Ухвала суду № 21595831, 02.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3025/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"02" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Глущенко Я.Б.

За участю секретаря судового засідання: Гуменюк С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фірми «Союз-Віктан»ЛТД на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.05.11р. у справі №2а-3025/09/2670 за позовом Фірми «Союз-Віктан»ЛТД до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В:

Фірма «Союз-Віктан»ЛТД звернулась до суду з позовом про скасування податкових повідомлень рішень № 0006912306/2 від 20.01.09р., № 0006912306/1 від 31.10.08р., № 0006912306/2 від 20.08.08р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.05.11р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не прийнято до уваги те, що довідкою Регіонального управління Департаменту САТ ДПА у м. Києві від 20.06.08р. № 201/32-112 про результати планової виїзної документальної перевірки підтверджується відсутність за позивачем порушень вимог нормативно-технічної документації при виготовленні алкогольної продукції. Крім того, апелянт зазначив, що висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 9553 від 30.09.08р. підтверджено правильність розрахунків позивача при коригуванні зобовязань з акцизного збору на суму втрат спирту в процесі виробництва алкогольної продукції та правильність оформлення таких коригувань. При цьому, апелянт зазначив, що податковим органом не надано доказів неправомірності проведення позивачем коригувань податкових зобовязань з акцизного збору на суму втрат спирту в процесі виробництва алкогольної продукції.

В судовому засідання апелянт підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено перевірку Фірми «Союз-Віктан» ЛТД з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31. 03.2008 року, за результатами якої складено акт ( надалі - акт) від 08.08.08р. № 418/23-06/20749622.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем п. «а» ч.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», в результаті чого занижено суму акцизного збору, що підлягає сплаті до бюджету у розрахунках акцизного збору в сумі за квітень 2007 року на 3875103,9 грн. та жовтень 2007 року на 394064,28 грн.

На підставі проведеної перевірки та встановлених порушень, відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення № 0006912306/0 від 20.08.08р., відповідно до якого позивачу визначено податкове зобовязання з акцизного збору у розмірі 8538336 грн., в тому числі: 4269168,00 грн. - основного платежу та 4269168,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарг відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: від 31.10.08р. № 0006912306/1, від 20.01.09р. № 0006912306/2 з аналогічними сумами донарахованих сум основного платежу та штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог виходив з того, що позивачем не підтверджено, а ні на момент проведення перевірки, а ні на момент розгляду справи у суді правильності зменшення податкових зобовязань з акцизного збору на суму 3875103,9 грн. за квітень 2007 року та жовтень 2007 року на 394064,28 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається з акту перевірки, згідно розрахунку акцизного збору за квітень 2007 року позивачем зменшено податкове зобовязання на суму переплати у розмірі 3875103,9 грн. (21.08.07р. підприємство частково погасило податковий вексель на суму 544473,84 грн., із строком погашення 19.05.07р. відповідно до поданого уточненого розрахунку акцизного збору за квітень 2007 року), яка виникла в результаті невірного відображення в бухгалтерському обліку технологічних втрат при виробництві горілчаних виробів регламентованих ТУ і яка є виправленням помилок минулих періодів (3 роки). Штрафні санкції в розмірі 27223,9 грн. було сплачено платіжним дорученням 21.08.07 р. № 006275. Крім того, позивачем частково не погашено податковий вексель № 1087176 на суму 394064, 28 грн. з терміном сплати 10.01.2008 року.

Згідно розрахунку акцизного збору за жовтень 2007 року позивачем зменшено податкове зобовязання на суму втрат в розмірі 394064, 28 грн., яка виникла в результаті допущення помилок в обліку втрат при зберіганні та транспортуванні готової продукції в розрахунках акцизного збору за травень 2006 р. серпень 2007 р. і яка є виправленням помилок минулих періодів.( травень 2006 р. серпень 2007 р.).

Відповідно до Довідки Регіонального управління Департаменту САТ ДПА у м. Києві від 20.06.2008 року № 201/32-112 про результати планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання законодавства, що регулює обіг марок акцизного збору, виробництво та обіг спирту етилового і алкогольних напоїв виробничої філії Фірми «Союз Віктан»встановлено, що втрати при транспортуванні та операціях по переміщенню спирту при отриманні нараховуються згідно «Нормативу втрат спирту етилового при зберіганні, переміщенні, транспортуванні залізничним, водним, і автомобільним транспортом»та Інструкції про порядок їх застосування, затверджені наказом Держмонополії України від 10 лютого 2000 року № 14. Порушень при застосуванні вказаних нормативів не виявлено, як і не встановлено порушень вимог нормативно технічної документації при виготовленні алкогольної продукції.

Згідно довідки, при аналізі балансів спирту і спиртовмісних рідин по виробничим підрозділам, було встановлено, що за вказаний період з 01.04.07 р. по 01.04.08 р. вироблено готової продукції в кількості 1840904,9 дал.б.с., в тому числі слабоалкогольних напоїв в кількості 75617 дал.б.с. Втрати при виробництві слабоалкогольних напоїв становили 2234,02 дал.б.с. при допустимій нормі 2419,02 дал. б.с., а втрати при виробництві ЛГВ становили 30852,33 дал.б.с. або 1,75%, що не перевищує мінімальної норми встановленої для виробництва ЛГВ, які розливають за рівнем (1,78%). Таким чином, загальні втрати при виробництві не перевищують максимально допустимих, нарахованих згідно норм втрат спирту етилового і готової продукції в лікеро-горільчаному виробництві, затверджених наказом Держспецмонополії України від 31.03.2000 року № 30 та норм втрат спирту при виробництві напоїв слабоалкогольних негазованих, затверджених директором ДААК ДПА України 05.06.2005 року. Інформація про підтвердження правильності розрахунку фактичних втрат понесених при виробництві ЛГП у минулих періодах в сумі 3875103,9 грн., якими скориговано податкові зобовязання по акцизному збору за квітень 2007 року та в сумі 394064, 28 грн., яким скориговано податкові зобовязання по акцизному збору за жовтень 2007 року відсутня.

За наведених вище обставин, відсутня можливість підтвердження правильності зменшення позивачем податкових зобовязань на суму 3875103,9 грн. в квітні 2007 р. та на суму 394064,28 грн. в жовтні 2007 р.

Крім того, при аналізі розрахунку акцизного збору за квітень 2007 року встановлено, що Фірмою в графі 11 відображена сума 4216835,69 грн., з яких 3875103,9 грн., згідно пояснень посадових осіб позивача, є коригуванням фактичних втрат минулих періодів, в звязку з допущеною помилкою при обчисленні фактичних втрат при виробництві алкогольних напоїв. Документального підтвердження правильності обчислення фактичних втрат при виробництві алкогольних напоїв на суму 4216835,69 грн. позивачем не надано.

Положенням № 111, що затверджений наказом ДПА України від 19.03.2001 року та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.04.2001 року за № 295/5486 (далі Положення №111), визначено порядок нарахування та сплати акцизного збору платниками акцизного збору, терміни сплати та подання розрахунку акцизного збору.

Механізм коригування податкових векселів на суму втрат спирту при транспортуванні, зберіганні та виробництві лікеро-горілчаних виробів визначено Порядком випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються для отримання спирту етилового не денатурованого і є забезпеченням виконання зобовязання зі сплати акцизного збору, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 року № 498 «Питання випуску, обігу та погашення податкових векселів (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового не денатурованого»( далі Положення № 498).

Відповідно до вимог Положення № 111 у графі 11 вказується сума акцизного збору, розрахована, виходячи з фактичних втрат спирту при транспортуванні та зберіганні, у процесі виробництва готової продукції в межах норм, затверджених у встановленому порядку, за формою згідно з додатком 2 Порядку № 498 (рядок 6) на яку зменшується сума акцизного збору.

Згідно вимог Порядку 498 розрахунок суми акцизного збору, на яку зменшується сума акцизного збору за податковим векселем з урахуванням фактичних втрат спирту етилового у процесі транспортування, зберігання та виробництва готової продукції здійснюється по кожному податковому векселю по акцизному збору.

Відповідно до вимог Положення № 111 переплата по акцизному збору, за бажанням платника може бути повернена йому на розрахунковий рахунок або врахована при платежах в майбутніх періодах, відповідно до чинного законодавства з обовязковою документальною перевіркою та підтвердженням таких втрат органом до компетенції якого входить контроль за дотриманням норм втрат при виробництві алкогольних напоїв, а саме: Департаментом САТ ДПА України.

Згідно з Положенням № 111, у розділі II розрахунку акцизного збору (додаток 3 до Положення № 111) платником визначається сума акцизного збору, яка підлягає поверненню з бюджету чи заліку. Надмірно сплачена сума податкового зобовязання підлягає заліку чи поверненню з бюджету лише за умови підтвердження наявності суми надміру сплаченого збору за результатами обовязкової перевірки.

Як встановлено судом, перевірка фактичних втрат попередніх періодів на суми 3875103,9 грн. та 394064,28 грн. Департаментом САТ ДПА України або його регіональним управлінням не здійснювалась, документи, що підтверджують правильність збільшення фактичних втрат попередніх періодів на зазначені суми, не погоджені та не підтверджені Департаментом САТ ДПА України.

За наведених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновок ком про те, що Фірмою «Союз-Віктан»ЛТД безпідставно занижено суму акцизного збору, що підлягає сплаті до бюджету у розрахунках акцизного збору за квітень 2007 року на суму 3875103,9 грн. та жовтень 2007 року на суму 394064,28 грн.

Відповідно до довідки Регіонального управління Департаменту CAT ДПА України у м. Києві від 20.06.2008 року № 0201/32-112 про результати планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання законодавства, що регулює обіг марок акцизного збору, виробництво та обіг спирту етилового і алкогольних напоїв виробничої філії Фірми "Союз-Віктан" ЛТД встановлено, що втрати при транспортуванні та операціях по переміщенню спирту при отриманні нараховуються згідно з вимогами "Нормативу втрат спирту етилового при зберіганні, переміщенні, транспортуванні залізничним, водним і автомобільним транспортом" та Інструкції про порядок їх застосування, затвердженого наказом Держмонополії України від 10 лютого 2000 року № 14. Порушень вимог нормативно-технічної документації при виготовленні алкогольної продукції не встановлено.

Як свідчать обставини справи, перевірка проводилась за період з 01.04.2007р. по 31.03.2008р., а позивач частково не погасив векселі із строком погашення 19.05.2007р., 10.01.2008р. внаслідок допущення помилок в обліку втрат при зберіганні та транспортуванні готової продукції в розрахунках акцизного збору за травень 2006р.- серпень 2007р. і яка є виправленням помилок минулих періоді (втрати були понесенні в травні 2006 року - серпні 2007 року). Тобто розрахунок податкових зобов'язань за квітень та жовтень 2007 року попали в період, який перевірявся, а перевірку правильності коригування податкових зобов'язань за квітень та жовтень 2007 року на суму фактичних втрат понесених в попередніх періодах не проведено.

Інформація про підтвердження правильності розрахунку фактичних втрат понесених при виробництві ЛГП у минулих періодах в сумі 3 875 103,9 грн., якими скориговано податкові зобов'язання з акцизного збору за квітень 2007 року, та в сумі 394 064,28 грн., яким скориговано податкові зобов'язання з акцизного збору за жовтень 2007 року в довідці Регіонального управління Департаменту CAT ДПА України у м. Києві від 20.06.2008 року №0201/32-112 відсутня.

У разі, якщо додатково розробляються норми втрат спирту при проведенні певних технологічних стадій виробництва, затвердження повинно відбуватися відповідно до вимог нормативно-правових актів.

ДПА України листом від 19.03.08р. № 5357/7/21-0215 було надано позивачу роз'яснення, згідно з яким суми сплаченого податку, більші за суми нарахованого податкового зобов'язання з цього податку у відповідному періоді, вважаються надмірно сплаченими.

Оскільки отриманню марок акцизного збору передує сплата акцизного збору, то не може вважатися надмірно сплаченою сума на фактично понесенні втрати, якщо з її розрахунку було видано марки.

Зазначене не розповсюджується на повернення сум акцизного збору, що були сплачені на підставі частини 20 статті 7 Закону України від 15 вересня 1995 року № 329/95-ВР "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби", крім сум акцизного збору, сплачених при придбанні марок, у разі повернення їх продавцю відповідно до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженою Постановою КМУ від 23.04.03. № 567,

Тобто, у разі зменшення податкового зобов'язання за векселем (та/або суми акцизного збору сплаченої до отримання спирту) на суму понесених втрат, з розрахунку цієї суми має бути зменшено кількість марок, що підлягають видачі. У випадку якщо марки вже були видані на всю сплачену суму акцизного збору за податковим векселем, фактично сплачену суму податку на понесені втрати необхідно врахувати для визначення кількості, а в нашому випадку зменшення, марок при їх наступній видачі.

В іншому випадку, якщо суб'єкт господарювання має намір отримати сплачені суми акцизного збору на фактично понесені втрати спирту (в межах встановлених норм), то такі суми можуть бути відшкодовані за умови повернення виробником відповідної кількості непошкоджених та невикористаних марок акцизного збору їх продавцеві після подання останнім відповідного висновку.

Враховуючи вищевикладене, зарахування сум акцизного збору розрахованих на додаткові фактичні втрати минулих періодів (не врахованих в раніше поданих до інспекції розрахунках акцизного збору) в рахунок погашення податкових векселів по акцизному збору спеціальним діючим законодавством по акцизному збору не передбачено, і відповідно, у позивача не було підстав для коригування податкових зобов'язань з акцизного збору.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки акту перевірки відповідають фактичним обставинам справи.

Викладеним спростовуються доводи апелянта.

За наведених обставин, встановлених судом на підставі дослідження обставин справи, покликання апелянта на те, що судом не врахований висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 9553 від 30.09.08р., згідно яким підтверджено правильність розрахунків позивача при коригуванні зобовязань з акцизного збору на суму втрат спирту в процесі виробництва алкогольної продукції та правильність оформлення таких коригувань, - не заслуговують на увагу.

При цьому, колегія суддів зазначає, що за правилами оцінки доказів, що визначені у ст.86 КАС України, ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Висновок експерта, на який покликається позивач, не може вважатись судовою експертизою в розумінні КАС України, оскільки призначення судової експертизи є прерогативою судом. Виходячи з визначення статті 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза в адміністративному процесі - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини в адміністративній справі, що перебуває у провадженні суду.

Як свідчать обставини справи, судом призначалась судово-економічна експертиза в рамках даної адміністративної справи (ухвала від 13.10.2009р.), від проведення якої позивач відмовився, чого не заперечив представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду, покликаючись на фінансові труднощі підприємства.

За наведених обставин та правових норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем доведено, а позивачем не спростовано заниження податкового зобовязання з акцизного збору у розмірі 4269168,00 грн.

Підпунктом 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»( в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 цього ж Закону, у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Отже, відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4269168 грн. (2134584 грн. (50% згідно пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III від 21.12.00р. від суми заниженого акцизного збору - 4269168 грн.) + 2134584 грн. (50% згідно пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III від 21.12.00р. від суми заниженого акцизного збору - 4269168 грн.).

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу - Фірми «Союз-Віктан»ЛТД на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.05.11р. у справі №2а-3025/09/2670 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.05.11р. у справі №2а-3025/09/2670 - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є. Глущенко Я.Б.