Ухвала суду № 21594387, 02.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2990/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

Іменем України

"02" лютого 2012 р. м. Київ

колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенко Я.М., Степанюка А.Г.

за участю секретаря Масон Н.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АББ ЛТД»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування рішень, за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «АББ ЛТД»та Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.06.2011 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.07.2011 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач та відповідач подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права.

В судове засідання зявилися представник апелянта Товариства з обмеженою відповідальністю «АББ ЛТД».

Представник апелянта Товариства з обмеженою відповідальністю «АББ ЛТД»підтримав апеляційну скаргу, наполягав на її задоволенні, вказує, що судом першої інстанції було неповно зясовано обставини справи, зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник відповідача не зявився будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що 15.11.2010 року за результатами планової виїзної перевірки ТОВ «АББ ЛТД»ДПІ у Печерському районі м. Києва складено Акт № 323/22-03/21664678 яким встановлено порушення пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п. 7.3 ст. 7, пп. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9, п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та п. 4.1 ст.4, п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

06.12.2010 року на підставі Акту перевірки ДПІ у Печерському районі міста Києва винесено: податкові повідомлення-рішення №0007221705/0 та №0005192230/0.

Позивачем вказані повідомлення рішення були оскаржені.

За результатами оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято рішення №5615/10/25-04 від 17.02.2011 року, яким податкове повідомлення-рішення №0005192230/0 від 06.12.2010 скасоване в частині визначення податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 6846,00 грн. і 3423,00грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а в іншій первинна скарга позивача залишена без задоволення.

ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №0000592203 від 24.02.2011, яким у звязку з порушенням п. 4.1 ст. 4, п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 61148,00 грн., а також нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 30574,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, підставою для висновку ДПІ у Печерському районі м. Києва про порушення ТОВ «АББ ЛТД»вимог пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»стало утримання податку з доходів фізичних осіб з нарахованих та виплачених доходів громадянину Німеччини ОСОБА_1 у січні та лютому 2010 року та громадянину Чехії ОСОБА_2 у січні 2010 року за ставкою 15 %, а не 30%.

Відповідно до пп. «а» п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб для доходів з джерелом їх походження з України є податковий агент.

Згідно з п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно з абз. «е»пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті. Якщо додаткові блага надаються у формах, відмінних від грошової, об'єкт оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 3.4 статті 3 цього Закону. Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.

Відповідно до п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 7.1 цієї статті, від будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб, за винятком доходів, визначених у підпункті 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 цього Закону (проценти, дивіденди та роялті), тобто і до заробітної плати нерезидентів.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 10.07.2009 видана посвідка на тимчасове проживання на території України серії НОМЕР_1, дійсна до 13.03.2010, а ОСОБА_2 з 24.06.2009 посвідка на тимчасове проживання на території України серії НОМЕР_2, дійсна до 22.05.2010. Крім того, з матеріалів справи видно, що у 2010 році ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували на території України більше 183 днів.

Таким чином, враховуючи, що громадянин Німеччини ОСОБА_1 2010 року та громадянин Чехії ОСОБА_2 мав право на постійне проживання та постійно проживали на території України у 2010 році, суд приходить до висновку, що він є фізичною особою-резидентом в розумінні положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на них не поширюється положення п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»про подвійний розмір ставки податку з доходів фізичних осіб.

Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що посилання відповідача на порушення позивачем у 1 кварталі 2010 року Наказу Державної податкової адміністрації України № 581 від 05.10.2004 "Про затвердження примірних форм Заяви фізичної особи - іноземця про самостійне визначення резидентського статусу та Повідомлення працедавця про самостійне визначення фізичною особою - іноземцем резидентського статусу" внаслідок того, що у цей період не видавалось повідомлення (довідка) працедавця про самостійне визначення громадянином Німеччини ОСОБА_1 та громадянином Чехії ОСОБА_2 резидентського статусу, оскільки вказане повідомлення є примірною (зразковою) формою, не є обов'язковим до виконання та використовується виключно за бажанням фізичної особи, а відтак вказаний Наказ Державної податкової адміністрації України № 581 від 05.10.2004 відповідно до позиції Міністерства юстиції України, викладеної у листі № 2336-09-24 від 31.12.2009, навіть не підлягає державній реєстрації як нормативно-правовий акт.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що утримання ТОВ «АББ ЛТД»податку з доходів фізичних осіб з нарахованих та виплачених доходів громадянину Німеччини ОСОБА_1 у січні та лютому 2010 року та громадянину Чехії ОСОБА_2 у січні 2010 року за ставкою 15 % за висновком суду, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

А, викладений в Акті перевірки висновок ДПІ у Печерському районі міста Києва про заниження ТОВ «АББ ЛТД» податкових зобовязань з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 42314,10 грн. є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи.

Що стосується податкового повідомлення-рішення №0007221705/0 від 06.12.2010 на загальну суму 726,90грн. колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для скасування вказаного податкового повідомлення-рішення в частині визначення ТОВ «АББ ЛТД»податкових зобовязань з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 726,90грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 454,00 грн., виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що підставною визначення позивачу суми податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 61148,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 30574,00 грн. стало завищення валових витрат у період з 4 кварталу 2007 року по 4 квартал 2008 року внаслідок віднесення до їх складу вартості транспортних витрат на загальну суму 204889,00 грн.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»м валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку..

Як встановлено судом, у період з 4 кварталу 2007 року по 4 квартал 2008 року ТОВ«АББ ЛТД»віднесено до складу валових витрат вартість експедиторських послуг у розмірі 204889,00 грн..

Згідно з ч.ч. 10-13 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Оскільки, ТОВ «АББ ЛТД»не надано жодних доказів, визначених ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», на підтвердження фактичного надання експедиторських послуг та жодних доказів, як б підтверджували факт перевезення вказаного вантажу третіми особами за рахунок ТОВ «АББ ЛТД», а тому відсутні підстави для віднесення до складу валових витрат вартості експедиторських послуг на загальну суму у розмірі 204889,00 грн.,

А тому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення №0000592203 від 24.02.2011 винесене ДПІ у Печерському районі міста Києва в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги та апелянта спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо часткового задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «АББ ЛТД»та Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.06.2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АББ ЛТД»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування рішень залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.06.2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 07 лютого 2012 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я.М. Василенко

А.Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлений 07 лютого 2012 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М Степанюк А.Г.