Ухвала суду № 21601263, 31.01.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/5686/11

Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Курка О. П.

секретар судового засідання: Семенова Г.В.

за участю представників сторін:

позивача: Бережнюк В.В.

відповідача (апелянта): Дмитрієва А.Л.

третя особа - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому та Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Стиль" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, за участю третьої особи на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Т-Стиль" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 31.03.2011 року №0000302307/0/801, від 06.04.2011 року №0000472307/845 та стягнення з Державного бюджету України відшкодування бюджетної заборгованості по податку на додану вартість за березень, травень, липень, вересень, жовтень 2010 року у сумі 3313159 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.09.2011 року позовні вимоги ТОВ "Т-Стиль" було задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому №0000302307/0/801 від 31.03.2011 року та №0000472307/845 від 06.04.2011 року, стягнуто з державного бюджету на користь позивача 3313159 грн. бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень, травень, липень, вересень, жовтень 2010 року та 1703,40 грн. судового збору.

Відповідач, не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене вище судове рішення, прийнявши нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог ТОВ "Т-Стиль".

Водночас, заявою № 15-07/31-507 від 20.01.2012 року Головне управління Державного казначейства України у Хмельницькій області приєдналось до апеляційної скарги ДПІ у м. Хмельницькому.

Зокрема, апелянт та третя особа, мотивуючи доводи апеляційної скарги, вказують на те, що з огляду на обставини викладені в апеляційній скарзі ДПІ у м. Хмельницькому, оскаржувана постанова прийнята Хмельницьким окружним адміністративним судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, всупереч положенням ст. 159 КАС України.

В судовому засіданні представник ДПІ у м. Хмельницькому доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представник ТОВ "Т-Стиль", не подавши суду письмових заперечень, в судовому засідання проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області в судове засідання не з'явився, повідомивши суд апеляційної інстанції заявою від 20.01.2012 року про можливість розгляду справи за відсутності уповноваженого представника останнього.

Заслухавши суддю-доповідача та думку представників сторін, що були присутні в судовому засіданні, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ДПІ у м. Хмельницькому та Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів адміністративної справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Т-Стиль" зареєстроване 06.03.2008 року в виконавчому комітеті Хмельницької міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 06.03.2008 року № 16731020000005643 (код ЄДРПОУ 35750435) та 07.03.2008 році взято на податковий облік за №23083 в державній податковій інспекції у м. Хмельницькому.

31.03.2011 року начальником відділу контролю за відшкодуванням ПДВ ДПІ у м. Хмельницькому у відповідності до положень підпункту 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України була проведена невиїзна документальна позапланова перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ "Т-Стиль" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за березень 2010 року, травень 2010 року, липень 2010 року, жовтень 2010 року відповідно за наслідками отримання податкової інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

За результатами проведеної перевірки було складено Акт від 31.03.2011 року №2245/23-7/35750435, де було зафіксовано виявлені перевіркою ряд порушень допущених позивачем, зокрема:

п.п.7.2.7 п.7.2, п.п.7.4.1, п.7.4, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1, абз. "а" пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" внаслідок чого товариством завищено суму бюджетного відшкодування за березень 2010 р. на 17532 грн., травень 2010 р. на 26398 грн., за липень 2010 р. на 112527 грн., за жовтень 2010 р. на 3156702 грн.;

пп.7.2.7 п.7.2, пп.7.4.1 пп.7.4, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" внаслідок чого товариством занижено суму, що підлягає сплаті до бюджету на 26684 грн., в т.ч. за вересень 2010 р. на 14826 грн. та жовтень 2010 р. на 11858 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки посадовими особами податкового органу було прийнято податкові повідомлення-рішення №0000302307/0/801 від 31.03.2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за березень 2010 р. на 17532 грн., травень 2010 р. на 26398 грн., за липень 2010 р. на 112527 грн., за жовтень 2010 р. на 3156702 грн. у загальному розмірі на 3313159 грн. та №0000472307/845 від 06.04.2011 року, яким донараховано позивача ПДВ у сумі 26684 грн. та штрафні фінансові санкції у сумі 6671 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Т-Стиль" та скасовуючи податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Хмельницькому №0000302307/0/801 від 31.03.2011 року та №0000472307/845 від 06.04.2011 року, виходив з того, що за змістом Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України підставою для отримання бюджетного відшкодування ПДВ є дані тільки податкової декларації за звітний період, необхідність же надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків не передбачено. Також, в обґрунтування власних висновків судом першої інстанції зазначено, що вказані нормативні акти не ставлять у залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами його постачальників податку до бюджету. Питання відємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

У разі не виконання контрагентом свого зобовязання по сплаті податку до бюджету платник податку не може бути позбавлений права на відшкодування податку на додану вартість, якщо ним виконанні всі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та є в наявності всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

В даному випадку колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з правовою позицією у справі суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ТОВ "Т-Стиль", виходячи з наступного.

Станом на час виникнення правовідносин, що є предметом розгляду даної справи, визначення платників податку на додану вартість, об'єктів, бази та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливостей оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначались виключно положеннями Закону України "Про податок на додану вартість".

Порядок проведення документальних позапланових перевірок регламентується ст. 78 Податкового Кодексу України. Пунктом 78.1 вказаної статті визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється виключно за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим пунктом.

Підставою ж для проведення податковим органом перевірки позивача в даному випадку було визначено п.п..78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України - факт виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені положеннями ст. 79 Податкового кодексу України, в п. 79.1. зазначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктом 79.2. наведеної статті визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Водночас, слід звернути увагу на те, що у розглядуваний в межах даної справи період порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлювались пунктом 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (надалі Закон про ПДВ).

Відповідно до наявних матеріалів справи, позивач, прийнявши рішення про повернення суми відшкодування ПДВ, в квітні, червні, серпні, листопаді 2010 року подав податковому органу податкові декларації та заяви про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування за березень 2010 року в сумі 17532 грн., за червень 2010 року в сумі 26398 грн., за серпень 2010 року в сумі 112527 грн., за листопад 2010 року в сумі 3168560 грн. на рахунок платника в банку.

Положеннями Податкового кодексу України, зокрема п. 14.1.18 ст. 14, бюджетне відшкодування визначене як - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з підпунктами 7.7.1, 7.7.2 "а", 7.7.4, 7.7.5 та 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ, бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (робіт, послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт, послуг).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо ж у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

У свою чергу, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається в податковій декларації. При цьому платник податку в пятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів пятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідач, обґрунтовуючи правомірність прийняття оскаржуваних рішень ДПІ у м. Хмельницькому, зазначає про неможливість підтвердження заявлених до відшкодування сум ПДВ в звязку із дослідженням ланцюга постачання по основних постачальниках відповідних періодів.

Основним мотивом прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 31.03.2011 року №0000302307/0/801 та позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування ПДВ за березень, травень, липень та жовтень 2010 р. на загальну суму 3313159 грн. була відсутність (за даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) факту надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету виробником (імпортером) та факт сплати ПДВ отримувачами товарів їх постачальникам.

Судова колегія апеляційної інстанції не погоджується з вказаними обґрунтуваннями, оскільки правові норми Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), не ставлять виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Положення п. 1.8 ст. 1 цього Закону щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальниками.

Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Крім того, зазначена позиція узгоджується і з рішенням Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті вдруге сплачувати ПДВ. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позаплановими виїзними перевірками не було встановлено порушення позивачем порядку ведення податкового обліку в частині визначення відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ за лютий, квітень, червень, вересень 2010 року, підтверджена задекларована позивачем сума податкового кредиту з ПДВ за березень, травень, липень, жовтень 2010 року і фактична сплата постачальникам ПДВ в ціні придбання товарів. Не було спростовано вказане і невиїзною позаплановою перевіркою з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, яка на разі є предметом розгляду даної справи та за наслідками якої складено Акт № 2245/23-7/35750435 від 31.03.2011р.

Окрім того, факт поставки товару\послуг від постачальників, факт сплати позивачем податку на додану вартість в ціні товару та факт отримання позивачем належним чином оформлених податкових накладних підтверджується, оглянутими судовою колегією, первинними документами, довідкою про результати документальної невиїзної перевірки від 18.05.2010 р. № 4590/15-2/35750435 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника в банку за березень 2010 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за лютий 2010 року; довідкою про результати позапланової виїзної перевірки від 17.08.2010р. №7262/23-5/35750435 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника в банку за травень 2010 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за квітні 2010 року; довідкою про результати позапланової виїзної перевірки від 26.10.2011 року №10193/7/23-7 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника в банку за липень 2010р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в червні 2010 року; актом про результати позапланової виїзної перевірки від 26.01.2011р. №471/23-7/35750435 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника в банку за жовтень 2010 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у вересні 2010 року.

Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відхилення доводів відповідача щодо порушення позивачем вимог п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" у звязку з відсутністю факту надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету виробником (імпортером) та факт сплати ПДВ отримувачами товарів їх постачальникам, оскільки матеріали справи та обставини, встановлені судом першої інстанції, не свідчать про факт порушення позивачем вимог податкового законодавства під час формування відємного значення ПДВ, заявленого ним до бюджетного відшкодування в податкових деклараціях з ПДВ за березень, травень, липень та жовтень 2010 року.

Враховуючи наведене, та з урахуванням досліджених в судовому засіданні договору від 28.04.2009 р., укладеного між ТОВ "Т-Стиль" та ТОВ "Українсько-Моравська Теплоенергетична компанія", акту прийому-передачі обладнання від 19.08.2009 р., банківських виписок про часткову оплату за обладнання, оборотно-сальдової відомості по рахунку 021; договору № 42 від 05.06.2010 р., укладеного між ТОВ “Т-Стиль” та PAZARLAMA IC VE DIC TIC.F.S щодо купівлі пряжи, яка в подальшому використана для виробництва джемперів чоловічих, що були реалізовані на експорт ТОВ "АСК ГРУПП" у відповідності до ВМД №40000000/2010/008879 від 12.07.2010 р., № 40000000/2010/010115 від 02.08.2010 р., №400000009/2010/013568 від 01.10.2010 р.; договорів №22202070554 від 03.02.2010 р., №22203870555 від 04.02.2010 р., №22203780553 від 02.02.2010 р., укладених між ТОВ "Т-Стиль" та Текстіма Єкспорт Імпортал ГмбХ та ВМД щодо отримання ТОВ "Т-Стиль" відповідного обладнання, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про відсутність обставин в підтвердження правомірності винесених податкових повідомлень-рішень та відмови у бюджетному відшкодуванні суми податку на додану вартість, оскільки кожний з оглянути судовою колегією документів свідчать про використання придбаного товару у господарській діяльності товариства.

Таким чином, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення вимог ТОВ "Т-Стиль" та визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому №0000302307/0/801 від 31.03.2011 року та №0000472307/845 від 06.04.2011 року.

З підстав вищенаведеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 198 та ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому та Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.09.2011 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.ст. 212, 254 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 06 лютого 2012 року .

Головуючий /підпис/ Залімський І. Г.

Судді/підпис/ Білоус О.В.

/підпис/ Курко О. П.

Згідно з оригіналом.

Секретар