Ухвала суду № 21601373, 01.02.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/12101/11

Головуючий у 1-й інстанції: Гнап Д.Д.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Драчук Т. О.

суддів: Гонтарука В. М. , Боровицького О.А.,

при секретарі судового засідання: Марчаку А.В.,

за участю: представника прокуратури Сопівника А.В., третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом військового прокурора Хмельницького гарнізону в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національна академія Державної прикордонної служби України ім.Б.Хмельницького до ОСОБА_4 про стягнення витрат, пов'язаних з навчанням у вищому військовому навчальному закладі, -

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2011 року військовий прокурор Хмельницького гарнізону звернувся в суд в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національна академія Державної прикордонної служби України ім.Б.Хмельницького з адміністративним позовом до ОСОБА_4 про стягнення витрат, повязаних з навчанням у вищому військовому навчальному закладі.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року адміністративний позов задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_4 на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України грошові кошти в розмірі 22583,15 грн., які повязані з витратами на утримання відповідача під час навчання у Національній академії Державної прикордонної служби України ім.Б.Хмельницького.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також на не повне зясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, просив скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.11.2011 року та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання апелянт не зявився, причини неявки не відомі, хоча судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про час, дату та місце апеляційного розгляду справи.

Представники позивача та третьої особи в судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги, посилаючись на обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції зазначених в постанові від 10.11.2011 року, просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_4

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які зявилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, надавши правову оцінку наявним у справі доказам, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та необхідності залишення в силі постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.11.2011 року, враховуючи наступне.

Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено судом першої інстанції, в період з 29.07.2003 року по 23.06.2007 року ОСОБА_4 навчався в Національній академії Державної прикордонної служби України ім.Б.Хмельницького.

Після закінчення навчання відповідач був направлений для проходження військової служби на офіцерських посадах в органах (частинах) Державної прикордонної служби України, що підтверджується копією послужного списку, яка наявна в матеріалах справи.

Під час навчання в НАДПСУ, ОСОБА_4 перебував на повному державному забезпеченні за рахунок Державного бюджету України. Всього державою в особі Адміністрації ДПС України на утримання ОСОБА_4 було витрачено 22583, 15 грн., з яких: 30,31 грн. на грошове забезпечення, 10673,31 грн. на продовольче забезпечення, 4542,31 грн. на забезпечення речовим майном, 389,30 грн. на медичне забезпечення, 3946,73 грн. забезпечення енергоносіями та комунальними послугами, що підтверджується копією загального розрахунку витрат № 8 від 30.05.2011 року, копією розрахунку на утримання грошового забезпечення за період липень 2003 року червень 2007 року, копією розрахунку №1882 від 18.05.20011 року витрат на продовольче забезпечення, копією довідки-розрахунку речового майна № 31 від 18.05.2011 року, копією довідки розрахунку витрат на медичне забезпечення від 18.05.2011 року, копією довідки - розрахунку № 135 від 18.05.2011 року витрат на енергоносії та комунальні послуги.

14.04.2011 року на підставі п. «и»ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обовязок та військову службу»у звязку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем відповідача було звільнено з військової служби (наказ начальника Південного регіонального управління ДПС України від 14.04.2011 року № 26-ос) і виключено зі списків військової частини та всіх видів забезпечення 21.04.2011 року, що підтверджується витягом з наказу начальника Котовського прикордонного загону від 21.04.2011 року № 97-ос.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги військового прокурора Хмельницького гарнізону щодо стягнення з ОСОБА_4 витрат в сумі 22583,15 грн., повязаних з його навчанням у вищому навчальному закладі, встановив достатність законних підстав для задоволення вказаних позовних вимог, оскільки відповідачем було порушено вимоги п.10 ст.25 Закону України «Про військовий обовязок та військову службу».

Дослідивши матеріали справи, надавши правову оцінку доказам по справі, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими та повноцінно вмотивованими судом в постанові від 10.11.2011 року.

Згідно ст.9 Закону України «Про соціальний та правий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Відповідно до п.10 ст. 25 Закону України "Про військовий обовязок та військову службу»особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом пяти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу відповідно до п. «е», «є», «ж», «и»ч. 6 ст. 26 Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, повязані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених КМ України, а у разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Враховуючи те, що відповідача було звільнено з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого навчального, добровільно витрати в сумі 22583,15 грн., повязані з його утриманням під час навчання він не відшкодував, відтак, суд першої інстанції прийняв правильне рішення стягнення з відповідача вказаних коштів.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та є не обґрунтованими, у звязку з чим, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги відповідача та залишення в силі постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.11.2011 року.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак, підстав для скасування такого рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 06 лютого 2012 року .

Головуючий <Список >Драчук Т. О.

Судді< Список >Гонтарук В. М.

< Список >Боровицький О. А.

<Список >

<Список >