Постанова № 21589754, 31.01.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-2113/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"31" січня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Бабенка К.А., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Плакси В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Валео фарм»Шишкіна Олексія Васильовича на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Валео фарм»до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Валео фарм»звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги мотивує тим, що, на його думку, висновки податкового органу, зроблені в акті перевірки, є безпідставними, оскільки у позивача наявні всі документи, що підтверджують правомірність формування валових витрат підприємства, зокрема, платіжні, розрахункові та бухгалтерські документи щодо включення до валових витрат суми у розмірі 31833,33 грн. по одержаних послугах з укладання тротуарної плитки від TOB «Сфера Транс», відсотків за користування кредитом в сумі 416190,00 грн., одержаного від AT «Кліринговий дім».

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року даний адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Валео фарм»Шишкін Олексій Васильович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Валео Фарм»є юридичною особою і зареєстроване 17.10.2007 року Бородянською районною державною адміністрацією Київської області.

Взято на податковий облік в ДПІ у Бородянському районі Київської області 18.10.2007 року №320.

В липні 2010 року відповідач здійснив планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства за період з 17.10.2007 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за цей же період.

За результатами даної перевірки було складено акт перевірки № 426/23-35402035 від 05.07.2010 року, за змістом якого в ході перевірки було виявлено та зафіксовано порушення позивачем підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5, підпункту 5.4.10 пункту 5.4 статті 5, підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5, підпункту 8.3.4 пункту 8.3 ст.8, підпункту 8.4.1 та 8.4.2 , пункту 8 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: безпідставно включено до складу валових витрат за І кварталу 2008 року 31833,00 грн. У бухгалтерському обліку дана операція відображена по рахунках Дт 93 «Адміністративні витрати»та КТ 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». Крім того, виявлено порушення підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.4.10, пункту 5.4 статті 5 цього ж Закону, а саме: безпідставно віднесено до складу валових витрат відсотки за користування кредитом в сумі 416190,00 грн., сплата по яких не належить до господарської діяльності платника податку.

Відповідачем за результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000542300/0 від 16.07.2010 року, яким визначено 112005.00 грн. податку на прибуток та 56002,50 грн. штрафних санкцій.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДП Бородянському районі Київської області, ДПА у Київській області та ДПА України.

За результатами розгляду даної скарги позивачу було надіслано податкове повідомлення-рішення № 0000922300/2 від 31.12.2010 року.

Відмовляючи у задоволенні даного позову суд першої інстанції виходив з того, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі та у межах компетенції відповідача, а також відповідно до норм податкового законодавства України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Загальні засади оподаткування доходів юридичних осіб на час виникнення спірних правовідносин визначалися нормами Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі, витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Абзацом першим підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено право платника податку протягом звітного періоду відносити до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі, витрати на поліпшення орендованих основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі, у сумі, яка не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Термін «основні виробничі фонди»за своєю суттю означає засоби праці, які багаторазово беруть участь у виробничих процесах, зберігають при цьому натуральну форму, поступово в міру зносу переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції та служать більше одного року. Основні виробничі фонди поділяються на активні і пасивні.

Відповідно до пп. 8.2.1. п. 8.2. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000,00 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Згідно пп. 8.2.2. п. 8.2. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»основні фонди підлягають розподілу за такими групами: група 1 будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі.

Відповідно до Методичних рекомендацій з аналізу і оцінки фінансового стану підприємств, затверджених Центральною спілкою споживчих товариств України від 28.07.2006 року, основні виробничі фонди засоби праці, які багаторазово беруть участь у виробничих процесах, зберігають при цьому натуральну форму, поступово в міру зносу переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції та служать більше одного року. Основні виробничі фонди поділяються на активні і пасивні.

Відповідно до Державного класифікатора України "Класифікація основних фондів ДК 013-97", затвердженого Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 19 серпня 1997 року № 507, основні засоби це матеріальні цінності, експлуатаційний період і вартість яких відповідно перевищують один календарний рік та 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Згідно вказаних Методичних рекомендацій, основні засоби основні фонди у вартісному виразі. Основні засоби термін бухгалтерського обліку.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що основні фонди та основні засоби є тотожними поняттями в розумінні чинного законодавства.

Відповідно до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 року № 561, основними засобами вважаються матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Відповідно до вказаних вище норм, колегія суддів приходить до висновку про те, що вартість капітального поліпшення земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні позивача, відповідає усім ознакам, викладеним у легальному визначенні основних засобів (основних фондів), а тому висновок суду першої інстанції про безпідставність віднесення капітального поліпшення земельної ділянки до основних фондів є таким, що не відповідає зазначеним вище нормам законодавства.

При цьому колегією суддів також встановлено наявність у позивача документів, що підтверджують господарсько-правові відносини з TOB «СФЕРА-ТРАНС».

Отже, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем правомірно було віднесено до складу валових витрат витрати на поліпшення основних фондів у сумі 31833,33 грн., що складає менше 4% від сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів на кінець першого кварталу 2008 року.

З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні вимог позивача без дослідження всіх обставин справи та безпідставно.

Доводи апеляційної скарги у звязку з вищевикладеним є обґрунтованими, а тому вона є такою, що підлягає задоволенню частково, оскільки відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд при вирішенні справи має повноваження щодо визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень, а позивач просить визнати спірне податкове повідомлення-рішення нечинним.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неправильно встановлено обставини справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а судове рішення суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Валео фарм»Шишкіна Олексія Васильовича задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Валео фарм»до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області від 19.08.2010 року № 0000542300/0, від 08.10.2010 року № 0000542300/1, від 31.12.2010 року № 0000922300/2.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Бабенко К.А

Федотов І.В.