняє сторони від виконання своїх зобовязань за цим договором.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов вищезазначеного договору, згідно специфікації №1 до договору №06/2010-282 від 18.08.2010р., протягом періоду з 10.09.2010р. по 03.11.2010р. ТОВ "КОМПАНІЯ ПРІС" передало, а уповноваженою особою відповідача отримано товар на загальну суму 246510,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (а.с. 13, 15) та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с. 14, 16 з оборотом). Крім того, згідно наявних в матеріалах справи актів приймання-здачі робіт по монтажу технологічного обладнання (а.с. 17-20) ТОВ "КОМПАНІЯ ПРІС" здійснило монтаж та підключення обладнання ПП "ІНТЕГРАЛ-ПРОЕКТ" придбаного за договором №06/2010-282, при цьому, у вказаних актах зазначено, що роботи виконані належним чином, відповідають вимогам замовника та прийняти останнім повністю, що водночас підтверджує належне виконання позивачем зобовязань за договором №06/2010-282 від 18.08.2010 року.

В порушення вимог договору ПП "ІНТЕГРАЛ-ПРОЕКТ" за фактично отриманий товар розрахувалось частково, сплативши лише 156 305,00 грн., шляхом здійснення періодичних платежів з 25.08.2010р. по 17.11.2011р., що підтверджується випискою банку з поточного рахунку ТОВ "КОМПАНІЯ ПРІС" за період з 01.01.2010р. по 23.01.2012р., інших платежів відповідачем за спірними поставками здійснено не було, що ніяким чином не заперечується ПП "ІНТЕГРАЛ-ПРОЕКТ".

В порядку досудового врегулювання спору, як зазначає позивач 13.09.2011 року ТОВ "КОМПАНІЯ ПРІС" було направлено на адресу ПП "ІНТЕГРАЛ-ПРОЕКТ" претензію, з вимогою погасити існуючу заборгованість з урахуванням штрафних санкцій перед ТОВ "КОМПАНІЯ ПРІС". Зазначена претензія, як стверджує позивач, була отримана відповідачем, між тим, залишена ним без задоволення.

Разом з тим, в матеріалах справи наявний лист відповідача від 20.09.2011р. вих. №89 (а.с.21), згідно якого ПП "ІНТЕГРАЛ-ПРОЕКТ" повідомило позивача, що претензія №22 від 13.09.2011р. ним отримана. При цьому, відповідач щодо існуючої суми боргу не заперечував, від виконання своїх зобовязань за договором №06/2010-282 від 18.08.2010р. не відмовлявся, а лише просив ТОВ "КОМПАНІЯ ПРІС" надати дозвіл на поетапне погашення заборгованості, шляхом щомісячного внесення грошових коштів у розмірі 20000,00 грн. на розрахунковий рахунок підприємства позивача, в звязку з відсутністю коштів.

Отже, на момент звернення з позовом за ПП "ІНТЕГРАЛ-ПРОЕКТ" рахувалась заборгованість перед ТОВ "КОМПАНІЯ ПРІС" за фактично отриманий товар за договором №06/2010-282 від 18.08.2010р. у розмірі 90 205,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобовязань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за договором №06/2010-282 від 18.08.2010р. та пені.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з положеннями ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ПП "ІНТЕГРАЛ-ПРОЕКТ" у встановлений договором строк не здійснило в повному обсязі сплату вартості фактично отриманого товару за договором №06/2010-282 від 18.08.2010р., в звязку з чим, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу у розмірі 90 205,00 грн. є цілком обґрунтованими.

Разом з тим, як встановлено матеріалами справи, під час розгляду справи, а саме 07.02.2012р. відповідачем було здійснено перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача у розмірі 90 205,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку та зазначеного призначення платежу часткова оплата за обладнання, відповідно договору №06/2010-282 від 18.08.2010р. у т.ч. ПДВ 15034,17 грн.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" у формі рішення виносяться ті постанови суду першої інстанції, якими справа вирішується по суті. Закон не передбачає включення до резолютивної частини рішення висновків з питань, не пов'язаних з вирішенням справи по суті, зокрема з питання про припинення провадження у справі щодо частини позовних вимог. Висновки з таких питань викладаються у формі ухвал, які виносяться у вигляді самостійного процесуального документа і можуть постановлюватися одночасно з рішенням.

Згідно з п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на 07.02.2012р. ПП "ІНТЕГРАЛ-ПРОЕКТ" перерахувало грошові кошти у розмірі 90205,00 грн. в якості сплати вартості поставленого обладнання за договором №06/2010-282 від 18.08.2010р., суд одночасно із рішенням постановив ухвалу, на підставі п.п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, якою провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ "КОМПАНІЯ ПРІС" про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 90205,00 грн. припинено, в звязку з відсутністю предмету спору.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.3 договору визначено, що у випадку прострочення сплати обладнання в супереч встановленого у договорі строку, покупець сплачує продавцю пеню, яка вираховується від вартості неоплаченого в строк обладнання у розмірі 0,2% за кожен минулий робочий день прострочки, але не більше 8% від загальної суми договору.

Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 07.11.2011р. по справі №5002-2/5109-2010, висновки якого є обовязковими для суду, згідно положень ст. ст. 82, 111-28 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладене, суд перевіривши розрахунок ТОВ "КОМПАНІЯ ПРІС" щодо стягнення з відповідача пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у сумі 8695,16 грн. (а.с. 79), встановив, що позивач при здійсненні даного розрахунку допустив помилку, а саме здійснив нарахування пені з порушенням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, більше ніж за 182 дні.

В звязку з чим, суд зробив власний розрахунок пені та, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України і здійснених ПП "ІНТЕГРАЛ-ПРОЕКТ" часткових проплат, встановив, що загальна сума пені за період прострочення з 01.05.2011р. по 29.10.2011р. включно, становить 8616,86 грн.

Отже, загальна сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 8616,86 грн.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ "КОМПАНІЯ ПРІС" та стягнення з відповідача пені у розмірі 8616,86 грн.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог. При цьому, суд зазначає, що оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та сума основного боргу сплачена після звернення з відповідним позовом судовий збір у розмірі 1976,43 грн. покладається на відповідача. Водночас, сплачений ТОВ "КОМПАНІЯ ПРІС" судовий збір у розмірі 220,52 грн. (2198,52 1978,00 грн.) підлягає поверненню згідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", в звязку із зменшенням розміру позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "ІНТЕГРАЛ-ПРОЕКТ" (65091, м. Одеса, вул. Скісна, буд. 27/29, ід. код 33569456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ПРІС" (65012, м. Одеса, провулок Мукачівський, буд. 6/5, кв. 1, ід. код 36155826, р/р 26000311668101 в АБ „Південний” м. Одеса, МФО 328209) 8616/вісім тисяч шістсот шістнадцять/грн. 86 коп. пені та 1976/одна тисяча девятсот сімдесят шість/грн. 43 коп. судового збору.

3.В решті позову відмовити.

4.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ПРІС" (65012, м. Одеса, провулок Мукачівський, буд. 6/5, кв. 1, ід. код 36155826, р/р 26000311668101 в АБ „Південний” м. Одеса, МФО 328209) надмірно сплачений за платіжним дорученням №440 від 23.11.2011р. судовий збір у розмірі 220/двісті двадцять/грн. 52 коп. згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір”, в звязку із зменшенням розміру позовних вимог.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення підписано 20.02.2012р.