Ухвала суду № 21608179, 15.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2011 року м. КиївК-36665/10

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е.,

Маринчак Н.Є.

Костенка М.І.,

Степашка О.І.

Усенко Є.А., провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя до Будинкового комітету гуртожитку по вул. Гоголя,143 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

Прокурором Жовтневого району міста Запоріжжя, в інтересах держави, в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя, подано позов до Будинкового комітету гуртожитку, про стягнення 5.270.00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2009 року адміністративний позов задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2010 року скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2009 року та прийнято нову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із прийнятими рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2010 року та залишити в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2009 року.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні фактичні обставини у справі.

В результаті проведених ДПІ у Жовтневому районі невиїзних документальних перевірок з питання подання податкової звітності з податку на прибуток та комунального податку, про що складено Акт № 547/15/33211086 від 24.07.2007р., з додатком № 915/15/33211086 від 19.12.2007р., встановлено порушення Будинковим комітетомгуртожитку по вул. Гоголя. 143 - підпункту 4.1.4 а) б) пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181 -III (2181 -14); підпункту 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР); статті 15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»від 20 травня 1993 року N 56-93. На підставі Акта перевірки, 31.07.2007р. прийнято податкові повідомлення-рішення №№ 0006761501/0 і 0006771501/0.

На підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»Будинковому комітету гуртожитку по вул. Гоголя, 143 визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірах 680.00 грн. та 4.590,00 грн. відповідно. Стягнення 5.270,00 грн. податкового боргу стало предметом судового позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, перевіривши та дослідивши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог підпункту 3.1.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

При цьому, за визначенням етапі 1 цього Закону, платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок і утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції. Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України. Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Як встановлено судом апеляційної інстанції Будинковий комітет гуртожитку по вул. Гоголя, 143 є органом самоорганізації населення. Органи самоорганізації населення, з огляду на приписи Закону України «Про органи самоорганізації населення»від 11 липня 2001 року, - представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених цим Законом.

Фінансовою основою діяльності органу самоорганізації населення є кошти відповідного місцевого бюджету, які надаються йому сільською, селищною, міською, районною у місті (у разі її створення) радою для здійснення наданих органу самоорганізації населення повноважень; добровільні внески фізичних і юридичних осіб.

Звернення стягнення на активи органу самоорганізації населення, на підставі підпункту 3.1.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не є можливим.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»введено термін «примусове стягнення»- це звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Відповідно до підпункту 10.1.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок суду апеляційної інстанції про те, що у позивача відсутнє право вимоги на звернення стягнення на активи відповідача в позовному провадженні, оскільки зазначеним Законом визначений інший порядок здійснення податковим органом такого повноваження.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді

С.Е. Острович

Н.Є. Маринчак (підписи)М.І. Костенко О.І. Степашко Є.А. Усенко Суддя С.Е. Острович