Постанова № 21606365, 14.02.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2012                                                                                           № 12/218-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Тищенко А.І.

суддів:           Отрюха Б.В.

          Михальської Ю.Б.

за участю представників

сторін:

від позивача: Бойко О.С.- юрист;

від відповідача: Лешкевич О.М. – юрист;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»

на рішення

Господарського суду Київської області ( суддя Дьоміна С.Ю.)

від 13.12.2011 р.

у справі № 12/218-11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Рейтинг»

до Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»

про стягнення заборгованості у розмірі 7500,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.12.2011 року позов задоволено повністю.

На підставі рішення стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» (Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, код 20048090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Рейтинг» (м. Київ, вул. Верхній Вал, 72, код 31752402) борг у сумі 7500,00 грн. (сім тисяч п’ятсот грн. 00 коп.); 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) витрат на сплату державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати, посилаючись на те, що судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що відповідач не отримував листом від 16.01.2009 вказані позивачем рішення рейтингового комітету №06345-D/CCR-05АSVT 001-013 від 29.12.2008. Рейтинговий звіт ASVT 001-013, Акт здачі – приймання виконаних робіт №13 від 29.12.2008, Рахунок №1207050114 від 29.12.2008, а отже послуга не була надана, таким чином у відповідача відсутній обов’язок стосовно сплати позивачу за послуги з оновлення кредитного рейтингу за підсумками 2го кварталу 2008 року відповідно до п. 4.4. договору.

Апелянт звертає увагу на те що, п. 5.1. договору «Здача-приймання послуг, передбачених в п. 1.1. даного договору, здійснюється сторонами за актом здачі – приймання на протязі 3 робочих днів з моменту отримання замовником відповідних рішень рейтингового комітету та рейтингових звітів про визначення , зміну або підтвердження кредитного рейтингу замовника. Акт здачі-приймання наданих послуг відповідачем теж не був отриманий.

Крім того, апелянт зазначає, що позовні вимоги стосуються саме послуг по оновленню кредитного рейтингу відповідача, тому застосування судом приписів п. 3.1. договору про послуги з визначення кредитного рейтингу відповідача не є доречним та не відноситься до суті справи.

На думку апелянта позивач зобов’язання за договором №1207-05/01 щодо надання послуги з оновлення кредитного рейтингу відповідача за підсумками 2-го кварталу 2008 року не виконав – послуг не надав, що в свою чергу є порушенням умов договору.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши думку представників позивача та відповідача, колегією встановлено наступне.

12.07.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредит-Рейтинг»

та Закритим акціонерним товариством «Авіакомпанія «Аеросвіт» був укладений договір про визначення та оновлення кредитного рейтингу підприємства №1207-05/01.

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов’язувався надати послуги по визначенню та оновленню кредитного рейтингу відповідача за Національною шкалою кредитних рейтингів, а відповідач зобов’язувався надані послуги прийняти і оплатити вчасно та в повному обсязі.

Пунктом 1.5 договору передбачено, що послуга по оновленню кредитного рейтингу відповідача вважається виконаною з моменту отримання відповідачем рішення рейтингового комітету про зміну або підтвердження вже визначеного кредитного рейтингу відповідача, прийнятого відповідно до п. 1.4. даного договору.

24.09.2008 року відповідач направив позивачу лист №ФК-410-1161, у якому просив перенести остаточний термін подання документів, витребуваних у межах оновлення кредитного рейтингу відповідача, до 25.11.2008 року.

Відповідач у своєму листі №9693 від 14.10.2008 року зазначив, що проти перенесення терміну надання інформації до 25.11.2008 року не заперечує.

16.01.2009 року позивач направив на адресу відповідача листом №63 рішення рейтингового комітету №06345-D/CCR-05/ASVT 001-013 від 29.12.2008 року, рейтинговий звіт ASVT 001-013, акт здачі-приймання робіт №13 від 29.12.2008 року, рішення рейтингового комітету про призупинення кредитного рейтингу №06349-S/CCR-05/ASVT 001-014 від 29.12.2008 року, рахунок №1207050114 від 29.12.2008 року на суму 7500,00 грн. (далі –документи), що підтверджується фіскальним чеком №3517, долученим до матеріалів справи.

В наявних матеріалах справи є документи, що позивач направив на адресу відповідача претензії №5790 від 24.11.2009 року, №2874/1 від 08.10.2010 року, №789 від 23.03.2011 року, №1310 від 25.05.2011 року з вимогою оплатити заборгованість.

Крім цього, разом з претензіями №2874/1 від 08.10.2010 року та №1310 від 25.05.2011 року позивач повторно направив акт здачі-приймання робіт №13 від 29.12.2008 року, рішення рейтингового комітету №06345-D/CCR-05/ASVT 001-013 від 29.12.2008 року, рейтинговий звіт ASVT 001-013, що підтверджується фіскальними чеками №8787 від 11.10.2010 року, №8794 від 26.05.2011 року, а також описом вкладення, долученими до матеріалів справи. Відповідач отримав вказані документи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, долученим до матеріалів справи, проте відповіді на претензії не надав, заборгованість перед позивачем не оплатив.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України)

Частиною 1 ст. 530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що позивач зобов’язується надати послуги по визначенню кредитного рейтингу відповідача протягом 50 календарних днів з моменту 50% передоплати, передбаченої п. 4.1 даного договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Колегія вважає, що зобов’язання, взяті на себе відповідачем, згідно з умовами договору, відповідач не виконав, тому вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в розмірі 7500,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Приписами статті 1 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» від 12.05.2006 N211 під касовим чеком розуміється чек, що друкується реєстратором розрахункових операцій, якій підтверджує факт надання послуги.

Фіскальний чек від 16.01.2009 №3751, що підтверджує надання послуг поштового зв’язку, може вважатися належним доказом надсилання вказаних документів.

Кореспонденція була направлена рекомендованим листом як вбачається з фіскального чеку від 16.01.2009 №3517.

Згідно з п. 94 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України 05.03.2007 за № 270 прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, періодичні друковані видання адресовані юридичним особам можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об’єкта поштового зв’язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти.

Чинним законодавством не вимагається рекомендовані поштові відправлення вручати під розписку.

Відповідно до ст. 4 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України 12.12.2007 року №1149 встановлено, зокрема, що при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції нормативні строки пересилання у межах області та між обласними центрами України становлять Д+4.

Послуги поштового зв’язку були надані позивачем УДППЗ «Укрпошта», КМД, К-1 16.01.2009 року, а документи повинні бути отримані скаржником не пізніше ніж через 4 дні.

У статті 18 закону України «Про поштовий зв'язок» вказується, що у разі неможливості вручити адресатам поштові відправлення вони повертаються відправникам.

Місцем призначення відправки кореспонденції за фіскальним чеком від 16.01.2009 №3517 є м. Бориспіль, індекс 08307.

Згідно з п. 78 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 листи, бандеролі і посилки приймаються описом лише за бажанням відправника.

Фіскальний чек від 16.01.2009 №3517 є належним доказом направлення позивачем акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) №13 від 29.12.2008, рахунку №1207050114 від 29.12.2008, рішення рейтингового комітету №06345-D/CCR-05/ASVT 001-13 від 29.12.2008 та рейтинговий звіт ASVT-013; перелік перерахованих документів відповідає змісту листа позивача 16.01.2009 №63; отримував згідно фіскального чеку від 16.01.2009 №3517 є працівник скаржника.

Як вбачається з матеріалів справи, разом з претензіями від 08.10.2010 №2874/1 та від 25.05.2011 №1310 позивач повторно надіслав скаржнику акт здачі – приймання виконаних робіт №13 від 29.12.2008, рахунок № 1207050114 від 29.12.2008, рішення рейтингового комітету № 06345-D/CCR-05/ASVT 001-13 від 29.12.2008 та рейтинговий звіт ASVT-013.

Відповідно до п. 2.3. договору скаржник зобов’язався надавати позивачеві інформацію, необхідну позивачеві для якісного та вчасного виконання робіт, передбачених в п. 1.1. даного договору. та надавати копії відповідних документів та актів внутрішнього регулювання.

З метою проходження процедури оновлення кредитного рейтингу апелянта за підсумками другого кварталу 2008 року позивач надіслав на адресу відповідача інформаційний запит від 21.07.2008 року №8727 з проханням надати інформацію до 04.08.2008 року. У свою чергу, у листі від 24.09.2008 №ФК-410-1161 апелянт звернувся з проханням відстрочити виконання зобов’язання щодо подачі інформації до 25.11.2008 року.

14.10.2008 позивач направив на адресу скаржника лист №9693 в якому надав свою згоду щодо перенесення терміну надання інформації до 25.11.2008 року та звернув увагу на те, що у випадку ненадання інформації до зазначеної дати, на засідання рейтингового комітету буде розглянуто питання щодо перегляду кредитного рейтингу скаржника.

Відповідно до п. 3.6. договору позивачем було здійснено оновлення кредитного рейтингу за підсумками другого кварталу 2008 року та направлено на адресу скаржника документи.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовуються вимог позивача, не підтверджені відповідними доказами, не спростовують правильності висновків місцевого суду та не можуть бути підставами для скасування рішення суду.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Київської області обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв’язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 101, 103-105 ГПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2011 р. по справі № 12/218-11 залишити без змін.

Матеріали справи № 12/218-11 повернути Господарському суду Київської області.

Головуючий суддя                                                                      Тищенко А.І.

Судді                                                                                          Отрюх Б.В.

                                                                                          Михальська Ю.Б.