Ухвала суду № 21592144, 24.01.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1629/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Руденко А.В.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" січня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Беспалова О.О.

суддів Парінова А.Б., Губської О.А.,

при секретарі Кропивному Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області в Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Екологія" про стягнення економічних санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення економічних санкцій.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року в задоволенні позовних вимог було задоволено.

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду - підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови дійшов висновку про те, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем застосовуються тарифи на вивіз твердих побутових відходів, встановлених з порушенням вимог законодавства про державну дисципліну цін. Внаслідок вказаного порушення відповідач одержав необґрунтовану виручку на загальну суму 651061 грн. 00 коп. Факт порушення зафіксовано в акті перевірки від 12.03.2010р. № 0515, на підставі якого позивачем прийнято рішення про застосування економічних санкцій від 15.03.2010р. № 48 на загальну суму 1953 183 грн., в т.ч. штраф 1302 122 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції ТОВ "Українська Екологія" зареєстроване як юридична особа Черкаською районною державною адміністрацією Черкаської області 27.01.2003р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00 № 153228, ідентифікаційний код 32357116.

За результатами планової перевірки посадовою особою державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області складено акт № 0515 від 12.03.2010р., яким встановлено, що підприємство вивозить побутові відходи на території міста Черкаси не погодивши з органом місцевого самоврядування; не розрахувавши витрати, як визначено законодавством України; не погодивши ці витрати з Держцінінспекцією в Черкаській області; не погодивши тарифи з міськвиконкомом.

Крім цього договори підприємства зі споживачами не відповідають типовому договору, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в частині інформування споживачів про законодавчо встановлені обґрунтовані тарифи на вивезення побутових відходів.

Внаслідок вказаних порушень підприємством за період з 01.04.2009р. по 31.01.2010р. одержано необґрунтовану виручку у сумі 651061 грн.

На підставі вказаного акту начальником державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області прийнято рішення № 48 від 15.03.2010р., яким до відповідача за порушення Законів України "Про житлово-комунальні послуги", "Про ціни і ціноутворення", "Про основні засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про відходи", постанов Кабінету Міністрів України від 27.02.2007р. № 297, від 26.07.2006р. № 1010, від 12.12.2008р. №1070, наказу Міністерства економіки України від 07.03.2007р. № 67 та іншого законодавства застосовані економічні санкції, а саме: вилучення у дохід бюджету економічно необґрунтованої виручки у сумі 651061 грн. та штраф у сумі 1302122 грн., всього 1953183 грн.

Вказане рішення разом з листом-вимогою щодо усунення виявлених порушень та виконання рішення від 15.03.2010р. № 979 і претензією від 15.03.2010р. №978 надіслано відповідачу та одержано ним 18.03.2010р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією поштового повідомлення.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Частина перша ст. 14 ЗУ "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.1990р. № 507-Х11 передбачає, що вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки.

Згідно з частиною другою ст. 14 вказаного Закону підприємства, організації та інші юридичні і фізичні особи мають право оскаржити до суду порушення цін з боку державних органів, підприємств, організацій, кооперативів та інших юридичних і фізичних осіб і вимагати відшкодування завданих їм збитків у випадках реалізації їм товарів та послуг з порушенням вимог чинного законодавства.

В суді першої інстанції встановлено, що відповідач оскаржив до суду рішення № 48 від 15.03.2010р.

Відповідно до п. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Колегія суддів зауважує, що обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на несплату відповідачем фінансових санкцій, застосованих до відповідача згідно рішення № 48 від 15.03.2010р. "Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін".

Разом з тим, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 03.08.2010р. визнано протиправним та скасовано рішення № 48 від 15.03.2010р. "Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін".

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2011р. вказана постанова Черкаського окружного адміністративного суду залишена без змін. Ухвала апеляційної інстанції набрала законної сили.

Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що рішення № 48 від 15.03.2010р. "Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін" скасовано, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки спірна постанова прийнята встановленими межами повноважень, що надані чинним законодавством України, з урахуванням всіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим не має підстави для її скасування та постановлення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області в Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Екологія" про стягнення економічних санкцій - залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А. Парінов А.Б.