Ухвала суду № 21607172, 02.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" лютого 2012 р. м. КиївК-21493/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючогоСтепашка О.І.

суддів:Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «Ягама Плюс»

на постанову Господарського суду Запорізької області від 22.06.2007

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2008

у справі № 3/296/07-АП

за позовомПриватного підприємства «Ягама Плюс»

доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Ягама Плюс»(далі по тексту позивач, ПП «Ягама Плюс») звернулось до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя (далі по тексту відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя) № 0000402301/0 від 04.04.2007.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 22.06.2007, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2008, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки ПП «Ягама Плюс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 по 31.12.2006, складено акт № 27/23-1/30801673 від 29.02.2007, в якому встановлені порушення пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: завищено валові витрати, що призвело до заниження податку на прибуток в розмірі 74826 грн. через включення позивачем до складу валових витрат витрати, не повязані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) на загальну суму 299303 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 04.04.2007 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000402301/0 про донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 74826 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 31948 грн.

Судами також встановлено, що позивачем до складу валових витрат віднесені витрати у звязку з:

-ремонтом токарного верстата моделі 1А665 (IV квартал 2004 року);

-ремонтом верстату різьбошліфувального «Матріс»та збиранню вузлів і комплектуючих по горизонтально-розточувальному верстату ТОS (ІІ квартал 2006 року);

-ремонтом верстату зубофрезерного 5А342П (ІІІ квартал 2006 року).

Як встановлено судами, токарний верстат 1А665 було придбано у ТОВ «Станком-Автоматика»згідно накладної від 12.01.2006 № 75.

19.12.2005 між ПП «Ягама Плюс»та ТОВ «СпецВторМет»укладено договір підряду № 01/12-2, згідно умов якого перше доручає, а останнє приймає на себе зобовязання власними силами, коштами та на свій ризик виконати роботи по розбиранню токарного верстату моделі 1А665, зняття старої фарби та іржі, обробка антикорозійною рідиною і фарбування деталей верстата, пакування та маркування.

Згідно акту виконаних робіт від 28.12.2005 № 5 ТОВ «СпецВторМет»виконало роботи по розбиранню токарного верстату моделі 1А655, зняття старої фарби та іржі, обробка антикорозійною рідиною і фарбування деталей верстата, пакування та маркування на суму 63541,67 грн. Платіжним дорученням позивач перерахував ТОВ «СпецВторМет»76250 грн.

Позивачем 06.04.2006 було укладено договір з ТОВ «СпецВторМет»№ 06/04-5/6 на виконання робіт з ремонту вже придбаного різьбошліфувального верстату та зборці і ремонту вузлів та комплектуючих горизонтально-розточувального верстату ТОS. Роботи за цим договором були здані 17.04.2006 на загальну суму 227250 грн. та оплачені позивачем платіжним дорученням 06.04.2006.

12.09.2006 між позивачем та ТОВ «СпецВторМет»укладено договір № 12/09-6 на виконання робіт з ремонту вже придбаних верстатів. Роботи з ремонту верстатів були здані 26 вересня 2006 року на загальну суму 110595 грн. та оплачені позивачем 13.09.2006 платіжним дорученням.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону).

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.1, п. 2.4, п. 2.16 ст. 4 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, встановлено, що первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобовязань і фінансових результатів; первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), код форми, дату і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, іншим юридичним і фізичним особам.

Відповідно п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

Оскільки судами встановлено, що верстат було реалізовано 23.01.2006 за відсутності будь-яких документів за четвертий квартал 2005 року, підстав для віднесення повязаних із цим витрат до складу валових у грудні 2005 року, як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, немає.

Також судами зазначено, що у позивача відсутні підстави для віднесення до складу валових витрат, повязаних з виконанням позивачем договору № 06/04-5/6 від 06.04.2006, оскільки матеріали справи не містять документів на підтвердження отримання 22.03.2006 вузлів та комплектуючих горизонтально-розточувального верстату у ДП ВО «Луганський верстатобудівельний завод»та не підтверджено документально оприбуткування майна. На кінець 1 кварталу 2006 року балансова вартість товарів на оптових складах позивача складала 00,00 грн.

Щодо віднесення до складу валових витрат вартості демонтажу та ремонту верстатів за договором № 12/09-6 від 12.09.2006, то обґрунтованими є висновки відповідача, оскільки дані витрати не повязані з виконанням зазначеного договору, а доказів того, що ці витрати повязані з веденням господарської діяльності позивача не надано.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином зясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Ягама Плюс»залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 22.06.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко

Судді(підпис)С.Е. Острович

(підпис)М.О. Федоров

З оригіналом згідно

Помічник суддіО.Я. Меньшикова Суддя О.І. Степашко