Ухвала суду № 21607292, 02.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" лютого 2012 р. м. КиївК-21820/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів:Островича С.Е.

Степашка О.Е.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2009

у справі № 2а-235/08

за позовом Приватного підприємства „Гефест”

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси

про скасування податкових повідомлень рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Гефест” звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень рішень № 0014151701/0 від 06.03.2007, № 0014151701/1 від 14.05.2007, № 0014151701/2 від 15.06.2007, № 0014151701/3 від 17.08.2007, якими визначено позивачу суму штрафу у розмірі 13000 грн. за порушення граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку доходів фізичних осіб на дивіденди.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2008 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2009 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2008 скасовано, прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі, скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси № 0014151701/0 від 06.03.2007, № 0014151701/1 від 14.05.2007, № 0014151701/2 від 15.06.2007, № 0014151701/3 від 17.08.2007.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, відповідачем проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2006 та складено акт № 493-23-02-22462132/42 від 01.03.2007

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення № 0014151701/0 від 06.03.2007, № 0014151701/1 від 14.05.2007, № 0014151701/2 від 15.06.2007, № 0014151701/3 від 17.08.2007, якими за затримку на 345 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 26000 грн. позивачу визначено податкове зобовязання у вигляді штрафу в розмірі 50% у сумі 13000 грн. за платежем податку з доходів фізичних осіб на дивіденди.

Перевіркою встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб на дивіденди, передбаченого вимогами пп. 5.3.1, п. 5.3, ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у березні 2005 року засновнику підприємства ОСОБА_1. були нараховані дивіденди у розмірі 200000 грн.

До Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси „Податковий розрахунок резидента, що виплачує дивіденди платникам податку з доходів фізичних осіб” надано 12.04.2005 за № 6628 на суму 26000 грн.

Утриманий податок з доходів фізичних осіб у сумі 26000 грн. перераховано 09.03.2005 п/д № 149 на розрахунковий рахунок податку з доходів фізичних осіб (код бюджетної класифікації 11010100) замість розрахункового рахунку податку на доходи фізичних осіб з дивідендів (код бюджетної класифікації 11010300), податковий борг по податку з доходів фізичних осіб на дивіденди було погашено 10.04.2006.

Відповідно до п. 22.2 ст. 22 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” у разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону.

Згідно п. 1.13 зазначеного Закону оподаткування передбачає собою порядок, повязаний з визначенням обєкта оподаткування, обчисленням та сплатою (утриманням) податку з доходів фізичних осіб.

Порядок обчислення податку податковим агентом платника податку, на користь якого нараховуються (сплачуються) дивіденди, пп. 9.3.3 та пп. 9.3.4 п. 9.3 ст. 9 Закону, у відповідності до яких, зокрема, резидент, який виплачує дивіденди платникам податку, надає податковому органу у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду, податковий розрахунок про нараховані дивіденди.

Водночас підпунктом 9.3.5 пункту 9.3 статті 9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” встановлюються особливості сплати податку до бюджету, а саме: доходи, зазначені у п. 9.3, кінцево оподатковуються при їх виплаті за рахунок платників податків.

Відповідно до пп. ”а” п. 17.2 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України є податковий агент, який згідно пп. ”а” п. 19.2 ст. 19 вказаного Закону зобовязаний своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обовязків погашення такої суми податкових зобовязань або податкового боргу (пп. 20.3.2 п. 20.3. ст. 20 цього Закону).

Згідно з пп. 17.1.7, п. 17.1, ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник зобовязаний сплатити штраф у розмірах, визначених цим підпунктом.

Отже, за наявності порушення позивачем встановлених Законом України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобовязань із з податку з доходів фізичних осіб на дивіденди, відповідачем правомірно були застосовані до нього штрафні (фінансові) санкції.

З аналізу вищевказаних норм законодавства слідує висновок, що позивач в даному випадку здійснював функції податкового агента та повинен був своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2009 слід задовольнити, постанову суду апеляції інстанції скасувати, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2008 залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2009 у справі № 2а-235/08 скасувати.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2008 у справі № 2а-235/08 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіС.Е. Острович

О.І. Степашко