Ухвала суду № 21607250, 02.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" лютого 2012 р. м. КиївК-1079/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівОстровича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2008

та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2008

у справі № 2а-1948/08

за позовомПриватного підприємства «ПАП-Сервіс»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

провизнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ПАП-Сервіс»(далі по тексту позивач, ПП «ПАП-Сервіс») звернулось до суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі по тексту відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові) від 05.09.2007 №0005020847/0, від 05.10.2007 №005020847/1.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2008, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2008, позов задоволено; визнано нечинними спірні податкові повідомлення-рішення, з огляду на протиправність їх прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову та ухвалу судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушеннясудами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 27.07.2007 по 16.08.2007 службовими особами СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові була здійснена позапланова виїзна перевірка ПП «ПАП Сервіс»з питань правомірності декларування відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту, достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника в установі банку за травень червень 2007 року, за результатами якої був складений акт перевірки від 23.08.2007 № 2397/47-0/31799042.

В акті перевірки зазначено, що позивачем в порушення пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»до розрахунку бюджетного відшкодування сум ПДВ за червень 2007 року, віднесено суму ПДВ в розмірі 899 249,00 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки та адміністративного оскарження, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 05.09.2007 № 0005020847/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, яка підлягає відшкодуванню на рахунок платника в установі банку у розмірі 899249,00 грн. та від 05.10.2007 №0005020847/1 змісту аналогічного попередньому.

Як випливає з матеріалів перевірки, бухгалтерський облік податку на додану вартість ведеться позивачем у відповідності до наказу Міністерства фінансів України від 18.10.1999 №242, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України від 02.11.2000 №750/4043 «Про затвердження положень (стандартів) бухгалтерського обліку»з веденням необхідних для аналітичної перевірки балансових рахунків. Також зазначено, що підприємство належним чином веде Реєстр отриманих та виданих податкових накладних.

Згідно наданої позивачем до відповідача податкової декларації з ПДВ та розрахунку суми бюджетного відшкодування, сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню шляхом перерахування на рахунок платника у банку, складає 1 220 266 грн.

Згідно з даними декларації:

- залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, складає 1 220 266 грн.

- сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 17 податкової декларації попереднього податкового періоду) складає 3 131 130 грн.

- сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів, складає 3 131 130 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в травні 2007 року позивачем були здійснені розрахунки з постачальниками товарів, робіт та послуг, та комітентами згідно договорів комісії на загальну суму 9183413,00 грн., (в т.ч. ПДВ 1530568,00 грн.). Зокрема, через рахунки в установах банку (грошовими коштами) всього на суму 3183413,00 грн., (в т.ч. ПДВ 530568,80 грн.), шляхом укладання угод про залік зустрічних однорідних вимог на суму 6000000,00 грн., ( в т.ч. ПДВ 1000000,00 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступного, з чим погодився суд касаційної інстанції.

Відповідно до абз. 1 пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 цього Закону датою виникнення податкових зобов'язань платника податку з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто, і податкові зобов'язання, і податковий кредит поточного звітного періоду формуються за єдиним принципом - за правилом першої події, яка сталася раніше: списання (податковий кредит) або зарахування (податкові зобов'язання) коштів, відвантаження або надання робіт (податкові зобов'язання) та отримання податкової накладної (податковий кредит).

Згідно з абз. 2, 3 пп. 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону встановлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З аналізу зазначених норм випливає, що якщо у наступному податковому періоді сума має від'ємне значення (податкове зобов'язання наступного звітного періоду мінус податковий кредит наступного звітного періоду з урахуванням від'ємного значення попереднього періоду, зарахованого до його складу), то бюджетному відшкодуванню підлягає саме та частина від'ємного значення, що дорівнює сумі податку, фактично сплаченому постачальникам товарів у попередньому податковому періоді.

Тобто, Законом України «Про податок на додану вартість»здійснення розрахунків в іншій ніж грошова форма прямо не заборонено та не передбачено, що сплата повинна здійснюватися тільки грошовими коштами. Таким чином, дія пп. 7.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість»розповсюджується на усі розрахункові операції з постачальником, включаючи бартерні розрахунки, та розрахунки, здійснені шляхом заліку зустрічної односторонньої вимоги.

Неправомірне зменшення бюджетного відшкодування ПДВ порушило право власності юридичної особи, зокрема на законне сподівання мати можливість користуватися своєю власністю, а саме: своєчасно, в повному обсязі і в порядку, визначеному законом, отримати це відшкодування із бюджету при відсутності з його боку порушень відповідних законів.

Колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій, що в процесі перевірки відповідач не встановив порушень Закону України «Про податок на додану вартість»при формуванні сум податкового зобов'язання та податкового кредиту та визначенні від'ємного значення за травень та червень 2007 року в порядку, визначеному пп. 7.7.1 даного Закону, тому прийняті податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином зясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2008 та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2008залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова Суддя О.І. Степашко