Ухвала суду № 21590063, 26.01.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-6707/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О. У Х В А Л А Іменем України

"26" січня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління справами підприємств Сова»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Управління справами підприємств Сова»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00025623306 від 30.03.2011.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2011 року позов задоволено.

На вказану постанову відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою у задоволенні позові відмовити посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва проведено документальну невиїзну перевірку TOB «Управління справами підприємств «Сова»з питання правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з TOB «ЦІРРУС ЛТД», TOB «НП СОМЕТ»та TOB «СІРМІДСАН»за період з 01.04.10р. по 31.01.2011 р. за результатами якої складено акт № 180/23-6/35371018 від 09.03.11 р.

Відповідно до акту перевірки встановлені порушення пп.7.2.1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого завищено суму податкового кредиту за період з 01.04.10 р. по 31.01.11 р. в сумі 2 128 665,00 грн.

На підставі акту перевірки № 180/23-6/35371018 від 09.03.11 р. відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення № 00025623306 від 30.03.11 р. про сплату податку на додану вартість за основним платежем - 2 128 665,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 487 932,00 грн.

Податковий кредит позивача за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних отриманих від TOB «ЦІРРУС ЛТД», TOB «НП СОМЕТ»та TOB «СІРМІДСАН».

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи не матеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано суду доказів про факт прийому-передачі виконаних робіт по податковим накладним, не подано документів про рух коштів за податковими накладними, не подано доказів, що підтверджували б факт реального виконання робіт чи поставки послуг.

Таким чином колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки позивач діяв всупереч Закону України «Про податок на додану вартість» при формування податкового кредиту за період з 01.04.2010 по 31.01.2011.

Також колегія суддів зазначає, що відповідно до матеріалів справи, 13.09.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «Управління справами підприємств Сова»ліквідовано.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва підлягає частковому задоволенню, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2011 року необхідно скасувати, оскільки вона ухвалена з порушенням норм матеріального права, враховуючи що позивача ліквідовано провадження у справі необхідно закрити.

Керуючись ст. ст. 157, 160, 196, 198, 203, 205, 207 КАС України, суд,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2011 року скасувати.

Провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління справами підприємств Сова»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Борисюк Л.П. Собків Я.М.

Ухвалу складено в повному обсязі 31.01.2012