Рішення № 21637811, 16.02.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

16.02.2012Справа №5002-23/5348-2011 За позовом Колективного підприємства «Кримська мехколона № 8» (вул. Крилова, буд. 135, Центральний район, м. Сімферополь, АР Крим, 95001; ідентифікаційний код 00132470)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська мехколона № 8» (вул. Крилова, буд. 135, Центральний район, м. Сімферополь, АР Крим, 95001; ідентифікаційний код 35437796)

про визнання права власності та стягнення 43483,74 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача ОСОБА_1, представник, довіреність б/н від 01.02.2012 р.

Від відповідача ОСОБА_2, головний бухгалтер ТОВ «Кримська мехколона № 8», представник, довіреність вих. № 42 від 06.02.2012 р.

Суть спору: Колективне підприємство «Кримська мехколона № 8» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська мехколона № 8» грошових коштів у розмірі 43483,74 грн., що включають: 31500,00 грн. основної заборгованості, 349,71 грн. пені, 63,00 грн. інфляційних втрат, 321,03 грн. 3% річних, 11250,00 грн. штрафу. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням ТОВ «МК № 8» взятих на себе зобовязань за договором оренди № 1/26-о від 31.12.2010 р. в частині оплати орендних платежів за користування нерухомим майном, яке розташоване за адресою: вул. Крилова, буд. 164, м. Сімферополь. Разом із заявленою до стягнення сумою боргу, КП «МК-8» просить відшкодувати за рахунок відповідача суму пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення відповідно до абз. 1 п. 5.5 договору; суму штрафу в розмірі 50% від загальної суми заборгованості (прострочення) відповідно до п. 3.4 договору; суми 3% річних та інфляційних втрат відповідно до ст. 625 ЦК України.

Ухвалою суду від 19.12.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі.

18.01.2012 р. Колективним підприємством «Кримська мехколона № 8» до суду надана заява про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить:

1) визнати право власності КП «Кримська мехколона № 8» на наступне майно:

- нежитлову будівлю (виробничу базу) в цілому, яка розташована за адресою: м.Сімферополь, вул. Крилова, буд. 135;

- виробничу базу в цілому, що розташована за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Крилова, буд. 164, та складається з літ. «А» - побутова будівля; літ. «Б» - склад; літ. «В» - побутова будівля; літ. «Г» - склад; літ. «Д» - склад; літ. «д» - навіс; споруд, що позначені на плані СМ БРТІ під номерами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8; монтажних майданчиків № I, ІІ; мощення № ІІІ;

2) стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором оренди № 1/26-о від 31.12.2010 р. у розмірі: основний борг 31500,00 грн., пеня 349,71 грн., інфляційні втрати 63,00 грн., три проценти річних 321,03 грн., штраф 11250,00 грн., а всього: 43483,74 грн.

КП «МК-8», разом з тим, просить стягнути з відповідача судові витрати.

Вищевказана заява від 18.01.2012 р. про зміну предмету позову прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні 07.02.2012р. представник відповідача надав письмовий відзив на позовну заяву, згідно із яким ТОВ «МК № 8» вимоги позивача частково визнає, а саме в сумі 9000,00 грн. Разом з тим, відповідач повідомляє про оплату ним 22500,00 грн. основної заборгованості за договором оренди № 1/26-о від 31.12.2010 р., штрафні санкції вважає надмірними у звязку з чим вони, на його думку, повинні бути відхилені.

Стосовно заявлених позивачем вимог про визнання за позивачем права власності на спірне майно, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська мехколона № 8» вважає себе добросовісним набувачем у звязку із внесенням даного майна до статутного фонду Товариства та оформлення за відповідачем свідоцтва про право власності.

14.02.2012р. від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, якою він просить: 1) визнати право власності КП «Кримська мехколона № 8» на наступне майно:

- нежитлову будівлю (виробничу базу) в цілому, яка розташована за адресою: м.Сімферополь, вул. Крилова, буд. 135;

- виробничу базу в цілому, що розташована за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Крилова, буд. 164, та складається з літ. «А» - побутова будівля; літ. «Б» - склад; літ. «В» - побутова будівля; літ. «Г» - склад; літ. «Д» - склад; літ. «д» - навіс; споруд, що позначені на плані СМ БРТІ під номерами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8; монтажних майданчиків №I, ІІ; мощення №ІІІ;

2) стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором оренди № 1/26-о від 31.12.2010 р. в сумі 9000,00 грн.

Представник ТОВ «МК № 8» проти позову заперечував частково за мотивами, викладеними у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд

Встановив :

Колективне підприємство «Кримська мехколона №8» створено шляхом перетворення Орендного підприємства «Кримська мехколона №8» після повного викупу державного майна та є правонаступником Орендного підприємства «Кримська мехколона №8» відповідно до п.1 Засновницького договору від 10.10.1994 р. та рішення виконавчого комітету Центральної районної ради м. Сімферополя №363/49 від 22.11.1994 р.

На підставі договору купівлі-продажу КП-277 від 21.01.1994 р. з Фондом державного майна України позивач придбав у власність майно згідно з актом приймання-передачі від 07.06.1994р. нежитлову будівлю (виробничу базу), яка розташована за адресою: м.Сімферополь, вул. Крилова, буд.135.

Крім того, як вбачається з технічного паспорту на нерухомий обєкт КП «Кримська мехколона №8» (а.с.57-60), позивач отримав у власність виробничу базу, яка розташована за адресою: м. Сімферополь, вул. Крилова, буд. 164.

Також даними інвентаризаційної відомості від 29.09.1993р. (а.с.56) підтверджується факт передачі позивачу вищевказаних обєктів нерухомості.

Посилання відповідача на відсутність правових підстав для визнання права власності позивача на виробничу базу, розташовану за адресою: м. Сімферополь, вул. Крилова, б. 164, оскільки за Колективним підприємством «Кримська мехколона №8» вказане право не зареєстроване в Сімферопольському БРТІ та не обліковується у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, необґрунтоване з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Отже вказана норма закріплює презумпцію правомірності набуття права власності. Незаконність набуття прав власності має бути встановлена рішенням суду.

Відповідно до ст.13 Конституції України держава забезпечує захист прав всіх суб'єктів права власності та господарювання. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Згідно ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати: внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало реєстрації таких прав.

Діючим на час виникнення права власності законодавством, у тому числі Цивільним кодексом Української РСР, обовязкова реєстрація прав власності на нерухоме майно не передбачалась, що дає підстави суду вважати право власності позивача на виробничу базу, розташовану за адресою: м. Сімферополь, вул. Крилова, б. 164 дійсним за відсутності його державної реєстрації.

На підставі викладеного, у позивача виникло право власності на придбане майно.

Приписами ст.20 ГК України передбачено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів. Кожний субєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених субєктів захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Відповідно ст. 124 Конституції України юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 392 Господарського кодексу України власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Враховуючи наведене, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання за позивачем права власності на виробничу базу, розташовану за адресою: м.Сімферополь, вул. Крилова, б. 164.

Відносно позовної вимоги про визнання права власності на нежитлову будівлю (виробничу базу) в цілому, яка розташована за адресою: м. Сімферополь, вул. Крилова, буд.135, суд зазначає наступне.

КП «Кримська мехколона №8» передало виробничу базу ЗАТ «Новоандріївське» в рахунок погашення боргу на виконання рішення господарського суду АР Крим від 13.09.2007 р. у справі №2-7/5666.1-2007 за позовом ЗАТ «Новоандріївське» до КП «Кримська мехколона №8».

Відповідач набув право власності на вказане нерухоме майно на підставі акту приймання передачі рухомого та нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Кримська мехколона №8» від 20.05.2008р. від свого засновника (учасника) ЗАТ «Новоандріївське».

Згідно з ч.1 ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного капіталу.

Право власності відповідача також підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим 18.12.2008 р. виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради.

Посилання позивача на те, що ТОВ «Кримська мехколона №8» не є добросовісним набувачем, у якого майно не підлягає витребуванню, в розумінні ст. 388 ЦК України, оскільки: майно придбано не за відплатним договором, а на підставі акту внесення майна у статутний капітал, тобто безвідплатно; майно було передане за відсутності будь-якої волі з боку КП «Кримська мехколона №8», - суперечить дійсним обставинам справи.

Статтею 387 ЦК України встановлено, щовласникмає право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

В силу ч.1 ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач),власник має правовитребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1)було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Відповідач отримав право власності на виробничу базу в якості внеску до статутного капіталу, тобто в обмін на корпоративні права, а не безвідплатно, як помилково вважає позивач.

Вказані обставини дають суду підстави вважати ТОВ «Кримська мехколона №8» добросовісним набувачем спірного майна, у звязку із чим в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Відносно позовної вимоги про стягнення заборгованості за договором оренди суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

31.12.2010 р. між КП «Кримська мехколона №8» (Орендодавець) та ТОВ «Кримська мехколона №8» (Орендар) укладено договір оренди №1/26-о, за яким Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно, яке розташовано за адресою м. Сімферополь, вул. Крилова, 164.

Відповідно до п. 2.2 Договору сторони підписали Акт прийому-передачі від 31 грудня 2010 р.

Згідно п.3.1 Договору загальна сума орендної плати за місяць визначається Протоколом узгодження договірної ціни від 31 грудня 2010 р., що є Додатком № 1 та невід'ємною частиною даного Договору.

Протоколом узгодження договірної ціни від 31 грудня 2010 р. сторонами передбачена сума орендної плати за місяць у розмірі 4500,00 грн.

Згідно з п. 3.5 Договору орендні платежі сплачуються до 10 числа поточного місяця оренди, а комунальні та інші послуги до 10 числа місяця, наступного за місяцем оренди.

Порушуючи умови Договору, відповідач не сплачував орендну плату.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарюваннятаіншіучасники господарських відносин повинні виконуватигосподарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ст.598 ЦК України).

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 10.02.2012 р. заборгованість зі сплати орендних платежів становить 9000,00грн. Вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

З урахуванням вище зазначеного суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 8321,95 грн., відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, тобто в розмірі 1154,73 грн.

В судовому засіданні 16.02.2012р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 21.02.2012р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати право власності Колективного підприємства «Кримська мехколона №8» (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Крилова, б. 135, ЄДРПОУ 00132470) на виробничу базу в цілому, що розташована за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Крилова, б. 164, та складається з літ. «А» - побутова будівля; літ. «Б» - склад; літ. «В» - побутова будівля; літ. «Г» - склад; літ «Д» - склад; літ. «д» - навіс; споруд, що позначені на плані СМ БРТІ під номерами 1,2,3,4,5,6,7,8; монтажних майданчиків № I, II; мощення № III.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська мехколона №8» (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Крилова, б. 135, ЄДРПОУ 35437796) на користь Колективного підприємства «Кримська мехколона №8» (АР Крим, м. Сімферополь, вул.Крилова, б. 135, ЄДРПОУ 00132470) суму заборгованості за договором оренди в розмірі 9000,00 грн. та судові витрати в розмірі 1154,73 грн.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДоброрез І.О.