Рішення № 21638758, 20.02.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.02.12 р. Справа № 19/152

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Тимченко М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 00191678

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Полімербетон”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 30998015

про: стягнення заборгованості за договором суборенди від 03.05.2007р. у розмірі 12304,84 грн., експлуатаційні послуги у сумі 4437,93 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1. (діє за довіреністю №03-40 від 27.12.2011р.);

від Відповідача - не зявився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався з 23.01.2012р. на 06.02.2012р., з 06.02.2012р. на 20.02.2012р.

У судовому засіданні 20.02.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Полімербетон”, м.Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за договором суборенди від 03.05.2007р. у розмірі 16742,77грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем грошових зобовязань за договором суборенди від 03.05.2007р. про сплату орендної плати та експлуатаційних витрат, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість за період з серпня 2007р. по грудень 2007р. включно.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір суборенди від 03.05.2007р., рахунки на сплату стягуваних платежів, акти приймання-передачі комунальних послуг, вимогу №03/02/3182 від 02.11.2011р., акт звірки взаєморозрахунків від 30.04.2008р., витяг з ЄДРПОУ відносно Відповідача, документи на підтвердження свого статусу юридичної особи, нормативно обґрунтувавши свої вимоги посиланням на ст.ст. 525, 530, 549-551, 625 Цивільного кодексу України, ст.175, п.1 ст.193, ст.ст. 216, 220, 231 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань».

На обґрунтування своєї позиції та виконання вимог суду Позивачем були надані додаткові документи в перебігу розгляду справи (а.с.41-45).

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості або відсутності відповідного грошового зобовязання з інших підстав не надав, хоча повідомлявся про судові засідання належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.а.с.32, 33), достовірність яких (відомостей) презюмується відповідно до ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 3.9.1. Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. таке повідомлення вважається належним.

У судовому засіданні 20.02.2012р. представник Позивача підтримав позовні вимоги, наполягаючи на прийнятті рішення в цьому судовому засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а повторна неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст.4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає вирішенню спору.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

03.05.2007р. між Комунальним підприємством «Донецькоблводоканал» (Орендодавець правонаступником якого в силу приєднання є Позивач) та Відповідачем (Орендар) укладений договір суборенди приміщення (а.с.а.с.6-8), згідно п.п. 1.1., 1.2. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в суборенду нежитлове приміщення загальною площею 300 кв.м. та обладнання, розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Шахтарів Донбасу, 44-А, з метою розміщення структурних підрозділів Орендаря.

Орендна плата відповідно до п. 5.1 договору складає 2250 грн. з урахуванням ПДВ за базовий місяць, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру орендної плати за базовий місяць на щомісячний індекс інфляції.

Відповідно до п. 5.2. орендна плата вноситься Орендарем щомісячно не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Орендодавця.

Сплата комунальних послуг та електроенергії здійснюється Орендарем самостійно (п.5.4.).

До обовязків Орендаря в п.3.2 віднесено своєчасно та в повному обсягу, сплачувати за телефон, електроенергію, водопостачання та опалення відповідно до фактичного видатку та існуючого тарифу на комунальні послуги.

01.01.2008р. діяльність Комунального підприємства «Донецькоблводоканал» припинено шляхом його приєднання до комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» на виконання рішення Донецької обласної ради від 14.09.2007р. №5/11-322.

Задля забезпечення виконання грошових зобовязань Позивачем в перебігу дії договору складалися рахунки для сплати Відповідачем всіх визначених за договором платежів (а.с.а.с.10, 12, 14, 16, 19) та акти приймання-передачі експлуатаційних послуг (а.с.а.с. 11, 13, 15, 17, 18, 20, 21), що підтверджують фактичне їх отримання останнім, через несплату яких Позивач звернувся до Орендаря з вимогою №03-02/3182 від 02.11.2011р. (а.с.23) про необхідність погашення заборгованості у розмірі 16742,77 грн.

В свою чергу, розмір означеної заборгованості підтверджується складеним та підписаним Позивачем і Відповідачем актом звіряння розрахунків від 30.04.2008р. (а.с.22) та включає в себе 12304,84 грн. заборгованість з оренди та 4437,93 грн. з відшкодування вартості наданих спожитих комунальних послуг.

У звязку із незадоволення вищезазначеної вимоги, невиконанням Відповідачем грошових зобовязань, розмір яких згідно представленого акту звірення розрахунків (а.с.42) на момент розгляду справи не змінився, Позивач наполягає на задоволені заявлених позовних вимог.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався та ухилився від підписання (з зауваженнями або без) акту звіряння розрахунків 9а.с.42), складеного та надісланого (а.с.а.с.43, 44) Позивачем на виконання вимог суду.

Суд розглядає справу в контексті вимог про стягнення всіх складових заявленої заборгованості, оскільки їх обєднання цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України вимоги повязані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобовязань за договором суборенди.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, з наступних підстав:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобовязань.

Враховуючи статус сторін і обєкту оренди та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються, насамперед, відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та умовами укладеного між ними договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату, що, виходячи із приписів ч. 3 ст.774 Цивільного кодексу України у повній мірі відноситься і до плати за піднайм (суборенду) приміщення.

Водночас, встановлення Відповідачеві грошових зобовязань з компенсації експлуатаційних і комунальних витрат, повязаних з використанням орендованого майна, узгоджується із приписами ст.ст.3, 6, 627 Цивільного кодексу України, які встановлюють принцип свободи договору, та положеннями ст.ст. 10, 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” і ст. 322 Цивільного кодексу України.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між правопопередником Позивачем та Відповідачем договір суборенди від 03.05.2007р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Із змісту наявного у матеріалах справи договору суборенди від 03.05.2007р вбачається, що строк здійснення щомісячних орендних платежів визначений безпосередньо у договорі - не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним, тоді як строк (термін) внесення експлуатаційних платежів невизначений, що зумовлює застосування ч. 2 вказаної статі, за якою момент виконання обовязку визначається семиденним строком з моменту висування вимоги, яка була викладена позивачем у листі №03/02/3182 від 02.11.2011р. (а.с.23).

Як встановлено ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна ( а отже і суборендна) плата вноситься орендарем (суборендарем/піднаймачем) незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обовязку із здійснення на користь Орендодавця орендних платежів щомісячно у не пізніше кожного 15 числа місяця наступного за звітним та компенсації експлуатаційних і комунальних витрат - впродовж 7-ми денного строку з моменту висування вимоги №03/02/3182 від 02.11.2011р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 34 цього Кодексу належних доказів іншого до матеріалів справи не надав, внаслідок невиконання грошових зобовязань за період з серпня по грудень 2007р. утворилась заборгованість у сумі 12304,84 грн. з орендної плати та 4437,93 грн. з експлуатаційних і комунальних витрат витрат. Таке невиконання грошових зобовязань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таки, що прострочив виконання грошового зобовязання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього кодексу.

Суд наголошує, що підписанні Відповідачем акти про отримані комунальні і експлуатаційні послуги у відповідності до умов договору суборенди відносно розглядуваного періоду заборгованості є достатніми доказами фактичного використання останнім майна і за відсутністю в матеріалах справи акту про приймання приміщення в суборенду.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Перевіривши правильність розрахунку заявлених до стягнення грошових сум, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 00191678) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Полімербетон”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30998015) про стягнення заборгованості за договором суборенди від 03.05.2007р. у розмірі 16742,77грн. задовольнити у повному обсягу.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Полімербетон”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30998015) на користь Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 00191678) заборгованість з орендної плати у розмірі 12304,84 грн. та заборгованість за експлуатаційні і комунальні у сумі 4437,93 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Полімербетон”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30998015) на користь Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 00191678) відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 1411,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 20.02.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.02.2012р.

Суддя Попков Д.О.