Постанова № 21588727, 26.01.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-7098/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"26" січня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Літвіної Н.М.,

Ганечко О.М.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТІМ-ТРЕЙД ЛТД»до державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «ТІМ-ТРЕЙД ЛТД»(далі позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області (далі відповідач, апелянт) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Службовими особами відповідача проведено позапланову, виїзну перевірку позивача за результатами якої 11 листопада 2009 року складений акт № 522/23-1/21671968.

Згідно висновків вказаного акта, позивачем порушено: п. 5.1, п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п.5.3.9 п.5.3 статті 5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 4811166, 00 грн. Крім того, позивачем було порушено п.п. 7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.1. п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7, п.п.9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі Закон «168/97), в результаті чого було завищено суму податкового кредиту на загальну суму 3848933, 00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення рішення від 22.12.2009 р. № 0001522300/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток на суму 9024887, 00 грн., у тому числі 4811166, 00 грн. основний платіж, 4213721, 90 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, позивач з 21.03.2003 року по 31.12.2007 року був платником єдиного податку, платником податку ПДВ за ставкою 6 % - з 2 кварталу 2003 року по 4 квартал 2005 року, за ставкою 10 % з 01.01.2006 року по 01.01.2008 року, з 28.02.2008 року знову зареєстрований у якості платника ПДВ на загальній системі оподаткування.

У період з жовтня по грудень 2005 року позивач уклав договори купівлі-продажу з ПП «Електрореммонтаж»на придбання електротоварів та будівельної фурнітури на загальну суму 3663661, 91 грн. та з ТОВ «Драйв Фуд»на придбання будівельної фурнітури на загальну суму 9125934, 67 грн.

Крім того, за період з березня по червень 2006 року позивач укладав договори купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей з ТОВ «Графіс», ТОВ «Техномед», ТОВ «Дон-Пет», ТОВ «Укртранш». Як свідчать матеріали справи, суми витрат за вказаними договорами позивач включив до податкової звітності у 3-4 кварталах 2008 року та 1 кварталі, 1 півріччі 2009 року до валових витрат та відповідно суми ПДВ до податкового кредиту.

У відповідності до п.5.1 ст.5 Закону № 334/94, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9.п.5.3 ст.5 вказаного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

У відповідності до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку або передбачає його нарахування за ставками, іншими, ніж визначені пунктом 6.1 статті 6 або пунктом 81.2 статті 81 цього Закону, втрачають право на нарахування податку, податковий кредит та складання податкової накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в якому відбувся такий перехід. Це правило поширюється також на підприємства, звільнені від сплати податку до бюджету за рішенням суду.

Пунктом 9.8 статті 9 вказаного Закону визначено, що реєстрація діє до дати її анулювання.

У відповідності до норм ст.6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів): податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків; податку на прибуток підприємств.

Таким чином, позивач неправомірно відніс до валових витрат суми коштів, сплачених за господарськми операціями, які були здійснені під час перебування останнього на спрощеній системі оподаткування та сформував податковий кредит за вказаними господарськими операціями.

Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ч.2 ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року скасувати та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.

Повний текст виготовлено: 31.01.2012 року