Ухвала суду № 21606113, 16.02.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" лютого 2012 р. Справа № 5019/114/12

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Хім-Агро-Сервіс"

до відповідача Фермерське господарсьво "Гітас"

про стягнення 146 834 грн. 99 коп.

Суддя Качур А.М.

Представники:

Від позивача : ОСОБА_1 довіреність №02-Д від 06.02.2012р.

Від відповідача : не зявився.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хім-Агро-Сервіс" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з Фермерського господарства "Гітас" 146834,99грн., з яких 125840,00 грн. сума основного боргу, 6730,53 грн. неустойки, 12584,00 грн. штрафу, 377,78 грн. інфляційних витрат, 1302,68 грн. 3% річних.

В обґрунтування вимог Позивач зазначає, що Відповідачем порушено умови укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №21-н від 20.04.2011 р. в частині проведення розрахунків.

Також позивач зазначає, що відправляв на адресу відповідача листи №17 від 19 грудня 2011 року та №18 від 28 грудня 2011 року, в яких зазначав про наявність заборгованості та просив провести розрахунок на протязі 3-х банківських днів.

Представник Позивача в судовому засіданні від 26 лютого 2012 року підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Відповідача в судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не подав, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

20 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хім-Агро-Сервіс" (далі продавець, позивач) та Фермерським господарством "Гітас" (далі покупець, відповідач) було укладено Договір №21-н (далі договір), відповідно до якого Продавець зобовязується у строки, визначені договором, передати у власність покупця товар, а покупець зобовязується прийняти товар і оплатити його вартість.

Відповідно до п. 2.1. договору ціна, кількість, загальна вартість товару визначається:

назва гібриду - насіння кукурудзи ПР39Г32; виробник - піонер; одиниця вимірювання - п.о.; кількість - 143; ціна за одиницю, грн.. - 880,00; сума, грн. - 125840,00грн.

Відповідно до п. 2.2. договору загальна вартість товару становить 125840,00 грн..

Відповідно до п. 4.1. договору продавець зобовязаний в строк до 25.04.2011 року передати покупцеві товар, а також документи, що підтверджують його походження та якісні характеристики.

Згідно п. 4.2. договору покупець зобовязаний прийняти товар від продавця і здійснити за нього оплату в строки й порядку, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 5.2. договору датою передачі вважається дата одержання товару на складі вантажоодержувача (дата оформлення товарної накладної).

Згідно п. 7.1. договору оплата товарів покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, в строк до 15.09.2011 року.

Позивач виконав взяті на себе зобовязання щодо передачі товару передбаченого договором, що підтверджується видатковою накладною №Х-00000043 від 21 квітня 2011 року на суму 125840,00 грн..

За умовами ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зазначає, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Доказів розрахунків за товар відповідач суду не надав, таким чином за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість в сумі 125840,00 грн.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

В силу ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.2. договору при недотриманні покупцем договірних термінів оплати, він зобовязується сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання, а також відшкодовує продавцю збитки, завдані неналежним виконанням зобовязань.

За період з 16.09.2011 р. по 19.01.2012 р. позивачем на суму заборгованості нараховано відповідачу пені в сумі 6730,53 грн.

Розрахунок позивача судом перевірено, та визнано правильним.

Відповідно до п. 8.3. договору при затримці оплати вартості товару або поставки партії товару понад 10 днів покупець (продавець), крім пені сплачує продавцеві штраф у розмірі 10% від вартості несплаченого товару.

На підставі цього позивач нарахував відповідачу штраф в сумі 12584,00 грн. Дана вимога позивача є законною, ґрунтується на договорі а відтак підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.. 625 ЦКУ боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За період з 16.09.2011 р. по 19.01.2012р. позивачем за невиконання умов договору було нараховано відповідачу 3% річних в сумі 1302,68 грн. та інфляційних витрат в сумі 377,78 грн.

Даний розрахунок перевірено судом, визнано законним та обгрунтоаним.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача, про стягнення з відповідача 125840,00 грн. суми основного боргу, 6730,53 грн. неустойки, 12584,00 грн. штрафу, 377,78 грн. інфляційних витрат, 1302,68 грн. 3% річних підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на законі та договорі, не спростовані відповідачем, відтак підлягають задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Гітас" (35451, Рівненська обл., Гощанський р-н., с. Корозвани, код ЄДРПОУ 33214443) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хім-Агро-Сервіс" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м.Вишневе, вул. Чорновола, 1-а, код ЄДРПОУ 37412862) - 125840,00 грн. суми основного боргу, 6730,53 грн. неустойки, 12584,00 грн. штрафу, 377,78 грн. інфляційних витрат, 1302,68 грн. 3% річних, та 2936,70 грн. судового збору за подання позовної заяви.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Качур А.М.

підписано "21" лютого 2012 р.