Постанова № 21588975, 25.01.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-1207/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качура І.А. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"25" січня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

суддів:

секретар Міщука М.С.

Денісова А.О., Гром Л.М.

Бодюк В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал»(далі КП СПБ «Арсенал») на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом КП СПБ «Арсенал»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі - ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановила:

27 січня 2011 року КП СПБ «Арсенал»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, яким просило скасувати податкове повідомлення-рішення та зобовязати ДПІ провести перерахунок заниження податку на прибуток та штрафних санкцій.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що рішення ДПІ про зменшення валових витрат на суму 43183грн. 31 коп. є необґрунтованим та безпідставним, оскільки використання даної суми коштів було повязано з господарською діяльністю, зокрема для відправлення працівників КП СПБ «Арсенал»у закордонне відрядження з метою проведення переговорів по контракту.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 10 травня 2011 року у задоволенні позовних вимог КП СПБ «Арсенал»відмовив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови суду КП СПБ «Арсенал»зазначає, що відправлення у закордонне відрядження працівників підприємства є необхідним для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не зявились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ проведено планову виїзну перевірку КП СПБ «Арсенал», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Московська буд. 8 (зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 28.07.1993 року).

За результатами перевірки складено Акт з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.07 року по 30.06.10 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.07р. по 30.06.10року №1053/23-4/14307357 від 08.11.2010 року(далі Акт). Згідно цього Акту встановлено порушення, допущені позивачем:

- пункту 5.2. підпунктів 5.3.9., пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 193 977 грн;

- підпункту 5.2.1 пункту 5.2. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у результаті чого завищено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток в першому півріччі 2010року на загальну суму 21299 грн;

- підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого завищено відємне значення по податку на додану вартість на суму 17628 грн;

- вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» на загальну суму 538грн.00 коп.

За результатами виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0011032304/0 від 27.12.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 284 606 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем як субєктом владних повноважень доведені порушення позивача за результатами проведеної перевірки, що підтверджує правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Колегія судів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до вимог пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року (далі - Закон №334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із абзацом 16 пункту 5.4.8 статті 5 Закону №334/94-ВР, будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу валових витрат платника податку за наявності підтверджуючих документів щодо зв'язку такого відрядження з основною діяльністю такого платника податку - запрошень приймаючої сторони, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; укладеного договору (контракту); інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь особи, яка відряджена стороною, у переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що збігається з основною діяльністю платника податку.

Таким чином, наведена норма дає право платнику податку включати до валових витрат суми коштів, які понесені ним для направлення своїх працівників у відрядження за умови, що таке відрядження повязане саме з веденням господарської діяльності такого платника та якщо є запрошення приймаючої сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відрядження спеціалістів позивача до КНР (м. Лоян) була відповідна переписка та запрошення китайської сторони, а до Шанхайського електромеханічного інженерного інституту - цивільно-правові відносини, що виникли на підставі контракту №04-0103ЕК/2004РМ4038-8801-3/6-К від 10.02.2004 року та укладеної додаткової угоди до даного контракту №5-R118 від 12.04.2008 року.

Згідно із листом китайської сторони від 11.06.2008року, працівників КП СПБ «Арсенал» запрошено в м. Лоян, у якому вказано, що запрошувана сторона бере на себе лише витрати, повязані із перебуванням в м. Лоян (а.с.23).

Натомість питання про суму коштів, які необхідна для прибуття їх до самого м. Лоян (сам переліт, оплата добових витрат) не ставилось, так як і не було досліджено судом першої інстанції первинних документів позивача щодо дійсності понесених таких витрат на направлення працівників КП СПБ «Арсенал» до країни контрагента, з яким ведуться переговори по реалізації вказаного контракту, що підтверджується наявними в матеріалах справи перепискою (а.с.23,24).

Таким чином, колегія вважає, що висновки зроблені судом першої інстанції щодо неправомірності віднесення позивачем 43183 грн. 31 коп. до складу валових витрат у звязку із відрядженням його працівників до м. Лоян є помилковими.

Згідно із підпунктом 5.2.2. пункту 5.2 статті 5 Закону №334/94 ВР, до складу валових витрат включаються: суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, визначених у пункті 7.11 статті 7 цього Закону, суми коштів, що перераховані юридичним особам, у тому числі неприбутковим організаціям - засновникам постійно діючого третейського суду у розмірі, що перевищує два відсотки, але не більше п'яти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року за винятком внесків, передбачених підпунктом 5.6.2 пункту 5.6 цієї статті, та внесків, передбачених підпунктом 5.2.17 цього пункту.

Відповідно до статті 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»від 15.09.99року роботодавці зобовязані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 % від фонду оплати праці з віднесенням цих суми на валові витрати.

Пунктом 1.2.2.7 глави 1 колективного договору № 142 від 18.04.2008 року укладеного між позивачем та трудовим колективом КП СПБ «Арсенал», зареєстрованого в УПСЗН Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, передбачено що, адміністрація зобовязується щомісячно відраховувати кошти профспілковому комітету на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу профспілковому комітету не менше ніж 0,3 % від фонду оплати праці підприємства з віднесенням цих сум на валові витрати.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3. статті 5 Закону України №334/94 ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснювались добровільне перерахування коштів на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу на виконання умов вказаного договору № 142, а отже віднесення даних сум коштів до валових витрат КП СПБ «Арсенал»є правомірним.

Таким чином, приймаючи до уваги доводи апелянта, суми віднесені позивачем до складу валових витрат як суми витрат понесених на відправлення працівників у відрядження до м. Лоян КНР та сплачених первинним профспілковим організаціям на культурно-масову і оздоровчу роботу є обгрунтованими.

З огляду на зазначене, податкове-повідомлення рішення №0011032304/1 від 27.12.2010 року винесене ДПІ є протиправним та має бути скасоване.

Враховуючи, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду, колегія суддів приходить до висновку про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал»- задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2011 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва задовольнити.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва м. Києва провести перерахунок заниження податку на прибуток та штрафних санкцій.

Скасувати податкове повідомлення рішення №0011032304/0 від 27.12.2010 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Денісов А.О.

Гром Л.М.