Рішення № 21623851, 22.12.2011, Апеляційний суд міста Києва

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 22-13941 Головуючий у1-й інстанції Гайдук С.В.

Доповідач Пікуль А.А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2011 року. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Пікуль А.А.

суддів Невідомої Т.О.

Левенця Б.Б.

при секретарі Андраш А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАМАР-КРОКУС» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 серпня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАМАР-КРОКУС» до ОСОБА_5, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» про виділ частки із майна, що перебуває у спільній частковій власності

в с т а н о в и л а:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 серпня 2011 року за недоведеністю заявленого позову відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАМАР-КРОКУС» (далі: ТОВ «СТАМАР-КРОКУС») до ОСОБА_5, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» про виділ частки із майна, що перебуває у спільній частковій власності - нежилих приміщень № 160 та №168 загальною площею 853.0 кв. метри за адресою: АДРЕСА_1 (Літера «А»).

Не погодившись з рішенням суду позивач, ТОВ «СТАМАР-КРОКУС», через свого представника, ОСОБА_4, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги ТОВ «СТАМАР-КРОКУС» (а.с.77-79).

В суд апеляційної інстанції відповідачі та їх представники не зявились, про місце та час апеляційного розгляду повідомлені належним чином, про що свідчать завірені штемпелем поштового відділення та підписом начальника відділення звязку зворотні повідомлення про вручення судових повісток: уповноваженій особі Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» - 28 листопада 2011 року, ОСОБА_5 29 листопада 2011 року (а.с. 98-99). Суд ухвалив розглядати справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення представника позивача, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити, зясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задвольнити з таких підстав.

При ухваленні рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.

Відповідно до договору купівлі-продажу частки у праві власності на нежилі приміщення від 19 липня 2007 року ТОВ «СТАМАР-КРОКУС» та ОСОБА_5 є співвласниками нежилих приміщень № 160 та №168 загальною площею 853,0 кв. метрів за адресою: АДРЕСА_1 (Літера «А»). ці приміщення перебувають у спільній частковій власності. Частка позивач ТОВ «СТАМАР-КРОКУС», якому належить 265.5 кв. метрів, складає 31/100 частин. Частка ОСОБА_5, якій належить 587.5 кв. метрів, складає 69/100 частин.

За встановлених обставин відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що факт порушення права позивача на виділ своєї частки в натурі не доведений, оскільки суду не надано доказів ухилення відповідачки від нотаріального посвідчення договору про виділ частки в натурі.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи доведені.

Однак висновки суду щодо підстав для відмови у задоволенні позовних вимог не відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону, оскільки суду не надано допустимих, у даному випадку письмових, доказів на підтвердження того, що ОСОБА_5 висловлювала та підтверджувала свою згоду на виділ частки позивача у спільному майні в натурі у відповідь на неодноразові письмові звернення позивача з цього приводу (а.с.19-20) .

Вказані обставини, враховуючи положення ст. 309 ЦПК України, дають суду апеляційної інстанції підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення виходячи з наступного.

Правовідносини з приводу виділу частки з майна, що є в спільній частковій власності регулюються ст. 364 ЦК України, відповідно до якої співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є в спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

У разі неподільності речі (ч. 2 ст. 183 ЦК України) вимоги про виділ у натурі частки (поділ) не можуть бути задоволені.

Виходячи зі змісту норм ст. 183, ч. 2 ст. 364 ЦК України під час вирішення спору сторін про виділ в натурі часток у спільній частковій власності суд повинен був установити можливість поділу спірного приміщення в окремі ізольовані будівлі (приміщення) відповідно до часток сторін.

В даному конкретному випадку з наявних у справі письмових доказів технічного паспорта на нежитловий будинок (приміщення) за адресою: АДРЕСА_1 (Літера «А») вбачається, що нежилі приміщення АДРЕСА_1 мають окремі входи і є повністю ізольованими одне від одного (а.с. 11-18).

Крім того, позивач надав суду технічний висновок щодо можливості виділу в натурі нежитлового приміщення № 168 з нежитлових приміщень АДРЕСА_1, як окремого самостійного обєкта нерухомого майна ( а.с. 85-86).

Позивач двічі, 01 грудня 2010 року та 11 січня 2011 року (а.с. 19-20) звертався до ОСОБА_5 з письмовими пропозиціями щодо виділення частки ТОВ «СТАМАР-КРОКУС» у спільному майні сторін, однак жодних відповідей на ці пропозиції не отримав.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого позову про виділ частки із майна, що перебуває у спільній частковій власності. При цьому вимоги про зобовязання Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» провести відповідну реєстрацію є надмірними, оскільки саме рішення суду про виділ частки в натурі є підставою для проведення відповідної реєстрації.

Керуючись ст.303, 307-309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАМАР-КРОКУС» задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 серпня 2011 року скасувати.

Ухвалити нове рішення про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАМАР-КРОКУС» про виділ частки із майна, що перебуває у спільній частковій власності.

Виділити в натурі як окремий обєкт права власності частку, що належить Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАМАР-КРОКУС» (ідентифікаційний код: 21532356) у спільній частковій власності, а саме нежитлове приміщення №168, що складає 31/100 (тридцять одну соту) частину у праві власності на нежилі приміщення №160 та №168 за адресою: АДРЕСА_1 (Літера «А»).

Виділити в натурі як окремий обєкт права власності частку, що належить ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) у спільній частковій власності, а саме нежитлове приміщення №160, що складає 69/100 (шістдесят девять сотих) частин у праві власності на нежилі приміщення №160 та №168 за адресою: АДРЕСА_1 (Літера «А»).

Припинити право спільної часткової власності на нежилі приміщення №160 та №168 за адресою: АДРЕСА_1 (Літера «А»).

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАМАР-КРОКУС» (ідентифікаційний код: 21532356) право власності на нежиле приміщення №168 (сто шістдесят вісім) загальною площею 265, 5 квадратних метрів за адресою: АДРЕСА_1 (Літера «А») як на окремий обєкт права власності.

Визнати за ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) право власності на нежиле приміщення №160 (сто шістдесят) загальною площею 587,5 квадратних метрів за адресою: АДРЕСА_1 (Літера «А») як на окремий обєкт права власності.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: