Постанова № 21609748, 09.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" лютого 2012 р. м. КиївК-18271/09

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.головуючий, судді Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі ДПІ)

на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2007

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2009

у справі № 8/71 (22-а-13055/08)

за позовом державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця»(далі Підприємство)

до ДПІ

про скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2009, позов задоволено; скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ від 01.02.2007 №0000162310/0, від 27.02.2007 №0000162310/1, від 16.03.2007 №0000162310/2, від 11.05.2007 №000016231/3 та від 11.05.2007 № 0000872310/3. У прийнятті цих судових актів попередні інстанції виходили з того, що основна діяльність залізничного транспорту охоплює усі види діяльності відокремлених підрозділів, що входять до складу залізниць, у звязку з чим результати підсобно-допоміжної діяльності підлягають відображенню у консолідованій звітності управління залізниці в порядку пункту 2.2 статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати прийняті у справі рішення та відмовити в позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що дохід, одержаний структурним підрозділом управління залізниці не від основної діяльності залізничного транспорту, має декларуватись таким структурним підрозділом самостійно шляхом подання декларації до податкового органу.

У запереченні на касаційну скаргу Підприємство зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх інстанцій та просить залишити оскаржувані рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Справу розглянуто в письмовому провадженні відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі зясовано, що ДПІ було проведено планову виїзну перевірку відокремленого підрозділу позивача - Вінницької дистанції сигналізації та звязку Жмеринського відділку Південно-Західної залізниці - з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 по 01.07.2006, оформлену актом від 30.01.2007 №185/2310/04841647. В ході цієї перевірки було виявлено, що у перевірений період названий структурний підрозділ провадив господарську діяльність, яка не належить до основної діяльності залізничного транспорту (а саме надавав рекламні послуги та послуги звязку особам, які не є підприємствами залізничного транспорту) без декларування доходів, одержаних від цієї діяльності. Наведена обставина стала підставою для визначення цьому структурному підрозділові податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 850 грн. за штрафними санкціями згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Згідно з пунктом 2.2 статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці. Перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 2.2.2 пункту 2.2 цієї ж статті Закону платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

З наведених законодавчих приписів випливає, що порядок оподаткування діяльності залізниці передбачає розмежування обовязку з декларування та сплати податку на прибуток між управлінням залізниці та підприємствами залізничного транспорту і їх структурними підрозділами в залежності від видів діяльності, за якими було отримано дохід.

Позивач як самостійний господарюючий субєкт є вільним у виборі видів підприємницької діяльності.

Однак постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.1998 № 173 було затверджено Перелік робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту, та Порядок розподілу доходних надходжень від основної діяльності залізничного транспорту, зі змісту яких вбачається, що основним критерієм виокремлення основної діяльності залізничного транспорту від загальної господарської діяльності є мета цієї діяльності забезпечення виконання єдиного перевізного процесу або одержання прибутку.

Оскільки надання рекламних послуг та послуг звязку особам, які не є підприємствами залізничного транспорту, з метою отримання прибутку є суто комерційною діяльністю структурного підрозділу позивача, позаяк така діяльність не повязана з потребами експлуатаційної діяльності залізниці, то дохід від цієї діяльності має оподатковуватись саме за правилами підпункту 2.2.2 пункту 2.2 статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Наведене обґрунтовує правильність висновку податкового органу про обовязок Вінницької дистанції сигналізації та звязку Жмеринського відділку Південно-Західної залізниці задекларувати дохід, отриманий від надання вказаних послуг, та, відповідно, обумовлює законність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати прийняті у справі рішення попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні позову.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Вінниці задовольнити.

2. Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2009 у справі № 8/71 (22-а-13055/08) скасувати.

3. У позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак Є.А. Усенко