Ухвала суду № 21590233, 31.01.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3057/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"31" січня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Бабенка К.А., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Плакси В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Луговського Володимира Геннадійовича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Сіті Сайт»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2011 року Приватне підприємство «Сіті Сайт»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги мотивує тим, що ним були виконані усі законодавчі умови для формування податкового кредиту, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 травня 2011 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 30.11.2010 року № 0009712309/0.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Луговський Володимир Геннадійович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції було встановлено, що ПП «Сіті Сайт»було зареєстровано як юридичну особу 09 серпня 1999 року Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 302716.

ПП «Сіті Сайт»перебуває на обліку як платник податків в ДШ у Печерському районі м. Києва з 26 серпня 1999 року.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 16 грудня 2010 року № 100313979 ПП «Сіті Сайт»зареєстровано як платника податку на додану вартість з 22 жовтня 2001 року.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 359124 від 29 жовтня 2010 року до видів діяльності ПП «Сіті Сайт»за КВЕД відноситься, зокрема, 74.40.0 рекламна діяльність, 22.22.0 інша поліграфічна діяльність, 28.52.0 загальні механічні операції. 31.50.0 виробництво електричних ламп та освітлювальне устаткування. 51.90.0 інші види оптової торгівлі, 74.87.0 надання інших комерційних послуг.

ДПІ у Печерському районі м. Києва провела невиїзну документальну перевірку ПП «Сіті Сайт»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з TOB «Соланж-Трейд»за червень 2010 року.

За результатами даної перевірки було складено акт № 912/23-9/30520785 від 12 листопада 2010 року, за змістом якого в ході перевірки було встановлено, що ПП «Сіті Сайт»включило до складу податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість за червень 2010 року суму податку на додану вартість в розмірі 179431,00 грн. по взаємовідносинах з TOB «Соланж-Трейд». Дані суми податку на додану вартість товариством були відображені в Додатку № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»до декларації з податку на додану вар гість за червень 2010 року.

Згідно бази даних «Автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів»за червень 2010 року було встановлено відхилення ПДВ у податковому кредиті ПП «Сіті Сайт»та податкового зобов'язання TOB «Соланж-Трейд»за червень 2010 року на суму ПДВ у розмірі 179431,00 грн. Загальна сума відхилення становить 179 431,00 грн.

На підставі вищевикладеного в акті перевірки відповідачем було зроблено висновок про порушення ПП «Сіті Сайт»підпункту 7.2.1, підпункту 7.2.3, підпункту 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 179431,00 грн., оскільки сума ПДВ включена до податкового кредиту у розмірі 179431,00 грн. за червень 2010 року не була включена постачальником до складу податковою зобов'язання та, відповідно, не задекларована та не сплачена до Державного бюджету, тому у ПП «Сіті Сайт»відсутнє права на податковий кредит.

30 листопада 2010 року ДПІ у Печерському районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0009712309/0, яким визначено ПП «Сіті Сайт»суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 269147,00 грн. у тому числі 179431,00 грн. основний платіж та 89716,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду про його скасування, в звязку з тим, що воно суперечить нормам податкового законодавства.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується в повній мірі з огляду на наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивачем було укладено з TOB «Соланж-Трейд»договір на виготовлення продукції від 13 травня 2010 року № 13/05-10, за умовами якого ПП «Сіті Сайт»(замовник) в порядку та на умовах визначених даним договором доручає, а TOB «Соланж-Трейд»(виконавець) приймає на себе зобовязання по виготовленню, пакуванню та поставці замовнику продукції в асортименті, кількості та упаковці, які затверджені у специфікаціях, які підписуються обома сторонами і є невід'ємними частинами договору.

13 травня 2010 року між ПП «Сіті Сайт»(замовник) та TOB «Соланж-Трейд»(виконавець) було підписано Специфікацію № 1 (додаток) до договору від 13 травня 2010 року № 13/05-10 на виготовлення рекламної продукції, згідно якої виконавець зобов'язується передати у власність замовника продукцію (складний дитячий намет) у кількості 3000 штук за ціною 1076583,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 179430,50 грн.

10 серпня 2010 року між ПП «Сіті Сайт»та TOB «Соланж-Трейд»було укладено додаткову угоду № 1, відповідно до якої сторони домовились доповнити Розділ 2 п. 2.5 договору на виготовлення продукції № 13/05-10 від 13 травня 2010 року та викласти його а наступній редакції: «у разі неможливості проведення розрахунку у строки передбачені п. 2.4 договору оплата по даному договору може проводитись векселями».

Зазначена додаткова угода набрала законної сили з моменту її підписання, тобто 10 серпня 2010 року.

ПП «Сіті Сайт»розробило технічне завдання та інструкцію по збиранню від 01 червня 2010 року № 16-10 на виготовлення 3000 складних дитячих наметів.

11 червня 2010 року між ПП «Сіті Сайт»та TOB «Соланж-Трейд»було підписано акт приймання-передачі рекламних матеріалів, згідно якого TOB «Соланж-Трейд»передало, а ПП «Сіті Сайт»прийняло рекламні матеріали складні дитячі намети в кількості 3000 штук.

TOB «Соланж-Трейд»11 червня 2010 року виписало видаткову накладу № 11064 та податкову накладну № 11064 на поставку 3000 складних дитячих наметів на загальну суму 1076583,00 грн., тому числі 179430,50 грн. податок на додану вартість.

Здійснення часткової оплати на користь TOB «Соланж-Трейд»за вищевказаним договором в сумі 358861,20 грн., в тому числі 59810,20 грн. податок на додану вартість, відбулось 23 червня 2010 року, що підтверджується випискою по рахунку ПП «Сіті Сайт»за 24 червня 2010 року, наявною в матеріалах справи.

В рахунок оплати решти суми позивачем було видано TOB «Соланж-Трейд»прості векселі (Серія АА 2127227 від 28 вересня 2010 року, Серія 2127225 від 28 вересня 2010 року, Серія АА 2127226 від 28 вересня 2010 року на суму 213721,00 грн., 384000,00 грн., 120000,00 грн. відповідно).

В подальшому зазначені векселі були придбані позивачем у TOB «Фондова компанія «Логік»(Ліцензія ДКЦПФР серія AB № 520462 від 17 березня 2010 року на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - брокерська діяльність), яке діяло на підставі договору комісії на продаж цінних паперів № Б-10/10-1719 від 20 жовтня 2010 року, згідно договорів купівлі-продажу № Б-10/10-1724 від 20 жовтня 2010 року, № Б-09/10-1597 від 29 вересня 2010 року, № Б-10/10-1644 від 06 жовтня 2010 року за 213721,80 грн., 384000,00 грн., 120000,00 грн. відповідно.

Передача вказаних векселів підтверджується Актами прийому-передачі цінних паперів № Б-10/10-1724 від 20 жовтня 2010 року, № Б-09/10-1597 від 29 вересня 2010 року, № Б-10/10-1644 від 06 жовтня 2010 року.

Здійснення оплати за цінні папери за вказаними договорами в сумі 384000,00 грн., 213721,80 грн., 120000,00 грн. відповідно підтверджується виписками по рахунку ПП «Сіті Сайт»за 29 вересня 2010 року, за 20 жовтня 2010 року та за 06 жовтня 2010 року, наявними в матеріалах справи.

Суми податку на додану вартість в розмірі 179430,50 грн. були включені позивачем до складу податкового кредиту за червень 2010 року, що було відображено в поданій до податкового органу податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року та вбачається з Додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість позивача за червень 2010 року.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 даного Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) абзац перший підпункту 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 цього Закону.

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частковопоставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Аналіз вищевикладених положень дає підстави для висновку про те, що до податкового кредиту платник податку має право віднести нараховані суми податку на додану вартість після настання першої події, зокрема, дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність і Україні»фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні цього Закону первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарсько; операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Судом першої інстанції було встановлено, що у позивача наявні первинні документи, які підтверджують реальне здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом TOB «Соланж-Трейд», а також зв'язок зазначеної господарської операції з господарською діяльністю позивача з урахуванням також його основного виду діяльності.

За змістом акту перевірки TOB «Соланж-Трейд»є зареєстрованим платником податку на додану вартість. Податкові накладні, виписані TOB «Соланж-Трейд», містять усі обов'язкові реквізити та є належним чином оформленими, що не спростовувалось відповідачем.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем було правомірно сформовано податковий кредит після настання першої події (отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), що відповідає вимогам законодавства.

При цьому часткове здійснення розрахунку за Договором простими векселями, які в подальшому були погашені позивачем при їх викупі, не змінює порядок формування податкового кредиту в силу абзацу третього п. 4.8 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

При цьому положеннями Закону України «Про податок на додану вартість», які регулювали порядок формування податкового кредиту, не була передбачена залежність податкового кредиту покупця від декларування сум податкового зобов'язання продавцем, а також не встановлено того, що платник податку несе відповідальність за декларування та сплату податку його контрагентами.

З огляду на те, що в справі встановлено реальне здійснення господарської операції та її зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про протиправність донарахування позивачу сум податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Таким чином колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення даного позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим ухвалене судом на підставі повного та всебічного зясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Луговського Володимира Геннадійовича залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 травня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Бабенко К.А Федотов І.В.