ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2270/8424/11
Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Залімського І. Г.
суддів: Білоуса О.В. Курка О. П.
секретар судового засідання: Семенова Г.В.
за участю представників сторін:
позивача- Ятлук О.М., Янчук О.М., Терещук С.А.
відповідача - не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Майдан-Вільський кар'єр" до Державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області про скасування податкового повідомлення-рішення , -
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Майдан-Вільський кар'єр" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом щодо скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області № 0000772301 від 20.06.2011 року.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.10.2011 року адміністративний позов ТОВ "Майдан-Вільськийкар'єрр" було задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000772301 від 20.06.2011 року.
Відповідач, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.10.2011 року та прийняти нову про відмову в задоволенні вимог позивача.
Мотивуючи доводи апеляційної скарги, податковий орган зазначає про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та допущене ним порушення норм матеріального права, що у своїй сукупності призвело до невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи.
Відповідно ж до письмових заперечень на апеляційну скаргу, надісланих ТОВ "Майдан-Вільський кар'єр", позивач заперечує доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, зазначаючи, що перевірка податковим органом товариства позивача була проведена з численними порушеннями норм чинного законодавства, а здійснені за її результатами висновки носять суб'єктивний характер відносно позивача. Також останній просив залишити без задоволення апеляційну скаргу ДПІ у Полонському районі Хмельницької області, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.10.2011 року без змін.
ДПІ у Полонському районі Хмельницької області повноважних представників у судове засідання не направило, хоча було належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Представники ТОВ "Майдан-Вільський кар'єр" в судовому засіданні, керуючись обставинами наведеними в письмових запереченнях на апеляційну скаргу, вимоги відповідача не визнали та просили лишити їх без задоволення.
Враховуючи, відсутність заперечень з боку представників позивача щодо розгляду справи за даної явки сторін, достатність письмових доказів в матеріалах справи для правильного вирішення апеляційної скарги та той факт, що участь представників відповідача в судовому засідання обов'язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу на рішення у справі в даному судовому засіданні.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції у період з 11.05.2011 року по 24.05.2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Майдан-Вільський кар'єр" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період діяльності з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року.
Результати проведеної перевірки було відображено в Акті №437\231-36009598 від 31.05.2011 року. Зокрема, перевіркою було виявлено порушення позивачем п.п.1.22.1.п.1.22 ст.1, п.п.4.1.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1 п.п.5.2.1 ст.5, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся у сумі 289730 грн., у тому числі по періодах: за 2 квартал 2010 року в сумі 28600 грн.; за 3 квартал 2010 року в сумі 71809 грн.; за 4 квартал 2010 року в сумі 188113 грн.; за 1 квартал 2011 року в сумі 1208 грн.
Зокрема, як було встановлено судом першої інстанції, спірною в даному випадку є виключно оцінка сторонами факту взаємовідносин позивача з ЗАТ "Харківський плитковий завод" щодо попередньої оплати за шихту, як вважає відповідач, і навпаки безпроцентної позики, як вважає позивач, що відповідно і визначає правильність визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток.
На підставі даного висновку, ДПІ у Полонському районі Хмельницької області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000772301 від 20.06.2011 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за основним платежем на суму 289730 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями - 72131,50 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Майдан-Вільський кар'єр" та скасовуючи податкове повідомлення-рішення ДПІ у Полонському районі Хмельницької області № 0000772301 від 20.06.2011 року, виходив з того, що суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що діяв у межах Закону, а його висновки про допущені позивачем порушення є протиправними та суперечать нормам чинного законодавства.
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Майдан-Вільський кар'єр", дійшов вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.
Так, аналіз норм Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що для включення сум до складу валових витрат є необхідність підтвердження таких відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для виявлених перевіркою позивача порушень, що знайшли своє відображення в акті перевірки №437\231-36009598 від 31.05.2011 року та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, слугував факт відображення суми 1052910 грн., що надійшла на розрахунковий рахунок позивача від ЗАТ "Харківський плитковий завод" не як безпроцентну позику, надану за умовами укладеного між сторонами Договору позики, а як оплату за товар у відповідності укладеного Договору поставки, внаслідок чого, приховування останньої як отриманого доходу стало підставою для несплати товариством податку на прибуток.
Колегія суддів вважає такі висновки податкового органу безпідставними з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції між ТОВ "Майдан-Вільський кар'єр" (позичальник) та ЗАТ "Харківський плитковий завод" (позикодавець) 23.01.2009 року було укладено договір про надання безпроцентної позики № 57 у розмірі 4000000 грн., яка додатковою угодою до цього договору від 30.12.2009 року була збільшена до 6000000 грн.
Також мав місце факт укладення між сторонами договору поставки №1 від 01.01.2010 року, предметом якого була поставка товару - шихти, позивачем на адресу ЗАТ "Харківський плитковий завод".
Протягом вересня 2010 року на розрахунковий рахунок позивача від ЗАТ "Харківський плитковий завод" надійшли кошти в сумі 1 052910 грн., що засвідчується наданими копіями платіжних доручень, в графі "Призначення платежу" яких було вказано, що отримані кошті перераховані за пегматит шихту згідно угоди № 1 від 01.01.2010 року.
Водночас, листом ЗАТ "Харківський плитковий завод" № 4877\1 від 06.10.2010 року повідомив позивача про допущену помилку у вказаних платіжних дорученнях за вересень 2010 року, так як у перерахованих платіжних дорученнях за вересень 2010 року на суму 1052910 грн. призначення платежу слід читати: "Надання безпроцентної позики за договором №57 від 23.01.2009 року без ПДВ".
До того ж, як свідчать матеріали справи, ЗАТ "Харківський плитковий завод" належним чином повідомив і банківську установу (АТ "ОТП Банк") про зміну призначення платежу, який за дорученням останнього вніс зміни, щодо призначення платежу, як кредитове інформаційне повідомлення з відображенням цих уточнень у реєстрі кредитових платежів від 21.10.2010 року. Клієнтом банку 21.10.2011 року було надане уточнення інформації, зазначеної у реквізиті "Призначення платежу" в платіжних дорученнях на користь отримувача ТОВ "Майдан-Вільський кар'єр" на загальну суму 1052910 гривень на підставі листа платника в порядку і на умовах, встановлених в Договорі №408\1 про відкриття рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування та надання інших банківських послуг від 13.10.2008 року.
Актом звірки взаємних розрахунків по договору, про надання безпроцентної позики №57 від 23.01.2009 року, яка була проведена між позивачем і ЗАТ "Харківський плитковий завод", було підтверджено факт зарахування у вересні місяці 2010 року платежів на суму 1052910 грн. як суму отриманої позики.
На думку судової колегії, допущена помилка ЗАТ "Харківський плитковий завод" у призначенні платежу та подальші дії контрагентів не суперечать нормам чинного законодавства, що також вбачається і зі змісту листа Національного Банку України № 25-113/1506-9580 від 26.09.2005 року, де чітко визначено, що питання щодо внесення змін до реквізиту "Призначення платежу" платіжного доручення після зарахування коштів на рахунок отримувача має вирішуватися між платником та отримувачем коштів у порядку, узгодженому між ними, оскільки пунктом 1.24 глави 1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" визначено, що спори між платниками і отримувачами коштів з питань проведення розрахунків вирішуються ними без участі банків.
Тобто, в даному випадку, клієнт (ЗАТ "Харківський плитковий завод" ) наділений правом виправлення допущеної ним помилки, що у свою чергу жодним чином не покладає обов'язок нести за це відповідальність на позивача.
Окрім того, судова колегія апеляційної інстанції в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції в частині визнання безпідставним трактування відповідачем дати виникнення сум заборгованості, які виникли внаслідок зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, з огляду на обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені матеріалами справи та перевірені судом апеляційної інстанції.
Зокрема, в даному випадку слід врахувати встановлені вище обставини щодо неналежності 742960 грн. до передоплати за товар по Договору поставки, як вважає відповідач, оскільки вказана сума фактично є безпроцентною позикою.
Таким чином, з аналізу норм законодавства, а саме положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України та встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що висновки Державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області про порушення позивачем вимог п.п.1.22.1.п.1.22 ст.1, п.п.4.1.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1 п.п.5.2.1 ст.5, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, відповідно висновки податкового органу щодо заниження податку на прибуток у сумі 289730 грн. є необґрунтованим.
В силу частини 1 статті 11 КАС України та частини 1 статті 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Податковий орган в ході розгляду справи в суді не довів обставини, на яких ґрунтуються його доводи, крім того, відповідачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили про наявність ознак, які б вказували на те, що позивач був безпосередньо залучений до зловживань в сфері оподаткування.
Все наведене вище, свідчить про те, що відповідач не довів правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000772301 від 20.06.2011 року, оскільки останнє не узгоджується з критеріями, закріпленими частиною 3 статті 2 КАС України, що ставляться до рішення суб'єкта владних повноважень, а відтак наявні всі підстави для його скасування.
Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.10.2011 року, без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.ст. 212 та 254 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 06 лютого 2012 року .
Головуючий /підпис/ Залімський І. Г.
Судді/підпис/ Білоус О.В.
/підпис/ Курко О. П.
Згідно з оригіналом. Секретар
Судове рішення № 21601307, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 31.01.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2270/8424/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: